Як гіроскутери та електросамокати «завезли» правоохоронців у глухий кут

Дедалі більше українців – любителів вело- чи піших прогулянок – купують елекросамокати, гідроскутери, моноколеса та інші малопотужні електричні засоби пересування. Це хоч і недешево, зате зручно і швидко. Для того, щоб переміститися з пункту А у пункт Б, не потрібно крутити педалі чи йти – можна просто стати на самокат та насолоджуватися прогулянкою.

Гіроскутери – дітям не іграшка?

Однак з появою чи поширенням серед людей нових засобів пересування з’явилися і нові проблеми з врегулюванням негативних наслідків таких новинок, зазначає «Главком». Наразі в Україні відсутній алгоритм законодавчого врегулювання: що робити, якщо стається аварія за участі такого засобу пересування? Тим часом такі прикрі випадки стаються регулярно: одні скаржаться на те, що власники електросамокатів збивають їх на тротуарі, інші не знають, як реагувати, коли діти, що ганяють двором на сігвеях, чіпляють припарковану автівку.

З тиждень тому Львові сталося ДТП, яке спантеличило правоохоронців: Marcedes-Benz зіткнувся з електросамокатом, водій самоката потрапив до лікарні. Інцидент викликав у поліцейських серйозні роздуми щодо того, як правильно оформити цю дорожньо-транспортну пригоду. Річ у тім, що наразі у чинному законодавстві немає чітко визначеного юридичного статусу електросамокатів та їхніх водіїв.

Простіше кажучи, такі малопотужні електричні засоби пересування не можна прирівнювати ані до пішоходів, ні до велосипедистів, ані до автотранспорту. Відтак, захищати свої права у суді власникам таких засобів пересування буде вкрай важко – навіть якщо їм допомагатимуть досвідчені адвокати.

В Україні елекросамокати, гіроскутери та інші схожі засоби пересування набули широкого розповсюдження понад рік тому, однак досі у Правилах дорожнього руху (ПДР) про них немає жодної згадки. У коментарі «Главкому» екснардеп, член парламентського комітету з питань транспорту Давид Макар’ян заявив, що за п’ять років комітет не отримав жодної пропозиції щодо врегулювання правового статусу електросамокатів чи гіроскутерів.

Тим часом в Європі пересування електричними засобами жорстко регулюється. До прикладу, влітку в Німеччині почав діяти офіційний дозвіл на катання на електросамокатах тільки по велодоріжках, а там, де їх немає, – можна по проїжджій частині, але в жодному разі не тротуаром.

В Ізраїлі водіїв електричних самокатів і велосипедів зобов’язали одягати на голову каски. Крім того, вони повинні мати при собі посвідчення, яке підтверджує факт проходження теоретичного іспиту на водіння.

Тим часом в Україні край мало фахових адвокатів, готових відстоювати права клієнта-власника електросамоката. Чому ж любителі швидкого пересування електронними засобами в Україні є незахищеними та які їхні права та обов’язки прописані у законодавстві?

Непізнаний транспортний засіб

У Правилах дорожнього руху є чітке визначення: транспортний засіб – це пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів. Отже, електричний самокат можна віднести до транспортного засобу – як пристрій для перевезення людей.

Як розказав «Главкому» адвокат Олександр Ружицький, проблема полягає в офіційній класифікації. Відповідно до ПДР, усі транспортні засоби в місті умовно можна поділити на ті, які рухаються за допомогою мускульної сили людини (приміром, велосипед), і ті, що приводяться в рух з допомогою двигуна (це механічний транспортний засіб). Очевидно, що електросамокат  – це механічний транспортний засіб. А далі починається невизначеність.

«Законодавець встановив вимогу до електродвигунів, а саме: механічним транспортним засобом можна вважати лише транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт. Отже, якщо засіб пересування має два колеса і потужність двигуна від 3 кВт до 4 кВт, то він підпадає під поняття мопеду. В разі ж, якщо електродвигун меншої потужності ніж 3 кВт, то статус такого пристрою залишається невизначеним», – роз’яснив Ружицький.

Електродвигун у гіробордів має потужність від 0,8 кВт до понад 1кВТ, а апаратів із потужністю двигуна від 3 кВт до 4 кВт серед усіх електротранспорту дуже мало: хіба кілька моделей самокатів.

Юрист Сергій Кушнір має протилежну думку. «Такий транспортний засіб прирівнюється до велосипеда, оскільки двигун має потужність до 3 кВт. Згідно з ПДР, під поняття мопеду він не підпадає», – зазначив він у коментарі «Главкому».

Де ж можна пересуватися електротранспортом?

Олександр Ружицький розмірковує так: «Згідно з ПДР, велосипедна доріжка – виконана в межах дороги чи поза нею доріжка з покриттям, що призначена для руху на велосипедах. Тротуар – елемент дороги, призначений для руху пішоходів, який прилягає до проїзної частини або відокремлений від неї газоном. Оскільки ми не можемо віднести електросамокат ні до велосипедів, ні до пішоходів, то відповідно й рухатись по тротуарам та велосипедним доріжкам їм заборонено».

Адвокат Людмила Яремчук має іншу думку. «Пішохід – це людина, яка стоїть на землі. Усе, що піднялося вище, як на мене, є учасниками дорожнього руху». Отже, за словами екперта, пересуватися цим засобом можна або проїжджою частиною, або велодоріжками. Зауважимо, що чинна редакція ПДР передбачає, що велодоріжка «призначена для руху на велосипедах». Втім, за логікою Яремчук, це саме той випадок, коли має діяти не буква закону, а дух закону.

За словами експерта, водій гіроскутера – це учасник дорожнього руху, який має йти по пішохідному переходу і тримати вести рукою електротранспорт. «Якщо ж він продовжує рух на електротранспорті і потрапляє у цьому випадку у ДТП, його слід вважати таким, що їхав с порушенням ПДР», – зауважила вона.

Позиція ще одного експерта, Сергія Кушніра, інша. «Можна їздити по тротуару, велодоріжці та по краю проїжджої частини, але не більше 1 м від бордюра», – прокоментував він.

Обережно! Дитина за кермом

На вітринах магазинів можна побачити чимало невеличких різнокольорових гіробордів чи сігвеїв – дитячих моделей. Та чи можна цей засіб пересування вважати іграшкою на кшталт звичайного самокату чи триколісного велосипеду? У Німеччині водій електротранспорту не має бути молодшим 14-ти років і не повинен перевищувати швидкість вище 20 кілометрів на годину. Українське ж законодавство щодо віку водія гіробордів мовчить.

«На мою думку, було би доцільно встановити вікові обмеження для осіб, які пересуваються електросамокатом чи гіробордом по місту й прирівняти їх до вимог, встановлених для мопедів незалежно від потужності двигуна», – прокоментував адвокат Олександр Ружицький.

Експерт також додав, що якщо потужність двигуна від 3 кВт до 4 кВт, то вікові обмеження мають бути застосовані відповідно до вимог щодо мопедів: керування з 16 років та отримання водійського посвідчення.

Юрист Сергій Кушнір вважає, що обираючи дитині таку «забавку», батьки мають зважати на потужність та швидкість приладу. «Я б зазначив, що діти мають ним користуватися під наглядом батьків», – уточнив він.

Юрист Людмила Яремчук поглянула на проблему під дещо іншим кутом. На її переконання, проблема полягає не у тому, що у ПДР досі відсутнє поняття гіроборду, а у неусвідомленні батьками їхньої відповідальності: моральної, адміністративної та кримінальної.

«За безпеку дитини до 18-ти років відповідають її батьки.  Саме вони вирішують, чи купувати дитині гіроскуптер – у 6 років, 12 чи 14. Якщо шестирічку посадили на гіроскутер і випустили на проїжджу частину, то як на мене, за це мають нести кримінальну відповідальність батьки. Якщо вони піддають загрозі життя і здоров’я інших людей, то теж мають нести за це кримінальну відповідальність», – зазначила вона.

Експерт також акцентувала, що подібні засоби пересування є об’єктами підвищеної небезпеки: вони призначені для швидкісного пересування, вони важкі. «Гіроскутер – це важка річ. Якщо гіроскутер вискочив с-під ніг і вдарився у стоячий автомобіль, но винуватий тут власник гіроскутера. Оскільки ж ними часто користуються неповнолітні діти, то відповідальність мають нести його батьки», – зазначила вона і додала, що українське законодавство передбачає подібні речі, але на практиці вони не відпрацьовані. «Батьків не притягають до відповідальності за те, що вони погані батьки», – нарікнула вона.

Автор: Наталія Сокирчук, «Главком»