Як ЗСУ боряться з іранськими дронами

У неділю, каже Балаба, сигнали повітряної тривоги пролунали приблизно за двадцять хвилин до вибухів, тобто протиповітряна оборона міста знала, що буде завданий удар. Але тоді його повністю відбити не вдалося. Руйнування, які заподіяли безпілотники будівлі, були досить значними. Потім дрони вдарили ще раз, вибухнули боєприпаси, а ППО збила один дрон з трьох.

Ці нальоти за останній тиждень стали масовими і продемонстрували, що перед українською армією постала нова проблема. І вона дуже серйозна. У понеділок була нова атака дронів на Одесу, проте ППО вже збила три дрони із трьох. У вівторок вранці ще три дрони спробували прорватися до Миколаєва, але і їх збили українські сили ППО.

Іранські дрони вже стали не тільки воєнним, а й політичним питанням – про них говорить президент Зеленський, а МЗС позбавив акредитації посла Ірану в Україні.

Раптова “Герань”

Вперше про ці безпілотники заговорили 13 вересня, коли в інтернеті з’явилися повідомлення про те, що під Куп’янськом ЗСУ збили незвичайний БПЛА з написом “Герань-2”. За уламками в ньому знайшли схожість із іранським дроном-камікадзе “Шахед-136”.

Spotted Iran striker UAVs in Kupyansk region. Presumably used by Russian forces. pic.twitter.com/xBVtuifvVS

— Максим (@kms_d4k) September 13, 2022

Про те, що Іран постачає Росії дрони, йшлося і раніше. За два тижні до цього американська преса з посиланням на джерело у розвідці повідомила, що ще 19 серпня Іран передав Росії дрони “Мохаджер-6”, “Шахед-129” та “Шахед-191”.

Ці безпілотники відрізняються від збитого “камікадзе” “Шахед-136”. Вони призначені для розвідки, пошуку цілі, дозору і ударів по землі спеціальними боєприпасами, тоді як збитий під Куп’янськом дрон був так званим баражуючим боєприпасом – апаратом, який, схоже, являє собою окремий вид літальних апаратів.

Після появи на фронті “Шахеди” одразу стали “головним болем” для ЗСУ. В інтернеті з’явилися фотографії зруйнованої техніки, знищеної цими БПЛА.

Точних даних про втрати немає, хоча відомий український військовий експерт Тарас Чмут заявив, що лише за один день на трьох різних напрямках дрони знищили кілька десятків одиниць техніки.

Він не уточнив, яку саме техніку знищили, але в будь-якому випадку на такі втрати складно не зважати. Інформація, яка потрапляє до соцмереж та преси у воєнний час, не завжди відображає справжній стан речей. Якщо орієнтуватися на повідомлення з відкритих джерел, після етапу, коли удари завдавали по техніці, дрони стали атакувати стаціонарні об’єкти, такі як будівлі в Одесі.

Не дрон і не ракета

Дрон-камікадзе – особливий вид літальних апаратів. Їхня офіційна назва – баражуючий боєприпас. Він є безпілотником, який здатний довго перебувати в повітрі, вибираючи ціль, а потім атакує її, як крилата ракета.

З одного боку, цим він справді схожий на крилату ракету, яка, по суті, теж є безпілотним літальним апаратом. Їхня відмінність у тому, що ракета зазвичай летить до цілі за наперед визначеною і більш-менш передбачуваною траєкторією, здійснюючи маневри з урахуванням місцевості, а дрон здатний літати як літак, змінюючи курс, швидкість і розташування у просторі активно й непередбачувано.

Крім того, крилаті ракети зазвичай оснащені потужним турбореактивним двигуном, летять на високій швидкості і мають потужну боєголовку. Дрони-камікадзе, як правило, меншого розміру, часто використовують гвинтовий двигун, керують ними ззовні.

Хоча такі дрони існують ще з кінця 1980-х, вони почали активно розвиватися останніми роками. Поштовхом став розвиток систем супутникової навігації та зв’язку, які дозволили поліпшити точність наведення безпілотників.

Баражуючий боєприпас цікавий ще й тим, що в сучасному світі його може побудувати й не дуже технологічно розвинена країна. Такі безпілотники можуть бути недорогими, хоча це позначається на їхніх бойових якостях.

