Як судили чотирьох суддів-хабарників Київського апеляційного суду: двоє вже вийщи під заставу

Національне антикорупційне бюро 30 листопада предʼявило чотирьом суддям Київського апеляційного суду —  Юрію Сливі, Ігорю Паленику, Віктору Глиняному та Вʼячеславу Дзюбіну — підозру в отриманні хабаря у 35 тисяч доларів організованою групою (частина 3 статті 28, частина 4 статті 368 Кримінального кодексу України) за ухвалення судового рішення про зняття арешту з двох літаків української «Авіакомпанії Константа». Один із літаків, за даними слідства, використовувала компанія «Мотор Січ». Її почесного президента В’ячеслава Богуслаєва підозрюють у колабораціонізмі і сприянні державі-агресору.

Написати повний текст рішення у справі судді Київського апеляційного суду так і не встигли. 

Із 5 по 8 грудня Вищий антикорупційний суд арештував суддів Юрія Сливу, Ігоря Паленика та Вітора Глиняного. Разом з тим суд визначив їм заставу. Для Сливи — близько 2,5 мільйонів гривень, Паленика — близько 4 мільйонів та Глиняного — близько 5 мільйонів гривень. 

Четвертий підозрюваний суддя — Вʼячеслав Дзюбін — перебуває на стаціонарному лікуванні. Обрати йому запобіжний захід суд поки не зміг, оскільки участь підозрюваного у засіданні є обовʼязковою. 

Журналісти видання «Ґрати» слідкували за всіма судовими засіданнями з обрання запобіжних заходів та розповідають, що про справу наразі відомо.

—

Судовим засіданням щодо обрання суддям Київського апеляційного суду запобіжного заходу передували засідання у Вищій раді правосуддя. Без дозволу цього органу правоохоронці не можуть притягувати суддів до кримінальної відповідальності. У понеділок, 4 грудня, щодо усіх чотирьох підозрюваних ВРП одностайно дала згоду. А на виході із залу засідань ВРП суддів чекали прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, щоб вручити їм клопотання про судові засідання у Вищому антикорупційному суді, щоб обрати їм запобіжний захід.

Першим засідання відбулося щодо Ігоря Паленика. Він головував у трійці суддів разом із Глиняним та Сливою під час розгляду клопотання щодо зняття арешту з двох літаків української «Авіакомпанії Константа».

Після затримання суддів на хабарі чимало українських ЗМІ поширили інформацію, що гроші передавали за зняття арешту літаків, які належать компанії «Мотор Січ», почесного президента якої В’ячеслава Богуслаєва і начальника департаменту зовнішньоекономічних зв’язків Олега Дзюбу підозрюють у колабораціонізмі і сприянні державі-агресору. За версією слідства, вони незаконно постачали двигуни для російської військової авіації через компанії-посередники з Європи, Близького Сходу та Середньої Азії.

30 червня цього року Печерський районний суд Києва наклав арешт на два цивільні транспортні літаки, власником яких є естонська компанія «EKA GRUPP OU». Один із них використовує Акціонерне товариство «Мотор Січ», інший — «Авіакомпанія Константа». Як і «Мотор Січ», остання зареєстрована у Запоріжжі. Власником авіакомпанії є Роман Мілешко.

Відповідно до даних із реєстру судових рішень, арешт накладений у рамках кримінального провадження, яке розпочало Головне слідче управління Державного бюро розслідувань 7 квітня 2023 року за фактом перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань під час воєнного стану (частина 1 статті 114-1 Кримінального кодексу). Розслідування цього кримінального провадження незавершене, а майно, на яке було накладено арешт, є речовим доказом. Щоб дізнатися більше деталей справи, «Ґрати» направили запит у Державне бюро розслідувань.

«Авіакомпанії Константа» звернулася в  Печерський суд Києва, аби скасувати арешт із літаків. 31 серпня цього року суд відмовив у цьому. Адвокати авіакомпанії оскаржили це рішення в Київському апеляційному суді. Справа потрапила до судової трійки у складі Ігоря Паленика, головуючого, Юрія Сливи та Віктора Глиняного.

По 8 тисяч 300 доларів 

Домовленості про зняття арешту з літаків, за даними слідства, розпочалися в жовтні — через місяць після подання апеляційної скарги в суд.

16 листопада, за інформацією прокурора Бориса Василенкова, яку він оголосив під час засідання Вищого антикорупційного суду, суддя Ігор Паленик розмовляв зі своїм колегою Юрієм Сливою про те, що до нього підходили, «щоб вирішити справу». Прокурор наголошував, що розмова тривала близько трьох хвилин, але судді змогли порозумітися ще до того, як отримали матеріали справи. Це, на його думку, свідчить про те, що вони розуміли, що йдеться про корупційне вирішення справи.

Феміда перед будівлею Київського апеляційного суду. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Національне антикорупційне бюро стежило за суддями та записувало аудіо- та відеоматеріали їхніх розмов. Уривки цих записів прокурори зачитували під час судових засідань.

23 листопада, згідно з матеріалами слідства, Паленик розповів Глиняному, що до нього звертався суддя цього ж суду В’ячеслав Дзюбін щодо цієї справи і казав про 25 тисяч доларів, за які пропонують її вирішити. Глиняний сказав, що йому за це пропонували 15 тисяч доларів. Хто саме, — не деталізував. Паленик у відповідь сказав, що адвокати шукають, «де дешевше».

Під час іншої записаної НАБУ розмови Глиняний і Паленик обговорювали підстави для скасування арешту одного літака. У розмовах звучало, що «літаки колись були в Росії». Судді обговорювали, як можна юридично обгрунтувати зняття арешту. Вони роздумували, чи можуть зняти арешт з одного, а згодом, можливо, з іншого, але для цього треба змінити позовну заяву.

Засідання для розгляду справи було призначено на 27 листопада. До цього, за даними слідства, Дзюбін підтвердив Паленику попередню домовленість.

Домовленості з Дзюбіним вела Тетяна Поліщук, що співпрацювала з НАБУ. Вона, як повідомив прокурор у суді, представляла сторону захисту у справі арешту літаків. Проте адвокати кількох підозрюваних суддів зазначали, те що вона — адвокатка, і законодавство забороняє залучати адвокатів до викриття корупційних злочинів. Та прокурор заперечував це. Будь-якої іншої інформації повідомити суду відмовився, посилаючись на те, що Поліщук перебуває під захистом. За даними адвокатів, Поліщук працювала в Київському апеляційному суді, але під іншим прізвищем. Прокурор цей факт не коментував.

Клопотання про зняття арешту із літаків подавав адвокат Костянтин Кривенко. За словами прокурора, він свідок у справі, хоча його розмов на записах із прослуховування суддів немає.

У розмові із «Ґратами» Кривенко відмовився давати коментар, посилаючись на те, що треба спочатку звернутися до компанії, яку він представляє. У «Авіакомпанії Константа» прохання про коментар обіцяли передати керівництву, утім, з «Ґратами» поки ніхто не зв’язався.

До передачі коштів Дзюбін зустрівся із Поліщук і підтвердив їй попередню домовленість, — йдеться у записах слідства.

Дзюбін: Короче, там уже все согласовал. Лиш би там по договору было все нормально. 

Поліщук: Це Паленик сказав?

Дзюбін: Да. За літаки я кажу, щоб цей договір показали.  

Поліщук: Ага.

Дзюбін: Ну там же буде особа, яка брала участь у підписанні. А там чотко видно, що два літаки їм належать. Ті ж умови, що ми з тобою домовлялись. 30 і моя там (тут Дзюбін показав пʼять пальців, що було зафіксовано на відеозаписах НАБУ). Вони не повышали нічого.

Поліщук: Ага. Тобто буде задоволена апеляційна скарга в повному обсязі.

Дзюбін: Да, но тільки, щоб документи були.

У підсумку судді задовольнили апеляційну скаргу. Вони оголосили короткий текст рішення. Повне рішення планували оголосити 4 грудня, але у цей день Вища рада правосуддя дала дозвіл на їхній арешт. А наступного дня почалися судові засідання, на яких розглядали клопотання про арешт суддів.

«Випʼєте за моє здоровʼя»

Судді Київського апеляційного суду (зліва направо) Ігор Паленик та Вʼячеслав Дзюба. Фото: asn.in.ua

Наступного дня після ухвалення рішення, 28 листопада, суддя Дзюбін отримав гроші від адвокатки Поліщук. Після цього, стверджує слідство, він приїхав у суд і у своєму кабінеті розділив гроші: 10 тисяч доларів залишив собі, в решту — 25 тисяч доларів — поклав у коробку з-під віскі, — одягнув мантію і пішов до колеги Паленика.

Прокурор зачитав діалог між Дзюбіним і Палеником під час передачі грошей.

Дзюбін: Дозвольте.

Паленик: Да. Що ти там?

Дзюбін: Це коньяк тобі.

Паленик: Коньяк? Хорошо.

Дзюбін: Не коньяк, а віскі тут, як ти любиш.

Паленик: Хорошо, дякую. 

За даними слідства, після цього Паленик поклав пакет під стіл.

Дзюбін: Випʼєте за моє здоровʼя.

Паленик: Люблю я такий… Там все нормально?

Дзюбін: Да, конешно. Ничего, что приперся. 

Паленик: Ну.

Дзюбін: Я не люблю людей заставлять ждать.

Після восьмої вечора Паленик пішов додому і, за даними слідства, забрав гроші зі собою. Розділив суму на три частини і відклав по 8 тисяч 300 доларів для інших двох колег — Глиняного і Сливи.

НАБУ за серійними номерами ідентифікувало усі гроші, які передала адвокатка судді Дзюбіну. Поліщук співпрацювала зі слідством. 24 тисячі 800 доларів із цих коштів знайшли вдома у судді Паленика, ще 10 тисяч — у судді Дзюбіна. Де ще 200 доларів, прокурор не повідомив.

У записах НАБУ, які в суді зачитував прокурор, йдеться, що 29 листопада Паленик передав кошти Глиняному і Сливі. Першому дав їх у конверті з рекламою інтернет-провайдера, другому — у пакеті з-під кави. Далі — записаний детективами діалог між Палеником і Сливою під час передачі грошей.

Паленик: На каву… Каву-каву. Ти мене пригощав.

Слива: Ага. Дякую-дякую.

Паленик: Це розчинна. Кажуть, хороша.

Слива: Добре, тоді я пішов.

Саме у той день, коли відбулась ця розмова, суддів викрили працівники НАБУ біля Північного вокзалу Києва. Прокурор Василенков повідомив у суді, що під час стеження за суддями детективи дізналися, що Глиняний і Паленик планують поїхати на конференцію у Львів, а тому почали проводити невідкладні слідчі дії, аби судді не встигли обміняти кошти.

Судді Київського апеляційного суду (зліва направо) Юрій Слива та Віктор Глиняний, 6 вересня 2023 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

«Думаю: дає — так дає»

Судді називають підозри щодо них необґрунтованими і більшість із них неохоче коментують справу.

Зокрема, Глиняний сказав у суді, що «такі дії не вчиняв», але свою версію подій не розповідав. Натомість зазначив, що є судове рішення про виплату із державного бюджету 600 тисяч суддівської винагороди, яку йому не заплатили під час пандемії. Але зважаючи на воєнний стан, він не добиватися виплати цих коштів.

Суддя Паленик заявляв, що не може коментувати справу, оскільки це буде розголошенням матеріалів слідства, що йому заборонили детективи НАБУ.

Лише суддя Слива детально прокоментував ситуацію. Під час засідання Вищої ради правосуддя натякав, що його підставили, і він не знав, що в упаковці кави знаходяться гроші. За словами Сливи, він нещодавно прийшов у колегію до Паленика і Глиняного і, поважаючи колег, що старші за нього за віком, його думка мало на що впливала. Суддя крізь сльози згадував із цитат прослуховування детективів те, що дехто із підозрюваних називав його «дурником» і «важкою людиною».

Слива на свій захист також розповідав, що Паленик часто привозив йому каву зі Львова.

«Це була звичка — брать у нього каву. В мене найкраща кавомашина і ми часто в мене пили ту каву. А він приносив мені, тому що пʼєм каву. Мене єдине, шо тоді стурбувало, — він дав мелену каву. Навіщо мені мелена кава, якщо в мене зерна. Думаю: дає, так дає. Кава закрита — я і не звертав увагу, закрита чи не закрита. Мені здавалось, що закрита. Хто ж буде давати незакриту каву?! Суддя буде давати незакриту каву?! Я вважав, що закритий, повний пакет кави. Єдине, що здивувало, що мелена. Думаю: куди ж оцю мелену діть. Я її засунув прямо в кишеню куртки, оскільки знав, що через 10 хвилин ми повинні їхати на вокзал. Я повинен був їх (інших трьох суддів — Ґ) завезти за їх проханням на вокзал. А в мене до цього ще було безліч роботи: попризначать справи, повичитувать ухвали, дати вказівки помічникам. І в мене такий ритм шалений, що навіть думки не виникло: кава це, не кава, може, там алмази, я не перевіряв. Воно було на вигляд як звичайний пакет, я його засунув в кишеню…» — говорив під час засідання ВРП Слива. 

Уже під час розгляду клопотання про арешт суддя Вищого антикорупційного суду Ігор Строгий уточнив, хіба Слива не відчув на дотик, що в пакеті — не зерна кави. На що той відповів, що в нього екзема, а тому він не може розрізнити предмети на дотик.

Паленика і Глиняного на вокзал у день пред’явлення їм підозри та проведення обшуків підвозив Слива. За його словами, коли вони вже попрощалися, автомобіль оточили працівники НАБУ і почався обшук.

Сливу спочатку сприйняли як водія, тому тривалий час він стояв осторонь і його не обшукували. Він довго стояв осторонь, але випадково заглянув у кишеню куртки, куди поставив пакет із кавою. Коли побачив долари, то злякався, казав Слива у суді. І вирішив переховати їх, щоб детективи не знайшли їх під час обшуку. Суддя вирішив, що у його версію, що він не знав про гроші, ніхто не повірить.

«Мені адвокати радять казати, що це мої кошти чи ще щось. Не знаю, може, ця версія була б розумніша. Але це було б неправдою. Я почав ховати ці кошти, заховав за ремінь і мені здалося, що все нормально. Але від НАБУ нічого не скриєш, найшли… От НАБУ всі знають. Це найкращий правоохоронний орган в нашій країні. Вони забезпечені всім, у них всі засоби сліжки, контролю… Якщо вони з другого листопада контролювали мене, всіх нас і знайшли одну лише розмову куценьку, де Ігор Григорович казав мені про якусь справу, і я угукнув… Я йому майже завжди казав: «Ігор Григорович, не морочте мені голову. Давайте в нарадчій, послухаєм людей і вирішимо справу». Я не винен і з цією позицією буду жить дальше», — зазначив він під час засідання ВРП.

Суддя Дзюбін одразу після отримання підозри потрапив у лікарню. Тому запобіжний захід йому досі не обрали. На засідання у суді, де йому планували обрати запобіжний захід, він та його адвокатка Ірина Бовнегра включалися відеозвʼязком. Вони повідомили, що лікарі не можуть спрогнозувати, коли стабілізується його стан для участі в суді, оскільки ще проходить обстеження. Дзюбін скаржився на підвищений тиск, а також зазначав, що напередодні у нього був судомний приступ. Тож суддя Віктор Маслов у підсумку прийняв рішення про допит лікаря, аби той зміг розповісти детальніше про стан здоровʼя Дзюбіна.

Глиняний та Слива вже вийшли із СІЗО, сплативши заставу. Суд поклав на них обов’язок прибувати за кожною вимогою детектива, прокурора, судді; не відлучатися з Києва без дозволу; повідомляти про зміну місця проживання або роботи; не спілкуватися з іншими підозрюваними та свідками у справі; здати закордонні паспорти та носити електронний браслет.

Автор:  Вікторія Матола

Джерело: Ґрати