Міcія невиконана. Віктор Ющенко: як розтринькати кредит народної довіри

Результати президентських виборів-2010 стануть оцінкою п’ятирічного перебування Віктора Ющенка у президентському кріслі. У 2004-му його підтримували понад 50% українців, зараз – менш як 5%. Підсумки правління президента, який знищив віру своїх громадян в «народну» владу. 

На переконання Ющенка, історичність його місії гідно оцінять лише наступні покоління: мовляв, виборці ще не до кінця розуміють логіку його дій. Утім, не менш важливі інші оцінки – ті, які сьогодні дають діяльності політика люди, котрі п’ять років тому довірили йому свою долю. Люди, чию віру в «народну» владу, в лояльну до своїх громадян державу Віктор Ющенко підірвав, якщо не знищив. У їхніх оцінках негативу набагато біль ше, ніж позитиву. Тому з президентом можна погодитися хіба що в тому, що він, напевне, опинився не у свій час не на своєму місці.

Заручник обставин

У 1993 році, попри спротив Віктора Андрійовича, Вадим Гетьман і тодішній голова Верховної Ради України Іван Плющ умовили його погодитися на посаду голови правління Національного банку України. Власне, вже тоді Ющенко перетворився на заручника обставин. Як і пізніше, коли 1999-го опинився у прем’єрському кріслі.

Так само, здається, несподівано для самого себе та свого оточення, 2004 року він став лідером опозиції та кандидатом у президенти.

Хто знає, якби не відставка 26 квітня 2001 року з посади глави уряду, чи пішов би він проти Леоніда Кучми, якого називав своїм батьком? Але на той час саме він виявився найкращою кандидатурою на лідера опозиції: молодий, гарної зовнішності й статури, не без амбіцій та ще і ображений відставкою, інтелігентний, тобто з ним, напевне, можна домовлятися, вміє довго і розумно говорити про вузькопрофесійні речі.

Навколо Ющенка стали гуртуватися політики і бізнесмени, які з різних причин не потрапили до команди Кучми, а отже, були усунуті від державної годівниці. поступово він перетворився на символ опозиційної боротьби в Україні. Утім, навряд чи він цьому опирався – будь-хто йде в політику не для того, щоб бути аутсайдером. Хоча, можливо, Ющенкові з його самозаглибленістю і любов’ю до вічних цінностей не раз хотілося все кинути, зійти з дистанції й зайнятися пасікою або гончарством. Але в нього не було іншого виходу, як іти далі й перемагати на президентських виборах 2004 року. Зроблені на нього ставки були надто високими. Ющенко не мав права на програш.

Втрачені ілюзії

За словами президента, він, як і більшість українців, розчарований тим, що сталося після Майдану. Втім, Віктор Андрійович мав би усвідомити: для виборців саме він, а не баба Параска, був і залишається символом Майдану. Тож розчарування, що охопило українців після 2005-го, тісно пов’язане саме з його іменем. Лише 6,9% опитаних соціологічною службою Центру Разумкова з 19 по 26 жовтня 2009 року вважають, що події в Україні розвиваються у правильному напрямку, тоді як протилежної думки дотримуються 81,1% респондентів. У квітні 2005-го те, що відбувалося в державі, схвалювали 53,5% учасників аналогічного опитування, скептиками ж тоді виявилися 23% респондентів.

Ющенкові напрочуд швид ко вдалося розтринькати кредит народної довіри. Бандити так і не сіли в тюрми; хабарництво перетворилося на одну із загроз національній безпеці держави; політична криза стала в Україні перманентним явищем; економічні реформи залишилися лише деклараціями; президент не ініціював жодного дієвого рішення задля розвитку української мови тощо .

