Що вони собі насудили: суддя Апеляційного суду Дніпропетровської області Вікторія Остапенко

Проведення первинного кваліфікаційного оцінювання суддів – важлива частина судової реформи, адже саме від прозорості цього процесу буде залежати рівень довіри до всієї судової системи. За заявами ВККС у 2018 році плануэться провести кваліфікаційне оцінювання всіх 5600 суддів. На думку Громадської ради доброчесності, якісно оцінити таку кількість суддів за таких короткий проміжок часу – неможливо.

Враховуючи ряд технічних перепон, які створив для ГРД новий регламент ВККС, Громадська рада доброчесності заявила про вихід з процесу кваліфікаційного оцінювання суддів. Ми ж продовжуємо слідкувати за процесом та розповідати про суддів, які будуть проходити оцінювання, на жаль, без належної участі в ньому громадськості.

Знайомтесь, суддя Апеляційного суду Дніпропетровської області – Вікторія Олександрівна Остапенко. Свою суддівську кар’єру Вікторія Олександрівна розпочала у 2002 році, коли була призначена суддею Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області. У 2010 році суддя Остапенко переходить працювати до Апеляційного суду Дніпропетровської області, де працює і по цей час.

Нині разом зі 990 суддями Вікторія Остапенко проходить етап співбесід з Вищою кваліфікаційною комісією суддів. Ще до виходу з процесу Громадська рада доброчесності встигла надіслати ВККС негативний висновок щодо Вікторії Олександрівни. Однак комісія не стала розглядати матеріали від ГРД, мотивуючи це неналежним оформленням висновку, та відклала співбесіду із суддею Остапенко на 10 днів. Причиною ж негативного висновку щодо судді стало передусім прийняття нею рішень, перебуваючи в конфлікті інтересів. Так, у 2010 році, суддя звільнила від адміністративної відповідальності директора та бухгалтера ТОВ «Капітал», власником якої є чоловік судді.

Також Громадська рада доброчесності звернула увагу на те, що в паперовій декларації за 2015 рік суддя вказує двох доньок та чоловіка, але в електронній декларації судді за аналогічний період ми знаходимо лише одну доньку та чоловіка.  Цікаво, а де ж у 2015 році жила 15-річна дочка судді?

Окрім цього, ГРД інформує про те, що чоловік судді Остапенко Дмитро Володимирович був помічником Народного депутата від партії Регіонів Олексія Петровича Білого в 6-му та 7-му скликаннях. Окрім цього, Дмитро Остапенко та Олексій Білий ведуть спільний бізнес. Зокрема вони є кінцевими засновниками ТОВ «Капітал», ТОВ «РБО Україна», ТОВ «Тондо» та ТОВ «Тондо-інвест».

На сьогодні Олексій Білий є керівником регіональної організації політичної партії «Опозиціний блок»; такий тісний зв’язок судді з представниками політичної партії викликає багато питань щодо її незалежності.

Повертаючись до майнових декларацій судді Остапенко зазначимо, що нами були проаналізовані її декларації за 2013, 2014, 2015 та 2016 роки. За цей період сама суддя задекларувала 701 806 грн, її ж чоловік, який, як вже згадувалось, є власником кількох компаній, декларує 20 036 942 грн.Варто зазначити, що левову частку доходів, а саме майже 17 млн грн, чоловік судді отримав у 2016 році як дохід від  підприємницької діяльності лише з однієї зі своїх організацій ТОВ «Тондо-інвест».

Згідно з аналітичною системою YouControl компанія ТОВ «Тонго-Інвест» існує на українському ринку з 2010 року, основним видом її діяльності є надання в оренду будівельних машин і устаткування. Поки що ми не знайшли підтвердження отримання доходів ТОВ «Тонго-інвест», достатніх для виплати практично 17 млн грн одному з бенефіціарів.

Загалом Дмитро Остапенко є засновником 4 організацій, їх перелік ми можемо побачити і в декларації судді.

У 2016 році компанії ТОВ «Капітал», співвласником якої є Дмитро Остапенко, вдалося виграти 5 державних тендерів, кожен з яких проводило ПАТ «Укрзалізниця».  Цікаво, що в останньому виграному тендері, який проводився на платформі  «Prozorro», пропозиція надана ТОВ «Капітал» була не найдешевшою.

Щодо майна, то у безпосередній власності  судді Остапенко 2 квартири (81 та 34 кв. м.), гараж площею 75 кв. м., господарчі будівлі площею 75 кв. м., будинок на 246 кв. м., 2 земельні ділянки загальною площею 1239 кв. м., та 50% квартири площею 65 кв. м.. Усі об’єкти знаходяться в м. Кривий Ріг. Єдиним майном у власності Дмитра Остапенка є земельна ділянка в с. Радушне площею 15 соток.

Звертаємо увагу, що право власності на будинок виникло на підставі рішення суду. Це доволі поширена практика обходу архітектурно-будівельного законодавства, яка була корупційною годівницею багатьох суддів. Верховний суд України та Вищий спеціалізований суду України неодноразово зазначали, що практика визнання права власності на самочинно збудовану нерухомість, якщо власник не звертався про відповідне оформлення самочинного будівництва, є незаконною. Очевидно, що судді було відомо про це, але вона також використала цей сумнівний спосіб набуття права власності.

А ось як виглядає будинок судді з висоти пташиного польоту станом на серпень 2017 року:

Окрім об’єктів нерухомості, у декларації судді можна побачити і ювелірні вироби. Цікаво, проте ані дати придбання, ані ціну цих ювелірних виробів суддя не пам’ятає. Однак, враховуючи, що ці речі присутні в декларації, їх вартість згідно із законом має перевищувати 137 000 грн.

Щодо рухомого майна, то у власності судді є автомобіль  Nissan Tiida 2007 року випуску, її ж чоловік володіє новішим та дорожчим Mercedes-Benz GLK 350 4 MATIC 2013 р. в., придбаним у 2016 році. Окрім цього, у висновку Громадської ради доброчесності з посиланням на матеріали НАБУ зазначено, що у власності судді та її чоловіка є мопед Yamaha Jog 1991 р. в. та мотоцикл Honda VFR 1200 2013 р. в. Під час проведення співбесіди суддя не мала у власності цих засобів, проте не надала довідку з реєстру щодо їх дійсної відсутності.

Як зазначалося спочатку, продовження співбесіди із суддею Вікторією Остапенко відбудеться за кілька днів, проте все це буде відбуватися без представників громадськості. А тому, чи будуть озвученні питання щодо наявності у судді конфлікту інтересів, сумнівних зв’язків та доходів чоловіка судді, незадекларованого майна та інших – повністю залежить від настрою членів ВККС.

Розслідування «PROSUD»