НАРОДНИЙ ДЕПУТАТ НА СТЕЖЦІ ВІЙНИ З УБОЗОМ

У № 19 львівської газети “Україна і час” надруковано відкритий лист народного депутата Петра Писарчука до міністра внутрішніх справ, у якому він дає різко негативну оцінку діяльності львівського Управління боротьби з організованою злочинністю.

“Чотиримісячні пошуки кілера, що намагався позбавити мене життя ще у 2000 році, – пише депутат, – швидше виглядають імітацією. В мене є всі підстави допустити, що переховується він не без допомоги працівників міліції… Викликає здивування той факт, що візити працівників ГУБОЗ, які за вашим скеруванням приїжджають сюди розблоковувати ситуацію з розкриття резонансних злочинів, перетворюються, м»яко кажучи, у братання з працівниками львівського УБОЗу.

Більше того, представник ГУБОЗу Огурцов Володимир, який не знайомий зі мною, дозволяє собі у присутності працівників прокуратури висловлювали зневажливі висловлювання на мою адресу. Цитую мовою оригіналу: “Директора базаров покупают себе депутатские мандаты и думают, что им все позволено. Куда он полез, пускай не думает, что всегда будет депутатом. Вот тогда мы с ним и разберемся”. Причиною такої бурхливої тиради служить начебто моє упереджене ставлення до начальника відділу УБОЗу у Львівській області Тарнавського. Цей, з дозволу сказати, правоохоронець перетворився на одного з основних покровителів криміналітету на наших теренах… Хизуючись стосунками з впливовими людьми, організовуючи “теплі” зустрічі перевіряючих з Києва, цей пан впевнений у своїй всесильності і безкарності. В мене немає сумніву, що його діяння отримають належну оцінку. Панове Огурцов і Тарнавський мають право не поважати мене особисто. Їхньої поваги я ніколи не домагався, бо перестав би поважати себе. Але як може офіцер міліції зневажливо ставитись до народу, його вибору, парламенту в цілому? Кому служать ці панове? Беру сміливість і однозначно стверджую – криміналітету і власній вигоді!”

Петро Писарчук обґрунтував “Львівській газеті” свої звинувачення на адресу представників правоохоронної структури фактами. Він зауважив, що готовий назвати прізвища ще двох офіцерів львівського УБОЗу: П-го і І-ця, які, за його даними, співпрацювали з підозрюваним у замаху на Петра Писарчука у грудні 2000 року Богданом С. Саме вони, стверджує нардеп, переховували й опікали Богдана С., беручи від нього гроші.

Найближчим часом пан Писарчук пообіцяв скликати прес-конференцію й оприлюднити ці факти. Офіцер Огурцов, на його думку, є людиною заангажованою і має у розслідуванні цієї справи якийсь особистий інтерес.

Але найбільше нарікань викликає в Петра Писарчука фігура полковника УБОЗу Ігоря Тарнавського. Петро Іванович заявив, що весь Львів знає про дружбу пана Тарнавського з убитим львівським кримінальним авторитетом на прізвисько “Карась” і його тісні стосунки з багатьма львівським кримінальними лідерами. Нардеп стверджує, що Тарнавський намагався нав»язати ринку “Південний” (одним із засновників якого і є Писарчук), охоронні послуги кримінальних структур.

У київському ГУБОЗі поінформували, що полковник Володимир Огурцов, який займається супроводженням розкриття особливо резонансних справ, зараз у відрядженні і висловили сумнів, що він міг говорити в такому тоні про народного депутата.

Полковник львівського УБОЗУ Ігор Тарнавський погодився дати свій коментар: “Ця стаття – брудний наклеп на мене. Причому це не перший випад у мій бік, який не має під собою жодних підстав. Людям, які мене знають, про це добре відомо. Пан Писарчук, користуючись своїм статусом народного депутата, принижує мою честь, гідність, принижує мене в очах громадськості як представника родини Тарнавських і втручається в мою професійну діяльність. Я у системі боротьби з організованою злочинністю з 1989 року, за розкриття важких і резонансних злочинів маю понад 30 подяк і заохочень, у тому числі і від різних міністрів внутрішніх справ. За однією з цих справ навіть знято серію фільму “Україна кримінальна”. За успіхи в боротьбі з оргзлочинністю мені позачергово присвоїли звання підполковника, а потім полковника. Тепер щодо звинувачень: із Писарчуком я бачився двічі, причому обидва рази на його прохання. Зустрічі відбувалися у присутності працівників правоохоронних структур. Про нав»язування якихось кримінальних “дахів” не було і мови. Пана Писарчука вже не перший рік охороняють співробітники міліцейського спецпідрозділу. Яку, скажіть, мову можна вести мені, офіцеру УБОЗу, про якийсь криміналітет? Тепер про згаданого Писарчуком “Карася”. Ми всі у дитинстві мали якісь прізвиська. Думаю, воно було й у самого Петра Писарчука. І це не є ознакою кримінальності. Мій давній друг дитинства “Карась” отримав своє прізвисько через прізвище (Олег Карпа – “Львівська газета”). Від дружби з ним я ніколи не відрікався і не відречусь, які б сили на мене не тиснули. Каятися мені нема в чому. Дружбу з ним я ні від кого не приховував, але, очевидно, хтось подав її Писарчуку у своїй інтерпретації. Олег – бізнесмен, ніколи не був засудженим, співпрацював з багатьма депутатами Верховної Ради. Між іншим, одного разу він навіть врятував життя офіцеру міліції, надавши медичну допомогу. Щодо “лідерів кримінальних угруповань”. Так, я дійсно як оперативний працівник у силу своїх функціональних обов»язків ЗОБОВ»ЯЗАНИЙ знати і лідерів, і рядових членів злочинних угруповань. Але звинувачувати мене в цьому – абсурд і нонсенс. Не знаю, кого ще зі співробітників УБОЗу підозрює у сприянні Богдану С. пан Писарчук, але думаю, що це такі самі жертви інтриг. Наразі я не маю наміру подавати до суду на Петра Писарчука, бо мені його щиро шкода як жертву замаху криміналітету. Але повторюю – наразі…”.

Микола Савельєв, «ЛЬВІВСЬКА ГАЗЕТА»