К чему привела так называемая «амнистия» для пьяных за рулем авто
Законодатель в пылу турборежима устроил пьяницам за рулем алкогольную амнистию, но далеко не все суды согласились освободить нарушителей от ответственности. Хаос в законодательной деятельности за последний год заметен невооруженным взглядом. Особо ярким примером стала так называемая «амнистия» для пьяных за рулем авто.
Так, с 1 июля вступил в силу Закон №2617-VIII о внедрении уголовных проступков. Самые интересные изменения касались вождения транспортного средства в нетрезвом состоянии или под воздействием наркотических средств, пишет Судово-юридична газета. Вместо административного наказания в виде штрафа и лишения прав данное правонарушение решили криминализировать и сделать его уголовным проступком. Для этого в УК внесли статью 286-1.
Однако потом законодатели резко передумали и 17 июня приняли еще один закон №720-IX, вернув состав нарушения из Уголовного кодекса обратно в Кодекс об административных правонарушениях (КоАП). Впрочем, по состоянию на момент вступления в силу закона об уголовных проступках Владимир Зеленский новый закон не подписал.
Таким образом, 1 июля 2020 года в истории независимой Украины произошла «первая алкогольная амнистия», поскольку производства, начатые в судах по ст. 130 КоАП, подлежали закрытию по п. 6 ч. 1 ст. 247 КоАП (производство по делу об административном правонарушении не может быть начато, а начатое подлежит прекращению в случае отмены акта, устанавливающего административную ответственность).
Новый же закон о том, чтобы вернуть правонарушение назад в КоАП, Владимир Зеленский подписал только 2 июля, а опубликован в «Голосе Украины» он был 3 июля.
При этом интересный момент состоит в том, что законодатели решили написать в Переходных положениях к новому закону № 720-IX, что он вступает в силу одновременно с законом об уголовных проступках, то есть с 1 июля. Этим они как бы постарались «исправить ошибку», чтобы между действием закона о проступках и закона, принятого «вдогонку», не было промежутка.
Такие манипуляции не помогли – ведь согласно Конституции Украины закон вступает в силу не ранее дня его опубликования. Новый закон № 720-IX был опубликован только 3 июля, и вступить в силу с 1 июля – задним числом – уже никак не может.
На это обратили внимание и суды:
«Правопорушення, передбачені ст.130 КУпАП, з 1 липня 2020 року були віднесені до кримінальних проступків, а відповідна норма КУпАП, яка передбачала адміністративну відповідальність за такі діяння – втратила чинність.
Згідно зі ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
Частина 2 ст. 8 КУпАП чітко вказує на те, що закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.
3 липня 2020 року в газеті «Голос України» було опубліковано Закон від 17 червня 2020 року № 720-IX, який, як зазначено у розділі ІІ цього закону, набирає чинності з дня набрання чинності Законом України від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», тобто з 1 липня 2020 року.
Така норма розділу ІІ Закону від 17 червня 2020 року №720-IX – суперечить вимогам ч. 5 статті 94 Конституції України.
Так, частина п`ята статті 94 Конституції України передбачає, що Закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.
При цьому, така норма про набрання чинності Закону від 17 червня 2020 року № 720-IX суперечить вимогам ст. 8 Конституції, згідно із якою Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Тому у даному випадку суд керується принципом верховенства права та вважає, що вимоги Закону від 17 червня 2020 року № 720-IX можуть набирати чинності лише із врахуванням вимог ст. 94 Конституції України, яка передбачає, що Закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування, тобто з 3 липня 2020 року.
Таким чином, правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, з 1 липня 2020 року були віднесені до кримінальних проступків, а відповідна норма КУпАП, яка передбачала адміністративну відповідальність за такі діяння, втратила чинність у проміжку часу з 1 до 3 липня 2020 року.
Станом на 3 липня 2020 року на сайті Верховної Ради України у розділі «Законодавство» змін до ст. 130 КУпАП внесено не було і не було зазначено, що ця стаття поширюється на осіб, які керують транспортними засобами.
Таким чином, на правопорушення, що мали місце до 1 липня 2020 року та були передбачені ст. 130 КУпАП, поширюється дія Закону України від 22 листопада 2018 року №2617-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», як такого, що скасовує відповідальність за адміністративні правопорушення.
Пункт 6 ч. 1 ст. 247 КУпАП передбачає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: 6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність», – отмечается в решении Вознесенского горрайонного суда Николаевской области от 3 июля.
Итак, многие суды закрыли производства по 130 КоАП. Как правило, суды указывают на то, что закон об уголовных проступках отменил административную ответственность:
«Виходячи з визначення поняття «адміністративне правопорушення», слід дійти висновку про те, що відсутність передбаченої законом адміністративної відповідальності за певну протиправну дію (бездіяльність) унеможливлює кваліфікацію таких дій за нормами КУпАП, а відтак виключення з диспозиції норми КУпАП певних предметів посягання та одночасне включення їх до диспозиції кримінально-правової норми свідчить не про посилення, а про скасування адміністративної відповідальності за відповідні протиправні дії.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що з набранням чинності Законом № 2617-VIII відбулось скасування адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, у тому числі, в частині відмови особи, яка керує транспортним засобом, зокрема мотоциклом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та встановлення кримінальної відповідальності за такі дії.