Можна, наприклад, поставити дешевий двигун, але при цьому зменшиться швидкість або дальність. Або не використовувати складну систему наведення, знизивши точність. Не обов’язково застосовувати спеціальні боєголовки з потужною вибухівкою, хоча це знизить уражувальну здатність.

Нарешті замість складної захищеної електроніки можна брати плати, куплені в інтернет-магазинах або потай в інших країнах. Такий дрон, швидше за все, буде менш захищений від систем радіоелектронної боротьби, але він все одно летітиме, буде порівняно недорого коштувати, його простіше побудувати.

Іранські “камікадзе”

Іранська промисловість випускає багато різних безпілотників, намагаючись якнайменше про них розповідати.

Хоча Іран активно розробляє дрони ще з 1980-х років, активно застосовувати їх стали лише у 2000-х. В останні роки до Лівану та Ємену стали надходити баражуючі боєприпаси іранського виробництва.

Як ідеться в доповіді Єрусалимського інституту стратегії та безпеки (Jerusalem Institute for Strategy and Security) під назвою “Іранські безпілотники порушують баланс сил на Близькому Сході”, іранські оператори та виробники дронів відточували свої вміння від початку війни в Ємені в 2014 році, вони діяли у небі Саудівської Аравії, Іраку та Сирії.

В результаті у Ірану з’явився великий досвід виробництва БПЛА найрізноманітніших класів – від великих розвідувально-ударних систем до невеликих розвідників та баражуючих боєприпасів.

Слабким місцем іранських дронів залишається якість комплектуючих. Іран багато років існує в умовах міжнародних санкцій і змушений будувати такі складні системи з матеріалів, доступних на сірому та чорному ринках.

Яскравий дебют “Шахеда”

Іранський “Шахед-136” довгий час був темною конячкою, хоча, як зазначають у доповіді Єрусалимського інституту стратегії та безпеки, саме ці дрони влаштували 14 вересня 2019 року в Саудівській Аравії “міні Перл-Гарбор”.

Десятки апаратів атакували два великі саудівські нафтові об’єкти, завдавши їм збитків, внаслідок яких виробництво нафти в країні скоротилося більш ніж на 5 млн барелів на добу. Щоправда, коли на пресконференції в саудівському міноборони показали уламки літальних апаратів, не всі з них були схожі на деталі від “Шахед-136”. Саудівці тоді казали, що в ударі брали участь ракети.

Другим яскравим виступом “Шахед-136” став удар у липні 2021 року по танкеру “Мерсер Стріт”. За інформацією ізраїльського інституту, вперше в історії дрону-камікадзе вдалося вразити комерційне судно, що рухалося в морі.

Проте ще нещодавно фахівці сперечалися про технічне влаштування цих дронів. Річ у тім, що великі нафтові заводи і танкер, що рухається – дуже різні цілі. У першому випадку безпілотнику не потрібне особливе наведення і навіть складна система навігації – не влучити у велику стаціонарну ціль досить важко.

Щоб вразити корабель, що рухається в морі, потрібно спочатку вивести безпілотник в район цілі, а потім навести його точно на неї. У першому випадку можна обійтися системою глобальної супутникової навігації або навіть звичайним автопілотом, який утримуватиме курс. У другому потрібна або система наведення, встановлена ​​на самому дроні, або зовнішнє керування.

У протикорабельних крилатих ракетах використовують невеликий радар, який наводиться на корабель. У дорогих безпілотниках може використовуватися відеокамера, яка дозволяє бачити ціль. Але іранський дрон не виглядав настільки дорогим, а крім того, на відомих фотографіях камеру не було видно.

Багато чого, здається, з’ясувалося, коли такі безпілотники з’явилися в небі України.

Дрони над Україною

23 вересня Управління стратегічних комунікацій апарату головнокомандувача ЗСУ опублікувало у своєму телеграм-каналі технічний опис “Шахеда-136”.

Судячи з цього документа, іранські інженери й справді використовували електронні компоненти, доступні на ринку, але доопрацювали їх так, щоб безпілотник міг діяти в бойових умовах при протидії систем РЕБ (радіоелектронної боротьби), зокрема, за відсутності сигналу супутникової навігації.

У доповіді Єрусалимського інституту йдеться про те, що, судячи з усього, двигуни для дронів можна вільно замовити на торгових інтернет-майданчиках, сервомотори для елеронів використовують від радіокерованих моделей, а програмне забезпечення можна вільно завантажити в інтернеті – воно також призначене для моделістів.

Але головне – у цих дронах-камікадзе повністю відсутня система наведення на ціль. Ними керує зовнішній пілот, який може перебувати в пілотованому апараті, або інший безпілотник.

23 вересня ВПС України опублікували відео, на якому зображений “приводнений” безпілотник “Мохаджер-6”. Це ударно-розвідувальний комплекс, який міг використовуватися для наведення “Шахедів” на ціль.

Боротьба з такими безпілотниками – справа непроста. Баражуючий боєприпас летить на невеликій висоті, його досить важко відстежити радарами. При цьому він може літати на сотні кілометрів, тобто діяти на оперативну глибину, завдаючи ударів по важливих об’єктах. Зазвичай вони літають групами кілька одиниць, щоб гарантовано подолати зенітний вогонь.

Ще одна перевага апарату – те, що відразу кілька таких дронів запускають з контейнера, який легко замаскувати під вантажівку. Сам пуск не такий помітний з радарів, як старт крилатої ракети.

Мінусами цих дронів є невисока швидкість при досить великих габаритах. Розмах крил “Шахеда” – 2,5 метра, а довжина – 3,5 метра. Плюс апарат видає гучний звук, що дзижчить, добре чутний на землі.

Теоретично такий дрон можна збити і з ручного кулемета. Ефективними можуть бути легкі переносні зенітно-ракетні комплекси або зенітні артилерійські системи, наприклад, німецька установка Gepard.

ФОТО,GETTY IMAGES. Боротися із дронами українці намагаються за допомогою ракетних та артилерійських зенітних систем. З безпілотниками може впоратися, наприклад, зенітна установка Gepard, яку передала Україні Німеччина

Як розповів експерт Тарас Чмут, збити “Шахеда” може навіть стара радянська зенітна установка ЗУ-23, але “для цього треба, щоб вона була, при ній був розрахунок, боєкомплект і щоб навідник дивився в небо і був готовий стріляти”.

Загалом це стосується будь-якої системи ППО: головне – знайти мету та навести на неї зенітний комплекс. Ще ефективнішим засобом боротьби з БПЛА є системи радіоелектронної боротьби. Особливо коли конструктори дрона заощаджували на захисті від РЕБ.

🇮🇷Iranian loitering munitions

The country is under sanctions, but it also has loitering shells and drones!

Iran's Shahed-136 “Kamikaze” drones. These loitering munitions are launched in a kind of multiple-launch/drone-swarming format. [2160×1215] pic.twitter.com/jFFhJl72C7

— 🌐World News 24 🌍🌎🌏 (@DailyWorld24) July 28, 2022

Той факт, що українцям дістався більш-менш цілий безпілотник, дає можливість вивчити його влаштування і в майбутньому налаштувати системи для боротьби з цією конкретною ціллю.

Україна, ймовірно, вже намагається отримати такі системи в Ізраїлі, що виглядає логічним – кому як не ізраїльтянам знати, як боротися з іранськими безпілотниками.

Як повідомив вебсайт Zman Yisrael (онлайн-видання на івриті, яке заснувала англомовна газета The Times of Israel) з посиланням на анонімне джерело, окрема ізраїльська оборонна компанія продає ЗСУ через Польщу системи боротьби з безпілотниками. За інформацією видання, компанія повідомляє про це уряду країни, який закриває на ці поставки очі, оскільки офіційно Ізраїль не постачає Україні озброєння. Коли почалися такі постачання та скільки систем надали, не повідомляють.

Але у боротьбі з безпілотниками Україна покладається не лише на РЕБ. 26 вересня агентство УНІАН опублікувало кадри, на яких, як повідомляється, українська ППО збиває іранські дрони в Одесі. Судячи з цих кадрів, ЗСУ застосовували зенітно-ракетні комплекси.

Також були повідомлення, що такі дрони могли збивати з ПЗРК “Ігла”. Президент Володимир Зеленський збирав спеціальне засідання ставки верховного головнокомандувача, щоб обговорити протидію іранським дронам.

Українські експерти припускають, що таких дронів Росія отримала не менше кількох сотень. Останні кілька атак на Одесу та Миколаїв показують, що сили ППО України вчаться ефективно протидіяти іранським безпілотникам.