Пожежі на Луганщині: повірити у збіг обставин важко

На Луганщині – нові осередки займання. Лісові пожежі там тривають вже тиждень, охопивши площу понад 20 тисяч гектарів. Є вже кілька десятків загиблих і постраждалих. Сотні людей залишилися без своїх будинків.

Напередодні благодійний фонд «Повернись живим» опублікував відео, яке, за їхніми словами, надіслали солдати. На ньому два члена угруповання «ЛНР» підпалюють суху траву поблизу позицій ВСУ. Також волонтери повідомляють про втрати в техніці серед українських солдатів, які беруть участь в гасінні пожеж.

https://www.facebook.com/backandalive/videos/630591714487837/

Чи торкнулися пожежі позицій ВСУ? Як з’явилися нові осередки загоряння? І чи розробляє ГПУ версію про підпал з боку «ЛНР»?

Про це в ефірі Радіо Донбас.Реалії говорили волонтер благодійного фонду «Повернись живим» Андрій Римарук, голова Попаснянської військово-цивільної адміністрації (Луганська область) Роман Власенко, співзасновник благодійного фонду «Схід SOS» Костянтин Реуцький і народний депутат фракції «Голос» Соломія Бобровська.

– Багато галасу в соцмережах підняло відео, опубліковане фондом «Повернись живим», де, як було сказано, два члена угруповання «ЛНР» підпалюють сухостій поблизу позиції ВСУ. Де воно було зняте?

Андрій Римарук: Воно було знято безпосередньо в Луганській області, в Попаснянському районі.

Якщо говорити про всі підпали, хочу звернути увагу, що ця тема, на превеликий жаль, порушується тільки в цьому році через ось такі масштабні пожежі, тому що тактику випалювання позиції противник застосовує не перший рік. Наші позиції горіли і в минулому, і в позаминулому, і в 2016 роках. Це роблять не тільки за допомогою «коктейлів Молотова», трасуючих патронів, сигнальних ракет, також вони скидають запальні суміші з безпілотних апаратів: використовують всі методи, які можуть підпалити суху траву, використовуючи вітер в нашу сторону.

– Чи зверталися до цих бійців або до вашого фонду з Генпрокуратури України, щоб зафіксувати ці свідчення? Необережне поводження з вогнем – основна версія Генпрокуратури: через це, з точки зору Ірини Венедиктової, і горить Луганщина.

Андрій Римарук: Генеральна прокуратура може звернутися в Штаб операції об’єднаних сил, в якому розставлені камери спостереження вздовж лінії розмежування, де чітко буде видно, звідки йде вогонь. До нас в фонд ніхто не звертався.

– Моніторингова місія ОБСЄ фіксує ці підпали?

Андрій Римарук: Вона має можливість їх фіксувати, тому що у міжнародній місії ОБСЄ є свої мобільні пункти спостереження, камери, які встановлені вздовж лінії розмежування, вони можуть їх переміщати. У них є дозвіл на польоти як уздовж лінії розмежування, як над територією тимчасово окупованою, так і над нашою. Я більш ніж упевнений, що у них такі відеопідтвердження пожеж, які рухалися з того боку, теж є.

– Є фотографії згорілих лісів, будинків із Золотого, Катеринівки, Гірського – це села, де знаходяться позиції ВСУ, але в держслужбі з надзвичайних ситуацій не відзначається, що на цих ділянках йдуть пожежі. Чи горять позиції ВСУ?

Андрій Римарук: На лінії розмежування всі осередки пожеж були ліквідовані вже на другу добу від початку, тобто зараз проблем немає. Ми бачимо критичну ситуацію, наприклад, в районі населеного пункту Артема Станично-Лугаснкого району, де вогонь наближався до газорозподільного і електричного пункту.

Я навіть не виключаю такі моменти, що диверсанти спеціально підпалюють ці ліси на нашій території і хочу звернути увагу, що в Новоайдарському, в Станично-Луганському районах не було таких масштабних пожеж з часів початку російської агресії. Чомусь вони почали горіти саме в цьому році.

Якщо ми згадаємо пожежі в Новоайдарському районі, які були в середині літа: на наступний день після пожежі в Сєвєродонецьку біля хімкомбінату служба безпеки України ловить диверсанта, який хотів підривати 250-літрову бочку з хімікатами, які отруїли б половину міста. Є військово-тактичний домисел, який до цього всього підштовхує. Ворог хоче оголити наші тили і бачити певні тилові дороги, під’їзні пункти, переміщення техніки, особового складу, чого не може зараз побачити в такому густому лісі вздовж лінії розмежування. Це одна з версій.

Всі пожежі – це суха трава і вітер в нашу сторону. Згадаймо матеріал ваших колег з району Шумів: коли два дні вітер був в сторону противника, ніхто нічого не робив, тільки він подув у нашу сторону, вони скористалися можливістю і підпалили траву.

– Чи вплинуло це на обороноздатність, адже пожежі починаються уздовж лінії зіткнення, де якраз у ВСУ є окопи, техніка, особовий склад?

Андрій Римарук: Ні, у нас вистачає сил, резервів і технічних засобів, щоб будь-які наміри противника зупинити протягом п’яти хвилин.

– Романе, ви повідомили, що знову пішли підпали в Попасній, це недалеко від лінії зіткнення. Ваша версія: що сталося – теж угруповання «ЛНР» підпалює якимось чином сухостій?

Роман Власенко: Є підтвердження, що така ситуація може бути, тому що 30 вересня перші осередки були в районі Новоолександрівки та Золотого-4. За цей весь період у нас десь відбулося 70 таких пожеж на всій території району, не тільки на лінії розмежування. Є підозра, що це все ж таки пов’язано з лінією зіткнення.

Ми намагаємось відбивати населені пункти, є близько 10 згорілих будинків і господарчих споруд, але вони не житлові. Є двоє постраждалих місцевих, вони отримали опіки та порізи при гасінні пожежі в Катеринівці. Але глобально проблем у нас менше, ніж в інших районах Луганщини.

У нас офіційно ДСНС зафіксовано близько 70 пожеж з 30 вересня, але їх наслідки не такі масштабні, як скажімо в районі Новоайдара, Станиці Луганської і Старобільська.

Кожне літо трапляються такі пожежі, ми і кошти додаткові залучаємо з місцевого бюджету на відповідні програми щодо підтримки ДСНС. Але саме таких масштабних, масових підпалів, як в цьому році, я не пам’ятаю з 2015 року.

– Соломіє, ви з’їздили на Луганщину з волонтерами, гуманітарною допомогою, і не сумніваєтеся, що це диверсія, підпали. Чому ви так вважаєте? Володимир Зеленський закликав не пов’язувати це з підпалинами.

Соломія Бобровська: Я впевнена на відсотків 90, що ми так і не дізнаємося справжніх причин, кримінальне провадження, напевно, не буде закінчено в найближчі роки і ми не будемо знати, хто ж таки винен у підпалах. Проте, обійшовши близько десятка сіл, поговоривши з головами сільських рад, з цивільними людьми, які втратили чи то частину господарства, чи то будинки яких були спалені вщент, навіть старші люди не пам’ятають таких масштабних пожеж.

Тобто люди звикли, що пожежі трапляються: це лісова зона, на піску, плюс 35 градусів влітку – очевидно, що це сприяло такій пожежі. Але щоб в кінці вересня, з таким масштабом, притому розмови були відразу, що певні сили підпалювали вночі.

Голова сільради Боровеньок розповідала, що хлопчина повертався з побачення близько першої ночі, побачив, як на лісопилці вже горів вогонь. Це місце рівновіддалене від двох АЗС. Він просто почав бити на сполох, піднімати село – чотири дні ліс, який довкола гасили: наскільки сильний був осередок вогню. Думаю, всі сказали про швидкість вітру, коли за 2 години він міг пройти 30 кілометрів.

І відео, яке опублікували «Повернись живим», ряд цих розмов наводить мене на думку, що ці пожежі були далеко не підставою для розпалення листя, тому що такий масштаб і об’єм, особливо в першу ніч, коли було більше 85 пожеж, які йшли масово на Сєвєродонецьк: боялись, що він злетить до неба – азот стоїть біля самого міста. Люди фактично були спаковані і готові на виїзд вже в ту ніч, коли вони бачили перші кадри з вогнем.

Коли президент сказав, що він не припускає, що це були підпали, треба почекати правоохоронців, то мені дуже дивно, бо попередньо вже було сказано про можливість умисного підпалу штабом ООС.

Максимально низька увага наших блогерів, журналістів, політиків в тому числі мене наводить на думку, що ми, мабуть, забудемо про цю пожежу.

Костянтин Реуцький: Пожежі тривають. Дійсно виникають нові осередки. На щастя, ситуація краща, ніж була 30 вересня, тому що зараз краща погода: не такий сильний вітер. Саме через сильний вітер неможливо було загасити пожежі в ніч з 30-го вересня на 1-ше жовтня. Зараз вітру немає і в принципі пожежники здатні впоратися з цими вогнищами.

Близько до населених пунктів пожежі не підпускають, але не зрозуміло, що буде далі: погода знову може помінятися. Ситуація лишається поки що достатньо напруженою. Вже постраждали сотні людей, згоріли будинки і людям потрібна допомога. Першочергові потреби закриті, але зараз йдеться, наприклад, про розбір цих згарищ, щоб люди могли вже починати планувати відновлення свого житла. Частково цим займається ДСНС і військові, але їх не вистачає, потрібні люди, потрібно це робити швидко: зараз громадські організації закликають волонтерів включатися в цю роботу, оскільки скоро буде холодати.

Частково цю роботу координує, в тому числі «Схід SOS», хоча є кілька інших волонтерських ініціатив. Слідкуйте за сайтом і соціальними мережами організації та інших луганських волонтерів. Ми будемо зв’язувати бажаючих з сільськими радами на місцях і вони вже будуть координувати ці зусилля.

Є багато інформації від місцевих мешканців, що це дійсно були підпали. В принципі, це поширена практика: бойовики з того боку річки постійно підпалюють ліс та поля навколо українських позицій. Думаю, що зараз було щось схоже, просто погода сприяла дуже швидкому поширенню вогню. Але також є інформація про підпали на ділянках, які доволі далеко знаходяться від лінії зіткнення. Думаю, що вона, скоріш за все, теж правдива. Дійсно є випадки, коли загоралося від повалених ліній електропередач. Але щоб це було одночасно по всій лінії фронту і так само доволі далеко від фронту на 140 локаціях – повірити в те, що це було не сплановано, а стався такий збіг обставин, мені особисто достатньо важко.

Автор:  Денис Тимошенко; Донбас.Реалії

«Copyright © 2018 RFE/RL, Inc. Передруковується з дозволу Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода»