Що військові думають про розведення сил: “Якщо просування, то тільки вперед”
Ще у 2016 на перемовинах в Мінську було досягнуто домовленості про розведення військ у трьох населених пунктах на Донбасі, але досі цей план не змогли реалізувати, оскільки розведенню має передувати сім днів тиші. За три роки протягом тижня не мовчала артилерія. Генштаб заявляв, що бойовики неодноразово зривали режим тиші.
До ідеї розвести сили у Станиці Луганській, Золотому і Петрівському повернувся вже новий президент України Володимир Зеленський. Якщо у Станиці цього вдалося досягнути досить швидко, то в інших двох селах бойовики не дотримувалися перемир’я. Заплановане на 7 жовтня розведення перенесли, а значить – під питанням лишається зустріч президентів у “нормандському форматі”.
Затверджена “формула Штайнмайера” та розведення військ спричинили протести по всій країні. Під гаслом “Ні, капітуляції!” мітингувальники вимагали від президента не допустити миру на неприйнятних для України умовах.
Кореспондентка видання LB.ua запитала у військових в ООС і волонтерів, що вони думають про розведення сил.
“Якщо просування, то тільки вперед”
Сергій Варакін на війні з 2014 року. Зараз його частина перебуває у зоні ООС. Зізнається, що коментувати розведення військ без лайки йому непросто.
“Я бачив, як тяжко було відвоювати по метру-два нашої землі. Усі військові, які воюють не за гроші, а за справу, на ентузіазмі, м’яко кажучи, негативно ставляться до розведення сил. Найбільша проблема полягає у тому, що люди, які прийшли до влади, ніколи за 5 років не були на війні, не були волонтерами. Їм було начхати, що у нас війна,а тепер їм випадково дісталася влада” – ділиться власними думками військовий.
За його словами, у лавах ЗСУ не вірять, що бойовики дзеркально відведуть війська чи не спробують зайти на українські позиції. Цієї ж думки притримується і доброволець Аліна Косовська.
“Бойовики не відведуть сили – вони зайдуть на наші позиції, і лінія фронту буде як 2015 року. Тому не може бути відведення назад – ми маємо повернути свою територію до державних кордонів. Якщо просування, то тільки вперед”, – вважає Косовська.
Варакін розповідає, що місцеві жителі, які підтримують Київ, бояться розплати з боку бойовиків, якщо залишаться у сірій зоні. Незручно це й для військових, які відходять на старі позиції, облаштовані ще три-чотири роки тому, додає Варакін. Для їхнього відновлення треба багато грошей і ресурсів.
Про страх місцевих через розведення військ знає і Аліна Косовська, яка родом із Донеччини.
“Я, як мешканка Авдіївки, скажу, що місто або опиниться у сірій зоні і йому буде капець, або його зрівняють з землею, якщо буде на лінії фронту. Багато проукраїнських людей уже думає, як виїжджати”, – каже волонтерка.
Сергій Варакін вважає, що першочерговою задачею для Генштабу повинно бути відновлення контролю над територіями на Донбасі.
“Зараз, коли ми вимушені відходити, наш меседж – “Ні кроку назад!”. Це наша земля. Чому я маю виходити? Ніякого миру не може бути з ворогом, який вбив понад 10 тисяч військових. Мир може бути тільки один: Путін забирає всі свої війська у Росію, наші заходять до кордону і беруть під контроль усю територію”, – емоційно коментує Варакін можливість досягнення миру.
Не менш критичний щодо планів чинної влади і командир 46-ого окремого батальйону “Донбас-Україна” В’ячеслав Власенко (Філін). На його думку, для Банкової досягнення миру стало пріоритетнішим за збереження цілісності України.
“Для досягнення цієї мети влада пішла на безпрецедентний крок, а саме скориставшись “формулою Штайнмайєра”, хоче ризикнути втратити унітарність нашої держави, створити цілий регіон, який буде цілком підконтрольним Росії, але політично впливати на Київ, амністувати злочинців, що на протягом п’яти років вбивали наших громадян, погодитись з незаконним вивозом наших заводів та фабрик, відкрити цілий потік агентів ФСБ до нашої країни. При цьому, як і завжди, жодних гарантій на виконання будь-яких наших умов з боку країни-агресора нам ніхто не дає”, – написав комбат у соцмережі.
“Сірої зони” не буде
На фоні протестів у містах України президент 9 жовтня запросив на зустріч ветеранів та волонтерів. Серед запрошених був “кіборг” Жора Турчак. За словами Турчака, під час спілквання Володимир Зеленський намагався переконати ветеранську спільноту у необхідності погодитися на “формулу Штайнмайера”.
“Він пояснив, що вважає “нормандський формат” єдиним способом закінчити війну на хороших для України умовах, оскільки перемогти ми не зможемо. Для початку урегулювання треба відвести сили на трьох напрямках, щоб показати, що влада контролює свою армію”, – розповідає Тручак, який не вірить у можливість домовитися з Путіним. За його словами, ветеранів насторожує нерозуміння того, на які поступки готовий піти президент.
Турчак спілкується з військовими, які перебувають в зоні ООС. Як розповідає ветеран, Генштаб переконує офіцерів у безпечності відведення військ й існуванні запобіжників.
“Офіцерам розповідають, що після того, як вони покинуть позиції, одразу зайде поліція. Якщо сепаратисти вторгнуться на ці території, то протягом кількох годин ми зможемо повернутися на наші позиції. Якщо ж усе буде за планом без порушень, то там не буде “сірої зони”, адже працюватимуть наша влада і поліція”, – переказує пояснення Генштабу Турчак.
На його думку, головна проблема у комунікації з політиками – нестача інформації. Військові не завжди розуміють необхідність відведення військ, оскільки влада погано пояснює мотивацію.
Попри те, що розведення сил у Золотому і Петрівському бойовики знов зірвали, українська влада не полишає надії реалізувати його. Адже Кремль може використати цей привід для скасування зустрічі у “нормандському форматі”, на яку команда президента робить ставку як на єдиний шлях до миру.
Автор: Діана Буцко; LB.ua
Tweet
