Легальні наркопігулки «від кашлю»: кодтерпін, коаксил, спазмолекс… Трамадол

У 2008 році уряд офіційно визнав трамадол наркотиком. Купити його зараз можна, але це складно, дорого й небезпечно. Відтоді молодь «перейшла» на ягу та інші ніби-то невинні препарати — «Спазмолекс», «Спазмолгон», «Коттерпін», «Залдіар» (містить трамадол), «Зестра» (містить прекурсори псевдоефедрину), «Терафун», «Коаксил» (містить тіанептин). 

З форуму: «Пару дней назад зашел в знакомую аптеку и решил проверить, есть ли трамадол. На мой вопрос о траме продавщица посмотрела на меня большими глазами: «Молодой человек, вы отстали от жизни, сейчас все берут Спазмолекс, по 4 пачки…» И ЭТО НОРМАЛЬНО??? ОНА ЖЕ Б… САМА НАРКОДИЛЕР!!!»

У 2008 році уряд офіційно визнав трамадол наркотиком. Купити його зараз можна, але це складно, дорого й небезпечно. Відтоді молодь «перейшла» на ягу та інші ніби-то невинні препарати — «Спазмолекс», «Спазмолгон», «Коттерпін», «Залдіар» (містить трамадол), «Зестра» (містить прекурсори псевдоефедрину), «Терафун», «Коаксил» (містить тіанептин).

Ці препарати різні як за складом активних речовин, так і за медичним призначенням. Однак всі вони схожі тим, що при вживанні дози більшої, ніж зазвичай рекомендують лікарі, або після проведення з ними нескладних хімічних маніпуляцій, можна отримати досить потужні психічні ефекти — ейфорію, галюцинації, «пруху».

Для прикладу, розглянемо Кодтерпін ІС (він же Коттерпін, Катерпін, катарпін, код, кот). Це ліки від кашлю, які містять кодеїн. Продають цей препарат майже в кожній аптеці — як і коффекс та кодесан. Виробляє Кодтерпін ВАТ «Сумісне українсько-бельгійське хімічне підприємство »ІнтерХiм», м.Одеса. Відпускається без рецепту.

Готуючи статтю, думав і сам спробувати — журналіст не повинен писати про те, що знає лише через «другі руки». Але, прочитавши склад, спробувати не наважився — тому замість власного досвіду наведу кілька найтиповіших «тріп-репортів» з інтернету.

Люди, які пробували кодтерпін (початкова доза — дві пачки) кажуть, що ефект від нього подібний до «поганої кислоти», але слабший. І дуже неприємні «виходи» — після тріпу організм складно виводить ліки, реагуючи на них безсоннями та депресіями. При прийомі виникає ейфорія, яка через деякий час може змінюватися «розбитим» станом.

Залежність від кодеїну, як фізична, так і психологічна, зазвичай оцінююється як «середня». Можна «підсісти», а можна й ні. Небезпечний кодеїн у різних сполуках, а також для людей, які приймають його просто як засіб від кашлю, навіть не підозрюючи про вплив на нервову систему. В СРСР Кодтерпін значився у списку наркотиків.

Ще один приклад невинних і легкодоступних в аптеках «ліків»: Коаксил. Це антидепресант, який підвищує спонтанну активність пірамідальних клітин і збільшує швидкість їх відновлення. При прийомі великої дози отримуємо стан, подібний до ейфорії від опію чи героїну. Якщо коаксил розвести у воді й профільтрувати та «пустити по вені», безрецептурний коаксил дає набагато «кращий» ефект, ніж героїн з кокаїном! І викликає дуже сильну залежність.

З форуму. Історія людини, яка намагалася «злізти» з героїну за допомогою коаксилу:

«У меня кровь стала густая, как повидло. Еле шла, даже при условии сильно пережатой предплечной области, вернее почти совсем не шла… Промывали различными растворами меня целый месяц. Мерз, как дворник ранним утром при 40-градусном морозе, все затекало постоянно. Какой компьютер? Я телевизор-то смотреть не мог — депресняки жуткие, настроения никакого, веревку на шею — пожалуйста… Сделал плазмофорез с горем пополам, вместо обычных 5 сеансов сделал 9, т.к. кровь не шла и затрамбовывалась прямо в магистралях от аппарата переливания… не говоря уж о венах… Денег ушло, даже не скажу сколько, т.к. надо было как минимум 5-6 раз в день… Не сплю до сих пор, иногда алкоголь помогает…»

«Anonimus: Мне назначили коаксил три года назад, до этого я сидела на героине. Ну типа от депрессии. Я начала его применять в большом количестве. Ездила в аптеку по ночам , потому что начинало ломать так, что за этой пачкой я готова была ехать хоть куда. Ночи без коаксила были страшные: полная апатия, нежелание жить. Все деньги уходили на эти таблетки. Ничего не существовало , кроме коаксила. Через некоторе время я начала его колоть. А потом ……я оказалась в больнице с сепсисом.»

Що з усім цим робити? Спазмалгон і спазмолекс спробували заборонити, але купити їх все одно можна. Скоріш за все, стосовно кожного з препаратів повториться історія з трамадолом. Після довгого супротиву аптекарів, виробників та їхнього високого лобі ці ліки стануть рецептурними, ціни зростуть, аптеки, які видають «колеса» без рецепту, стануть кришуватися міліцією.

Луганський УБНОН, до речі, недавно вже закликав зробити рецептурними цілу низку (але далеко не всі) препаратів, що містять кодеїн — і, боюсь, зовсім не через турботу про молодь. Згодом популярні «ліки» заборонять зовсім, (мине багато років і буде втрачено багато здоров’я), а фармацевти тим часом зсинтезують ще десятки й сотні видів нової гидоти. Історія повториться знову.

І все-таки, яке ж рішення? Історія вчить, що заборона й рецептурні обмеження на продаж — не вихід. Найефективніший стимул — економічний: ДУЖЕ ВЕЛИКИЙ ПОДАТОК на ці ліки, щоб вони коштували в п’ять-шість разів більше, ніж сьогодні, і щоб ці гроші відправлялися державі, а не компаніям-виробникам. Ну і витрачатись ці гроші мають безпосередньо на поширення інформації про наркотики та «ліки», просвітництво в школах і подібні заходи, яких зараз майже не проводять.

Нижче типовий «тріп-репорт» зі світу кодтерпіну та йому подібних:

non_accepted:

«Вчера попробовала кодтерпин. Купила пачечку в аптеке, отбила холодной водой и лимонной кислотой. Через силу выпила эту дрянь, сьела шоколадку — ибо на вкус это было редкое дерьмо. Почти сразу накрыло волной тупой радости, как по обкурке.

В общем-то, не особо опасная хрень, все школьники её жрут наряду с гликодином. Но буквально через часа полтора мне стало плохо, очень-очень-очень плохо. За час стошнило раз 10, плюс жуткая головная боль и вообще ужасное состояние. Намного хуже, чем от ширки, даже сравнить нельзя. Через пару часов стало полегче, но это было примерно такое состояние, как после отравления. Физически было плохо, но психологически стало хорошо. Я лежала в постели, слушала музыку, тяжело было даже рукой пошевелить — но при этом как-то приятно, как в детстве. Еще бы кого-нибудь рядом, просто лежать рядом. Хотя под ширкой было лучше… Вкусы в музыке как-то странно сменились в сторону rem, joy division, какого-то унылого тихого инди итп. До 6 просидела в интернете, часов в 8 вроде уснула. Сегодня состояние как после болезни или отравления, тошнит до сих пор. Вот и всё… нежное спокойное опиатное состояние, которое наступает после первых часов полного п.здеца, мне в общем-то нравится… но, видимо, придется обходиться.»

zagadka1:

«Жру кодтерпин регулярно, раз в неделю обжираюсь им целый день, по пятницам или субботам, или как получится, ничего не отбивая — закидываю в рот и запиваю апельсиновым соком. Никакой такой побочной фигни нет… Странно, что тебе так фигово!..»

Станіслав Давиденко, Инфопорн

Читайте также: