Як у Києві судять митрополита московської церкви в Україні Пашу-Мерседеса
Печерський районний суд Києва розпочав розгляд справи намісника Свято-Успенського монастиря Києво-Печерської лаври, митрополита Вишгородського та Чорнобильського Московського патріархату (УПЦ МП) Павла (Лебедя). Йому загрожує до восьми років позбавлення волі за обвинуваченнями у порушенні рівноправ’я вірян та виправданні російської агресії.
Слідство наполягає, що публічні висловлювання митрополита образили релігійні почуття, а також честь та гідність представників Православної Церкви в Україні (ПЦУ), зокрема проректора та декана одного з факультетів Київської православної богословської академії, які є священнослужителями ПЦУ. Вони потерпілі у справі. Митрополит Павло не визнає себе винним, заявляє про тиск з боку слідства. Його адвокати сподіваються на виправдувальний вирок. Подробиці справи та позиції захисту — у матеріалі видання «Ґрати».
Митрополит Павло (також Павел, справжнє ім’я Петро Дмитрович Лебідь, також відомий під прізвиськом Паша «Мерседес» (Тесла)
За «любов до дорогих автомобілів» йому дали прізвисько «Паша-Мерседес».
Коментуючи публікацію на «Українській правді», де було розміщено фотографії його машини та машин митрополита Київського Володимира, владика назвав журналіста душевно хворим. Коли у 2011 році журналіст телеканалу «1+1» Михайло Ткач намагався зняти сюжет про «Мерседес» митрополита Павла та будівництво на території Києво-Печерської лаври кафе, владика забороняв журналістам знімати на території монастиря та погрожував побити камеру. Також у відповідь на питання про автомобіль та будівництво, Павло почав ображати журналістів, називаючи їх «душевнохворими», «нєвєждами», погрожував Божим судом.
24 вересня 2012 року владика Павло після запитання про «шикарні авто батюшок» накинувся на журналістку Ксенію Карпенко, заламав їй руки та забрав її мобільний телефон, на який записувався коментар. Пізніше він заявив, що «шавка»-журналіст вкусила його за палець та розбила ногу, а також звернувся до Президента України вжити заходів до «божевільних журналістів». Після того, як інцидент набув розголосу, владика повернув телефон разом з шоколадкою та іконкою, але останні відео були стерті.
Півтора року у Воронькові
Обвинувальний акт стосовно митрополита Павла прокурор Офісу генпрокурора Євген Завістовський направив до Печерського райсуду столиці ще рік тому, у жовтні 2023-го. На той момент священнослужитель вже встиг побувати у СІЗО.
Після повідомлення про підозру 1 квітня минулого року Шевченківський райсуд Києва спочатку відправив намісника Свято-Успенського монастиря Києво-Печерської лаври під домашній арешт у його будинок в селі Вороньків Київської області.
За три місяці, 14 липня 2023-го, прокуратура уточнила кваліфікацію злочину. Зокрема, в оновленій підозрі митрополиту вказувалось, що він діяв як службова особа частина 3 статті 436-2 КК. Якщо до цього Павлу загрожувало до трьох років позбавлення волі, то тепер — до восьми.
Тоді ж Соломʼянський райсуд Києва за клопотанням прокуратури арештував митрополита з можливістю вийти під заставу. Підставою для арешту стало те, що, за версією слідства, митрополит порушив умови попереднього запобіжного заходу, а саме, заборону спілкуватись зі свідками у справі.
Прокурор Завістовський у суді стверджував, що Павло продовжував спілкуватись телефоном зі своїм позаштатним помічником Олексієм Бондаренком. Крім розмов побутового характеру Павло запитував Бондаренка і про свою справу.
Суддя Вікторія Жовноватюк задовольнила клопотання прокурора і арештувала митрополита.
Вже за три тижні священнослужитель вийшов на свободу під заставу у 33 мільйони 300 тисяч гривень. Адвокат Павла Андрій Доманський уточнив «Ґратам», що заставу за його клієнта внесли 925 вірян УПЦ. З того часу митрополит перебуває у Воронькові, за межі якого може виїжджати тільки за згоди слідчого, прокурора чи суду.
У жовтні слідство у справі священнослужителя завершилось, і прокуратура спрямувала справу до суду. Однак процес над митрополитом Павлом минулого року так і не почався. Щоб провести підготовче засідання знадобилось сім місяців: його призначили лише у січні 2024 року, і воно тривало чотири місяці: захист Павла подав десятки клопотань. З цієї ж причини розглядати справу по суті суддя Світлана Гречана почала тільки 13 листопада цього року. Того дня прокурор Євген Завістовський нарешті зачитав в суді обвинувальний акт.
Телефонні розмови з вірянами
Митрополиту Павлу 63 роки, останні 30 з яких він намісник чоловічого Свято-Успенського монастиря Києво-Печерської лаври (УПЦ МП). Посилаючись на статут монастиря, затверджений у 2003 році, прокурор Завістовський у суді акцентував, що посада намісника пов’язана з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у релігійній організації, тож на цій посаді Павло відповідно до Кримінального кодексу був службовою особою.
В обвинувальному акті зазначається, що у першій половині 2022 року митрополит Павло під час телефонного спілкування з вірянами «допустив висловлювання, спрямовані на розпалювання національної, регіональної, релігійної ворожнечі».
У обвинувальному акті викладено п’ять фрагментів розмов, в яких слідство вбачає такі висловлювання. Раніше СБУ повідомляла, що у 2022 році прослуховувала телефон митрополита та інших священнослужителів УПЦ у ході контррозвідувальних та безпекових заходів.
У фрагментах розмов священнослужителя, вказаних в обвинувальному акті, він висловлюється уривчасто та плутано, тож зрозуміти, що саме він має на увазі складно. Митрополит Павло говорить з вірянами про війну, захищає патріарха, ймовірніше за все очільника Російської православної церкви Кирила, звинувачує Папу Римського, що той діє на стороні «агресора», — тобто Заходу, який постачає Україні зброю, говорить про обшуки СБУ у лаврі, згадує про «бандерівщину» та переповідає конспірологічні теорії. Зі співрозмовниками Павло спілкується то українською, то російською. Тож цитати наводимо мовою оригіналу.
Так, 1 березня 2022 року, тобто на шостий день повномасштабного російського вторгнення, митрополит Павло зателефонував людині, яку слідство ідентифікувало як Ориславу Мізун, і під час розмови з нею сказав:
«Нібито, матушка, патріарх (ймовірно йдеться про патріарха Російської православної церкви Кирила — Ґ) нас молотить? Хай тоді Папу Римського забудуть в Україні — тож він благословляє продавати оружиє. Він!».
За три дні священнослужитель зателефонував вірянці Галині Філіпповій, під час розмови з якою сказав:
«А цим і не буде. Тому шо оці придурки, які там в Америці, — маразмат один і другий. «Ми молимся за мир в Україні» — і тут же зброю пхає. Такі, цей, осуждають патріарха — чого ж ви Папу не осуждаєте, який явно воює на стороні агресора, на стороні фашистів. «Агресор» це слово таке… Посталяють сюди зброю, посталяють бандитів проти свого народу. А во Львове бʼють всех уже, все друг друга бʼють, в Тернополе… И всех отдают прямо на фронт. Они же это, наверное, и сделали, чтобы выбить восточную и среднюю Украину. Вся эта бандеровщина там будет процветать. Там пока не влупят её, не знаю кто, но, прости Господи…».
Засідання по справі митрополита Павла в Печерському райсуді Києва, 30 вересня 2024 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати
9 березня, розмовляючи телефоном з чоловіком, якого слідство ідентифікувало як Олександр Чмир, митрополит розповідав:
«Ну, это свои принесут больше вреда, мать, чем чужие. Ну, вот пришли сегодня, братия выходит, они кричат: «Слава Украине». Ну, зачем это. У нас разная братия есть. Зашли с автоматами в пещеры. Было СБУ, никто это ничего. Кто-то сказал, что на колокольне сидит какой-то наводчик… Кого наводить, куда наводить? У нас все закрыто, и где ту ракету найдешь и зачем оно нужно».
Фрагменти ще однієї розмови, вказаної в обвинувальному акті, раніше публікувала СБУ. Митрополит спілкувався з жінкою, яку слідство не змогло ідентифікувати. Він сказав, що побоюється ударів по Ужгороду. Та погодилась:
— Теж так думаю, бо це теж Україна.
— Ну, там это все не Украина, будем говорить. Там никто Украиной и не дышит. Там все Польша, там Венгрия — там вот. Но все равно территориально это Украина, а народ там далеко не украинский, — розмірковував митрополит.
Наступного дня священнослужитель зателефонував Оксані Носовій, якій зокрема сказав таке:
«Потому что Америка бьется с Россией до последнего украинца. Он, у Польше что вытворяют с нашими, в Румынии, а в Закарпатье вообще говорят: «страшний суд».
Прокурор Завістовський зазначив, що експерти Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. профессора М.С. Бокаріуса» у травні минулого року дійшли висновку, що наведені висловлювання митрополита Павла спрямовані на розпалювання національної, регіональної, релігійної ворожнечі, «зокрема до українців у цілому, мешканців західної України, американців та католиків в особі Папи Римського».
У ще одній телефонній розмові священнослужителя слідство вбачає виправдовування російської агресії. Мова йде про його бесіду з вірянкою Тетяною Федюк ввечері 8 травня 2022 року.
«Ну, я думаю, ви знаєте, як би наші цього не робили, тому шо… Я буду їхати додому завтра, як буде ваше бажання прийти… Але це багато спровокують ті люди, яким не треба мир. Колись мені подзвонив один із наших і спитав, коли закінчиться війна? Я кажу, дай Бог, щоб вона завтра… Він каже: «Ви що здуріли, ми тільки начали гроші на ній зароблять». От вам явний приклад. Тому шо дивіться. В першу чергу, скільки вбили людей, — це перше. Друге, десять мільйонів людей через польську границю перейшло — ви сама знаєте з Борбина перейшло через границю в Польщу. Далі, сьогодні вже питання стоїть, що Польща хоче забрати вас всіх, українців, до Житомира. Румунія хоче забрати в України Чернівці… Болгарія хоче Одесу поділити тоже. Я дійсно, всі ми молимося, щоб Господь сохранив Україну. Но Польща вже сьогодні хоче це зробити… І є люди, які зробили цю війну: Порошенко, Яценюк. Радость моя, нічого ми не зробим, тому шо, тому шо, багато є ошибок», — цитується фрагмент висловлювань митрополита в обвинувальному акті.
Цей пасаж Павла у січні минулого року вивчали експерти Київського науково-дослідницького інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. Вони дійшли висновку, що у його висловлюваннях містяться ознаки виправдовування збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році. В свою чергу слідство наполягає, що цим висловлюванням священнослужитель «вчинив дії на шкоду інформаційній безпеці людини і громадянина, суспільству та держави, та довів свій злочин до кінця».
Звернення та інтерв’ю
Окрім телефонних розмов в обвинувальному акті наведені два публічні виступи митрополита Павла: відеозвернення та інтерв’ю.
Відеозвернення Павло записав 29 березня минулого року. Того дня національний заповідник «Києво-Печерська лавра» розірвав договір оренди зі Свято-Успенським монастирем УПЦ, за яким монахи проживали та служили на його території.
У відповідь настоятель монастиря УПЦ (МП) виступив з промовою, відеозапис якої під назвою «Просимо справедливості для нашої церкви» був опублікований на ютуб-каналі «Лавра. Шлях порятунку». На момент огляду слідчими відео набрало 84 тисячі переглядів і сім тисяч лайків (на момент публікації його подивились понад 130 тисяч разів).
За версією слідства, митрополит Павло вирішив зробити публічне звернення, щоб перешкодити розірванню договору заповідника зі Свято-Успенським монастирем лаври «шляхом розпалювання міжконфесійної ворожнечі і приниження честі та гідності парафіян Православної церкви України».
Увагу слідчих привернув фрагмент 20-хвилинного ролика, в якому митрополит звертається до поліцейських:
«Звертаюсь сьогодні і до поліції. Ви обов’язково прийдете тридцятого [березня], але будьте розумними людьми — не виконуйте вєлєніє бєзумних мучітєлєй. Тому що сьогоднішній синод так званої ПЦУ уже сказав, що будуть служити на Воздвіженіє, на Благовіщення в Хрестовоздвиженському храмі. І уже утвердили послідовність захвату Почаївської лаври. А тепер, дорогі браття і сестри, подивіться зі сторони на цю так звану церкву, яка руйнує духовність, яка руйнує святі життя, яка забирає в людей останнє. Самі не ходять. Єсть таке прислів’я: «Сам не гам і іншому не дам». Сьогодні, я думаю, що сльози не впадуть на землю, а ще впадуть сльози і на патріарха Варфоломія, який безчинствує сьогодні в багатьох країнах світу. 80 років людині, но він не думає помирати! Невже ж надумає стати перед Богом, втративши всю свою паству? Сьогодні посягає на чужих овець, ні со свого двору. Горе і стид, вам, так званий патріарх, тому що сьогодні все чинеться з Вашого нещасного і лукавого благословіння».
Прокурор Офісу генерального прокурора Євген Завістовський у Печерському райсуді Києва, 30 вересня 2024 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати
Звернення настоятеля Свято-Успенського монастиря (УПЦ МП) не вплинуло на подальші події. З того часу національний заповідник розірвав всі договори оренди території лаври з УПЦ (МП). Ті, своєю чергою, оскаржили такі рішення в суді. Розгляд скарг в апеляційній інстанції триває.
Звернення митрополита Павла, як і фрагменти його телефонних розмов також дослідили експерти — співробітники Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України.
Вже за два дні після публікації відео його звернення вони дійшли висновку, що у словах священнослужителя містяться висловлювання, спрямовані на приниження честі й гідності конфесійної групи — ПЦУ— у звʼязку з її релігійними переконаннями, а також висловлювання, спрямовані на неприязнь до конфесійних груп: ПЦУ, Вселенського патріархату.
«Крім того, відповідно до вказаного висновку, психологічний вплив з боку Лебедя Петра Дмитровича (митрополита Павла — Ґ) міг призвести до формування настроїв неприязні і ворожості до певних конфесійних груп (ПЦУ, Вселенського патріархату — Ґ)», — йдеться в обвинувальному акті.
Через два дні після відеозвернення, 31 березня минулого року, ютуб-канал «Новини. LIVE» опублікував відео: «Ексклюзивне інтерв’ю Митрополита Павла: «Завжди влада України воювала проти церкви». На момент огляду слідчими воно набрало 3,2 тисячі осіб. Станом на зараз відео подивились 3,8 тисячі разів.
СБУ опублікувала фрагмент цього інтерв’ю Павла, який на думку слідства містить виправдання повномасштабної російської агресії.
— У нас немає економіки України, сільського господарства… — говорив журналістці митрополит.
— А через кого в нас немає? — запитала його журналістка і сама ж відповіла, — Через війну, через російське вторгнення, через окупантів.
— Ну, хорошо, Росія ж не напала, коли началась війна в Донецьку і Луганську. Самі між собою воювали, — продовжив митрополит.
— Напала, — не погодилась ведуча.
— Хай мені покажуть, де сказано, що було опубліковано «відкрита війна», — відповів митрополит Павло.
Інтерв’ю священнослужителя у липні минулого року вивчали експерти Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України. Вони дійшли висновку, що відео містить заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України.
Слідство наголосило, що в інтерв’ю священнослужитель повторно виправдовував російську агресію, адже до цього зробив це у наведеній вище телефонній розмові.
«Це виглядає трохи сюрреалістично»
11 грудня в суді виступив митрополит Павло та його адвокати. Захисник Микита Чекман наголосив, що сторона захисту вважає обвинувачення митрополита є необгрунтованим.
Чекман наголосив, що згідно зі статутом монастиря, на Павла як його намісника покладено обов’язок з представництва та захисту його братії. Тому враховуючи ситуацію з розірванням договору оренди з заповідником, його підзахисний став на захист інтересів УПЦ. При цьому він використовував методи, які не заборонені законодавством.
«Враховуючи обставини, які склалися, мій підзахисний постійно перебував у психоемоційному стані пригнічення та хвилювання за свою паству та подальшу долю монастиря та Української православної церкви в цілому», — зазначив адвокат.
Він додав, що як намісник монастиря митрополит Павло є публічною особою та висловлює своє бачення ситуації, яка склалася виключно з релігійної точки зору, не втручаючись у політичну сферу діяльності держави.
Адвокат наголосив, що обвинувачення ґрунтується на висновках чотирьох судово-медичних експертиз його висловів під час телефонних розмов та виступів у медіа. Однак ці експертизи було проведено з грубими порушеннями норм закону «Про судову експертизу» та Інструкцію «про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень».
Чекман назвав висновки експертиз необʼєктивними, і пославшись на статтю 84 КПК, нагадав, що висновок експерта не є доказом, а може стати ним лише за умови, що він містить фактичні дані, які мають значення для кримінального провадження.
Адвокат митрополита зазначив, що потерпілими у справі вказані Віталій Клос, проректор з наукової роботи Київської православної богословської академії, та декан богословського факультету цієї ж академії Ярослав Романчук. З обвинувального акту слідує, що Клос та Романчук переглянули звернення митрополита Павла і вказали, що висловлювання в ньому ображають їх релігійні почуття та ображають честь та гідність представників Православної Церкви України (ПЦУ).
Суддя Світлана Гречана у Печерському райсуді Києва, 30 вересня 2024 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати
Микита Чекман наголосив, що потерпілі — представники іншої релігійної організації, яка протиставляє себе УПЦ, через що їх покази не можуть бути об’єктивними та неупередженими. При цьому адвокат наголосив, що обидва потерпілих не зазначають, які саме висловлювання митрополита Павла образили їх релігійні почуття. Чекман анонсував, що захист планує допитати потерпілих.
Ще один адвокат митрополита, Дмитро Марченко, в суді наголосив, що жодне з висунутих його клієнту обвинувачень не є особливо тяжким. Тим не менш на етапі досудового розслідування суд обрав йому найсуворіший запобіжний захід — арешт, та призначив рекордно великий розмір застави як для такої категорії злочинів.
«Кримінальне переслідування митрополита Павла, на думку захисту, має замовний характер та є політичним переслідуванням, — наполягав Марченко. — Спроби зрівняти церкву з великим бізнесом мають давні, але безславні традиції, які ніколи не закінчувались нічим добрим».
Адвокат наполягав, що слідчі порушили право його підзахисного на свободу висловлювань та віросповідань, закріплені в Конституції.
Марченко звернув увагу, що експерт Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. професора М.С. Бокаріуса», який досліджував висловлювання його клієнта, у якості науково-технічної та довідкової літератури використовував чотири видання російською мовою, які до того ж були видані у РФ.
Це, стверджував Марченко, викликає сумнів в об’єктивності дослідження. Адвокат додав, що ще один висновок експерта базується на джерелах, половина з яких викладена російською мовою.
«Це виглядає трохи сюрреалістично, враховуючи кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується Павло Лебідь», — зазначив адвокат.
Він також додав, що висловлювання митрополита під час телефонних розмов були вирвані з контексту.
Крім того, адвокат стверджував, що всі 12 свідків, допити яких є у матеріалах кримінального провадження, у своїх показах наголошують на невинуватості митрополита Павла. До того ж свідки, за словами Марченка, вказували, що той не підтримує жодного зв’язку зі спецслужбами РФ, умисно не виправдовує російської агресії та не здійснює жодних дій, спрямованих на розпалювання міжконфесійної ворожнечі.
Марченко зазначив: захист планує доводити, що частина доказів обвинувачення зібрані неналежним чином, тож не можуть бути використані в суді, а також допитати свідків, після чого стане зрозумілим, що кримінальне провадження треба було закривати ще на етапі досудового розслідування.
Він також анонсував, що захист планує допитати 843 свідки. Частина з них допитувалась на етапі досудового розслідування. У відповідь суддя Гречана зауважила, що захист спочатку має встановити, що покази свідків мають доказове значення, відкрити їх свідчення стороні обвинувачення. Лише тоді суд вирішить питання щодо допиту цих свідків у судовому засіданні.
Митрополит Павло заявив про тиск на нього з боку слідчих.
«Вначалє до мене приходив, я не пам’ятаю хто, і казав: або ви визнаєте Єпіфанія своїм главою, або ви здаєте Лавру, або вам буде підозра. Не визнавав, не визнаю і не буду визнавати. Тому що я знаю права церкви, так як і ви знаєте всі свої права. Те що я являюсь сином своєї держави, я ніколи в житті не міняв і навіть бажання не мав, і я являюсь сином святої церкви нашої канонічної православної. Я відповідаю перед Богом», — сказав митрополит та наголосив, що не визнає себе винним ні в одному питанні, і ніколи в житті не був проти жодної людини, бо «це образ божий».
Адвокат священнослужителя Андрій Доманський після засідання сказав «Ґратам», що за результатами судового розгляду захист сподівається на виправдувальний вирок, а його підзахисний не піде на угоду зі слідством, і так само не планує брати участь в обміні полоненими та цивільними між Україною та РФ.
Автор: Максим Каменєв
Джерело: Ґрати
