Як ЗСУ «відкривають» небо над Кримом

За останні місяці зафіксовано цілу низку успішних ударів ЗСУ по об’єктах РЛС та ППО, авіабазам, російським кораблям та катерам у Криму. У виданні Крим.Реалії попросили українських військових експертів прокоментувати ці атаки та їх наслідки.

Ураження ППО та РЛС

Українські дрони в ніч на 30 травня вразили в анексованому Криму російський комплекс далекого радіолокаційного виявлення «Небо-СВУ» вартістю близько 100 млн доларів, повідомило Радіо Свобода із посиланням на джерела у силових структурах, які побажали залишитися неназваними, оскільки не уповноважені офіційно коментувати ситуацію.

«Ця РЛС поблизу Армянська контролювала ділянку фронту 380 кілометрів, забезпечуючи захист об’єктів ворога на території Криму. Після атаки дронів СБУ кошти космічної розвідки зафіксували відключення випромінювання радарів РЛС та більше його не фіксували. Ця спецоперація СБУ зробила російську ППО «сліпою» на значній ділянці фронту», – заявили джерела.

Російські військові повідомлення про втрату не коментували.

Увечері 23 травня вибухи лунали у різних регіонах Криму. В Алушті на відео зафіксували момент вибухів у районі селища Семидвір’я. Поруч знаходиться в/ч 28735 – це прикордонне управління ФСБ РФ. Удари на цьому об’єкті вже фіксувалися раніше, 20 грудня 2023 року. На території частини знаходиться супутникова антена. За даними Defense Express, у більшості джерел цей об’єкт вказується як пункт далекого космічного зв’язку, збудований «ОКБ МЭИ» ще в 1960-х роках.

Експерти порталу стверджують, що після 2014 року антенний супутниковий зв’язок був модернізований і активно використовувався російськими військовими. Радио Свобода опублікувала супутникові знімки місця українського удару по антовому комплексу російських військових під Алуштою. Супутникові знімки низької роздільності (3 метри/піксель) підтверджують, що український удар прийшовся по військовому об’єкту прикордонної служби ФСБ РФ.

15 травня російський військовий аеродром Бельбек поблизу Севастополя двічі на добу атакували ракети ATACMS, на об’єкті виникли численні пожежі.

Журналіст Крістіан Тріберт опублікував нові супутникові знімки аеродромому Бельбек в анексованому Росією Криму після українських ударів ракетами ATACMS. Триберт пише, що повністю знищено два літаки Міг-31 та один Су-27. Також видно пошкодження літака Міг-29 та пожежу в районі сховища палива.

У громадській площині з’явився некролог російському військовому, що був вбитий на Бельбеку. Це «срочник» з Пермського краю Росії Максим Спешилов. У відео з похорону Спешилова повідомлялося, що минулого року він закінчив автотранспортний коледж у Кунгугрі, через два дні після отримання диплома був призваний до армії. Служив у Білгородській області РФ, а потім був переведений до анексованого Севастополя. Це перша підтверджена втрата серед військових РФ на Бельбеку. Мабуть, не єдина, але розголосу поки що немає.

Втрати в авіатехніці, швидше за все, більше, ніж три знищені літаки, які зафіксовані супутниковими знімками.

«‎Це те, що ми фіксуємо, те, що згоріло зовсім. А те, що було з літаків вражене тими суббоєприпасами, дірки натикані – хто знає. Їх дефектуватимуть ще дуже довго. Літак – це така штука, не дуже захищена від будь-яких вражаючих елементів, від будь-якого заліза. Може бути на вигляд ціленький, а насправді там його прошило в двох-трьох місцях так, що пам’ятником все життя стоятиме. Тому думаю, що результат кращий, ніж виглядає», – вважає військовий експерт, керівник проектів з безпеки Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук.

Але насамперед удари по авіабазі Бельбек є важливими тим, що були уражені російські системи ППО, зазначають українські військові експерти. Це – частина системної роботи ЗСУ.

«Руйнування ворожих РЛС, системи радіотехнічного спостереження, а також пускових установок є ключовим елементом, який позбавляє тієї переваги ворожу армію, яку вона має. Адже завдяки «бавовні», що сталася на території західної частини Криму, в районі мису Тарханкут, завдяки «бавовні», що лунала на території Джанкойського, теж аеродрому, Гвардійського, в районі Донського, це на виїзді у бік Феодосії, «бавовна» , що сталася на горі Ай-Петрі, там, де розташовані підрозділи радіотехнічного полку російської окупаційної армії – ворог трохи почав гірше «бачити». Він втрачає ресурсні можливості для того, щоб не тільки надійно стежити за небом на території Криму та Севастополя, він втрачає разом з обслуговуючим персоналом пускові установки, якими він мав цілитися по наших дронах та по наших ракетах», – коментує військовий експерт Владислав Селезньов.

Над Кримом відкривають небо – так це називає військовий оглядач, координатор групи «Інформаційний опір» Олександр Коваленко. І зазначає: останнім часом атаки на російські РЛС та ППО стали складнішими, багатокомпонентнішими.

«Системним чином знищуються засоби протиповітряної оборони на тимчасово окупованому півострові Крим. Саме компоненти великого радіусу дії, тобто комплекси С-400, дивуються дуже цікаво. Спочатку була поразка району Джанкой, на аеродромі Джанкой, де розміщувався дивізіон 18 зенітно-ракетного полку. У Джанкой прилетіло ще минулого місяця. Тоді було знищено пускові установки С-400, тоді було знищено РЛС. Радіолокаційні системи: 90Н2Е (секторальна), 91Н6Е (кругового огляду). І унікальний комплекс «Фундамент-М». Тобто фактично цей дивізіон був виведений повністю з ладу, функціональності.

Зараз уже прилітало аеродромом Бельбек і ми також бачили, що була вражена система РЛС, знищена пускова установка, крім авіаційної компоненти. Насамперед ці комплекси. І їх стає дедалі менше. У повітряному просторі Криму з’являються «білі плями», з’являються прогалини, які їм доведеться чимось закривати, а дуже швидко вони це зробити не зможуть. Повітряний простір над центром Криму, він, в принципі, вже «прохідний двір» такий собі», – каже Олександр Коваленко.

Ще одне успішне ураження ЗСУ у Криму сталося 13 травня. Це військова частина 85683-А – радіотехнічний батальйон 3-го радіотехнічного полку ВКС РФ. Батальйон розташований на вершині Беден-Кир, плато Ай-Петрі.

Як стверджував Telegram-канал ASTRA, який посилався на джерела в екстрених службах анексованого півострова, внаслідок влучення ракет територія військової частини зазнала пошкоджень, було вбито командира частини Олександра Кулакова і ще одного військовослужбовця, кількість поранених точно вказана не була. 17 травня 2024 року голова російської адміністрації Алушти Галина Огнєва повідомила про поховання підполковника Кулакова.

Те, що він був командиром радіотехнічного батальйону на Ай-Петрі (в/ч 85683-А), підтверджується фактом нагородження на цій посаді медаллю російської адміністрації Криму 8 червня 2022 року. За інформацією, яку Крим.Реалії отримали від українських військових, до 2014 року Олександр Кулаков був військовослужбовцем 40-ї радіотехнічної бригади ЗСУ. Він перебував у списках дезертирів, які розшукують МВС України.

Російська влада офіційно про удар по радіотехнічному батальйону не повідомляла. Після розпаду СРСР окремий радіотехнічний батальйон на Ай-Петрі увійшов до складу кримської 40-ї радіотехнічної бригади ЗСУ зі штабом у місті Севастополь. Техніка було частково оновлено, зокрема розгорнуто нові українські РЛС 36ДС-6. Наскільки пошкоджено обладнання, а радіолокаційна станція – невідомо, але, як зазначає військовий експерт Павло Лакійчук, російським військовим буде складно її ремонтувати.

«Там три комплекси, якщо не помиляюся, наші їх модернізували, удосконалювали. Це вже можна сказати радянсько-українські станції. Росіяни там ні до чого. Після 2014 року вони їх захопили і, власне, використовували для «освітлення» повітряного простору. І для того, щоб цей коридор убезпечити, потрібно було завдавати ударів по Ай-Петрі. Ось, власне, туди й прилетіло.

Я не знаю, наскільки вражені комплекси. Той факт, що відновити їх буде їм складніше, ніж свої системи, які вони вже використовують. Бо якщо там радянські, та ще й української модернізації, у них на потік ремонт чи заміна таких комплексів не провадиться. Тобто, часу це багато займе», – зазначає Павло Лакійчук.

Британська розвідка зазначає, що Росія втрачає контроль над небом у Криму. На думку аналітиків Великобританії, в таких умовах росіянам доведеться «розпорошити» свою авіацію, щоб уникнути нових втрат, а також перекинути в Крим ППО з інших місць.

Удари по російському флоту

Відбувається і методичне видавлювання із Криму російського флоту. Серед усіх видів озброєння саме флот зазнав найбільших втрат. Уражено близько 30 кораблів та катерів, це третина бойових одиниць Чорноморського флоту Росії. Флот перекидають до Новоросійська, туди переведені всі носії «Калібрів», які можуть їх застосовувати.

Після атак по кораблям ЧФ морськими дронами, частина російських користувачів соцмереж обурювалася, що кораблі та катери не обладнані належним чином для відбиття українських атак та екіпажі діють не організовано. Але й додаткове озброєння бойовим одиницям флоту не допоможе, вважає військовий експерт Павло Лакійчук.

«Під час Другої світової війни, коли були дредноути величезні, там було по дев’ять гармат величезного калібру. Десь до 1945 року вони щорічно обшивалися гарматами дедалі меншого калібру. То двадцять гармат 40-го калібру ППО, потім п’ятдесят гармат 20-го калібру, потім ще сто кулеметів тут довкола нього строчать. Тому що вони розуміли, що вони вже не стільки являють собою силу, скільки являють собою велику ціль. Можна всі російські кораблі обшити кулеметами, по триста кулеметів поставити, вони відносно добре захищені, якщо всі кулеметники там на щоглах будуть сидіти. Але тоді вони не зможуть виконувати своїх функцій за призначенням», – вважає Павло Лакійчук.

Після знищення російського великого десантного корабля «Цезарь Куников» у лютому у відставку відправили командувача Чорноморського флоту РФ Віктора Соколова. У квітні Володимир Путін призначив нового командувача – віце-адмірала Сергія Пінчука. Замінили і командувача всім Військово-морським флотом Росії. 10 березня стало відомо, що адмірала Миколу Євменова відправили у відставку, і його змінив Олександр Мойсеєв, який командував Північним флотом РФ. Але все це вже не спроможне вплинути на боєздатність Чорноморського флоту, вважають українські експерти.

«Ніяк воно не позначиться, тому що немає жодної ефективності Чорноморської флотилії. Вона не боєздатна. Єдиний функціонал, що залишився біля Чорноморської флотилії, – це використання її як інструменту для тероризму, для обстрілів тилової України крилатими ракетами морського базування «Калібр». І останнім часом ми бачимо, що вони відновили цю практику і під час комбінованих ракетних ударів територією України вони почали використовувати «Калібри», які не використовувалися з 25 вересня 2023 року.

Але вони не виходять у відкрите море далеко. Вони не ризикують навіть використовувати великі десантні кораблі у логістичному перевезенні вантажів із Росії до окупованого Криму. І тому можна говорити про те, що як не змінюй командувачів як завгодно, але ситуацію з флотом, його становище у Чорному морі… Їх загнали до Новоросійська, як до тієї будки. Але інший нюанс: навіть Новоросійськ – це небезпечне для них місце», – каже військовий оглядач, координатор групи «Інформаційний опір» Олександр Коваленко.

Штаб ВМС України стверджує, що 19 травня в Севастополі біля Куриної пристані було вражено останній флотський носій «Калібрів», який залишався на півострові – малий ракетний корабель «Циклон». Судячи з супутникових знімків після атаки, він затонув на місці, над водою видніється лише щогла. «Циклон» не використовував «Калібри», він виконував функції ППО.

Росія намагається постійно міняти місця стоянки кораблів, що залишилися в Криму, щоб їх не знищили, зазначав ще перед цією атакою голова Об’єднаного координаційного прес-центру Сил оборони півдня України Дмитро Плетенчук.

«Вони продовжують барикадуватися у бухтах. Знаєте, як закрилися в будинку і звідти не висуваються назовні. Тому що чудово розуміють, що на них чекає зовні. Якщо вони перейшли в режим «я в будиночку» – це теж в принципі непогане досягнення: змусити ворога «забитися» і чекати на приліт засобів поразки, для яких бонові загородження не є перепоною, сконцентрувавшись десь в одному місці.

Тому в будь-якому випадку ситуація щодо тих кораблів, які залишилися в Севастополі, така, що не позаздриш, насправді. Вони не можуть вийти, їм нема де швартуватися, крім Севастополя. І ось вони змушені шукати способи протидії. Зміна місць стоянки постійно відбувається, ховають бойові кораблі серед кораблів допоміжного флоту, тобто суден забезпечення. Яскравим прикладом цього стала поразка судна Комуна. Тому що всі ми розуміємо, що витрачати дорогоцінні боєприпаси на, даруйте, судно, якому більше 100 років – ніхто б не став», – коментував «Українській правді» Дмитро Плетенчук.

Павло Лакійчук зазначає, що важливих цілей серед Чорноморського флоту в Криму стає дедалі менше.

У ніч проти 30 травня на підході до бухти Вузька біля Чорноморського дрони Magura V5 спецпідрозділу Group 13 ГУР Міноборони України атакували російські катери. ГУР стверджує, що були вражені чотири транспортно-десантні катери КС-701 «Тунец», два з них знищені. Зазначені кошти, стверджують у ГУР, сили РФ використовували для логістики та патрулювання акваторії поблизу Криму. Міноборони РФ заявляло про знищення ракет над Чорним та Азовським морями, а також двох безекіпажних катерів, які прямували у напрямку Криму. Про втрати катерів «Тунец» російське відомство не повідомляло.

Для Чорноморського флоту РФ з 2012 року було збудовано 19 катерів КС-701 «Тунец». Такі катери також використовують прикордонники та МНС РФ.

Автор: Алексіна Дорогань

Джерело: Крим.Реалії