Справу “Україна проти Росії (щодо Криму)” в ЄСПЛ виграно: що це дає Україні?

Численні насильницькі зникнення, утиски релігійних організацій, припинення діяльності українських та кримськотатарських медіа, нав’язування російського громадянства, незаконні обшуки приватної власності, вивезення в’язнів на російську територію — це далеко не повний перелік злочинів, які ось уже десять років систематично вчиняє Росія на окупованому півострові.

Європейський суд з прав людини одноголосно постановив, що від початку російської окупації Криму в лютому 2014 року держава-агресор порушила такі статті Конвенції про права людини:

2 — право на життя,

3 — заборона нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження,

5 — право на свободу та недоторканність,

6 — право на справедливий суд,

7 — немає покарання без закону,

8 — право на повагу до приватного та сімейного життя,

9 — свобода віросповідання,

10 — свобода вираження поглядів,

11 — свобода зібрань,

14 — заборона дискримінації,

18 — межі застосування обмежень прав.

Крім того, Росія порушила статті 1 та 2 Протоколу № 1 до Європейської конвенції (захист власності та право на освіту) і статтю 2 Протоколу № 4 (свобода пересування).

Згідно з рішенням Суду, Росія має якомога швидше вжити заходів для безпечного повернення ув’язнених, переведених з Криму до пенітенціарних установ, розташованих на території РФ.

Судді наголосили, що мали достатньо доказів — як звітів міжнародних і неурядових організацій, так і безпосередніх свідчень,  — щоб дійти висновку поза розумним сумнівом: порушення прав людини були численними та взаємопов’язаними, тож можна казати про систему порушень. Крім того, очевидно, що ефективного розслідування таких порушень не було, тож така практика офіційно допускалася російською владою.

“Це рішення є першим, в якому міжнародна судова інстанція визнала РФ відповідальною за політику масштабних та систематичних порушень різноманітних прав та свобод людини на тимчасово окупованій території АР Крим та м. Севастополь. Це рішення унікальне — ряд висновків та порушень за конвенцією сьогодні ЄСПЛ визнав вперше у своїй практиці (застосування російського законодавства, незаконні суди, примусова зміна громадянства)”, — заявила Уповноважена у справах Європейського суду з прав людини Маргарита Сокоренко.

Як розглядали кримську справу?

ЄСПЛ об’єднав в одну справу дві скарги, які Україна подала проти Росії 13 березня 2014 року та 26 серпня 2015 року — щодо масових та систематичних порушень РФ прав людини в тимчасово окупованому Криму та щодо порушення прав українських політичних в’язнів, незаконно засуджених і вивезених на російську територію.

Слухання в цій справі розпочалися у вересні 2019 року. Тоді Росія вимагала визнати відсутність у ЄСПЛ юрисдикції та закрити справу. Але 14 січня 2021 ЄСПЛ визнав її прийнятною, тим самим ставши першим міжнародним судовим органом, який визнав юридичний факт окупації АР Крим та міста Севастополя Російською Федерацією.

“У січні 2021 року рішенням щодо прийнятності у ‘кримській’ справ ми (ЄСПЛ, який виніс рішення, та уряд України, який постійно доводив всі факти захоплення Криму та порушень прав людини) знесли версію Росії щодо ‘волевиявлення’ та ‘законного приєднання Криму до складу РФ’. Сьогодні, 25 червня 2024 року, рішенням по суті зведено нанівець десятирічні розповіді Росії, що права людини в Криму дотримуються!” — наголосила Сокоренко.

Цікавий факт: першу частину своєї позиції Україна мала надіслати 28 лютого 2022 року. Але за чотири дні до цієї дати розпочалося повномасштабне вторгнення.

— На цьому тлі Суд не дуже очікував, що ми зможемо щось подати, коли Київ перебував під обстрілами і загрозою окупації, — згадувала Маргарита Сокоренко в інтерв’ю “Європейській правді”. — Але ми підготували позицію, 28 лютого направили її у Страсбург електронною системою ЄСПЛ. А потім з цікавістю дізналися, що і Росія 28 лютого теж направила їм свою письмову позицію для розгляду кримської справи по суті.

Російські аргументи полягали в тому, що в Криму все законно — жодних порушень прав людини. Втім, вже за пару тижнів, у березні 2022 року, Росію виключили з Ради Європи. 16 вересня вона офіційно припинила виконувати рішення ЄСПЛ.

Однак ЄСПЛ вирішив, що він має юрисдикцію розглядати скарги України, оскільки вони стосуються фактів, які мали місце до 16 вересня 2022 року. Надалі справа розглядалася за спеціальним алгоритмом — без безпосередньої участі Росії.

А що далі?

— Якщо казати про перспективу, це рішення є другим пунктом п’єси з трьох актів, — наголосив під час брифінгу в Українському національному інформаційному агенству “Укрінформ” експерт Центру громадянських свобод, доктор політичних наук Михайло Савва. — Першим актом було визнання прийнятності цього позову, зараз ми маємо закінчений другий акт. А третім актом буде визначення збитків і рішення про відшкодування. І зважаючи на об’єм порушень, за моїми приблизними підрахунками, коли справа дійде до визначення обсягу збитків, це будуть мільярди доларів.

Втім, наразі питання про відшкодування Суд відклав, запропонувавши українському та російському урядам протягом року подати “свої зауваження з цього приводу та, зокрема, повідомити Суд про будь-яку згоду, якої вони можуть досягти”. Це означає, що попереду ще один раунд роботи для українських юристів, зазначає Маргарита Сокоренко. Ця робота включатиме заявлення вимог по компенсаціях за численні порушення прав людини.

Чи буде Російська Федерація у своєму теперішньому стані щось платити? Усі експерти одностайно кажуть: не буде. Як не платила вона Грузії, програвши міждержавну справу щодо порушення прав грузинських громадян під час війни 2008 року, хоч на момент ухвалення рішення РФ ще перебувала в Раді Європи. Як повідомляє Радіо Свобода, йдеться про щонайменше 129 мільйонів євро (а тепер, з урахуванням відсотків, ще більше: 133 мільйони).

“Тоді РФ не відмовлялася виконувати це рішення в принципі, а натомість вигадувала безліч підстав, чому не може його виконати саме в той момент; додавала якісь умови, за яких вона заплатить. А Грузія “велася” на це і щоразу погоджувалась. Результат — Грузія цих грошей так і не отримала. Тому ми відразу вирішили, що діємо інакше. Гроші будуть стягуватися з Росії через міжнародний компенсаційний механізм”, — пояснювала Сокоренко минулого року.

За підрахунками видання “Слово і діло”, на Заході (переважно в ЄС) заморожено близько 300 мільярдів доларів суверенних російських активів. Парламентська асамблея Ради Європи закликала вилучити заморожені активи Росії та використати їх для допомоги Україні.

“Ми як держава будемо збирати відомості про розмір завданих збитків, про постраждалих осіб. Ми визначатимемо суму, яка необхідна як компенсація, з подальшим розподілом коштів серед постраждалих, — заявив міністр юстиції України Денис Малюська в ефірі телемарафону — Європейський суд з прав людини констатував незаконну експропріацію з боку РФ майна у громадян та приватних юридичних осіб. Державна власність не користується захистом ЄСПЛ, а приватна — так. Це відкриває нам шлях зібрати дані та цифри щодо кількості тих, хто постраждав внаслідок цих порушень прав людини на території тимчасово окупованого Криму і просити суд призначити суму компенсації, повʼязаної із цими порушеннями”.

Політичне значення справи

Серед політичних здобутків, яке принесло Україні це рішення ЄСПЛ, — чітке визначення дати окупації Криму, 27 лютого 2014 року, а також визнання дій РФ на півострові незаконними.

“В цьому рішенні багато нового. Європейський суд з прав людини чітко сказав, що такий спосіб набуття російського громадянства, який був використаний в Криму, коли всіх, хто там жив на момент початку окупації, визнали громадянами РФ, і для того, щоб не брати російське громадянство, треба було проходити окремий шлях, писати заяву про відмову від громадянства, — все це незаконно, — пояснює Михайло Савва. — Створення російських органів влади, наприклад, судів, на думку ЄСПЛ, є порушенням права на справедливий суд. З огляду на міжнародне право це проривне, революційне рішення, але воно має ще й політичний аспект. Тому що, наприклад, суддя від Азербайджану теж голосував за це рішення. Я нагадаю, що воно було прийнято Великою Палатою ЄСПЛ, це 17 суддів з різних країн. І рішення було одностайним. Це вказує на розширення ізоляції РФ”.

Постійна представниця президента України в Криму Таміла Ташева в інтерв’ю Radio NV зазначила, що висновки суддів Європейського суду допоможуть боротися з російськими наративами в міжнародній політиці: “Росія через якісь свої маріонеткові, агентурні мережі по всьому світу намагається показати, що ‘ми не переслідуємо кримських татар’, а переслідуємо буцімто ‘екстремістів і терористів’. Меджліс — це буцімто не просто представницький орган, він не представляє кримських татар, а є ‘екстремістською організацією’. ‘На території півострова ми побудували соборну мечеть’, а поряд із цим вони порушують права релігійних громад і діячів, забороняючи проводити свій релігійний культ. І цього дуже багато… Повторюся: це унікальне рішення”.

Чи буде від цього користь для майбутніх судів?

Судді ЄСПЛ визнали окупацію Криму як незаконний акт.

“Тепер в юридичних розглядах ми маємо зафіксований юридичний факт: так, була окупація, рішення російської влади не є законними, і вже будь-який суд, в тому числі міжнародний може не витрачати час на те, щоб це доводити”, — пояснює Михайло Савва.

На думку Маргарити Сокоренко, рішення Європейського суду матиме значення для майбутнього Спецтрибуналу, який буде розслідувати російські воєнні злочини: “Не забуваємо про Міжнародний кримінальний суд, який, до речі, має ордер на затримання Путіна і Львової-Бєлової за викрадення дітей під час повномасштабного вторгнення. Хоча це різні юрисдикції, різні суди, але коли один із них виголошує юридичний факт, він вже має важливе значення для іншого суду”

Крім того, рішення ЄСПЛ у кримській справі безпосередньо вплине на величезну кількість індивідуальних позовів, які подали українські громадяни проти РФ (і в яких ідеться про порушення Росією їхніх прав до 16 вересня 2022 року). Враховуючи, що судом уже встановлені масштаб і системність порушень прав людини під час окупації Криму, процес розгляду індивідуальних справ для кримчан стане простішим.

“Цього рішення чекали сотні й тисячі людей, права яких були порушені на території півострова. Там є низка індивідуальних рішень у справах, які були подані до ЄСПЛ. По деяких із них були винесені рішення, але більшість із них не розглядалася до розгляду цієї міждержавної скарги. Тому це ще дасть нове коло для розгляду індивідуальних скарг від наших громадян проти РФ”, — пояснила Таміла Ташева.

Автор: Ірина Скачко

Джерело: ХПГ