Гниє риба з голови…

Гниє риба з голови… Є в Черкассах велике АТП 17127. Це АТП в часи перебудови стало ВАТ “Черкаське АТП 17127”. І, як водиться, в ВАТ є голова правління. Сергій Никонович Пачесюк. Людина неординарна. Причому до такого ступеню, що про його діяльність Черкасами ходять “легенди”. Але от що дивно: ніхто з посадовців відповідного рангу й впливу не реагує ні на скарги громадян, ні на їхні заяви. То що це? Невже приказка “рука руку миє” діє?

Візьмемо хоча б один факт. Будівництво будинку для працівників АТП. Будувався довго (але то інша історія), але кілька людей (Моргун В.В., Мосур С.К.та ще 6 сімей) довгоочікуваного житла так і не отримали, хоча на рівні з усіма іншими 52 “претендентами” на житло відпрацювали години на будівництві, внесли відповідні кошти. Потім почався незрозумілий ні для кого обмін квартир з одного будинку на інший, продаж приміщень і так далі. В цей же час паралельно з усіма діяннями квартирними в селі Нечаївка Черкаського району виростає двоповерхова дача. Будівництво якої здійснює виконроб Бабаян Вячеслав. Той же виконроб, що будував і будинок для працівників АТП. І який згодом загадково загинув.

А про те, який “добрий” господарник пан Пачесюк, говорити не переговорити. Ще один факт. Всім відомо, що ВАТ “Черкаське АТП 17127” щорічно закінчує свій фінансовий рік із збитками, сягаючими відмітки 1 мільйона гривень. Автобусний парк за останній період скоротився майже наполовину. Дивує тільки одне: як може керувати така людина, яка напевне навіть не знайома з таким поняттям, як “кризовий менеджмент”? Який керівник змириться із збитковістю свого підприємства? І як пояснити купівлю більшої частини акцій ВАТ його головою правління?

Пройшла “помаранчева революція”. Здавалося б, що саме тепер треба регіоналам триматися разом і підтримувати імідж партії, що створюється її лідером Віктором Януковичем – справедливої, чесної, неупередженої. Але про який імідж партії можна говорити після того, як обласну організацію очолив Сергій Пачесюк, колишній голова черкаського міського осередку і діючий голова правління ВАТ “Черкаське АТП 17127” (у просторіччі – автобусний парк). І почала “гнити риба з голови”. Грубість, приниження людської гідності – основні риси керування Пачесюка. “Ветерани” обласної партії регіоналів перебувають у стані шоку від бурхливого мужичо-брутального натиску. Принципи внутріпартійної демократії, колегіальності при вирішенні як поточних, так і стратегічних завдань були відкинуті за непотрібністю, на озброєнні з?явився один: “усім думати не потрібно, за всіх думає вождь”.

Зайнявши місце “головного” (вельми не кращим шляхом), Сергій Никонович, своїм, напередодні виробленим курсом – силою нав?язував власні пропозиції, відмітаючи зауваження опонентів. Так було і при затвердженні попереднього складу осіб для включення в загальнопартійний список кандидатів до Верховної Ради. “Були моменти, коли ситуація на партійній конференції нагадувала звичайну сварку з особистими образами.” – згадують учасники подій. Та мети досягнуто. Говорять, що переможців не засуджують. Але чи варто досягати мети не гідними для людини, партійця, шляхами, методами.

От такі людини й представлятимуть Черкащину, яка славиться своїми синами й дочками, гідними громадянами своєї Держави, в залах Верховної Ради. Чи може пан Пачесюк вважає, що і в кулуарах ВРУ можна за допомогою хамства вирішувати спірні питання? А їх буде й не мало. Адже саме там вирішується доля всього українського народу.

Валентина Шаповалова, Черкаси