Минулого року значно почастішали випадки страт українських військовополонених російськими загарбниками. Протягом 2024 року зафіксували 109 випадків офіційно підтверджених страт полонених, що вдвічі більше, ніж за два попередні роки.
За даними Офісу генерального прокурора, через незаконне ув’язнення порушено понад 4000 справ, а кількість постраждалих становить близько 15 тисяч цивільних. Але ця цифра не відображає реальної кількості тих, хто досі залишається в неволі, далеко від дому, родини та будь-якої надії.
З початку повномасштабної війни Нацбюро Інтерполу України отримало понад 70 запитів слідчих на розміщення оповіщень про міжнародний розшук російських воєнних злочинців. Але Генеральний секретаріат Інтерполу наразі не опрацьовує такі запити від України.
РФ несе повну міжнародну відповідальність за численні злочини, скоєні ПВК «Вагнер» та «Редут» в Україні, оскільки надавала їм фінансову й оперативну підтримку та координувала роботу з регулярною армією.
Російські військові, які окуповували Деснянку були словʼянської та азійської зовнішності. Декілька свідків стверджує, що серед них були й білоруси, які прикривали шеврони білими стрічками. Військові носили різну форму: зелену плямисту, чорну або піщаного відтінку, обов’язково всі мали стрічки.
Вже понад рік у справі майже немає зрушень: обвинувальний акт зачитали за 18 місяців після того, як справу передали в суд. Що відбувається зі справою та як темп її розгляду впливає на родину жертв.
Якщо Україна подає запит проти громадянина РФ, який підозрюється у скоєнні такого роду злочинів, то Інтерпол може оголосити розшук, якщо сама Росія не буде проти цього.
Найбільшу кількість випадків сексуального насильства рашистами зафіксовано: у Херсонській області — 103, у Київській області — 59, у Донецькій області — 77, у Харківській області — 37, у Запорізькій області — 22. Це офіційно зафіксовані випадки, у яких йдеться про зґвалтування, завдання фізичної шкоди статевим органам, примусове оголення