Малюнок: Андрій Єрмоленко
Малюнок: Андрій Єрмоленко

Натомість країна стала свідком шароварних, провінційних культурних заходів під патронатом президента (погляд Петра Таращука на культурну деградацію суспільства читайте на стор. 30), гнівного розгону Ющенком Державтоінспекції (а потім поновлення), численних нарад-поси де ньок із підприємцями, безперспективної війни Секретаріату президента із Кабінетом Міністрів, безрезультатних перемовин Києва з європейськими партнерами щодо спрощення візового режиму для українських громадян тощо.

Звісно ж, Віктор Андрійович може безкінечно повторювати, що не все в Україні залежало лише від його волі. Утім, цілком очевидно: президент мав і має достатній арсенал повноважень, щоб кардинально впливати на економічне та політичне життя в Україні. До речі, частково він ними користувався: у 2005-му президент Ющенко демонстративно відправив уряд Юлії Ти мошенко у відставку, а в 2006 та 2008 роках візував укази про розпуск парламенту. Однак Юлія Володимирівна повторно очолила Кабмін, а Верховна Рада так і не стала лояльнішою до президента.

Політичну кризу, що весь час супроводжувала президентство Віктора Ющенка, восени 2008 року поглибили ще й фінансові проблеми в Україні. Віктор Андрійович, який із гордістю повторює, що належить до п’ятірки найкращих банкірів світу, не зміг (чи просто не захотів допомогти уряду) зарадити крутому піке національної валюти та вітчизняної банківської системи. Президент, який у цей важкий час мав би перебрати на себе роль антикризового менеджера, періодично стає навіть не «над сутичкою», а просто на бік популістів. Найсвіжіший приклад – підписання закону про підвищення соціальних стандартів, хоча до цього не раз заявляв про рекордний бюджетний дефіцит, до якого доклав руку уряд Тимошенко.

Вороже оточення

Як з’ясувалося, президент Ющен ко виявився неготовим ділитися зі своїми соратниками владою. За п’ять років свого президентства він кардинально змінив своє найближче оточення. Надто вже різношерстою була ющенківська команда зразка 2004 року, об’єднана не певною ідеологією, не спільним баченням шляхів модернізації країни, а лише бажанням здобути владу з усіма її наслідками: посадами, важелями впливу, ресурсами, захистом бізнес-інтересів тощо. Або хоча б якусь ситуативну вигоду. Напевно, Віктор Андрійович не виправдовував і сподівань «любих друзів».

Його часто звинувачували в тому, що легко піддається впливам, тож, можливо, намагаючись довести протилежне, він не довіряв навіть найближчому оточенню. До того ж людина, яка не має власної чіткої стратегії дій, зазвичай погано уявляє, кому можна вірити, на кого можна покластися. З різних причин його покинули Давид Жванія, Олександр Морозов, Микола Мартиненко, Микола Томенко, Олександр Зінченко, Олександр Третьяков, Олег Рибачук, Віктор Балога та багато інших людей, які досить тривалий час були його соратниками і друзями.

Саме вони доклалися – і фінансово, і організаційно – до перемоги Ющенка 2004 року. Натомість із часом перетворилися на його затятих ворогів (див. стор. 24 ). Дійшло до того, що свого кума і друга Давида Жванію Ющенко навіть намагався позбавити українського громадянства. Вірними президентові залишилися лише кілька осіб, із якими йому (і їм із ним) комфортно жити і працювати. Саме цим людям ще вдається підтримувати життя у партії «Наша Україна», занедбаній Віктором Ющенком. У 2004-му ця політична сила мала всі шанси і можливості стати провладною силою. Натомість за п’ять років вона перетворилася на маловпливову партію сімейного типу на чолі з Вірою Ульянченко і Віктором Ющенком.

Одне слово, президент Ющен ко достатньо доклався до того, щоб президентську кампанію 2010 року розпочинати з деморалізованою партією замість дієвої команди.

Політична пенсія

Шанси Віктора Ющенка на перемогу у виборах-2010, як свідчать соціологічні опитування, мінімальні. Чи зможе Ющенко, подібно до Леоніда Кучми, домовитися з майбутнім переможцем і підіграти йому в обмін на гарантії недоторканності? Теоретично так. Але у разі, якщо перемогу здобуде Віктор Янукович. Віктор Андрійович мав і має хороші стосунки з лідерами донецького фінансово-політичного угруповання, зокрема з Рінатом Ахметовим, Борисом Колесниковим, Андрієм Клюєвим, Миколою Азаровим. В обмін на лояльність та гарантії безпеки для себе та своєї сім’ї Ющенко цілком може піти на якісь сепаратні домовленості з командою Януковича.

Міністр внутрішніх справ Юрій Луценко вже заявляв, що Віктор Янукович нібито пообіцяв у разі своєї перемоги на президентських виборах Вікторові Ющенку прем’єрську посаду. Днями цю версію озвучив сам лідер ПР на одному з телеканалів, припустивши, що при президенті Януковичу уряд може очолити Віктор Ющенко або Арсеній Яценюк, але не Юлія Тимошенко. Звісно, для цього потрібно, щоб Ющенко закликав своїх виборців підтримати в другому турі Януковича (погляд Самійла Ворса на можливу останню помилку Віктора Ющенка як президента читайте тут). Експерти, своєю чергою, висловили думку, що заява Януковича може бути спробою побачити, якою буде реакція виборців на такий варіант.

А ось із Юлією Тимошенко такі перемовини навряд чи можливі. Лідер БЮТ належить до категорії політиків, які не звикли пробачати своїм опонентам образи. А Юлія Володимирівна і Віктор Андрійович вже давно пройшли у своїх стосунках «точку неповернення», і, схоже, жодна зі сторін поступатися не має наміру.

Тому, коли йдеться про політичне майбутнє Віктора Ющенка, не слід обмежуватися прогнозами перебування його під куполом Верховної Ради, на пасіці або біля гончарного стану в Безрадичах.

ЗЛЕТИ І ПАДІННЯ

Народився 23 лютого 1954 року в селі Хоружівка Сумської області.
Закінчив Тернопільський фінансово-економічний інститут, рік відслужив у лавах Радянської армії, захистив кандидатську ди сертацію на тему «Розвиток попиту та пропозиції грошей в Україні».

Працював бухгалтером у селі Ярове Косівського району Івано-Франківської області

Грудень 1987 року
На запрошення Вадима Гетьмана перейшов із відділу кредитування і фінансування сільського господарства Держбанку СРСР у київське відділення Агропромбанку СРСР

З 1992 року
Перший заступник голови правління акціонерного комерційного агропромислового банку «Україна»

Січень 1993-го – грудень 1999-го
Голова правління Національного банку України.
У 1997 році згідно з рейтингом впливового фінансового журналу Global Finance увійшов до шістки найкращих банкірів світу

З 22 грудня 1999 до травня 2001 року
Прем’єр-міністр України. Уряд Ющенка домігся позитивної динаміки в економіці, ліквідував бюджетну заборгованість із зарплат, пенсій та стипендій

29 травня 2001 року
Внаслідок політичних інтриг навколо Кабміну, Нацбанку та персони президента Леоніда Кучми звільнений із посади відповідно до резолюції Верховної Ради про недовіру Кабміну. Обіцяв «піти, щоб повернутися»

Січень 2002 року
Очолив опозиційний виборчий блок «Наша Україна», який на парламентських виборах у березні 2002-го отримав 24,7% голосів (перше місце поміж партій  та блоків) і сформував найбільшу фракцію у ВР

У 2004 році
як лідер опозиції (хоча формально як самовисуванець) балотувався на посаду президента України

26 грудня 2004 року
визнаний Центрвиборчкомом переможцем повторного туру голосування.

Після рішення Верховного Суду України від 20 січня 2005 року офіційно оголошений третім президентом України

У 2005-му зробив чимало яскравих і дещо популістських кроків (розпуск ДАІ, скасування візового режиму для громадян ЄС та США, суттєве підвищення матеріальної допомоги при народженні дитини).

Однак економічні реформи не проводилися, розбрат у помаранчевому стані не припинявся тощо

26 березня 2006-го
За результатами парламентських виборів найбільшу кількість місць у ВР посіла Партія регіонів. 4 серпня 2006-го після чотиримісячних переговорів Ющенко підписав указ про призначення Януковича прем’єр-міністром

2006–2007 роки
Протистояння між президентом і правлячою парламентсько-урядовою коаліцією запам’яталося кількома президентськими указами про достроковий розпуск парламенту V скликання, кількома корупційними скандалами, пов’язаними із суддями КСУ. Вирішальною стала згода протиборчих сторін на позачергові парламентські вибори

На парламентських виборах 30 вересня 2007 року пропрезидентський блок «Наша Україна – Народна самооборона», всупереч очікуванням Ющенка, отримав лише 72 мандати. У новій, не без проблем створеній парламентській коаліції перша скрипка дісталася БЮТ. Відповідно посаду прем’єр-міністра знову обійняла Юлія Тимошенко

У 2008–2009 роках
війна між президентом і прем’єром тривала

5 мегапроектів Віктора Ющенка

1. «Мистецький Арсенал»

«Мистецький Арсенал»Планувалося. Музей рівня паризького Лувру площею понад 57 тис м2 у будівлі старого арсеналу в Києві. Віктор Ющенко обіцяв, що музей відкриється до 2009 року.

Реалізовано частково. У 2009 році з помпою відкрито першу чергу музею площею 3,5 тис. м2 Ремонт будівлі досі не завершено. Почасти в «Мистецькому Арсеналі» проводяться фестивалі та виставки.

2. Дитяча лікарня майбутнього

Дитяча лікарня майбутньогоПланувалося. Найкраща в Європі дитяча лікарня, у якій рятували б смертельно хворих дітей. Будівництвом опікується фонд Катерини Ющенко «Україна 3000», сам президент також підтримує проект і навіть передбачив відповідний пункт в Універсалі національної єдності. Лікарня мала запрацювати вже у березні 2009 року.

Не реалізовано. Проект досі перебуває на стадії підготовки документації – за три роки, що минули після успішного всенародного збору коштів, не зведено навіть фундаменту лікарні (див. Тиждень, №15/2009 р.).

3. Державний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця», Батурин

«Гетьманська столиця», БатуринПланувалося. Відбудувати цитадель батуринської фортеці й територію навколо палацу Кирила Розумовського. Облаштувати гетьманський палац, скарбницю, дерев’яну церкву Воскресіння Господнього, фрагменти оборонних стін фортеці та ворота, а також церкву Святої Животворної Трійці.

Майже реалізовано. Музей працює, хоча реставрація кількох об’єктів ще триває.

4. Національний інститут раку

Національний інститут ракуПланувалося. Створити антираковий центр – головний державний науково-дослідний, лікувально-профілактичний та організаційно-методичний заклад, три в одному. Інститут раку мав розробляти стратегію боротьби з поширенням онкологічних захворювань в Україні. Подейкують, що Ющенко взявся за онкологічні проблеми, намагаючись наслідувати екс-президента Франції Жака Ширака, який поліпшив свій імідж завдяки боротьбі з раком. Координаторами проекту призначили доньку Віктора Ющенка Віталіну та її чоловіка Олексія Хахльова.

Не реалізовано. Інститут раку не створювали і не будували. Натомість змінили назву Інституту онкології АМН України на Інститут раку. Установа перейшла під крило Міністерства охорони здоров’я. Принципи роботи Інституту онкології від зміни назви не змінилися.

5. Меморіальний комплекс пам’яті жертв Голодомору

Меморіальний комплекс пам’яті жертв ГолодоморуПланувалося. Масштабний проект – музейний комплекс і пам’ятник жертвам Голодомору 1932–1933 років вартістю 750 млн грн.

Реалізується за планом. Рік тому відкрито пам’ятник у парку Слави в Києві. Завершено першу чергу будівництва Меморіалу.

1 крок назустріч людям

Передвиборча програма Віктора Ющенка-2004 виконана лише на 10%

П’ять років тому українці обрали президента з досить детальною передвиборчою програмою, що мала назву «План дій «10 кроків назустріч людям». Із помаранчевої трибуни Віктор Ющенко обіцяв країні 5 млн робочих місць, подолання корупції, наближення до Європи. Президент вважає програму повністю виконаною – про це свідчить відповідний звіт на його офіційному сайті. Тиждень дав свою оцінку зробленого.

1. Захистити цінність сім’ї, повагу до батьків і права дітей

Збільшити допомогу породіллям

Сьогодні за народження першої дитини мати отримує 12 тис. грн, другої – 25 тис. грн, кожної наступної дитини – 50 тис. грн.

Зламати тенденцію скорочення чисельності населення

2004 року в країні народилося 427,3 тис. дітей, 2008-го – 510, 6 тис.

Ліквідувати дитячу безпритульність

За офіційними даними, в Україні близько 15 тис. безпритульних дітей. За експертними оцінками, ця цифра коливається в межах 100-200 тис.

Надавати державну підтримку тим, хто виховує дітей або доглядає людей похилого віку

Впровадити інститут сімейних лікарів

Останні законодавчі акти, що визначають необхідність впровадження інституту сімейної медицини, підписав ще президент Леонід Кучма.

Впровадити доступні для кожної родини іпотечні кредити

У 2004 році середня ставка за іпотечними кредитами в гривні становила 20%, у доларах – 14–15%. Середня іпотечна ставка в листопаді 2009-го – 25,09% у гривні та 15,36% у доларах. Із часу створення Державної іпотечної установи 2004 року пільгові кредити (зі ставкою 10–12% річних) отримали лише близько тисячі українців.

Відновити мережу державних і комунальних дитячих садків та ясел

З 2005 по 2008 рік з’явились або відновили роботу лише 500 садочків на всю Україну. Це значно менше від потреби – тільки 57% дітей відвідують дошкільні заклади, для решти немає місць (див. Тиждень, № 42/2009 р).

Створити умови, щоб батьки виховували дітей і мали гідний заробіток не на чужині, а в себе вдома

За експертними оцінками, 4,5 млн. українців працюють за кордоном. Зовнішньоміграційний приріст (а це не лише заробітчани, що повернулись, а й громадяни інших країн, які приїздять жити до України) за 2005–2009 роки становить лише 60,2 тис. осіб.

Забезпечити дотримання законів, що забороняють пропаганду аморальності й насильства

Помітно активізувала свою діяльність Національна експертна комісія з питань захисту суспільної моралі. Однак ця активність викликає спротив у культурному середовищі.

2. Сприяти духовності, зміцненню моральних цінностей

Створити умови для розвитку особистості, високого рівня освіти та культури громадян

Сприяти єдності народу України, орієнтації суспільства й держави на загальнолюдські цінності

Звіт на сайті президента розповідає про збільшення обсягів фінансування освітньої галузі та охорони пам’яток культури. Але незначне зростання виділених коштів не врятувало пам’ятки культури від подальшого руйнування. За оцінками Українського товариства охорони пам’яток, у середньому щороку зносять, руйнують чи палять 1000 пам’яток.

Підтримувати ініціативи громадян у вирішенні державних проблем

Громадська діяльність стала менш помітною під час економічної кризи, що, на думку соціолога Євгена Головахи, є свідченням відсутності в Україні реальних громадських організацій, які працювали б за ідею, а не за гроші міжнародних організацій. І це не в останню чергу є результатом цілковитої байдужості влади всіх рівнів до виступів громадських діячів та публікацій у пресі.

Свобода слова стане нормою

Президент принаймні не намагався їй завадити.

3. Проводити зовнішню політику в інтересах народу України

Відносини з Росією будуть взаємовигідними, дружніми й стабільними

«Наші партнери, як на Сході, так і на Заході побачать іншу Україну – міцну, надійну, яка дотримується зобов’язань і водночас здатна захистити свої національні інтереси»

Український істеблішмент погоджується на всі пропозиції країн Заходу та міжнародних організацій, навіть коли вони супе речать інтересам України: наприклад, на скасування перевірки імпортної продукції заради вступу до СОТ, проведення позапланової вакцинації від кору та краснухи незареєстрованою в Україні індійською вакциною; запровадження метадонової терапії для наркоманів. Водночас Україна не виконує чимало взятих на себе міжнародних зобов’язань: є випадки невиконання рішень Європейського суду; систематично порушуються конвенції про права людини; відтерміновується дія низки законів щодо підвищення стандартів і якості продукції всередині країни, які також було ухвалено заради вступу до СОТ.

«Головне для нас – це обсяги залучених в Україну інвестицій, просування вітчизняних товарів на міжнародні ринки, захист прав громадян України за кордоном»

У президентському звіті йдеться про зростання обсягів зовнішньої торгівлі в 2005–2008 роках у 2,2 раза – до $152,5 млрд, зокрема експорту – на 95%. Віктор Ющенко вважає, що Україна демонструє найкращу інвестиційну динаміку в світі: з початку його президентства (з 2005-го) у вітчизняну економіку інвестовано $30 млрд, тоді як за попередні 14 років – лише $8 млрд. Однак левову частку інвестицій становили надходження від приватизації Криворіжсталі та продажу банків нерезидентам. При цьому міжнародні організації констатують погіршення інвестиційного клімату в Україні.

Президент називає своїм досягненням вступ до СОТ та продовження Болонського процесу. Проте більшість аналітиків констатують переважно негативні наслідки вступу до СОТ для економіки (з огляду на банальну неготовність бізнесу до нових торгових правил), а Болонський процес узагалі непотрібен країні, якщо українські студенти не матимуть змоги вільно пересуватися Європою (див. Тиждень, № 29/2009 р.).

2005 року в односторонньому порядку було встановлено безвізовий режим в’їзду в Україну для європейців. Проте Європа досі так і не спростила візового режиму для України.

4. Забезпечити пріоритетне фінансуван ня соціаль них програм

Збільшити мінімальні пенсії та зарплати

З урахуванням інфляції за період 2005–2009 років реальні доходи бюджетників зменшилися.

Відновити зруйновану систему охорони здоров’я
 

Створити умови для повноцінного суспільного життя інвалідам

Пріоритетне право здобути освіту дітям із малозабезпечених сімей

Пріоритетне право вступити до ВНЗ сьогодні мають тільки інваліди та сироти, проте це створює чимало проблем під час зарахування до вишів (див. Тиждень, №33–34/2009 р.).

Повернути 5-бальну систему оцінювання в школі та 10-річний термін навчання

5. Підвищити боєздатність війська, повагу до людей у погонах

Скоротити термін строкової служби до 12 місяців уже в 2005 році

З 2010 року – цілковитий перехід на контрактну армію

Перехід на контрактну основу з 2010 року неможливий – фахівці запевняють, що для цього кроку знадобиться значно більше часу. Наприклад, директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський вважає, що для продуманого та планомірного переходу на контра ктну армію Україні знадобиться вісім-дев’ять років. Екс-міністр оборони Юрій Єхануров у травні цього року заявляв, що за умов недостатнього фінансування, тобто за нинішніх умов, перехід на контрактну армію неможливий.

Забезпечити військовослужбовців житлом

За останні п’ять років житло отримали 5 тис. сімей військовослужбовців, ідеться у звіті. Проте в черзі на житло в 2004-му стояли 46 тис. військових.

Підтримувати розвиток оборонних технологій

Нині йдеться лише про вдосконалення радянської спадщини – танк «Оплот», винищувач Міг-32, вітчизняні зенітно-ракетні комплекси є модифікаціями старої техніки.

6. Сприяти розвитку українського села

Зупинити спекулятивні махінації навколо продажу землі та зробити її власністю тих, хто цю землю обробляє

Збільшити вдвічі продуктивність сільського господарства

У своєму звіті президент стверджує, що за 2005–2009 роки дохідність аграрного сектору значно зросла – до «рекордно високого рівня». Рентабельність сільгоспбізнесу справді збільшилась, але це стосується посередників та певною мірою переробників сільгосп продукції. Виробники, як і раніше, працюють у борг, при цьому кредити для аграріїв, попри декларації, не подешевшали.

Підняти рівень доходів селян до середнього по країні

За даними Держкомстату, сільськогосподарська діяльність є найменш оплачуваним видом економічної діяльності – у вересні поточного року середня заробітна плата по галузі становила 1300 грн проти 4570 грн у фінансовій сфері й 2600 грн державних управлінців.

Розбудувати дороги та інфраструктуру в селах

7. Збільшити бюджет – зменшити податки

Зменшити податки

2004 року загальне податкове навантаження становило 31,8% ВВП, 2009-го – 35,88% ВВП.

Щороку зменшувати оподаткування заробітної плати
 

Спростити процедуру сплачення податків
 

Відокремити бізнес від влади

8. Створити 5 мільйонів нових робочих місць

Запровадити систему державного замовлення й громадських робіт для створення нових робочих місць

Українців працевлаштовують ті самі служби зайнятості, що й до Ющенка.

Гарантувати робоче місце кожному, хто отримав професію за державним замовленням

За даними Держкомстату, у січні – вересні 2009-го зареєстровано 339 тис. безробітних випускників вишів.

Зменшити ставки кредитування для малого бізнесу

Середня ставка за кредитами для бізнесу на поповнення обігових коштів терміном на один рік наприкінці серпня 2009 року становила 30,22% річних у гривні. В листопаді 2005-го взяти гривневий кредит можна було за 16% річних.

Сприяти розвитку високотехнологічних галузей

Створити 5 млн нових робочих місць

У звіті стверджується про створення 3,6 млн нових робочих місць. Проте внаслідок фінансової кризи рівень безробіття в першому півріччі 2009-го зріс до 9,9% проти 6,8% у першому півріччі 2008-го.

9. Змусити владу працювати для людей, провести рішучу боротьбу з корупцією

Звільнити всіх хабарників із держструктур, зокрема й корумпованих суддів

Єдина втілена в життя антикорупційна реформа – це незалежне зовнішнє тестування абітурієнтів, але президент не має до його запровадження жодного стосунку.

Провести справжню політичну реформу – кожен відчує, що влада працює для громадян і працює ефективно

Згідно з опитуванням Re search&Branding Group, яке проводили на початку цього року, 71,7% громадян не довіряють чинній владі, а 20% відчувають до неї ненависть.

10. Створити безпечні умови для життя людей

Змінити пріоритети правоохоронців («головним у їх діяльності буде не безпека можновладців, а безпека кожного громадянина») 

Перевиховати міліцію Віктор Ющенко намагався шляхом розформування ДАІ, проте дуже швидко ця структура поновилася в правах і старих корупційних звичках.

Захистити громадян від техногенних аварій та катастроф 

Через безгосподарність держави Україна стоїть на порозі нових катастроф (див. Тиждень №47/ 2009 р.)

 

Сергій Руденко

УКРАЇНСЬКИЙ ТИЖДЕНЬ

Читайте также: