Убили сироту… Продовження розслідування Або дуля від американського народу

До кого ж треба звертатися в цій країні, щоб тебе почули – без протекції, без грошей, з одним тільки бажанням – заступитися за сироту, покласти – ні, не край! – а зупинити хоча б на мить в окремо взятому райцентрі те страшне зло, ім’я якому – корупція?! Десь місяць тому мені надійшло по пошті повідомлення від мого товариша. Він написав про конкурс на отримання індивідуальних грантів для журналістів, які проводять розслідування в сфері корупції. Організатором конкурсу виступив Інститут розвитку регіональної преси (ІРРП).

Знайшовши в Інтернеті умови, я зрозумів, що саме це мені конче потрібне для завершення власного незалежного журналістського розслідування щодо причин та умов корупційних дій з боку правоохоронних органів Новомиргородського району Кіровоградської області, Кіровоградського обласного та Маловисковського міжрайонного бюро судово-медичної експертизи, державних службовців інших гілок влади у справі вбивства сироти Сергія Зубкова в Новомиргороді Кіровоградської області.

Нагадаю, що 9 липня 2007 р. в м. Новомиргород Кіровоградської обл. відбувся щорічний збір випускників школи-інтернату для дітей-сиріт. На нього приїхали колишні випускники з Києва, Одеси, Кіровограду. О 2 ночі, коли вони очікували на поїзд Одеса – Київ в кафе, групою зухвалих вкрай п’яних осіб на них було скоєно напад, у результаті якого ногами та стільцями було вбито двадцятирічного сироту Зубкова Сергія.. Нападники – серед них були курсанти військових інститутів, з місця злочину зникли на автомобілі, не надавши допомогу, що призвело до того, що Зубков на місці злочину помер.

Саме тоді було мною розпочато незалежне розслідування причин та умов корупційних дій при проведенні оперативно-розшукових дій, судово-медичної експертизи на стадії досудового слідства. Перші матеріали з’явилися в пресі вже через тиждень після подій.

В них зокрема йшлося про таке.

Одразу батьки злочинців, серед яких виявилися впливові особи, почали робити дії, що спрямовані на укриття злочину. Одного з родичів нападників бачили у приміщенні судмедекспертизи в М. Висці, де проводилася експертиза вбитого. До Новомиргородського РВВС доставлено довідку щодо передозування алкоголем, якого Сергій взагалі не вживав. Проте, за висновком СМЕ, це стало причиною смерті.

Підтвердити факт того, що Сергій був тверезий, можуть усі, хто його знав та був поруч з ним протягом доби, а також черговий лікар приймального покою райлікарні та священик, що відспівував вбитого. Вони також бачили спотворене обличчя Сергія, все в страшних синцях. Можливо саме тому Зубкова С. поховали вже наступного дня.

Не викликають сумніву непрофесійні дії співробітників Новомиргородського РУВС та судмедекспертів. За оперативною інформацією, вони отримали від батьків злочинців хабар за припинення справи. Вже тоді статтю Кримінального кодексу про вбивство Сергія та групове хуліганство було перетворено на важкі тілесні ушкодження, адже за Сергія немає кому вступитися — він сирота. Чинним законодавством не передбачено захист прав покійника під час досудового слідства, якщо він — сирота. Відсутність в законодавстві права на відстоювання інтересів покійного, в разі якщо він не мае родичів е суттєвим недоліком та потребує змін.

В листі до Експертної ради ІРРП я так і написав: «…метою розслідування стане лист до Верховної Ради про внесення змін в Кримінально-процесуальний кодекс України в частині, що стосується захисту прав осіб, які потерпіли внаслідок злочину та не мають рідних…»

Із самого початку розслідування за допомогою прозорості та відкритості я намагався покласти край корупційним діям. За допомогою та підтримкою з боку інтернет-ресурсу «Украина криминальная» було надруковано заяву одного з потерпілих у справі з моїм коментарем. Ці ж самі матеріали були використані журналістами Новомиргородської районної газети, яка внесла чималий доробок у прозорість гучної кримінальної справи в цьому невеликому містечку.

Проте, справа набула резонансу лише тоді, коли я повідомив про злочин правозахисні організації – Українську Гельсінкську спілку, Міжнародне товариство прав людини – Українську секцію та Омбудсмена України Н.Карпачову. Зокрема, в одній з заяв підлітки, що постраждали від нападу, писали: «… Ми заявляємо, що висновок (експертизи — О.І.) неправдивий та проплачений, тому, що Сергій Зубков був тверезим протягом всього перебування в Новомиргороді. Це можуть підтвердити сім’я Горбанів, у якій він гостював, бармен з кафе, де ми, очікуючи на поїзд до Києва, замовили чай та каву, співробітники ЦРБ, куди привезли труп Сергія, які бачили, що він був сильно побитий, але тверезий, опергрупа РВВС, що робила огляд місця злочину.

На сьогодні весь Новомиргород спостерігає, як батьки убивців сироти за допомогою грошей роблять з державних службовців, що повинні стояти на стражі законності, слухняних підлеглих.»

Тільки після того, як співробітники обласного УВС отримали зроблену мною експертну оцінку Київського Інституту єкогігієни та токсикології ім. Медведя того, що цифри в довідці Маловисківської СМЕ про смерть та зміст етилового алкоголю виявилися завищеними експертом в кілька разів, вирішується питання про корупційні дії останнього, вони стали предметом розгляду у кримінальній справі. Готується ще одна, комплексна незалежна експертиза останків.

Суттєвою перевагою сторони захисту злочинців до недавнього часу було те, що у справі щодо вбивства сироти не було потерпілих та не було кому звернутися з позовом до слідства та суду.

За допомогою численних дзвінків, запитів та листування, а також особистої підтримки редактора Добровеличківської райгазети в одній зі шкіл-інтернатів Кіровоградської області мною було розшукано та встановлено особу рідного (молодшого) брата загиблого, який також — сирота. Сьогодні він завдяки наданій юридичній допомозі склав позовну заяву в органи слідства, ставши таким чином активним учасником слідчого процесу.

Отже, протягом майже півроку я намагався зупинити корупційні процеси у кримінальній справі, довести мешканцям Новомиргороду та всієї області, які уважно спостерігають за процесом, що став гучним, що корупцію можна зупинити за допомогою втручання неурядових незалежних організацій, засобів масової інформації. Скільки, запитаєте ви, я отримав за цю без перебільшення нелегку роботу? Відверто – ані копійки!

Сьогодні розслідування ще незавершене. Зусилля групи адвокатів, які опікуються захистом злочинців, є професійні та досить агресивні. На даний час щодо вбивць змінено запобіжну міру, а саме: їх випущено під підписку про невиїзд. Вони реально впливають на досудове слідство та погрожують свідкам. Я володію інформацією про непоодинокі такі застереження.

На першому етапі журналістське розслідування фінансувалося мною виключно на власні кошти. На другому, завершальному, етапі я планував отримати свідоцтва про злочини службовців бюро СМЕ, корупційні дії правоохоронців тощо.

«Для того, щоб не зупинятися на нинішньому вкрай важливому етапі в роботі по викриттю корупціонерів, які вже відчули слабину та відсутність нових публікацій, та завершити справу, прошу надати мені допомогу»,– писав я Експертній раді ІРРП.

Марні були мої сподівання!

Установа, яка має на бланку напис US AID «Від американського народу», не тільки відмовилася надати сприяння, а навіть не прониклася попередніми результатами, не відчула неабиякий резонанс від події, що сталася у райцентрі. Не помітила внесок саме регіональної преси, проблемами якої в Україні «американський народ» доручив опікуватися ІРРП, в цей процес розслідування.

До речі, просив я аж 800 доларів! Тих самих Сполучених Штатів – щоб частково покрити попередні витрати, дзвінки, поїздки, довідки…

м. Київ, 12.12.07

Координатор (керівник) проекту Євген Рибка

А тепер мені гидко, як ніколи в житті не було – від приниження, від «заспокійливих» слів відмови американського – не українського – фонду. Якому, тепер мені зрозуміло, глибоко байдуже те, що відбувається десь в Україні! Якого дідька я туди поперся?

Проте, до кого ж треба звертатися в цій країні, щоб тебе почули – без протекції, без грошей, з одним тільки бажанням – заступитися за сироту, покласти – ні, не край! – а зупинити хоча б на мить в окремо взятому райцентрі те страшне зло, ім’я якому КОРУПЦІЯ?!

Впевнений, що на щомісячну каву апарат ІРРП витрачає американських грошей більше за суму, що я попросив не для себе.

Для благої справи!

Олександр Иссад, Київ-Новомиргород, спеціально для «УК»