Таким чином, Закон № 2617-VIII, відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України та ч. 2 ст. 8 КУпАП має зворотну силу як такий, що скасовує відповідальність за адміністративні правопорушення.
За правилом п. 6 ч. 1 ст. 247 КУпАП, розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю в разі скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність.
Виходячи з наведеного, суддя дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення» (постановление Новониколаевского районного суда Запорожской области от 2 июля 2020 по делу №322/556/20 и подавляющее большинство решений в подобных правоотношениях).
Другое мнение
Однако не все суды решили закрыть производства. Некоторые указывают, что новый закон об уголовных проступках не подлежал в данном случае применению, поскольку он усиливает ответственность. Соответственно, к лицу нужно применить «более мягкую» статью 130 КоАП.
Пример – решение Переяслав-Хмельницкого горрайонного суда Киевской области от 2 июля по делу № 373/756/20.
«Відповідно до змін в КУпАП з 01 липня 2020 року у відповідності до ЗУ №2617-VIII від 22.11.2019 ГУ №79/24.04.2020 (наб. чин. 01.07.2020), статтю 130 КУпАП змінено та передбачена відповідальність за керування суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння…
Стаття 58 Конституції України 1996 року закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права – закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.
Як наголосив КСУ, суть зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів полягає в тому, що їх приписи поширюються на правовідносини, які виникли до набрання ними чинності, за умови, якщо вони скасовують або пом`якшують відповідальність особи (абзац другий пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 19 квітня 2000 року № 6-рп/2000 у справі про зворотну дію кримінального закону в часі).
Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.
Загальна декларація прав людини (прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 р.) встановлює: „Ніхто не може бути засудженим за злочин на підставі скоєння якого-небудь діяння або за бездіяльність, які під час їх скоєння не становили злочину за національними законами чи за міжнародним правом. Не може також накладатися покарання, більш тяжке, ніж те, яке могло бути застосоване у той час, коли злочин було скоєно (пункт 2 статті 11).
Як встановлено, ОСОБА_1 вчинила дане адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП, 13 червня 2020 року, тобто під час дії попередньої редакції Закону (КУпАП), яка передбачає більш м`який вид відповідальності.
Дослідивши матеріалисправи, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 присутній склад правопорушення, передбачений ч. 2 ст. 130 КУпАП, як повторна, протягом року, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.
…Враховуючи характер вчиненого, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд вважає, що ОСОБА_1 слід піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами», – отмечено в решении суда.
Подобный вывод делает в своем решении и Красногвардейский районный суд Днепропетровска по делу № 204/3405/20.
«Оскільки Законом України № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року була посилена відповідальність за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, зазначений закон не має зворотної дії в часу і до діянь ОСОБА_1 підлягає застосуванню закон в редакції, чинній на час вчинення таких діянь, тобто в редакції Закону України № 1446-VIII від 7 липня 2016 року.
….Приймаючи до уваги викладене, суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння.
З урахуванням викладеного, а також характеру вчиненого правопорушення, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступеню вини та інших вимог, передбачених ст.ст. 33-35 КУпАП, суд приходить до висновку про необхідність накладення на винного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік».
Некоторые суды решили рассмотрение отложить:
«В провадженні Городоцького районного суду знаходиться справа відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1, захисник не з`явилися. Захисник подав клопотання про закриття провадження у даній справі, посилаючись на те, що згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» № 2617-VIII, який набрав чинності 01.07.2020, скасована адміністративна відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження до встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. У зв`язку з цим, на думку захисника, провадження у справі слід закрити на підставі п. 6 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Ознайомившись із доводами клопотання, суддя дійшов наступного висновку.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність.
Акти законодавства – це основна форма права, письмові документи (нормативно-правові акти) вищого представницького органу державної влади або самого народу, які регулюють найбільш важливі суспільні відносини, виражають волю та інтереси більшості населення та втілюють основні права людини й інші загальнолюдські цінності і мають вищу юридичну силу щодо всіх інших нормативно-правових актів.
Нормативно-правові акти за юридичною чинністю поділяються на закони та підзаконні нормативні акти.
Стаття закону – основна складова структури закону, в якій закріплюється певне правило поведінки.
Згідно з п. 4 ч.1 розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» № 2617-VIII внесено, зокрема, зміни до таких законодавчих актів України: у Кодексі України про адміністративні правопорушення статтю 130 викладено у новій редакції.
Тобто вказаним Законом не скасовано акт Кодекс України про адміністративні правопорушення, а викладено нову редакцію статті 130 КУпАП.
На підставі наведеного, суддя не знаходить підстав для закриття провадження у даній справі на підставі п. 6 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
З врахуванням клопотання захисника про відкладення розгляду справи, суддя вважає, що з метою повного і об`єктивного дослідження усіх обставин справи, розгляд справи слід відкласти», – указал суд в решении от 2 июля по делу № 672/581/20.
