Що собі назасідали депутати та ховають від НАЗК: мільйони кешу, елітні авто та криптогаманці

Невідповідності в деклараціях знайшло Національне агентство з питань запобігання корупції. Видання hromadske дослідило, що приховали обранці у своїх деклараціях та чому досі ніхто не отримав за це покарання.

Авто Cadillac, дві орендовані київські квартири і частку нежитлового приміщення в Харкові «загубила» депутатка від «Слуги народу» Анна Колісник. Точніше, «забула» внести майно вартістю 4,4 мільйона гривень у декларацію. 24 березня Вищий антикорупційний суд визнав, що Колісник «умисно задекларувала неправильну інформацію».

Ще один обвинувальний вирок отримала народна депутатка Ірина Констанкевич із групи «За майбутнє». Вона «забула» про орендовану квартиру у столиці вартістю приблизно 2,5 мільйона гривень. За законом депутаток можуть позбавити мандата, однак цього не станеться. «Їх звільняють від покарання через сплив строків давності. У цьому разі немає судимості, відповідно немає негативних наслідків кримінальної відповідальності. Тому вони залишаться в парламенті», — пояснив юрист Центру протидії корупції Вадим Валько. 

Невідповідності в деклараціях знайшло Національне агентство з питань запобігання корупції. Далі за розслідування взялися Національне антикорупційне бюро і Спеціалізована антикорупційна прокуратура. Загалом НАЗК мало претензії до декларацій багатьох депутатів, однак ті так і не отримали підозр, а строки давності у справах уже спливли.

Артем Культенко: як непомітно заробити 560 тисяч доларів

Заступник голови фракції «Слуга народу» Артем Культенко позиціонував себе надзвичайно успішним бізнесменом. Але до обрання в парламент заробляв 17,6 тисячі гривень на місяць. Це видно з декларації народного обранця.

Вже за два роки, 2020-го, він із дружиною купив Mercedes-benz S 560 2017 року випуску за 1,4 мільйона гривень та Range Rover 2013 року за 800 тисяч. Дружина Культенка придбала дві земельні ділянки в Київській області. 70 соток у селі Гора Бориспільського району купила за 79 тисяч гривень. І це в місці, де за сотку правлять у середньому 5 тисяч доларів. Що легко перевірити на сайтах продажу. Ось, наприклад, у тій самій Горі десять соток продають за 60 тисяч доларів.

НАЗК звернуло увагу на кількість готівки в декларації парламентаря — на руках у нардепа 700 тисяч доларів, але фахівці підрахували, що за 19 років він легально заробив лише 140 тисяч доларів. Звідки взялося 560 тисяч доларів, або 15,8 мільйона гривень за курсом на кінець 2020 року? Культенко пояснив НАЗК, що заробив гроші, перепродаючи майно, та жодних документальних підтверджень не надав.

Активісти руху «Чесно» пов’язували бізнес Культенка зі столичними МАФами — його громадська організація відстоювала їхню легалізацію.

Новим майном обжився і батько-пенсіонер депутата. Згідно з даними YouControl, 2020-го він став власником позашляховика Toyota Highlander 2019 року випуску. А вже в розпал повномасштабного вторгнення в нього з’явився житловий будинок у селі Мошни на Черкащині.

До депутатства Артем Культенко навчався в Київській духовній семінарії УПЦ московського патріархату. На його сторінці у фейсбуці можна побачити спільні фотографії з очільником цієї церкви Онуфрієм, який робив неоднозначні заяви про війну — просив благословення для «всіх людей, які перебувають на полі бою».

Підозри Культенку так і не висунули, але шанси ще є — з огляду на значну суму коштів термін давності у справі не закінчився.

Олександр Куницький і кредит на 300 тисяч шекелів

Ще один нардеп, до якого НАЗК має питання, — «слуга» Олександр Куницький. 2020 року він погасив кредит в ізраїльському банку на майже 304 тисячі шекелів (2,6 мільйона гривень — ред.). Він міг витратити мільйон гривень доходів та заощаджень. Де взяв ще 1,6 мільйона — невідомо, порахували в агентстві.

У липні 2020-го журналісти програми «Схеми» виявили, що Куницький допомагав харківським компаніям, які імпортували електрокари та встановлювали зарядні станції для них. Депутат, зокрема, розсилав депутатські звернення, у яких просив відкрити кримінальні провадження проти правоохоронців, які розслідували справи про несплату податків цими компаніями.

Строки давності за недостовірні відомості в декларації закінчилися 15 березня.

Микола Кириченко сховав Range Rover

«Слуга народу» Микола Кириченко не задекларував Range Rover L405 2018 року випуску за майже 5 мільйонів гривень. Це авто з 18 липня 2020-го належить його дружині. Машину взяли в лізинг, заплатили 745 тисяч гривень. Також купили 17 земельних ділянок, на них витратили мільйон гривень. У НАЗК підрахували, що разом подружжя заробило 2,1 мільйона гривень, тоді як витратило майже 3,5.

Примітно, що до 2020 року в Кириченків на рахунках було 8,4 тисячі доларів. Це видно з декларації нардепа.

Строк давності по справі добіг кінця 12 березня. Журналісти hromadske звернулися до депутатів по коментар, однак відповіді не отримали. У пресслужбі партії «Слуга народу» їм сказали, що нардепи зайняті й мають багато роботи.

Дмитро Шпенов забув про Tesla Model X

Народний депутат трьох скликань, колишній «регіонал», який голосував за диктаторські закони 16 січня 2014 року, Дмитро Шпенов у декларації за 2020 рік не зазначив автомобіль цивільної дружини Tesla Model X. За інформацією НАЗК, автівка коштувала майже 1,4 мільйона гривень. 2021 року Шпенов став фігурантом розслідування Bihus.info. Журналісти знайшли в депутата Land Rover Defender, який він орендував у своєї ж компанії.

Строк давності за приховану Tesla минув 2 квітня.

Ігор Кісільов і розбіжності у 3,5 мільйона гривень

У декларації Ігоря Кісільова, який з «Опозиційна платформа — За життя» перейшов до «Відновлення України», НАЗК знайшло 3,5 мільйона гривень, які нардепу «впали з неба». Кісільов зазначив, що вони з дружиною мають 12,6 мільйона гривень готівкою. В агентстві ж вважають, що розмір офіційних заощаджень подружжя не перевищує 9,1 мільйона.

Раніше з декларації нардепа стало відомо, що 2016-го його дружина сама собі подарувала понад 10 мільйонів гривень.

Очевидно, що сам факт декларування не дуже подобався Кісільову. Через це у 2020 році він разом з іншими нардепами зробив подання до Конституційного Суду, через яке скасували відповідальність за недостовірне декларування та й самі електронні декларації.

Строки давності по декларації Кісільова закінчилися 31 березня.

Олег Бондаренко і його 80 Bitcoin вартістю 64 мільйони гривень

Народний депутат від «Слуги народу» Олег Бондаренко вніс до декларації 80 Bitcoin. Вартість криптовалюти на кінець 2020 року, як підрахували в НАЗК, становить майже 64 мільйони гривень. Але щоб встановити право власності та зрозуміти, коли народний депутат міг купити ці біткоїни й за скільки, треба мати публічну адресу криптогаманця. Адже курс цифрових валют часто змінюється. Депутат відмовився надати її агентству.

У коментарі hromadske пояснив свої дії так: «Законодавством це не передбачено. З’явиться згідно з законодавством необхідність подавати такі дані — тоді буду розкривати цю інформацію. Поки що я не зобов’язаний це робити і не зацікавлений це робити». 

Бондаренко пояснив, що придбав крипту більш як 10 років тому: «У 2011-му чи 2012 році. Тоді це коштувало 10 тисяч доларів, якщо не помиляюся. Я вважав це цікавим інструментом на майбутнє. І ризикнув».

Щодо декларування криптовалюти в законі є прогалина, пояснює голова правління громадської організації «Антикорупційний штаб», заступник голови Громадської ради при НАЗК Сергій Миткалик:

«НАЗК роз’яснило, що потрібно вказувати кількість біткоїнів і давати посилання на відкритий гаманець. Однак у законі є тільки вимога задекларувати криптовалюту. Тому правоохоронцям важко доводити, що посадовці приховують ці статки, оскільки перевірити це не можуть».

Тож існує корупційний ризик: депутати можуть пояснювати, що купували нове майно за криптовалюту, яку придбали в минулому.

«Відмова народного депутата давати адресу електронного гаманця свідчить про відсутність прозорості. Але за це він може понести тільки політичну відповідальність на наступних виборах», — каже Сергій Миткалик.

Як повідомив Олег Бондаренко, НАБУ в січні закрило кримінальне провадження за фактами, які виявило НАЗК. Не знайшли складу злочину.

Гео Лерос і флешка на 46 мільйонів гривень

Схожа історія і з депутатом Гео Леросом. У декларації за 2020 рік він зазначив, що має 49 біткоїнів і 356 одиниць іншої криптовалюти — Ethereum. У НАЗК їхню вартість оцінили в понад 46 мільйонів гривень. Лерос повідомив агентству, що не пам’ятає точно, коли отримав ці активи — у 2015-му чи 2016 році. Йому їх дали на флешці як оплату за послуги «у сфері креативної індустрії».

Нардеп каже, що всю криптовалюту він подарував братові. Але це сталося лише після того, як агенство звернулося до Лероса за роз’ясненнями. Депутат також відмовився надати агентству публічну адресу свого гаманця.

Чому немає підозр?

Ми звернулися до НАБУ й САП із запитанням, чому народним депутатам, у яких знайшли невідповідності в деклараціях, не оголошено підозри.

«Детективи НАБУ та прокурори САП уживають усі необхідні та можливі заходи щодо всебічного, повного та неупередженого дослідження обставин кримінальних проваджень», — відповіли у пресслужбі САП.

Членкиня Громадської ради НАЗК Катерина Бутко вважає, що в прокурорів САП і детективів НАБУ дуже багато роботи і вони просто з усім не встигають. Потрібно збільшувати штат:

«Ба більше, влада півтора року блокувала призначення керівника антикорупційної прокуратури Олександра Клименка, який має повноваження виписувати підозри нардепам. Крім того, виявлені НАЗК факти мають пройти спеціальну експертизу, а це буває досить складно».

Затягування процесу

Деякі депутати підозри отримали, однак розглянути справи по суті суд не може. Троє нардепів, які приховали статки в деклараціях і фігурували в розслідуванні програми «Схеми», захворіли саме тоді, коли почалися слухання у Вищому антикорупційному суді.

Так, Михайло Волинець від «Батьківщини» не зазначив у декларації Toyota Highlander орієнтовною вартістю 1,5 мільйона гривень. На суд він не з’являвся, бо лікувався в Женеві. А коли строки давності у справі закінчилися, видужав і повернувся до Києва.

У співголови фракції «Європейська солідарність» Артура Герасимова журналісти знайшли незадекларовану віллу в Іспанії. Справа дійшла до суду. Але сам Герасимов туди ніяк не дійде. Спочатку заважали закордонні відрядження, а тепер — хвороба. За словами його адвоката, народний обранець — на стаціонарному лікуванні.

Народний депутат із групи «Довіра» Сергій Шахов не згадав у декларації багатомільйонні активи своєї цивільної дружини: котеджі під Києвом, квартири у столиці, земельні ділянки та компанії. Нині депутат лікується в Киргизстані.

«Ця країна, звісно, славиться своєю медициною. Нардеп уже більше ніж пів року затягує розгляд справи через постійні “лікування” та відрядження», — вважають у Центрі протидії корупції.

Повернення електронного декларування

Нині депутати можуть не перейматися деклараціями. Обов’язкове електронне декларування скасували через війну. Законопроєкт про його повернення подали до Верховної Ради торік у вересні, але його розглядати не поспішають. Добровільно декларації за 2021 рік подали понад 30 народних депутатів.

У лютому цього року посли країн «Великої сімки» закликали українську владу повернути електронне декларування. «Це дозволить запобігти корупції та зміцнить довіру громадян до влади», — йшлося в заяві. Цього від України вимагає і МВФ. Влада обіцяє, що до кінця липня обов’язкове декларування статків чиновників поновиться.

«Прикро, що поки наші міжнародні партнери не висунули таких умов, усе відбувається на рівні дискусій. Добре, що тепер це питання перейшло у площину ухвалення рішень. У суспільстві існує запит на повернення декларування, який так чи інакше тиснув би на політиків. У підсумку вони все одно мусили б це зробити», — каже заступник голови Комітету з питань антикорупційної політики Ярослав Юрчишин.

Він прогнозує, що парламент ухвалить відповідний законопроєкт до початку літа.

Автор: Євгеній Шульгат

Джерело: hromadske