Звірства російської армії: «Такого масштабу воєнних злочинів Європа не знала з часів Другої світової війни»

Звірства російської армії: "Такого масштабу воєнних злочинів Європа не знала з часів Другої світової війни"

До розслідування воєнних злочинів, вчинених в Україні російськими військовими, долучилася низка країн Європи, куди виїхали українці, що є свідками або жертвами таких злочинів.

 Про що саме розповідають такі вимушені переселенці, як співпрацюють правоохоронні органи різних країн, скільки причетних до скоєння воєнних злочинів вже вдалося встановити і як збираються докази в таких справах в Україні, в інтерв’ю виданню «Цензор.НЕТ» розповів начальник Департаменту нагляду у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту Офісу Генерального прокурора Юрій Рудь.

Такого масштабу воєнних злочинів Європа не знала з часів Другої світової війни, – прокурор Юрій Рудь 01

«РОЗПОЧАТО РОЗСЛІДУВАННЯ ПОНАД 7 ТИСЯЧ ВОЄННИХ ЗЛОЧИНІВ»

– Скільки країн нині долучено до процесу збору доказів воєнних злочинів, вчинених російськими військовими в Україні, й скільки кримінальних проваджень там відкрито?

– Наразі, за наявною інформацією, відповідні кримінальні провадження щодо воєнних злочинів, вчинених на території України, і щодо злочину агресії рф проти України розпочали правоохоронні органи 12 країн. Це Естонія, Латвія, Литва, Німеччина, Норвегія, Польща, Словаччина, Франція, Швеція, Чехія, Канада та Іспанія. Законодавство цих країн дозволяє розслідування воєнних злочинів і злочинів проти людяності, виходячи з принципу універсальної юрисдикції. Тобто, якщо злочин вчинено навіть не на їхній території або не проти їхніх громадян. Генеральними прокурорами України, Литовської Республіки і Республіки Польща 25 березня цього року підписано угоду про створення спільної слідчої групи для забезпечення скоординованого розслідування воєнних злочинів і злочинів агресії.

На цьому етапі вирішується питання залучення до роботи міжнародної спільної слідчої групи інших європейських країн, які розпочали свої розслідування. У кожної з цих країн є власні кримінальні провадження. І з нашими колегами з Литви й Польщі, за ініціативою Генерального прокурора, підписано угоду про створення спільної слідчої групи для кращої комунікації і оперативного обміну інформацією щодо результатів власних розслідувань і спільної координації наших дій.

– На чому базуються розслідування, як вони збирають докази, перебуваючи в інших країнах? Чи вони приїжджатимуть до нас?

– По-перше, як ви знаєте, відбувалось дуже велике за кількістю вимушене переміщення наших громадян на територію інших держав. Ми можемо казати про сотні тисяч наших співвітчизників, які були вимушені переїхати як до країн Прибалтики й Польщі, так і в інші держави. Тому одним із джерел отримання доказів вчинення воєнних злочинів є показання тих осіб, які виїхали. І які є або очевидцями цих злочинів, або потерпілими від них. У них також є фото і відеоматеріали, які можуть стати доказами у відповідних кримінальних провадженнях.

Такого масштабу воєнних злочинів Європа не знала з часів Другої світової війни, – прокурор Юрій Рудь 02

– Чи є у правоохоронців інших країн такі факти, яких не має українська прокуратура? Можливо, вони вам щось передають із зібраних матеріалів.

– Офіс Генерального прокурора володіє всією необхідною інформацією про злочини, вчинені в умовах збройного конфлікту. Водночас із нашими колегами, які входять у спільну слідчу групу, у нас є постійна ефективна комунікація. Деталей механізму передачі інформації я вам повідомити не можу, але така комунікація є, і ми обмінюємося інформацією про ті докази, які зібрали у власних кримінальних провадженнях.

– Скільки кримінальних проваджень за фактами воєнних злочинів, вчинених із миті повномасштабного вторгнення, розслідується в Україні?

– Починаючи з 24 лютого 2022 року правоохоронними органами виявлено й розпочато розслідування понад 8 тисяч воєнних злочинів. Тобто йдеться про злочини, які наразі передбачено статтею 438 Кримінального кодексу України.

Скільки за ними є підозр?

– По-перше, треба розуміти, що зараз іде активна фаза бойових дій. Основні зусилля правоохоронних органів наразі зосереджено на належному документуванні й фіксації воєнних злочинів. Водночас проводиться комплексна робота для виявлення тих військовослужбовців збройних сил рф, які вчиняли і, на жаль, вчиняють воєнні злочини проти мирних жителів України. Зараз уже притягнуто до кримінальної відповідальності 11 військовослужбовців збройних сил рф.

І робота на цьому напрямі триває. Вона не швидка і потребує значних зусиль, тому що ми розуміємо, що військовослужбовці рф заходили сюди фактично без засобів зв’язку, в багатьох випадках без документів, які підтверджують їх особу. Встановлення й ідентифікація певних осіб, причетних до вчинення воєнних злочинів, потребує часу. Робота правоохоронними органами спільно зі Службою безпеки і з Національною поліцією України налагоджена системно, надаються фотознімки мешканцями територій, які були в окупації, для встановлення цих осіб, проводиться робота з допитів усіх військовополонених, зокрема і з застосуванням поліграфічного дослідження. Я впевнений, будуть підозри і надалі.

Такого масштабу воєнних злочинів Європа не знала з часів Другої світової війни, – прокурор Юрій Рудь 03

– А ці 11 осіб, яким повідомлено про підозру, що саме вчинили?

– Серед них пілоти, які бомбардували мирні міста, особи, які вчиняли насильство над мирними жителями, вбивства, примусове позбавлення волі. Є також особа, яку заочно притягнуто до відповідальності за сексуальне насильство.

– Багато зафіксовано фактів сексуального насильства?

– Є низка кримінальних проваджень, проводяться досудові розслідування. Та слід враховувати характер вчинених таких злочинів, а також те, що потерпілі у багатьох випадках, на жаль, не хочуть на певному етапі повідомляти правоохоронним органам про такі факти. Ці злочини мають високий рівень латентності. Тобто велика кількість злочинів не виявляється органами правопорядку. Через це Генеральним прокурором надіслано керівникам обласних прокуратур лист-орієнтування щодо потреби забезпечення ефективного розслідування всіх без винятку випадків вчинення сексуального насильства в умовах збройного конфлікту. При цьому ми користуємося й міжнародними протоколами, стандартами зі збирання доказів саме в розслідувані таких злочинів, зокрема рекомендацій Міжнародного протоколу з документування та розслідування сексуального насильства в конфлікті.

– А що вони передбачають такого, чого немає у нас в законодавстві?

– Питання в тому, що злочини, пов’язанні зі зґвалтуванням, які є загально-кримінальними, відрізняються від того поняття сексуального насильства, яке вкладено в поняття воєнного злочину (останнє значно ширше). Про ці нюанси мають знати прокурори й слідчі. І безпосередньо на це було спрямовано лист-орієнтування Генпрокурора для збору саме доказів сексуального насильства як воєнного злочину.

– Тобто будь-яка жінка має розуміти, що те, що вона одразу не звернулася до лікаря, бо не мала змоги, і відповідно не проведено одразу судово-медичної експертизи, не означає, що притягнути до відповідальності насильника чи насильників не вдасться?

– Для воєнного злочину у формі сексуального насильства, передбаченого статтею 438 Кримінального кодексу, не є панацеєю обов’язкова наявність висновку судово-медичної експертизи, яка підтвердить сам факт фізично. Є інша сукупність доказів, які можна отримати й довести факт вчинення сексуального насильства.

– Добре, що ви про це сказали, бо жінки розповідають більше журналістам, ніж правоохоронцям, не вірять, що насильники відповідатимуть перед законом.

– Користуючись нагодою, хотів би звернутися до всіх, кому відомо про будь-які випадки сексуального насильства, чи, не дай Бог, вони стали жертвою, інформувати про це Департамент нагляду у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора через «гарячу» лінію або чергову частину – дані зазначено на офіційній сторінці ОГП в інтернеті, або звертатися до найближчих органів Національної поліції чи Служби безпеки України. Ми забезпечимо ефективне розслідування кожного випадку.

– А скільки таких проваджень розслідується?

– Близько десятка встановлених фактів. Та ми розуміємо, що це лише ті, які зареєстровано в Єдиному реєстрі досудових розслідувань. Насправді рівень набагато більший. І ми ще не маємо доступу до тих територій, які зараз окуповано. Є інформація, що там можуть вчинятися такі злочини. Водночас нам потрібні конкретні факти й показання.

– До розслідування в Україні долучилися французькі жандарми. Як побудовано співпрацю?

– В Україну справді прибув підрозділ французьких експертів-криміналістів для надання допомоги у розслідуванні вбивств, вчинених російськими окупантами в Київській області. Французькі колеги зараз безпосередньо надають допомогу нашим українським експертам і слідчим Національної поліції для розслідування випадків насильницької смерті у містах Бучі, Ірпені, Гостомелі й інших. Відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства України, їх залучають як спеціалістів для участі в конкретних слідчих діях або фахівців при проведенні судових експертиз. Зібрані за допомогою французьких колег докази будуть допустимими як за українським законодавством, так і, сподіваємося, що вони будуть допустимі й для Міжнародного кримінального суду. Це висококваліфіковані фахівці, й ми дуже вдячні, що вони прибули в Україну і прямо зараз працюють на досягнення спільної мети – це притягення всіх воєнних злочинців до відповідальності.

– Зараз переважно говорять про Бучу, Бородянку, Ірпінь та інші міста Київської області. А як із невеличкими селами, й не лише на Київщині? Туди доїжджають правоохоронці?

– Правоохоронні органи зобов’язані забезпечити розслідування всіх воєнних та інших злочинів, де б їх не було вчинено. З приводу того, чи одночасно забезпечується розслідування на всіх територіях, то звичайно потрібно враховувати той факт, що зараз триває розмінування. Правоохоронні органи починають безпосередньо свою роботу в тих населених пунктах, куди їм надають дозвіл заходити вибухотехніки. На жаль, ми отримуємо інформацію про випадки підриву на різних вибухових пристроях місцевих жителів, є випадки втрат і серед співробітників ДСНС. Тому туди, де вже можуть працювати слідчі й прокурори, вони й спрямовомутимуть свої зусилля.

Такого масштабу воєнних злочинів Європа не знала з часів Другої світової війни, – прокурор Юрій Рудь 04

«ДЛЯ МІЖНАРОДНОГО КРИМІНАЛЬНОГО СУДУ НЕМАЄ ЖОДНИХ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ЧИ ІНШИХ ІМУНІТЕТІВ»

– Скільки встановлено осіб із тих, хто вчиняв злочини на окупованих територіях?

– Як прокурор я можу стверджувати про те, що особу встановлено як таку, що вчинила злочин, лише після того, як буде надано цьому факту юридичну оцінку у вигляді повідомлення про підозру. Тому зараз ми можемо казати лише про ті факти, які я вам назвав. Щодо того, чи ідентифіковано інших осіб, які ймовірно причетні до вчинення воєнних злочинів, то їх ідентифіковано, й тепер іде збір доказів для того, щоб обґрунтовано повідомити їм про підозру.

Такого масштабу воєнних злочинів Європа не знала з часів Другої світової війни, – прокурор Юрій Рудь 05

– А дані про ймовірно причетних, які публікує розвідка, відпрацьовуєте?

– Ми обов’язково враховуємо цю інформацію. І вдячні нашим розвідувальним органам, які в таких складних умовах виявляють дуже важливу інформацію як для військових, так і для правоохоронних органів.

– Яким має бути процес далі? Безпосередніх виконавців злочинів буде притягнуто до відповідальності за національним законодавством чи в міжнародних судах?

– Правоохоронні органи України зараз постали перед викликом надзвичайно масштабного вчинення воєнних злочинів за своєю кількістю і характером. Такого масштабу воєнних злочинів Європа однозначно не знала з часів Другої світової війни. Тому перша задача – це скрупульозно і належним чином задокументувати всі факти воєнних злочинів і зібрати всі належні докази, паралельно притягуючи до кримінальної відповідальності тих осіб, стосовно яких уже зібрано достатню кількість таких доказів.

Що буде далі? Воєнних злочинців має бути притягнуто до кримінальної відповідальності українськими правоохоронними органами, і вони повинні постати перед українськими судами. Водночас, як ви знаєте, Міжнародний кримінальний суд розпочав власне розслідування воєнних злочинів, злочинів проти людяності й злочинів геноциду, і ми сподіваємося, що певну категорію вищого військово-політичного керівництва рф буде притягнуто до відповідальності саме нашими колегами з Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду.

Відмінність українського законодавства від Римського статуту полягає зокрема в тому, що в нашому Кримінальному кодексі немає злочинів проти людяності. Кодекс також не містить такого поняття, як відповідальність командування, а Римський статут містить, і в цьому їхня перевага. Вони можуть притягувати до відповідальності не лише тих, хто сам вчинив воєнний злочин або віддав наказ про його вчинення, а й тих, кому було відомо, що їх підлеглі вчиняють воєнні злочини, а вони не вжили заходів для їх припинення. Або ж знаючи, що такі злочини було вчинено, не вжили заходів для притягнення до відповідальності військовослужбовців, які їх вчинили.

Такого масштабу воєнних злочинів Європа не знала з часів Другої світової війни, – прокурор Юрій Рудь 06

– Міжнародний кримінальний суд, я так розумію, має більше можливостей притягнути до відповідальності політичне керівництво країни-агресора.

– Так, ви праві, для Міжнародного кримінального суду немає жодних функціональних чи інших імунітетів, на відміну від національних законодавств, зокрема й України.

– Нещодавно в Україні з візитом був Карім Хан. Говорили під час зустрічі з ним про можливість видачі ордеру на арешт путіна, тому що про це деякі країни говорять?

– Я прошу мене зрозуміти правильно, але нюанси комунікації з нашими колегами з Офісу прокурора кримінального суду ми не можемо розголошувати без їхнього дозволу.

Такого масштабу воєнних злочинів Європа не знала з часів Другої світової війни, – прокурор Юрій Рудь 07

– Який обсяг доказів уже передано в МКС?

– Ми співпрацюємо з нашими колегами постійно. Про те, яку саме інформацію та в якому обсязі її передано, не маю права зараз повідомляти.

– Мер Маріуполя розповідав в інтерв’ю нашому виданню, що російські військові везуть тіла загиблих до крематоріїв, щоб спалювати і знищувати сліди злочинів. Чи можна буде потім проводити розслідування?

– Розслідування щодо воєнних злочинів вже проводиться. Так, ми не маємо зараз доступу до території, яка тимчасово окупована, водночас є інші джерела отримання доказів. Зокрема, це інформація, яка міститься у відкритих джерелах, а також показання тих осіб, які виїхали з міста. Ми сподіваємося, що невдовзі Маріуполь буде деокуповано, й усі докази буде зібрано. Не зможуть окупанти знищити всі докази.

– ОГП запустив е-платформу war crimes. Вона зокрема містить форму, яку мають заповнити свідки або жертви злочинів. Для використання фото/відео/аудіо як доказу необхідно встановити їхню автентичність, серед іншого – час і місце проведення зйомки. В ручному режимі верифікувати таку інформацію дуже складно, і цей процес забирає багато часових і людських ресурсів. Як ви верифікуєте дані і який відсоток інформації, за вашими підрахунками, вже має статус доказу?

– Це дуже важливий хаб для отримання доказів вчинення воєнних злочинів і дуже зручний для громадян, які стали очевидцями або потерпілими. Створення цього порталу було ініційовано Генеральним прокурором, і зараз портал уже набрав обертів. На цей час уже надійшло понад 11 тисяч повідомлень на цю е-платформу. Над обробкою цих повідомлень працюють близько ста прокурорів як Офісу генпрокурора, так і у всіх обласних прокуратурах. Обов’язково перевіряється чи відкрито кримінальне провадження за вказаними в повідомленнях фактами. Якщо не розпочато, то відомості вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Якщо ж розпочато, то інформація долучається до вже існуючого провадження.

Достовірність фото і відеоматеріалів перевіряється слідчим шляхом. Питання не лише в наявності фото і відео, а й у тому, хто його зняв. Тому особа, яка надсилає такі матеріали, залишає свої контактні дані, і з нею в подальшому зв’язується слідчий і прокурори, які з’ясовують обставини, за яких ці фото і відео-докази було отримано. Таким чином, ми ще отримуємо показання очевидця.

Такого масштабу воєнних злочинів Європа не знала з часів Другої світової війни, – прокурор Юрій Рудь 08

– Але ж на це піде неймовірно багато часу.

– На жаль, розслідування злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту, потребує часу. Та мета одна, ці злочини не мають строків давності, й рано чи пізно всі винні особи постануть перед судом.

– Наразі є е-застосунки, зокрема eyeWitness to Atrocities, інформацію з яких, наприклад, було використано судами під час розгляду справ по ситуації в Конго, розслідуванні порушень прав людини на Близькому Сході й для збирання доказів злочинів на території Донецької і Луганської областей. Чи використовуєте ви їх?

– Цей застосунок звичайно дуже корисний, але сам по собі він не панацея. Є певні вимоги законодавства, що зобов’язують нас провести окремі процесуальні дії для можливості використання зроблених фото і відеоматеріалів як доказів. Тобто про автоматичну верифікацію даних та їхнє  використання за замовчуванням не йдеться.

До того ж, цей застосунок передбачає, що його має бути встановлено на мобільному пристрої особи, яка робить зйомку.

– Тобто краще людям його встановити про всяк випадок?

– Було б добре, аби всі люди, які потенційно можуть бути очевидцями, мали цей застосунок у мобільному телефоні. Це було б додатковим підтвердженням достовірності фото і відео.

– Скільки наразі проваджень щодо насильницької депортації українців у рф із Маріуполя, окупованих міст Херсонщини й Харківщини та в Білорусь – із Київщини. За попередніми даними Ірини Верещук, приблизна кількість насильно вивезених українців перевищує 40 тисяч осіб. Чи підтверджено ці факти прокуратурою, чи мали ви змогу зв’язатися з людьми, які зараз перебувають у різних куточках рф, таганрозі, воронежі, ростові-на-дону?

– Від початку активної фази війни з рф правоохоронці зафіксували низку випадків примусового переміщення військами агресора цивільного населення. Це безумовно є порушенням Женевської конвенції і воєнним злочином. Уже розпочато понад 20 кримінальних проваджень правоохоронцями Донецької, Київської, Сумської, Харківської, Чернігівської областей. Наприклад, встановлено, що з Київської області понад сто чоловік вивезли на територію Білорусі в місто Гомель. Точних цифр по всіх областях на цьому етапі розслідування ще немає, тому що багато територій досі тимчасово окуповані.

– Чи маєте ви інформацію про заборону їхнього виїзду з території рф строком на 3 роки?

– Є різні випадки, й ті, про які ви кажете, також.

– Чи є якісь юридичні механізми, які б дозволили їх повернути?

– Це вже не компетенція органів прокуратури, і я не можу це якось прокоментувати.

– Ірина Венедіктова казала, що на кордоні, зокрема з Польщею, працювала група прокурорів для проведення першочергових слідчих дій із громадянами, які тікають від війни, які, можливо, є свідками і жертвами злочинів рф. Що наразі виявлено, про які злочини українці розповідали?

– В Офісі генпрокурора й обласних прокуратурах створено групи, які опитують вимушених переселенців із районів ведення бойових дій. Наразі вже опитано понад 7 тисяч осіб, які переїхали із Харківської, Сумської, Чернігівської областей, з Донбасу й інших регіонів, які зазнали російської агресії.

Прокурори також працювали на кордоні, тому що частина людей переміщується на територію інших держав. Свідчення цих осіб надзвичайно важливі. Ми систематизуємо всі одержані матеріали, і вони допомагають у розслідуванні конкретних воєнних злочинів. Ця робота триває й триватиме.

Такого масштабу воєнних злочинів Європа не знала з часів Другої світової війни, – прокурор Юрій Рудь 09

– Можете навести приклад того, про що розповідають люди?

– Наприклад, особа, яка виїхала з Київської області й зараз перебуває в західній частині країни, була очевидцем вбивства, незаконного позбавлення волі. Звичайно, правоохоронцю з Київської області дуже важливо мати такі показання.

– Чи є у ОГП вже попередні дані щодо обсягів завданих збитків?

– Ми можемо казати щодо попередньо встановленої кількості зруйнованих або пошкоджених об’єктів цивільної інфраструктури. Їх понад 6 тисяч. Але це попередня цифра. Насправді таких об’єктів цивільної інфраструктури, які не є військовими цілями, набагато більше. Їх точну кількість і розмір шкоди у грошовому вигляді буде встановлено пізніше, коли завершиться активна фаза бойових дій і буде змога провести відповідні експертні дослідження з оцінювання обсягів заподіяних збитків.

Автор: Тетяна Бодня, «Цензор.НЕТ» 

Читайте также: