Как казаки газ воровали. Часть 1

Газ в Украине при «оранжевых» воровали тотально. Сегодня наш рассказ о том, как разворовывались нефтегазовые запасы страны. Наиболее одиозны в этой истории, пожалуй, фигуры Алексея Ивченко, экс-главы НАК «Нефтегаз Украины», и Ильи Рыбчича — гендиректора ГП «Укргаздобычи», многолетнего топ-менеджера НАК «Нефтегаза».

Чтобы понять, что творится в отечественной газовой отрасли, обратимся к фактам и документам. В распоряжение «УК» оказался документ, проливающий свет на системность и приемы воровства национального достояния – нефтегазовых запасов Украины. Из которого следует, что практически весь добываемый «Нефтегазом Украины» в стране газ (а также газ сжиженый и газовый конденсат) реализуются частным структурам-посредникам для дальнейшей его перепродажи потребителям по «европейским» ценам. В этой грязной истории есть два пикантных момента.

Первый: в мошеннической схеме государственое предприятие «Укргаздобыча» показывает убытки своей деятельности, реализуя добываемый газ по цене… ниже себестоимости его добычи.

Второй: «оранжевая» власть подготовила население к тому, что голубое топливо придется покупать втридорога. Тогда как себестоимость газа, добываемого в Украине, составила 80 гривен 90 копеек за 1000 кубометров ($ 16), а в 2006 году — приблизительно 106 гривен 90 копеек ($ 21) за тысячу «кубов». В это время «самый дешевый» российский газ обходится Украине в $ 95.

То есть, «патриоты Украины» фактически принуждают свое население приобретать украинский газ втридорога, на этом цинично наживаясь. И это – не пустые слова.

Итак, перейдем к фактам.

«ДОВІДКА

про результати перевірок додержання державної дисципліни цін суб’єктами господарської діяльності з постачання газу природного споживачам України

На виконання окремого доручення Міністра економіки України Яценюка А.П. від 14.02.06 № 100/89 органами держаного контролю за цінами проведені перевірки додержання державної дисципліни цін суб’єктами господарської діяльності з постачання природного газу споживачам України та прослідковано ланцюг його просування до кінцевого споживача.

За оперативними даними з регіональних держінспекцій цін перевірено 168 підприємств з газопостачання та газифікації.

Водночас, у Волинській, Івано-Франківській, Кіровоградській, Одеській областях та м. Києві виявлені випадки недопущення до перевірки, або ненадания необхідних документів працівникам держінспекцій цін для здійснення перевірок окремих підприємств — газотрейдерів. Крім того, мають місце непоодинокі випадки коли юридичні адреси, які зафіксовані у договорах постачальників природного газу не відповідають дійсності, тобто є фіктивними…

…Матеріали перевірок свідчать, що більшість ліцензіатів, які займаються постачанням природного газу за нерегульованим тарифом, фактично перепродають газ один одному по ланцюгу (3-4 ланки), а не здійснюють постачання безпосередньо споживачу. Тобто, із включенням до ланцюга постачання коленої нової ланки, в особі певного газотрейдера, кінцева вартість газу на його шляху від виробника до промислового підприємства зростає па 29,1 — 360,5 грн. за тис.куб.м (2005 рік), або на 20,3 — 564,7 гри. за тис.куб.м (2006 рік), що призводить до збільшення собівартості продукції (послуг) певного підприємства. Крім того, така складова кінцевої ціни газу, як тариф на постачання є нерегульованою і може коливатися у будь-якому діапазоні.

Відповідно до прогнозного балансу надходження та розподілу природного газу по Україні на 2006 рік наданим МАК «Нафтогаз України», загальний обсяг газу природного власного видобутку в Україні складає 20,5 млрд.куб.м (у тому числі, ДК «Укргазвидобування» — 14,7 млрд.куб.м., ЗАТ «Нафтогазвидобування» -285,2 млн. куб. м). Населення споживає 17, 7 млрд. куб.м. Тобто, потреба населення у газі природному повністю задовольняється із ресурсів газу власного видобутку. Але, як свідчать проведені перевірки практично весь видобутий газ реалізується посередницьким структурам за мінімальними цінами, які практично дорівнюють собівартості видобутку, в той час, як газотрейдери отримують великі прибутки на різниці між ціною придбання та ціною реалізації природного газу іншим посередникам, або промисловим споживачам. Внаслідок цього, газодобувні підприємства не мають необхідних коштів на капіталовкладення та сейсморозвідувальні роботи для забезпечення видобутку природного газу тобто, є збитковими при тому, що тарифи на газ для населення підвищуються…»



Всего в ходе проверок было отслежено (только в Киеве, где газ, как известно, не добывают) 11 цепочек посредников, накручивающих цену на газ отечественной добычи. Вот результаты:

«…Зокрема, дочірня компанія «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України», при річному обсязі видобутку газу природного у 2005 році — 14,2 млрд.куб.м та середній ціні реалізації 94,1 гри. (без ПДВ) за тис.куб.м. (середньорічна собівартість — 80,9 грн.), безпосередньо споживачам реалізувало 4,4 млн. куб. м, що складає лише 0,03 відс. від загального обсягу реалізації. Решта газу власного видобутку була реалізована посередникам для подальшого перепродажу…»

Примеры расхищения добываемого газа? Пожалуйста:

«…Так, наприклад ЗАТ «Нафтогазвидобування» (власний видобуток) здійснювало постачання газу природного ТОВ «Зідан-Енерго» за ціною 80,1 грн. (з ПДВ) за тис. куб.м, зазначене товариство постачало газ ТОВ «СЕВ» за ціною 485,0 грн. за тис. куб.м, яке у свою чергу здійснювало реалізацію кінцевому споживачу за ціною 520,5 грн. за тис. куб.м. При цьому, різниця у цінах між виробником і кінцевим споживачем складає 440,4 грн. за тис. куб.м. У зазначеному ланцюзі найбільший розмір доходу від зазначеної діяльності отримано ТОВ «Зідаи-Енерго» — 404,9 грн. за тис. куб.м, або 91,9 відс. від загального обсягу доходу.

Аналогічно, ЗАТ «Нафтогазвидобування» реалізовувало газ природний ТОВ «Паливекосервіс» за ціною 106,0 грн. (з ПДВ) за тис. куб.м. ТОВ «Паливекосервіс» реалізувало газ ТОВ «СЕВ» за ціною 635,1 грн. за тис. куб.м, яке в свою чергу здійснювало постачання газу ТОВ «Регіон — Газ» за ціною 641,6 грн. за тис. куб.м. ЗАТ «Теплоелектроцентраль» (кінцевий споживач) отримував газ природний за ціною 670,8 грн. за тис. куб.м. При цьому, різниця у цінах між виробником і кінцевим споживачем складає 564,7 грн. за тис. куб.м. У зазначеному ланцюзі найбільший розмір доходу від зазначеної діяльності отримано ТОВ «Паливекосервіс» — 529,1 грн. за тис. куб.м, або 93,7 відс. від загального обсягу доходу…»

Неудивительно, что зачастую посредники, наживающиеся на перепродаже газа и состоящие в одной и той же цепочке, физически располагаются в одном и том же здании. То есть — принадлежат одним и тем же хозяевам. А в других случаях фирм-посредников обнаружить на месте «прописки» не удается вовсе: адреса – фиктивные. А иные фирмы, торгующие газом, инспекторов на порог не пускают — такая мощная «лапа» в верхах, что ничего не боятся… Да и кого было бояться? Везде – «любі друзі» и «герої майдану»…

Повторимся еще раз: эти цитаты – из справки «Про результати перевірок додержання державної дисципліни цін суб єктами господарської діяльності з постачання газу природного споживачам України» за подписью начальника управления контроля цен на рынках монопольных образований госинспекции по контролю за ценами г-на Ефимова. Проверки осуществлялись по поручению А.Яценюка, министра экономики Украины (отдельное поручение № 100/89 от 14.02.2006г.).

Итак, поистине вредительская для народа Украины схема по «отъему» государственного газа в пользу отдельных коммерсантов процветала (и процветает?) именно в 2005-2006 годах.

Кто «рулил ситуацию» в этот период в конторе НАК «Нефтегазе»? Алексей Ивченко. А кто заправлял и заправляет все это время в ГП «Укргаздобыча»? Непотопляемый Илья Рыбчич.

Какое, вы спросите, отношение имеет этот патриарх газовой отрасли Украины к бардаку с перепродажей газа, организованному Ивченко и компанией? Дело в том, что неразбериха с ценообразованием себестоимости добываемого в Украине газа и сопутствующих ему не менее ценных продуктов является неотъемлемой частью системного грабежа отрасли и госбюджета.

Попытки установить реальную себестоимость добываемого в Украине газа, предпринятые А.Яценюком параллельно с проверкой рынка и системы реализации этого газа, фактически результатов… не дали. Вот цитата из сравнительного анализа себестоимости добычи 1000 кубометров газа у ГПУ «Харьковгаздобыча» и ГПУ «Шебелинкагаздобыча» за 1-й квартал нынешнего года: «Здійснити перевірку правильності визначення виробничої та повної собівартості 1000 тис.куб.м природного газу по первинним документам не представляється можливим, так як частковий первинний облік виробничих витрат формується безпосередньо на нафтогазових промислах… тобто перевірку первинних документів необхідно зробити на Юліївскому, Краснокутському та Перещепенському нафтогазових промислах…». Реальную себестоимость добычи газа ГПУ «Харьковгаздобыча» установить так и не удалось…

Более того, оказалось, что газодобывающие филиалы «Укргаздобычи» передают всю продукцию, добытую из недр, «Укргаздобыче» по цене, которая ниже себестоимости производства добытой продукции!

При этом базой распределения и покрытия затрат между отдельными Управлениями есть объем произведенной ими продукции. При этом 1000 кубометров природного газа приравнивается к 1 тонне нефти – подведомственным актом «Укргаздобычи». Что противоречит соответствующей ведомственной инструкции калькулирования себестоимости добычи газа и конденсата Государственного комитета нефтяной, газовой и нефтеперерабатывающей промышленности (от 01.01.1997г.).

Но самое интересное: проверка Госкомцен так и не смогла проверить непосредственно промыслы, где газ и нефть добывают. Специфика добычи газа такова, что из одной скважины параллельно добываются и газ, и газовый конденсат, и нефть, причем выход конденсата и нефти — везде разные; реальную картину газодобычи «на местах» знают, помимо газового начальства, лишь люди, работающие на скважинах. А показатели затрат на производство конкретно газа, конкретно конденсата и конкретно нефти в общих производственных затратах существенно разнятся.

В этой «лаборатории», как утверждают источники «УК», и кроется «большая химия» всей «Укргаздобычи»: истинные объемы добываемой продукции, ее истинная номенклатура и ее истинная себестоимость.

Со времен Л.Кучмы президентом украинские газовые промыслы не проверялись фискальными органами «фронтально»: поскваженно, на объемы добываемой продукции. А бухгалтерия структурных подразделений «Укргаздобычи» по оси промыслы – Управления – сама «Укргаздобыча» столь запутана внутриведомственными инструкциями, что проверить ее в комплексе вряд ли представляется вероятным, учитывая степень коррумпированности украинских «проверяющих». Что и сегодня дает возможность «газовым генералам» сколачивать огромные состояния.

Это – самая главная «тайна» Ильи Рыбчича, главы «Укргаздобычи».

(Продолжение следует)

«УК»

Читайте также: