Персони

Балога і «братва». Розкрадання бюджету. «Польові дослідження» закарпатської мафії-7

Published 16 Січня 2008

У 2002 році новий губернатор Закарпаття Генадій Москаль звернувся до центральних органів влади з проханням призначити в області комплексну перевірку КРУ України. Перевірку використання бюджетних коштів адміністрацією В.Балоги за 2000 – 2002 роки КРУ завершила 16 грудня 2002 року. Виявлено фінансових порушень, незаконних та нецільових витрат бюджетних коштів на загальну суму 39,2 мільйони гривень! ГОДІВНИЦЯ ЗА ДЕРЖАВНИЙ РАХУНОК

Навесні 2001 року нова катастрофічна повінь змила останні ілюзії всеукраїнських органів влади щодо бурхливої діяльності на Закарпатті клану Балоги. Президенту Леоніду Кучмі нарешті урвався терпець, і пан Віктор Балога попрощався з посадою губернатора Закарпатської області. На цій посаді його змінив екс-начальник УМВС України у Закарпатській області, генерал-лейтенант міліції Геннадій Москаль. Зіштовхнувшись з реальними фактами небаченої корупції, генерал-губернатор Москаль звернувся до центральних органів влади з проханням призначити в області комплексну перевірку КРУ України. Це прохання було задоволене владою і у 2002 році бригада ревізорів КРУ України розпочала свою роботу на Закарпатті. Свою роботу комплексна перевірка КРУ завершила16 грудня 2002 року. Перевірялось виконання бюджетів та використання бюджетних коштів за 2000 – 2002 роки. Якими ж були висновки? Дуже невтішними!

Виявлено фінансових порушень, незаконних та нецільових витрат бюджетних коштів на загальну суму 39,2 мільйони гривень!

Як для невеликої області вражаюча цифра, чи не так? Тим більше, наймасштабніші порушення та зловживання стосуються якраз того періоду, коли Закарпаттям керували нинішні непримиренні опозиціонери – команда Віктора Балоги.

Отож, про конкретні факти. У другій половині 1999 року тодішнє обласне керівництво провело всупереч забороні Кабміну і Нацбанку незаконні вексельні операції по зарахуванню бюджетних платежів на суму 18,1 млн. грн. Внаслідок таких балогівських оборудок державний бюджет недоотримав понад 6 млн. грн.

Наступний епізод стосується виплати заробітної плати працівникам бюджетних установ. Свого часу чи не кожен закарпатець наслухався багато казок про те, як успішно Балога у 1999 –2000 роках погасив борги по зарплатах і пенсіях. Нині стає ясно, що це — всього лише пропагандистський міф. У 1999 році абсолютну більшість зарплатних та пенсійних боргів Балога погасив натуроплатою (горілкою та продуктами зі складів «Барви»), взаємозаліками та векселями.

Не секрет, що наближені до екс-губернатора фірми казково збагатились відпускаючи втридорога продукти харчування в рахунок зарплати вчителям та лікарям. Але в 2000 році цей, з дозволу сказати, бізнес втратив свій розмах. І що ви думаєте? Невже тодішня губернаторська команда всерйоз взялась за наповнення бюджету і вирішення проблеми своєчасних виплат заробітної плати. Факти стверджують, що не зовсім. Знайшовся простіший вихід.

Навесні 2000 року тодішній керівник області Балога без відповідних дозволів Мінфіну санкціонував отримання обласним бюджетом кредитів у трьох комерційних банках на суму 3,5 млн. грн. під 45-50 відсотків. Таким способом діру в обласному бюджеті залатали. Але якою ціною? Повернення названих кредитів розтяглося на два роки, а обласний бюджет змушений був виплатити комерційним банкам відсотки в сумі 3 млн. грн., тобто майже стільки ж, скільки було позичено. І гроші ці повернуто банкам не за рахунок «Барви» або інших балогівських комерційних структур, а за рахунок інтересів області та її жителів, тобто за наш із вами рахунок, шановні читачі.

Ще два роки тому ми розповідали про те, як з «легкої руки» екс-губернатора Закарпаття В.І.Балоги через фірму «Торговий дім «Закарпаття» та мережу «барвівських» фірм було «перекачано» з державних до приватних «Барвівських» скарбниць близько 6,4 млн. грн. бюджетних коштів (в рахунок оплати за драконівськими цінами бюджетним установам паливно-мастильних матеріалів). Як пам’ятаєте, цими фінансовим махінаціями спритні ділки при владі спорожнили обласну казну щонайменше на 2,7 млн. грн.

Але, крім широкомасштабних фінансових афер, тодішнє обласне керівництво не цуралось і дрібніших подачок для власних фірм. До того ж цинічно заробляли навіть на новорічних подарунках для дітей-сиріт та дітей-інвалідів.

Наприклад, напередодні нового 2001 року ОДА через той же «Торговий дім «Закарпаття» закупила 71 тисячу новорічних подарунків на суму 358 тис. грн. Але, як з’ясувалось проведеними перевірками, значна частина новорічних подарунків (на суму 96 тис. грн.) до дітей-сиріт та дітей-інвалідів взагалі не потрапила. От вам і моральні принципи нинішніх опозиціонерів, «борців за щастя народне»!

Аналогічний випадок мав місце і у квітні 2000 року, коли розпорядженням губернатора Балоги через обласне управління у справах преси та інформації фірмі «Торговий дім «Закарпаття» було перераховано 117 тис. грн. за газетний папір, який на момент перерахування коштів по жодних документах управління не проходив і не значився.

Крім тих фірм, які безпосередньо жирували і наживались навколо «Торгового дому «Закарпаття», губернаторська команда Балоги не забувала і про інші комерційні підрозділи концерну «Барва». Так, під обласну програму розвитку виноградарства і садівництва сільськогосподарське товариство «Завидівське», у якому стартував бізнес колишнього губернатора Балоги, отримало протягом 2000-2001 років 1,1 млн. бюджетних коштів. Інша «барвиста» фірма – ТОВ «Мікро»— з подачі Мукачівської мерії опинилась серед постачальників матеріалів для будівництва нового корпусу обласної дитячої лікарні. Замість передбачених кошторисною документацією дерев’яних та алюмінієвих столярних виробів вартістю 179 тис. грн., фірма «Мікро» встановила на об’єкті вдвічі дорожчі вікна і двері. Як наслідок, лише по цьому одному епізоду перевитрата державних коштів на користь «барвистої» фірми склала 219 тис. грн.

Не набагато кращими виглядають підведені перевіркою ГоловКРУ результати господарювання команди Балоги і в інших галузях. Зокрема, по лінії охорони здоров’я допущено фінансових порушень і незаконних витрат бюджетних коштів на суму 1,2 млн. грн., по соціальному захисту – на суму 256 тис. грн., по освіті та культурі – на суму 745 тис. грн., по організаціях системи АПК – на суму 647 тис. грн. За всіма цими цифрами стоїть безконтрольність, безгосподарність, службові зловживання, шахрайство і розкрадання.

Здається, що за такі «подвиги» чиновники з «екіпажу» пана Балоги давним-давно мали би «топтати зону» і «нюхати нари». Але сталося не так, як би то мало бути у будь-якій нормальній державі. Сталося так, як то мало статися в Україні. Про це — у наступній частині нашого «польового дослідження».

ЧАСТИНА ІІ. ДИКІ ТАНЦІ

Першу частину нашого «польового дослідження» ми закінчили словами: »…Сталося не так, як би то мало бути у будь-якій нормальній державі. Сталося так, як то мало статися в Україні». Отож давайте простежимо «український варіант» розвитку одного лише мафіозного клану, який не був і не є навіть одним з найпотужніших в нашій «учбово-тренувальній» державі. Так собі, «кланчик»… Але успішна історія «Барви» яскраво ілюструє ті «чорні» процеси, які часто формують нашу суспільну реальність, залишаючись прихованими від сторонніх очей, а тому і невідомими, незрозумілими широкій громадськості. Порівняно невеликі розміри мукачівського «барвистого спруту» саме і дозволяють досить чітко простежити ті таємні процеси, які в інших мафіозних »імперіях» швидко розчиняються в просторі.

Після того, як навесні 2001 року нова катастрофічна повінь розмила не лише дамби на закарпатських річках, але й певні ілюзії столичних правителів щодо «ефективності» роботи балогівської команди на верховинах закарпатської влади, лідера клану «Барви» пана Віктора Балогу нарешті поперли з посади голови Закарпатської ОДА. І все ж викрадених від народу грошей таки вистачило «месіям» та «патріотам» з клану «Барви»-Балоги аби частково утримали владу і вплив в регіоні.

Втративши владні позиції в області, клан все ж утримався на «панівних висотах» в Мукачеві, де правив ставленик клану пан Йосип Кулл. Дуже сильний вплив мав клан «Б» («Барви»-Балоги) і на Закарпатську обласну раду, де все ще головував соратник і «заручник» Балоги пан Іван Іванчо.

Новий похід за владою на Закарпатті «Барвостан» розпочав навесні 2002-го року, в ході виборів до Верховної Ради України та місцевих рад усіх рівнів. Сконцентрувавши всі свої «тіньові» кошти і заручившись підтримкою старих друзів та покровителів з числа членів колишнього уряду Віктора Ющенка, які на той час уже перевтілились у «народних політиків» і сформували із своїх власних персон керівництво блоку «Наша Україна», Віктор Балога таки зумів не лише сам пройти до нового депутатського корпусу Верховної Ради, але й допоміг одержати депутатський мандат Івану Іванчо. Кілька «агентів впливу» клану «Барви»-Балоги пройшли і до складу Закарпатської обласної ради.

Але найміцніші позиції клан зберіг у Мукачеві. І не дивно: це місто вже стало тоді майже «приватною власністю» клану «Барви»-Балоги.

Кількість мукачівців, які в тій чи іншій формі були і є пов’язаними з кланом «Барви», а отже і повністю залежать від нього, також сягнула 10-15 тисяч, що є дуже серйозним чинником для невеликого провінційного міста.

(Далі буде)

(Друкується із скороченнями. Далі буде)

Олексій Романов, Світогляд