Для низки столичних вулиць і станцій метро обрали нові назви
Учасники електронного опитування підтримали чотири з п’яти пропозицій, виставлених на голосування у додатку «Київ Цифровий».
Черговий електронний плебісцит щодо дерусифікації та деколонізації київської топоніміки проходив з 4 до 11 січня включно. Тож голосування завершилось.
Станцію метро «Дружби народів» перейменують на «Звіринецьку». Фото: Ольга Косова
Так, на питання «Чи підтримуєте ви пропозицію перейменувати площу Льва Толстого (і відповідну станцію метро) на площу Українських Героїв, а вулицю Льва Толстого — на честь гетьмана Павла Скоропадського?» — 83% відповіли «Так». Відповідно 17% висловились проти. Участь в голосуванні щодо цього варіанту взяли 23 тисячі 747 людей.
Оскільки у столиці вже існує вулиця Павла Скоропадського на Бессарабці (пролягає від Великої Васильківської до Басейної), з метою уникнути дублювання її пропонували перейменувати на честь мера Києва (1996-2006 рр.) Олександра Омельченка, який помер 25 листопада 2021 року від ускладнень коронавірусу.
Втім 74% учасників голосування висловились проти такої пропозиції. Лише 26% підтримали запропонований варіант. Всього було отримано 23 тисячі 282 відповіді.
Проте переважна більшість учасників голосування підтримали перейменування станції метро «Дружби народів» на честь історичної назви місцевості — «Звіринецька». З 24 тисяч 405 відповідей 76% сказали «так». Відповідно 24% висловились проти.
На пропозицію надати проєктній станції метрополітену «Проспект правди» назву «Варшавська», ствердно відповіли 90%. Участь в голосуванні щодо цієї зміни взяли 21 тисяча 941 людина.
А на запитання «Чи підтримуєте ви пропозицію перейменувати бульвар Перова на Воскресенський проспект, а проспект Визволителів — на проспект Георгія Нарбута?» — 88% відповіли «Так». Відповідно 12% висловились проти. Участь в голосуванні щодо цієї пропозиції взяли 19 тисяч 442 людини.
Нагадаємо, що Георгій Нарбут (1886-1920 рр.) — видатний художник-графік, один із засновників Української академії мистецтв, який розробив українську абетку, національні символи, дизайн грошей, поштових марок і печаток Української Народної Республіки.
Як розповів голова експертної топонімічної комісії Києва Олександр Алфьоров, питання, які виносились у цьому раунді голосування, були сформульовані в процесі опрацювання найбільш дискусійних моментів, які Експертна робоча група розглядала впродовж жовтня-грудня 2022 року.
«Ми прагнули знайти баланс між обґрунтованою критикою та пропозиціями громадськості, результатами опитування думки киян щодо назв станцій метро, проведеного Київським метрополітеном і запропонованими варіантами від представників міської влади Києва», — сказав Олександр Алфьоров.
Протягом 2022-го Київрада підтримала перейменування 239 площ, проспектів, бульварів, вулиць провулків та тупиків, і процес дерусифікації у місті триває.
Зокрема, у грудні минулого року Київрада перейменувала 32 міських об’єкти, назви яких пов’язані з країною-агресором і радянським міфологізованим минулим. Депутати проголосували «за» всі пропозиції, відібрані експертною комісією та підтримані під час рейтингового голосування громадянами України в застосунку «Київ Цифровий».
З повним переліком вулиць столиці, перейменованих з 2014 року, можна ознайомитися за посиланням.
Олександр Галух, «Вечірній Київ»
