Як та чому суди зменшують застави віп-корупціонерам, даючи змогу втекти від правосуддя
Нещодавно Вищий антикорупційний суд зменшив заставу ексголові Верховного Суду Всеволоду Князєву з 20 до 18 мільйонів гривень. Наступного дня відповідну суму внесли — він вийшов із СІЗО.
Таких випадків у справах НАБУ останнім часом усе більше. Але чому ж судді зменшують альтернативні застави? І для чого їх узагалі призначають? У видані LB.ua докладно розбирались у цьому.
Застава — це один із видів запобіжних заходів, який не пов’язаний з обмеженням свободи підозрюваного або обвинуваченого. Запобіжний захід — це обмеження прав людини, які застосовують, щоб правопорушник дотримувався процесуальних обов’язків, не вчинив додаткових порушень і не впливав на розслідування чи перебіг справи у суді (наприклад, не тиснув на свідків і не знищив доказів, з’являвся на виклик до суду тощо).
Тобто застава — це гарантія, що підозрюваний виконуватиме обов’язки, які покладає на нього суд. Щоб визначити розмір застави, суд враховує різні чинники. Зокрема, наскільки був великим хабар чи які потенційні збитки міг спричинити злочин. Проте ці фактори не є головними.
Як правило, розмір застави суд визначає на основі обставин і тяжкості злочину, майнового і сімейного стану підозрюваного тощо. Суд також враховує ризики, зокрема те, що фігурант може втекти, знищити докази або впливати на свідків.
У корупційних злочинах заставу часто призначають як альтернативу триманню під вартою. Тобто якщо людину відправили під варту, то вона може вийти із СІЗО, унісши певну суму коштів. При цьому розмір застави має бути помірним, щоб фігурант мав реальну альтернативу ув’язненню.
Розмір застави має спонукати фігуранта виконувати свої обов’язки, але аж ніяк не бути покаранням для нього. Однак якщо він порушив правила, заставу або її частину стягують у дохід держави й не повертають. У такому разі суддя може збільшити розмір застави або обрати інший запобіжний захід.
Наприклад, із Максима Микитася стягнули 30 мільйонів гривень за те, що він спілкувався з іншим фігурантом справи про заволодіння майном Нацгвардії. З депутата Київради Владислава Трубіцина стягнули 9,8 мільйона гривень застави після того, як він утік за кордон. Олігарх Вадим Альперін утратив 35 мільйонів гривень застави через те, що не здав паспорт Ізраїлю, який нібито загубив (хоча мав здати всі документи, які дозволяють йому виїжджати за кордон).
Тобто розмір застави має бути таким, щоб підозрюваний/обвинувачений не захотів порушувати свої процесуальні обов’язки, переховуватися або перешкоджати розслідуванню.
Проте заставу можуть переглядати — зменшувати або збільшувати. Як правило, для топкорупційників визначають доволі великі застави, які з часом зменшують.
Застави, які суди зменшували
Суди досить часто переглядають розмір застави для фігурантів. Маємо ще кілька цікавих справ, упродовж яких застави змінювалися до невпізнаваності.
Зменшення застав
18 мільйонів замість 107: справа Князєва
У травні 2023 року НАБУ й САП затримали тодішнього голову Верховного Суду Всеволода Князєва — його підозрювали в отриманні хабаря в розмірі 1,8 мільйона доларів. Після цього слідчий суддя Олег Федоров узяв Князєва під варту й установив заставу, врахувавши такі ризики:
- перебуваючи на волі, Князєв міг спотворити докази.Адже ймовірний злочин він здійснював з іншими суддями, що давало підстави вважати, що вони можуть знищити наявні документи. Крім того, під час обшуку Князєв повідомив, що виявлений мобільний телефон йому не належить, а пізніше, усупереч вказівкам детективів, намагався його вимкнути;
- фігурант міг незаконно впливати на свідків.Зокрема, слідчі зафіксували такі слова Князєва: «Ну, блин, ты общаешься с руководителем судебной власти. Все как-бы тебя считают своим человеком. Это очень хорошо. Ты любой вопрос можешь решить»;
- Князєв міг приховати докази.Детективи НАБУ не знайшли частини хабаря в розмірі понад 450 тисяч доларів;
- Князєв міг вчинити або планувати інше кримінальне правопорушення.
До того ж такі фактори, як високий майновий стан, тісні зв’язки з правоохоронцями на високих посадах і проживання родичів за кордоном, вказували, що Князєв може втекти й переховуватися від слідства. З урахуванням усіх цих ризиків суддя встановив заставу в понад 107 мільйонів гривень.
Апеляційна палата ВАКС погодилася з висновками слідчого судді. Проте все ж зменшила розмір застави до 75 мільйонів. На переконання суду, слідчий суддя під час визначення розміру застави не вказав, чому фігурант може внести заставу в 107 мільйонів, а лише констатував ризики. На думку суддів апеляції, констатація ризиків без урахування обставин справи й особистої ситуації Князєва не є та не може бути єдиним чинником визначення розміру застави.
Князєв під час засідання суду. Фото: Ґрати
Також судді апеляції встановили, що частина вказаного в ухвалі нерухомого майна не належить дружині Князєва, а все інше майно арештоване й не може бути використане для внесення застави. Судді врахували, що на роботі Князєва знайшли понад мільйон доларів. Ці гроші не були частиною хабаря, однак адвокати Князєва не довели законного походження цих коштів. Також під час обшуку детективи не змогли знайти понад 308 тисяч доларів, які Князєв вказав у своїй декларації за 2021 рік.
Згодом заставу продовжували зменшувати — спочатку до 55 мільйонів гривень, а потім до 45, 35, урешті до 27 мільйонів гривень. Ці рішення суд обґрунтував різними причинами.
По-перше, Князєву змінили підозру — тепер його звинувачували не у злочині в складі організованої групи, а в участі у злочині за попередньою змовою. А такий злочин нібито є менш суспільно небезпечним і становить меншу шкоду.
По-друге, суддя вказав, що ризик вчинення іншого кримінального правопорушення мінімальний. Адже детективи до цього моменту не надали доказів про ймовірне вчинення такого злочину.
По-третє, протягом семи місяців в СІЗО Князєв виконував усі обов’язки, визначені судом. До того ж на той момент він мав імовірні проблеми зі здоров’ям і потребував медичної допомоги.
Згодом апеляційна палата зменшила заставу до 20 мільйонів гривень. Фінально слідча суддя ВАКС Лариса Задорожна вирішила зменшити її до 18 мільйонів, що дало змогу Князєву вийти з буцегарні.
Ексголова Верховного Суду України Всеволод Князєв вийшов із Лук’янівського СІЗО. Фото: facebook/Максим Дрозденко
Зменшили заставу на понад 450 мільйонів: справа Насірова
У жовтні 2022 року слідча суддя ВАКС Наталія Мовчан узяла ексголову Державної фіскальної служби Романа Насірова під варту за одержання хабаря в понад 722 мільйони гривень. Насірову призначили заставу 523 мільйони гривень.
Такий розмір застави обґрунтували ризиками:
- Насіров міг виїхати за кордон і переховуватися від слідства. Про це свідчило те, що він звертався до Ізраїлю для отримання візи репатріанта, а його діти проживають за кордоном;
- він міг впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інше чи продовжити це кримінальне правопорушення.
Проте через сім місяців після ув’язнення інша слідча суддя Лариса Задорожна зменшила розмір застави уп’ятеро — до 107 мільйонів гривень. Так суддя «пожаліла» Насірова, адже на той момент він перебував під вартою сім місяців, а це, на її думку, значний термін, щоб настільки змінити розмір застави.
Як і у справі Князєва, суддя вказала, що ризики зменшилися. Також вона врахувала, що Насіров увесь час ув’язнення виконував обов’язки, має погане здоров’я та не може внести таку велику заставу.
Проте апеляція ВАКС скасувала рішення Задорожної та залишила заставу 523 мільйони.
Роман Насіров під час засідання суду. Фото: Lb.ua
Пізніше Насірову неодноразово зменшували заставу. Спочатку її знизили до 261 мільйона, далі — одразу до 130 мільйонів, потім — до 120, згодом — до 100, останнього разу — до 70. Таке рішення судді приймали через те, що обвинувачений перебуває під вартою вже понад рік, а підготовче засідання у справі завершили.
Водночас сторона захисту постійно наполягає зменшити заставу до 10 мільйонів гривень. Захисники нарікають на незадовільний стан здоров’я Насірова. З такими темпами зниження розміру застави він зможе вийти із СІЗО вже цього року.
Зменшили заставу у 13 разів: справа Микитася
У жовтні 2022 року слідчий суддя ВАКС Віталій Дубас узяв екснардепа й забудовника Максима Микитася під варту. Останнього обвинувачують у тому, що він пропонував 22 мільйони євро хабаря мерові Дніпра Борису Філатову. Суддя призначив Микитасю 260 мільйонів гривень застави, хоч прокурор САП просив 200 мільйонів.
Це було пов’язано з такими ризиками:
- Микитась міг переховуватися від слідства. Доходи фігуранта за 2012–2022 роки в понад 79 мільйонів гривень і задекларовані за 2013–2017 роки понад 415 мільйонів давали йому можливість жити на ці гроші в Україні або за кордоном, не працюючи;
- правопорушник міг виїхати за кордонпопри обмеження воєнного стану. У 2022 році він уже виїжджав за межі України автомобілем;
- Микитась міг впливати на свідків. Слідчі виявили запис, у якому фігурант схиляв до співпраці такими словами: «Меня здесь нигде нет. И не будет. Ну физически. Я умею управлять из-под этого…»;
- фігурант міг спотворити або знищити докази, перешкоджати кримінальному провадженню.
Проте згодом апеляційна палата ВАКС зменшила заставу до 100 мільйонів гривень, зазначивши, що слідчий суддя помилково вийшов за межі заявленого прокурором розміру застави.
Крім того, колегія зазначила, що все майно Микитася арештоване, а отже, він не може використати його як заставу. Також на його майновий стан вплинуло те, що він нібито розлучився з дружиною.
Згодом судді ВАКС зменшили заставу до 85 мільйонів гривень. Вони погодилися з тим, що ризики досі актуальні. Але зменшили заставу, оскільки за три місяці під вартою ув’язнений так і не сплатив визначеної раніше суми. А отже, судді прийшли до висновку, що для Микитася це нібито непосильні кошти.
Микитась (ліворуч) у суді. Фото: Слово і діло
Надалі із цих самих причин заставу знизили до 80 мільйонів, а згодом і до 40. Чому судді зменшили заставу одразу вдвічі, з ухвали незрозуміло. Фактично вони визначили суму навмання й належно не обґрунтували свого рішення. При цьому захист просив визначити заставу в розмірі 7 мільйонів гривень.
Пізніше судді знову зменшили заставу на 20 мільйонів гривень. Це вони пояснили тим, що заставу за Микитася не внесли, а отже, ця сума для нього непосильна. Судді також вказали, що майновий стан Микитася залишився тим самим, а через арешт майна він не зможе використовувати його, щоб внести заставу. Захист просив призначити 10 мільйонів гривень застави.
Цікаво, що Микитась фігурує ще у двох корупційних справах. Його звинувачують в участі у корупційній схемі з квартирами для Нацгвардії на понад 81 мільйон гривень і можливих розкраданнях 312 мільйонів гривень під час будівництва складів Міноборони. Проте за нього внесли заставу 20 мільйонів гривень — і Микитась вийшов із СІЗО.
***
Як видно із цих даних, нерідко застави із сотень мільйонів зменшують до десятків, і фігуранти вносять їх за лічені години. Як наслідок — підозрювані чи обвинувачені в корупції легко залишають СІЗО. А після цього декотрі легко тікають за кордон. Такі випадки складно назвати справжнім правосуддям.
Основними причинами для постійного перегляду застави судді ВАКС зазвичай вказують:
- фігурант перебуває під вартою тривалий час;
- він або його заставодавці за цей час не внесли застави, що нібито вказує на те, що розмір застави є непомірним;
- фігурант дотримується обов’язків і належно поводиться;
- відсутні нові вагомі докази обґрунтування майнового стану фігуранта, який дозволяє йому внести заставу в раніше визначеному обсязі;
- стан здоров’я фігуранта погіршився, він потребує доступу до медичної допомоги, яку не завжди вчасно можна отримати в СІЗО;
- досудове розслідування завершилося, і матеріали вже доступні стороні захисту, що зменшує частину ризиків.
При цьому рішення ВАКС зазвичай належно не пояснюють і не обґрунтовують, чому заставу зменшують одразу в рази або на десятки мільйонів гривень. Водночас ніхто не несе жодної відповідальності, коли підозрювані чи обвинувачені втікають з країни після того, як за них внесли заставу.
ВАКС варто докладно проаналізувати свою практику й виваженіше обґрунтовувати розмір, на який судді зменшують застави. З рішень має бути зрозуміло не лише, чому заставу треба зменшити, а й те, чому її зменшують на визначену суму коштів. Від цього залежить безпосередня довіра до суду та його рішень.
Автор: Роман Вербовський, юрист Центру протидії корупції
Джерело: LB.ua
Tweet
