Що відомо про справу Сальнікова, та як вона пов’язана з колишнім головою Верховного суду Князєвим

Вищий антикорупційний суд 28 липня обрав для голови Державної судової адміністрації Олексія Сальнікова запобіжний захід у вигляді застави у понад 805 тисяч гривень. Його підозрюють у підбурюванні до хабаря суддям Касаційного адміністративного суду та шахрайстві, щоб скасувати рішення апеляції на користь ТОВ «Фарватер Плюс». 

Та, за словами прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олега Макара, посадовець не мав наміру передавати кошти суддям, а залишив собі. Він просив для Сальнікова заставу у понад мільйон гривень, однак суддя Лариса Задорожна зменшила суму на 200 тисяч.

Видання «Ґрати» розповідає, що відомо про справу Сальнікова, та як вона пов’язана з колишнім головою Верховного суду Всеволодом Князєвим і адвокатом Олегом Горецьким, яких затримали за підозрою в отриманні хабаря у два мільйони сімсот тисяч доларів.

Олексій Сальніков став головою Державної судової адміністрації (ДСА)  Орган у системі правосуддя, що займається організаційним і фінансовим забезпеченням діяльності органів судової владиу квітні 2022 року.

Указ про призначення Сальнікова підписав на той момент голова Верховного суду Всеволод Князєв. Після повномасштабного вторгнення він отримав окремі повноваження Вищої ради правосуддя, оскільки вона не працювала.

До роботи в Києві Сальніков очолював територіальне управління ДСА в Миколаївській області, а до цього — управління Фонду державного майна у цьому ж регіоні.

Попередник Сальнікова на цій посаді — Зеновій Холоднюк — пішов у відставку у жовтні 2020-го після вручення йому підозри у зловживанні впливом під час конкурсу до ДСА. Він був одним із фігурантів так званої справи «плівок Вовка». Утім, на початку червня цього року його звільнили від кримінальної відповідальності через сплив терміну давності за його обвинуваченням.

• Читайте також: Суддівський саботаж на захисті суддівської мафії

Справа Сальнікова

Справа голови Державної судової адміністрації стала публічною 24 липня після того, як Національне антикорупційне бюро оприлюднило фото з обшуку його кабінету. У той же день йому вручили підозру.

Детективи НАБУ проводять обшук у кабінеті голови Державної судової адміністрації Олексія Сальнікова, 24 липня 2023 року. Фото: пресслужба НАБУ

Під час судового засідання з обрання Сальнікову запобіжного заходу, що транслювалося на ютуб-каналі суду, прокурор САП Олег Макар розповів, що, Сальніков у розмові зі знайомим Олексієм Гончаром попросив хабар для суддів Касаційного адміністративного суду за скасування рішення в апеляції і повернення на новий розгляд позову ТОВ «Фарватер Плюс». За словами прокурора, Гончар і Сальніков спілкуються регулярно із 2015 року.

Восени 2021 року юристи ТОВ «Фарватер Плюс» попросили Гончара його дізнатися у Сальнікова про їхню справу у Верховному суді і про можливість скасувати рішення апеляції. Гончар спитав про це Сальнікова лише у листопаді 2022 року — це було пов’язане то з зайнятістю Сальнікова, то з тим, що почалося повномасштабне вторгнення РФ.

Про це Гончар пояснив у своїй заяві НАБУ, а потім розповідав слідству.

Позов «Фарватер Плюс»

Справа ТОВ «Фарватер Плюс», компанії, яка, за даними системи YouControl, займається будівництвом водних споруд, надійшла до Касаційного адміністративного суду наприкінці вересня 2021 року.

Компанія намагалась отримати дозвіл без участі в аукціоні на видобуток піску протягом 20 років на ділянці «Західна» родовища руслових пісків «Конча-Заспа»  знаходиться в Обухівському районі Київської області в акваторії Канівського водосховища в затоці Чапашка на південь від острова Дикий – загальною площею 29,54 га. Компанія отримала відмову, яку намагається оскаржити у судах різних інстанцій.

Спочатку компанія просила такого дозволу у Державної служби геології,  надр України та Обухівської райради. Упродовж 45 днів ці державні органи повинні були надати відповідь компанії, чи  дозволяють користуватися земельною ділянкою, але не зробили цього. Коли сплив цей термін, компанії відмовили. «Фарватер Плюс» оскаржила це рішення у суді. Суд першої інстанції задовольнив позов, апеляційний — відмовив. Тож компанія подала позов у касаційний суд.

Згідно з даними із судового реєстру, рішення досі не ухвалене.

Передача коштів під запис

Наприкінці лютого 2023 року Сальніков повідомив Гончара, що дізнався про справу «Фарватер Плюс» і що для скасування рішення потрібно заплатити суддям п’ять тисяч доларів США.

Гончара, за словами прокурора, таке прохання здивувало, і він 1 березня написав заяву в НАБУ. Уже з відеофіксацією, Гончар передав Сальнікову п’ять тисяч доларів США нібито для суддів і дві с половиною тисячі — для нього самого, за послуги.

Двохвилинне відео з передачею коштів НАБУ оприлюднило у день вручення підозри. На ньому зафіксований наступний діалог, співрозмовники говорили російською мовою:

Сальніков: Що це?

Гончар: Це пʼять, про які ти казав, — відповів Гончар.

Сальніков: Угу.

Гончар: Єдине, так й не зрозумів — ти втік. Ти там вже є чи ні?

Сальніков: Ні, він просто пройшов, сказав. Ну нічого, він усе забрав.

Гончар: Ну якщо ні, то ніби.

Сальніков: Ми поговорили ніби. Я б просто туди передати пішов, хоч і брата немає, ми можемо це, все зробимо за «п’ятірочку».

Передача коштів, за даними слідства, відбулася у ресторані «Прага» у Києві. На зустрічі Сальніков був вдягнений у спортивний костюм, був разом із брюнеткою, імʼя якої слідство не називає. Кошти від Гончара він поклав у бокову кишеню.

Гончар уточнив у Сальнікова, чи враховані в цю суму — пʼять тисяч доларів США — посередницькі «послуги» голови ДСА, на що той відповів, що ні. Тоді Гончар відрахував йому ще 2,5 тисячі доларів США.

Як в суді повідомив прокурор, 10 тисяч доларів для передачі хабаря дали Гончару в НАБУ. Після зустрічі він повернув бюро суму, що залишилася — 2,5 тисячі доларів США.

Судове засідання з обрання запобіжного заходу голові ДСА Олексію Сальнікову, 28 липня 2023 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

За словами прокурора, після передачі коштів Гончар і Сальніков продовжували періодично зустрічатися, і останній запевняв, що кошти таки передав. З цього приводу він спілкувався з керівником апарату Касаційного адміністративного суду (КАС)  , головою Верховного суду Всеволодом Князєвим та його помічником  за даними джерела «Ґрат» у суді, йдеться про Дмитра Давиденка. На якусь із зустрічей, де нібито вирішувалося питання щодо справи «Фарватер Плюс», Сальніков піти не зміг, тому відправив свого заступника Максима Пампуру.

Слідство оприлюднило ще одну частину запису, ймовірно, діалогу Сальнікова та Гончара 8 березня 2023 року, під час якого голова ДСА підтвердив, що передав кошти за справу і говорив про неї з тоді ще головою Верховного суду Всеволодом Князєвим:

Сальніков: Так. Приходив товариш (за даними слідства, йдеться про голову Верховного суду Всеволода Князєва). Щойно розмовляв із ним.

Гончар: Ну давай… Замерз тебе чекати.

Сальніков: З того питання все. Я скажу, там віддали. Сказали, що це саме, повідомлять.

Гончар: Щодо Фарватера?

Сальніков: Ну так.

За декілька місяців після цієї розмови, 15 травня, Всеволода Князєва та адвоката Олега Горецького затримали у справі про хабарництво. Князєва відсторонили від обовʼязків голови Верховного суду одразу після того, як оголосили підозру.

Через якийсь час Сальніков повідомив Гончару, що після затримання Князєва судді Верховного суду стали більш обережними.

Записані пізніше розмови дали підстави слідству стверджувати, що Сальніков не мав наміру передавати кошти суддям, а хотів заволодіти ними.

Остання зустріч Гончара і Сальнікова відбулася наприкінці червня цього року, на якій голова ДСА, за словами прокурора, сказав, що має намір зустрітися з головою Касаційного адміністративного суду Михайлом Смоковичем, але організувати її досить складно, тому спробує домовитися через його помічника.

«Це ще раз підтверджує, що це був обман», —  резюмував у суді прокурор.

Адвокати Сальнікова заперечували озвучені прокурором факти. На їхню думку, сторона обвинувачення вирвала з контексту окремі фрази, які сказав, ймовірно, голова ДСА.

Свідок

Хто такий Олексій Гончар у суді ні прокурор, ні адвокати, ні сам Сальніков не розповідали. Крім того, що він давній знайомий Сальнікова — вони регулярно спілкуються з 2015 року.

«Ґрати» звернулись за офіційним коментарем до адвоката голови ДСА Івана Костюка, але той відмовився розповісти про заявника у справі, сказавши, що «на все свій час». А прокурор Олег Макар у коментарі «Ґратам» повідомив, що заявник у справі Сальнікова наразі служить в ЗСУ.

«Ґрати» проаналізували рішення на сайті Судової влади та знайшли, що людина з таким же імʼям, прізвищем та по батькові як у Гончара — обвинувачений у двох кримінальних справах щодо шахрайства  частина 4 статті 190 Кримінального кодексу. Сторона по справі на правах анонімності підтвердила «Ґратам», що це саме той Гончар, що є свідком у справі Сальнікова.

У жовтні 2021 року Гончару пред’явили підозру в одній зі справ, що розглядає Обухівський райсуд Київської області. В одному з проміжних рішень у судовому реєстрі йдеться, що наприкінці березня 2021 року він взяв у борг в адвоката Олега Горецького 50 тисяч доларів США, пізніше останній дав йому в борг ще 210 тисяч доларів США різними сумами. Після того, як Гончар відмовився повернути кошти, Горецький подав заяву в поліцію.

Згодом Горецький дізнався, що Гончар має борги перед різними кредиторами в Україні. Один із них — Олександр Жолобецький, народний депутат Верховної ради VIII скликання, який позичив Гончару 590 тисяч доларів різними сумами. Жолобецький розповідав у суді, що познайомив Гончара з багатьма своїми друзями, у яких той також брав гроші в борг, але не повертав, а згодом не відповідав на повідомлення та дзвінки. За словами Жолобецького, Гончар кожного разу обіцяв повернути всі грошові кошти, однак постійно вигадував різні історії, чому він цього не міг зробити, у тому числі про проблеми з банком, чи що в Італії в нього викрали з квартири грошові кошти. Під час спілкування складав про себе гарне враження, їздив на дорогому автомобілі, одягався в дорогий одяг — розповідав слідству Жолобецький.

Під час слідства Жолобецький і Горецький також дізналися, що Гончар перебуває у розшуку в Російській Федерації за іншим прізвищем.

Провадження за скаргами Горецького і Жолобецького були об’єднані в одну справу, яку направили в Обухівський райсуд Київської області. Та розгляд справи зупинений, оскільки з березня 2023 року Гончар мобілізувався до лав  ЗСУ.

Адвокатка Горецького у цій справі Ганна Щеннікова відмовилася коментувати цю справу «Ґратам», зазначивши, що має узгодити це зі своїм клієнтом.

В іншій справі, в якій обвинувачують Гончара в шахрайстві, йдеться про спробу заволодіння земельними ділянками в Голосіївському і Дарницькому районах Києва. Справу розглядає Печерський райсуд Києва, але на початку червня цього року розгляд її також призупинений через те, що обвинувачений служить в ЗСУ.

Прокурор Макар не зміг підтвердити «Ґратам», чи є Гончар обвинуваченим у двох кримінальних справах, посилаючись на те, що почав займатися справою незадовго перед обранням запобіжного заходу. Утім, на думку прокурора, навіть якщо це дійсно так, то це не впливає на допустимість доказів, зібраних у справі голови ДСА.

Застава

Прокурор Олег Макар у Вищому антикорупційному суді просив обрати для Сальнікова запобіжний захід у вигляді застави, оскільки, на його думку, голова ДСА може переховуватися від слідства, оскільки вживає заходів конспірації: за місцем проживання договір оренди житла зареєстрований на його помічницю, а не на нього, і в голови ДСА офіційно немає жодного автомобіля. Прокурор також зазначив, що у 2019 році Сальніков притягувався до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху. Тоді він їхав на автомобілі Lexus, який у декларації Сальнікова не значиться. Адвокати Сальнікова зауважили, що він користувався автомобілем друга, а штраф, звісно, оплатив сам.

Сальніков, своєю чергою, сказав суду, що має автомобіль, але оскільки на період воєнного стану скасоване обов’язкове декларування, тому не повідомляє про нього публічно.

Прокурор попросив для Сальнікова заставу у розмірі 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто близько одного мільйона 70 тисяч гривень.

Адвокати Сальнікова заперечували проти такої суми застави, як і застави в цілому. На думку одного з них, Івана Костюка, у матеріалах слідства немає даних, що Сальніков підбурював Гончара до надання хабаря, оскільки підбурення — це систематичне прохання. Він також зауважував, що немає інформації, хто із юристів компанії «Фарватер Плюс» звертався до Гончара з проханням допомогти зі справою у Верховному суді. Костюк також натякнув, що слідство не перевіряло інші версії передачі коштів Сальнікову, як от позика. Але детально це не коментував.

Адвокат Сальнікова Іван Костюк під час засідання 28 липня. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

На думку Костюка, НАБУ штучно зберігає кваліфікацію провадження щодо підбурення до дачі хабаря, оскільки, якщо ця стаття випаде з переліку, то залишиться щодо шахрайства — а це не тяжкий корупційний злочин і не належить до підслідності НАБУ.

Його колега й друга захисниця Сальнікова, Роксолана Лукінчук заявила, що озвучена прокурором сума застави — надмірна, зважаючи на те, що максимальна санкція статті, в якій підозрюють голову ДСА, — 80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (понад 200 тисяч гривень). Вона запевняла, що Сальніков не має наміру переховуватися, а за кордон він виїжджав всього чотири рази, три з яких — у робочі поїздки.

Сам Сальніков не коментував суть підозри, лише зауважив, що підтримує захисників і не переховуватиметься:

«Не планую в жодному разі переховуватися, навпаки буду займати активну позицію, щоб довести, що ця підозра — безпідставна. Впливати на свідків наміру не маю, а багатьох із них я навіть не знаю».

Сальніков сказав, що після вручення йому підозри написав заяву про відпустку, а тому не може впливати на свідків, про яких заявив прокурор, у тому числі його заступника Максиму Пампуру.

Як адвокати, так і Сальніков акцентували на тому, що він виїжджав за кордон всього чотири рази і лише один раз — на відпочинок, у 2018 році, . Вони також зазначали, що голова ДСА не має ні особистих зв’язків, ні коштів на те, щоб проживати за кордоном у випадку виїзду на тривале перебування.

У підсумку суддя Лариса Задорожна все ж визначила для голови ДСА заставу у 805 тисяч гривень і зобов’язала: прибувати на будь-який виклик суду, прокурора, слідчого, не відлучатися з Києва, не спілкуватися зі своїм заступником Максимом Пампурою, головою Касаційного адміністративного суду Михайлом Смоковичем, суддями цього суду, у провадження яких перебуває справа «Фарватер Плюс», — Олександром Стародубом, Наталією Коваленко та Володимиром Кравчуком.

У коментарі «Ґратам» прокурор Олег Макар повідомив, що 2 серпня Сальніков вніс усю суму застави.

Автор: Вікторія Матола

Джерело: Ґрати