Пытки и жестокое отношение к гражданам в украинской милиции — итоги 2011 года. Часть 3

Оценка такого явления, как пытки и жестокое обращение со стороны правоохранителей логически требует не только правового и социологического измерения, но и материального. Обычно для этого используется такой показатель, как «цена преступности». То есть объем экономического и социально-психологического ущерба от преступных посягательств. Что, в свою очередь, подразделяются на прямые и косвенные убытки. Итак, цена пыток и жестокого обращения.

Прямий збиток матеріального характеру розраховується у грошовому еквіваленті й звичайно використовується при аналізі злочинів корисливої спрямованості. Для агресивно-насильницьких злочинів, вчинених працівниками ОВС, такий збиток не є очевидним, проте цілком може бути обрахований у вигляді кількості летальних випадків, заподіяних потерпілим тілесних пошкоджень різного ступеня тяжкості, суми витрат на лікування та страхових виплат за непрацездатністю. До непрямого ж збитку відносять кошти, витрачені державою на протидію злочинності й грошовий вираз негативних соціальних наслідків злочинності.

Одним з перших публічну калькуляцію ціни злочинів, вчинених працівниками міліції у сфері службової діяльності, зробив дослідник Національної академії внутрішніх справ О. С. Новаков, який при розрахунку брав за основу загальний розмір збитку, заподіяного всією сукупністю злочинів в Україні за 2001 р., що склало суму в 786, 3 млн грн. З огляду на те, що питома вага злочинів у сфері службової діяльності співробітників ОВС становить близько 0, 02-0, 04 % від загальної кількості злочинів в Україні, була отримана цифра у 314520 грн. як приблизний показник щорічного збитку від „міліцейської” злочинності. При цьому зазначену суму з урахуванням рівня латентності О.С. Новаковим пропонувалося збільшити не менш, ніж у 10-12 разів, що приводило до суми 3, 1-3, 7 млн грн. щорічно.

У 2005 р. харківським дослідником О.А. Мартиненком було запропоновано більш точний розрахунок, що базувався на інформації, наведеної у судових матеріалах. Так, аналіз судових вироків за 2000-2003 рр., винесених стосовно 330 працівників ОВС, дав загальний розмір прямого збитку в сумі 757 721 грн. При цьому в грошовому еквіваленті розміри різних видів збитку розподілилися у такий спосіб:

– моральний збиток — 355 300 грн. (48, 9 %);

– матеріальний збиток — 190 180 грн. (25, 1 %);

– фізичний збиток — 93 365 грн. (12, 4 %);

– вид збитку не зазначений — 118 246 грн. (15, 6 %).

Таким чином, розмір найбільш вірогідного прямого збитку за 1992-2006 рр. від протиправних дій міліції був оцінений у 49 млн. 789 тис 905 грн., або у 3 млн. 319 тис. грн. щорічно, хоча з поправкою на коефіцієнт латентності ця сума, за визнанням О.А. Мартиненко, у дійсності була значно більшою.

З метою встановлення сучасних масштабів спричинення злочинної шкоди саме при виконанні службових обов’язків експертами Харківського інституту соціальних досліджень було проведено кількісно-якісний аналіз 100 вироків судів, винесених стосовно колишніх працівників органів внутрішніх справ на протязі 2008-2010 років у 17 регіонах України: Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Івано-Франківська, Кіровоградська, Луганська області, Львівська, Миколаївська, Одеська, Ровенська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Хмельницька, Чернівецька, Херсонська області, м. Севастополь. Означена кількість була результатом спеціального відбору тих вироків, які були винесені за вчинення злочинів, безпосередньо пов’язаних саме з виконанням службових обов’язків.

За результатами аналізу вдалося встановити, що на одного засудженого з числа колишніх працівників ОВС припадає в середньому 3088 грн. заподіяної шкоди (матеріальної та моральної), що є результатом калькуляції, виведеного із загальних сум прямого матеріального збитку, зазначеного у вироках судів, а також суми усіх присуджених цивільних позовів.

Якщо розраховану нами середньостатистичну суму заподіяної шкоди у 3088 грн. застосувати до усього масиву 1042 працівників ОВС, засуджених протягом 2008-2010 рр., то метод екстраполяції дозволить нам отримати суму у 3 млн. 217 тис. 696 грн. Іншими словами, працівниками органів внутрішніх справ при виконанні службових обов’язків щорічно заподіюється злочинна шкода в середньому на суму 1 млн. 072 тис. 565 грн.

Отриману суму збитків, встановлену за результатами аналізу виключно вироків судів, слід додатково скорегувати результатами цивільних позовів, що були подані громадянами України стосовно незаконних дій працівників ОВС без порушення кримінальних справ, в рамках цивільного судочинства.

Згідно даних, наданими Державною казначейською службою України на запит Харківського інституту соціальних досліджень (у листі № 7-08/12-293 від 11.08.2011 року) розмір шкоди, заподіяної незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, склав у 2009 р. – 7 704 829, 36 грн., у 2010 р. – 6 797 387, 49 грн., на червень 2011 р. – 8 055 045, 06 грн. До наведеної суми входить й сума шкоди, що заподіяна працівниками органів внутрішніх справ. Оскільки у 2010 році кожен десятий позов, за інформацією Верховного суду України, стосувався працівників ОВС України, ми можемо з високим рівнем вірогідності констатувати, що розмір шкоди, заподіяної незаконними діями органів дізнання, досудового слідства внутрішніх справ, у 2010 році може оцінюватися сумою приблизно у 679 738, 7 грн. Аналогічні розрахунки для першого півріччя 2011 року дають суму вже у 805 504, 5 грн., тобто на 18% більшу, аніж за весь попередній 2010 рік.

Таким чином, враховуючи наведені дані, можна визначити приблизний розмір шкоди, щорічно заподіюваної працівниками ОВС при виконанні службових обов’язків. Беручи такі компоненти, як щорічний середній збиток, встановлений за вироками судів (1 млн. 072 тис. 565 грн.), та щорічну суму задоволених цивільних позовів (583 486 грн.), ми доходимо логічного висновку, що грошовий еквівалент шкоди, щорічно спричинюваної працівниками ОВС при виконанні ними службових обов’язків, в середньому дорівнює 1 млн. 656 тис. грн.

За результатами аналізу вироків судів моральна шкода, присуджена до стягнення, у середньому в 16 разів перевищує матеріальну шкоду, завдану злочинними діями колишніх працівників ОВС. Таку, досить велику та специфічну різницю можна пояснити тим, що працівники ОВС, виступаючи як представники влади, спричиняють здебільшого нематеріальну шкоду громадянам, що знаходить своє вираження у порушенні їх законних прав і інтересів. Вкрай складно виразити у грошовому еквіваленті наслідки, що виникли у разі порушення законних прав особи, тому суди задовольняють моральну шкоду, заявлену потерпілим, яка є результатом оцінки власних моральних страждань.

На думку експертів, які досліджували феномен застосування насильства працівниками ОВС, рівень насильства з боку правоохоронців ОВС, будучи традиційно значним, за останні роки сягнув відмітки, коли кількість постраждалих від насильства громадян протягом 2011 року оцінюється у 980 200 осіб. Всього ж, за даними відомчої статистики, протягом 2008-2010 рр. за вчинення злочинів із використанням насильства було засуджено лише 221 колишнього працівника. При цьому експертами відзначається, що переважна частина фактів жорстокого поводження, вчинених працівниками ОВС України, має корисливу спрямованість.

Так, працівники Центрального РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області оперативні уповноважені Б. та З., старший дільничний інспектор Б., отримавши інформацію про факт крадіжки у громадянина Г. мобільного телефону, не вжили заходів щодо реєстрації заяви та встановлення об’єктивної істини за цим фактом. Однак, дізнавшись про можливість причетності до цього факту громадян Ж. та Т., з метою штучного покращення показників роботи, вирішили шляхом залякування, насильства та катувань отримати від останніх завідомо неправдиве зізнання у скоєнні крадіжки мобільного телефону громадянина Г. Після отримання, шляхом катувань, зізнання у скоєнні зазначеного злочину від громадянина Т., дільничний інспектор Б. запропонував громадянину Ж. заплатити йому гроші для того, щоб останній не був притягнутим до кримінальної відповідальності.

Підсумовуючи розгляд вироків судів щодо колишніх працівників ОВС України, можна констатувати, що не менше 51% працівників органів внутрішніх справ для розв’язання службових завдань (покращення показників службової діяльності, спрощення виконання службових обов’язків) вдавались до жорстокого поводження. Це дає право зробити послідовний висновок, що використання даного засобу обумовлено його більшою ефективністю та результативністю, аніж законні засоби, що є в наявності у працівників ОВС.

Що має бути зроблено?

Сьогодні в українському суспільстві склалася ситуація, коли найбільш ґрунтовні та професійні рекомендації щодо запобігання катуванням та жорстокому поводженню вже розроблені. Стосовно діяльності МВС такі рекомендації, постійно вдосконалюючись, були сформовані в 2009 році та озвучені під час перших за всю історію МВС України громадських слухань «Права людини в діяльності ОВС України». Дещо пізніше вони були дороблені групою вчених системи МВС, експертів профільного комітету Верховної Ради та правозахисних організацій.

Результатом став найбільш змістовний та єдиний поки що документ, який був закріплений як Пропозиції щодо вжиття заходів та виконання рекомендацій за результатами проведення слухань у Комітеті ВР України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності з порядком денним “Про дотримання прав людини в діяльності органів внутрішніх справ”, затверджені на засіданні Комітету (протокол № 92 від 12 січня 2011 року).

З урахуванням зазначених рекомендацій в сфері, що стосується запобіганню катуванням та жорстокому поводженню, має сенс повторити наступні положення щодо удосконалення діяльності ОВС:

1. Створити робочу групу з числа працівників ОВС та представників громадськості, на яку покласти обов’язки щодо виявлення порушень прав людини в діяльності ОВС з ознаками системності, встановлення причин та умов, що породжують такі порушення, напрацювання пропозицій щодо усунення причин та умов, що породжують ці порушення.

2. Проаналізувати відомчі нормативно-правові акти, застосування яких зачіпає права людини, та привести їх у відповідність до Конституції та законів України. Подати профільному Комітету ВР України перелік відомчих нормативно-правових актів, які підлягають вдосконаленню, та проекти запланованих змін.

3. З метою поліпшення стану дотримання прав людини в діяльності ОВС доцільно відновити та активізувати здійснення цивільного контролю за дотриманням прав і свобод людини в діяльності органів внутрішніх справ України. З цією метою у нормативних актах МВС України закріпити:

а) Відновлення і сприяння діяльності мобільних груп за участю представників правозахисних організацій по перевірці стану дотримання прав і свобод громадян при їх триманні у міліцейських місцях несвободи (кімнати для затриманих і доставлених та ізолятори тимчасового тримання).

б) Вжити заходів щодо надання створюваним при управліннях МВС України в областях громадським радам наступних повноважень:

– здійснювати ефективний моніторинг стану дотримання прав і свобод людини в міліції;

– приймати участь у проведенні службових розслідувань за фактами порушень прав і свобод громадян;

– здійснювати громадські експертизи окремих напрямків діяльності міліції стосовно дотримання прав людини, укріплення законності та правопорядку;

– приймати участь у розгляді заяв фізичних і юридичних осіб про порушення їх прав і свобод в ОВС;

– приймати участь у проведенні громадських розслідувань щодо порушень прав людини працівниками ОВС з інформуванням таких розслідувань засобів масової інформації та керівництва МВС України для відповідного реагування;

4. Для унеможливлення катування та побиття громадян з метою отримання зізнання у скоєнні злочину, забезпечити створення у всіх територіальних ОВС слідчих кімнат, обладнаних апаратурою відеозапису. Заборонити проведення будь-яких дій із затриманими поза межами такої кімнати. Запровадити також відеоспостереження у основних адміністративних приміщеннях з метою попередження жорстокого поводження з громадянами.

5. З метою обліку всіх без виключення відвідувачів міськрайвідділів, запровадити систему автоматизованої реєстрації з використанням технічних засобів (реєстраторів перебування в ОВС), забезпечивши одночасно її синхронізацію із системами відео спостереження. Забезпечити апаратурою відеозапису всі входи до адміністративних будівель підрозділів міліції.

6. Забезпечити розгляд заяв громадян про їх катування, побиття, незаконне затримання співробітниками міліції у порядку повідомлення про споєння злочину з реєстрацією у Журналі реєстрації заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються, розглядом їх у 10-денний термін та подальшим направленням матеріалів. Надати Комітету копію відповідного розпорядження МВС.

7. Внести у відомчу звітність «Про стан дотримання прав людини в діяльності органів внутрішніх справ України» (форма 1-ДПЛ) наступні позиції:

— кількість фактів смерті громадян в органах внутрішніх справ (із зазначенням фабули), з них:

а) в кімнатах для затриманих і доставлених;

б) в ізоляторі тимчасового тримання;

в) в службових кабінетах (із зазначенням галузевої служби);

8. Відомчим нормативно правовим регулюванням забезпечити проведення кожного півроку громадських слухань з питань дотримання прав і свобод людини у діяльності органів внутрішніх справ. У проведенні слухань забезпечити участь керівників департаментів і галузевих служб МВС України, начальників обласних управлінь міліції, представників усіх бажаючих прийняти участь у слуханнях громадських організацій, профільного комітету Верховної Ради, засобів масової інформації.

9. Внести зміни та доповнення до Положення, затвердженого наказом МВС від 10.10.2004 № 1177, якими привести зазначене Положення у відповідність до вимог Закону України «Про звернення громадян», Указу Президента України від 07.02.2008 № 109, впровадити заходи по підвищенню рівня об’єктивності і неупередженості при розгляді звернень громадян на порушення їх прав у міліції. В тому числі передбачити права автора звернення, визначені Законом України «Про звернення громадян», зокрема:

– повноправну участь заявника у проведенні службового розслідування за його зверненням (ознайомлення з матеріалами розслідування і їх оцінювання, присутність при проведенні опитування фігурантів розслідування, можливість надання додаткових матеріалів на будь-якому етапі розслідування тощо);

– можливість заявника залучати до службового розслідування адвоката чи іншого спеціаліста в області права, правозахисників, незалежних експертів;

– можливість відсторонення працівника ОВС від виконання своїх обов’язків на період проведення службового розслідування (у необхідних для забезпечення його об’єктивності випадках);

– реалізацію заходів по захисту від тиску з боку працівників міліції заявника та інших фігурантів службового розслідування.

10. З метою приведення у відповідність з вимогами міжнародних стандартів умов утримування затриманих та доставлених провести переобладнання кімнат для затриманих і доставлених при чергових частинах територіальних міськрайорганів внутрішніх справ у відповідності з вимогами наказу МВС України від 13.08.2010 №382 «Про затвердження змін до Інструкції з організації діяльності чергових частин органів і підрозділів внутрішніх справ України, направленої на захист інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, затвердженої наказом МВС від 28.04.2009 №181» (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 16.11.2010 за №1115/18410).

11. Розпорядженням МВС України заборонити утримування громадян у зазначених кімнатах до їх переобладнання. Контроль за виконанням розпорядження покласти як на інспекційні служби міліції, так і на громадські мобільні групи з перевірки дотримання прав людини в діяльності ОВС із обов’язковим включенням до їх складу представників правозахисних організацій.

12. Умови утримування громадян в ізоляторах тимчасового тримання при територіальних міськрайорганах внутрішніх справ привести у відповідність з вимогами наказів МВС України №60дск від 20.01.2005 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 25.02.2005 за № 268/10548), №638 від 02.12.2008 «Про затвердження Правил внутрішнього розпорядку в ізоляторах тимчасового тримання органів внутрішніх справ України» (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 12.02.2009 за №3137/16153) та Відомчих будівельних норм України.

Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів (Асоціація УМДПЛ)

Читайте также: