Кінця епохи рейдерства досі не видно

Кінця епохи рейдерства досі не видно
Слово “рейдерство” наче пахне 1990-ми роками, однак саме явище давно модернізувалося. У виданні ЕП з’ясовували, чому обіцяний торік кінець епохи рейдерства не став реальністю.

У грудні 2019 року влада оголосила, що системно вирішила проблему рейдерства, однак за підсумками 2020 року експерти очікують зростання кількості кримінальних проваджень у цій площині на 20%, зазначає видання   Економічна правда.

За перший тиждень карантину кількість спроб рейдерства через внесення змін до державних реєстрів зросла майже в 16 разів.

“Маємо перший сплеск корпоративного мародерства (воно ж рейдерство під час карантину). Почалися відверті та примітивні атаки, окремі зміни вносили до реєстрів навіть без завантаження будь-яких документів. За останній тиждень такого нахабства сталося майже стільки ж, скільки за чотири місяці минулого року”, – сказав міністр юстиції Денис Малюська в кінці березня 2020 року.

На той час не минуло й пів року з дати запуску Офісу з протидії рейдерству, на якому тодішній прем’єр-міністр Олексій Гончарук заявив: “Системне рейдерство зупинилося, залишилися поодинокі випадки”.

У жовтні ЕП звернулася до Мін’юсту, щоб Офіс з протидії рейдерству надав актуальну статистику щодо цієї теми. Звідти двічі надходила відповідь, що міністерство продовжує розгляд запиту на 20 днів, бо треба шукати серед значної кількості даних.

Щонайменше, про поодинокі випадки рейдерства вже точно не йдеться.

Що таке рейдерство та з чим його їдять

Є проста схема: недобросовісний реєстратор вносить зміни в державний реєстр, змінює власника – і компанія або нерухомість вам уже не належать. Є і складніші схеми.

“Уявіть, що ви зберігаєте в банку сімейну коштовність вартістю 100 тис грн. Приходите подивитися на неї, а банк каже: “Вибачте, ми вирішили, що вона вам не потрібна, і продали. Ми оцінили її 3 тис грн. Ось вам 3 тис грн”, – каже юридичний директор компанії “Ашан ритейл Україна” Руслан Дубас.

Так він описує ситуацію з рейдерським захопленням, тільки замість коштовності – 27 га землі в елітному районі Одещини.

Дві компанії – “Ашан ритейл Україна” і “Сітрас Україна” – домовляються придбати цю землю, щоб побудувати там торгово-розважальний центр з океанаріумом. У 2013 році відбувається угода, якій передують численні перевірки. Вони резюмують: юридично все чисто, істотних ризиків нема.

Минають три роки, аж раптом у правоохоронців виникає сумнів, чи правомірно отримали цю землю перші власники, до продажу “Сітрас” та “Ашану”. Починається кримінальне провадження.

Ще через три роки слідство арештовує землю і в травні 2019-го передає її Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА).

АРМА знадобилося лише два місяці, щоб продати землю компанії із статутним капіталом 5 тис грн. Ділянка з таким розташуванням раніше оцінювалася 200-430 млн грн, однак агентство продало її за неповні 9 млн грн.

Згодом Антикорупційний суд і Мін’юст підтвердили факти порушень з боку АРМА. Компанії оскаржують цей продаж у судах.

Вічна боротьба

Поки відбуваються описані події, в Україні змінюються прем’єр-міністри, кожен з яких пафосно заявляє про боротьбу з рейдерством, створює комісії із захисту бізнесу, розповідає на бізнес-форумах про важливість захисту прав інвесторів.

Врешті, у кінці 2019 року Міністерство юстиції запускає Офіс з протидії рейдерству і спрощує порядок подання скарг щодо рейдерства. Проте за рік статистика тільки погіршується.

 

За даними сервісу “Опендатабот”, у січні-жовтні 2020 року за фактами рейдерства за трьома статтями Карного кодексу зареєстроване 751 кримінальне провадження, тоді як за весь 2019 рік їх було 766.

“За десять місяців 2020 року кількість рейдерських атак майже наздогнала показники попереднього року. У 2020-му їх кількість може на 20% перевищити показники 2019 року”, – каже засновник “Опендатаботу” Олексій Іванкін.

Найбільше кримінальних проваджень зареєстровано за фактом підробки документів для державної реєстрації (стаття 205-1). За десять місяців 2020 року зафіксовано 563 такі кримінальні провадження проти 478 за весь 2019 рік.

“Є й гарні новини: правоохоронні органи почали працювати краще. У 2020 році до суду передано справ на 45% більше, підозр вручено на 35% більше”, – додає Іванкін.

Однак статистика щодо кримінальних проваджень не показує повної картини, зауважує експерт з правових питань Офісу ефективного регулювання Максим Максимов. По-перше, провадження реєструють і за іншими статтями Карного кодексу. По-друге, частина компаній звертається або в суд, або в колегію при Мін’юсті.

“У суді компанія може чекати розгляду справи рік чи два, а тимчасом її активи будуть продані і перепродані. Колегія розглядає скарги більш оперативно”, – пояснює Максимов.

Існують і так звані латентні рейдерські захоплення, коли в постраждалого немає сил та ресурсів для боротьби, та випадки, коли сторони ухвалюють компромісне рішення, зауважує партнер юридичної фірми Sayenko Kharenko Олена Сукманова.

За її словами, запити від клієнтів юрфірми підтверджують тенденцію до зростання загрози рейдерства, особливо під час карантину.

Чому статистика невтішна

Каталізатором рейдерства є турбулентність і слабкість центральної влади. Інші фактори – корпоративні конфлікти, конфлікти з державними органами, суперечки між керівниками компанії або колишніми власниками.

В інформаційне поле часто потрапляють дані про спроби рейдерського захоплення компаній.

Олена Сукманова  ПАРТНЕР ЮРИДИЧНОЇ ФІРМИ SAYENKO KHARENKO

Олена Сукманова ПАРТНЕР ЮРИДИЧНОЇ ФІРМИ SAYENKO KHARENKO

“Зменшення таких повідомлень ми спостерігали лише в останні тижні перед місцевими виборами. Зараз знову є тенденція до збільшення таких кейсів”, – каже Суманова.

При цьому заміна Комісії із захисту бізнесу на Офіс з протидії рейдерству ніяк не вплинула на загальну картину, кажуть у Sayenko Kharenko. Після перейменування колегія продовжила працювати у тому ж режимі, хіба що збільшилася кількість засідань.

“Це не свідчить про скорочення кількості скарг. На жаль, ми бачимо тенденцію постійного порушення термінів їх розгляду. Деякі скарги лежать місяцями. Жодної відповідальності Мін’юст за це не передбачив”, – додає партнерка Sayenko Kharenko.

Більше того, недавно уряд погодив проєкт закону, який передбачає ліквідацію колегії.

“Важко пояснити логіку такої законодавчої ініціативи при поточній ситуації з реєстрацією прав та кількістю скарг на реєстраційні дії. Очевидно, Мін’юст чомусь прийшов до висновку про неефективність роботи колегії, неможливість впоратися з потоком скарг і запропонував вирішувати всі проблеми винятково в судовому порядку”, – коментує Сукманова.

Тимчасом місцеві суди залишилися неперезавантаженими та частково корумпованими.

“На жаль, бізнес не відчув посилення рівня захисту своїх інтересів з боку держави. Це змушує його самотужки протистояти загрозам, вчитися їх передбачати і заздалегідь знати рішення та інструменти такої боротьби”, – веде далі Сукманова.

Захисти себе сам

У справі про землю “Ашану” Sayenko Kharenko захищала інвестора від посягань рейдерів. “Завдяки надзвичайним зусиллям ситуація контролюється. Тут, мабуть, були задіяні всі механізми в боротьбі з рейдерством”, – каже Сукманова.

За її словами, у кримінальних провадженнях були скасовані незаконні ухвали судів про накладення арештів і заблоковане подальше відчуження землі, у судах були визнані недійсними торги та договори, Мін’юст скасував незаконні рішення державних реєстраторів.

“Усе це супроводжувалося офіційною комунікацією з вищим керівництвом країни, висвітленням інформації у медіа. Хоча цей проєкт ще остаточно не завершений, ми обґрунтовано налаштовані оптимістично”, – додає юристка.

Однак не кожна компанія готова витратити стільки часу і зусиль на боротьбу, тому найкращий захист – перестрахуватися і захистити свій бізнес заздалегідь.

Рейдерство – це не завжди історія про приїзд озброєних хлопців спортивної статури (хоча і без них не обходиться), які представляють невідомих рейдерів.

“Часто корпоративні спори між співвласниками та колись добропорядними партнерами перетворюються на рейдерські бої без правил, – пояснює юристка. – Моя порада – разом з професіоналами прораховуйте всі ризики та готуйтеся до протистояння заздалегідь”.

Джерело:  Економічна правда

You may also like...