На що розраховувати під час війни від страхових компаній

Чи повністю виконуються договори страхування, укладені до 24 лютого?

В страхуванні принцип “pacta sunt servanda” (“договори повинні виконуватись”) діє, незважаючи на обставини. Усі договори, укладені  до 24 лютого і після, виконуються, попри запровадження воєнного стану та “форс-мажорних” обставин.

“Ми не вважаємо, що факт настання форс-мажорних обставин припиняє зобов’язання компанії чи певних пунктів договорів, тому продовжуємо нести відповідальність, врегульовувати збитки, надавати клієнтам сервіс”, – кажуть в компанії ARX.

Тобто, у випадку ДТП чи пошкодження застрахованого майна компанії зобов’язані відшкодувати завдані збитки в межах сум, передбачених договорами.

Щоправда, договори мають чимало виключень, серед яких, звісно, і пов’язані з війною ризики. Про них в наступному питанні.

В яких випадках компанія може відмовити у виплаті?

За умовчанням страховики відмовляють у виплатах, якщо страхувальник не виконує своїх зобов’язань за договором.

В мирний час це, наприклад, водіння у нетверезому стані чи порушення ПДР. Зрештою, це справедливо. Як можна розраховувати на компенсацію, якщо водій виїхав на зустрічну смугу в забороненому місці і спричинив ДТП?

Ризики воєнних дій теж є у переліку виключень будь-якого договору страхування, хоча не всі їх детально вивчають.

“Так звані “воєнні ризики”, тероризм, громадські заворушення та подібні обставини базово не покриваються договорами страхування. Винятками також є випадки вилучення, конфіскації, реквізиції, арешту за розпорядженням влади, знищення або пошкодження застрахованого транспортного засобу або майна через ураження мінами, бомбами, кулями або іншими засобами ведення війни на всій території України”, – пояснюють в “Українській страховій групі” (“УСГ”).

Простіше кажучи: збитки за всі знищені російськими окупантами автомобілі та будинки, навіть якщо вони були застраховані, власникам ніхто не компенсує. Принаймні на страхові компанії в цьому питанні розраховувати не варто.

Чи можна змінити умови договорів страхування, які укладались після 24 лютого?

З урахуванням вищезазначеного, попри війну, страхові компанії не вносили жодних принципових змін до договорів. В цьому немає сенсу – стандартні ризики покриваються, а пов’язані з війною ніхто не наважиться на себе взяти, зважаючи на масштаби руйнувань.

За даними ДСНС лише за перший місяць війни руйнувань зазнали близько 4 тисяч житлових приміщень. “За попередніми оцінками експертів, через бойові дії в Україні безповоротно втрачено близько 500 тисяч авто”, – повідомили в Інституті дослідження авторинку.

Чи є окремі договори, які страхують воєнні ризики?

Страхування воєнних ризиків, а точніше ризиків пошкодження майна, заподіяння шкоди здоров’ю чи загибелі внаслідок воєнних дій, в Україні не було розповсюдженим.

Справа у тім, що воєнні ризики компанії приймають не через укладання окремого договору, а доповненням до стандартних. Рішення щодо таких доповнень ухвалювали зазвичай в індивідуальному порядку, на прохання клієнтів. Така практика особливо розповсюджена серед юридичних осіб.

“В корпоративному сегменті за договорами страхування до 24 лютого покриття воєнних ризиків передбачене окремими страховими рішеннями. Наразі в компанії є за ними заявлені збитки і за цими випадками відбувається врегулювання за умовами договорів.

Щоденно отримуємо декілька звернень, пов’язаних з воєнними ризиками. Основні – викрадення, знищення майна через влучання вибухових пристроїв, пошкодження вогнепальною зброєю та осколками вибухових пристроїв. Через те, що такі заяви надходять переважно із зон бойових дій, адекватно зробити, навіть приблизну оцінку пошкоджень, зараз немає можливості”, – повідомив Олег Коваленко-Кужольний з компанії ІНГО.

Після 24 лютого ІНГО не укладає договори, якими покриваються воєнні ризики, зазначили в компанії.

Навіть якщо хтось наважиться взяти на себе воєнні ризики, і застрахувати, наприклад життя людини, яка перебуває на території України, коштуватиме поліс буде мінімум 10% від розміру можливої виплати. Для порівняння, до війни страховий тариф на випадок смерті, не через воєнні дії, становив 4%.

“Якщо хтось і буде страхувати життя від воєнних ризиків, то багато що тут залежатиме від регіону. Компанії, швидше за все, відмовлятимуться, тому що війна Росії проти України ведеться без дотримання Женевської конвенції, тобто без правил”, – пояснив один зі страхових брокерів.

Що стосується страхування життя чи здоров’я військових, то ніхто не візьме такі ризики. Навіть якщо припустити, для формування страхового тарифу необхідно провести актуарні розрахунки (кількість всіх військових, поранених, загиблих), а всі дані в умовах війни засекречені.

Що війна змінила у наданні страхових послуг для споживачів?

В питанні обслуговуванні компанії переважно перейшли на режим онлайн та оптимізували такі процеси як продаж полісів та врегулювання страхових випадків.

Сьогодні придбати онлайн можна більшість популярних полісів: “автоцивілка”, КАСКО, страхування подорожуючих за кордоном та навіть “зелену карту”, яка ще до 24 лютого оформлювалась виключно в паперовому вигляді.

Присутність вимагається, наприклад, у випадку страхуванні здоров’я, для перевірки фізичного стану клієнта на момент укладення договору.

Компанії частіше пропонують клієнтам відстрочку сплати платежів, дозволили врегулювання без виклику поліції, оформлення договорів страхування виїжджаючих онлайн, навіть для тих, хто вже знаходиться за кордоном, а також отримання медичних консультацій онлайн (при встановленні діагнозу компенсуються витрати навіть за кордоном).

Чи змінились тарифи?

Війна не вплинула на цінову політику страховиків. У цьому запевнюють всі опитані ЕП компанії.

Єдине що змінилось – це вартість “зеленої карти”. 2 березня Моторно (транспортне) страхове бюро (МТСБУ) вирішило зменшити ціну полісів для легкових автомобілів, які прямують в ЄС – на 50%. Щоправда, знижка надається лише на поліси з терміном дії 15 та 30 днів.

Чи не змінились терміни виплат?

Важливо пам’ятати, що після оформлення ДТП, як із залученням поліції, так і самостійно, в постраждалої сторони є лише 30 днів, щоб звернутись за відшкодуванням до компанії, в якій винуватець придбав поліс “автоцивілки”.

Відповідно до закону, виплата відшкодування за такими договорами здійснюється у строк до 90 днів з дати отримання заяви та необхідних документів. На практиці страховикам необхідно в середньому 40 днів.

В компаніях переконують: терміни виплат не змінились порівняно з довоєнними. Виключення – це об’єктивні причини, наприклад, відсутність можливості оплатити ремонт автомобіля через малу кількість працюючих СТО, або дефіцит запасних частин.

МТСБУ поки що не отримало від страхових компаній всіх даних для підрахунку кількості виплат і дотримання строків врегулювання справ.

На всій території України зараз діють однакові правила відшкодування збитків?

Правила однакові, але з певними нюансами, про які ЕП уже згадувала в попередніх відповідях.

Щодо окремих регіонів, в яких відбуваються бойові дії, або які наразі є тимчасово окупованими, виникають труднощі з фіксацією страхових випадків.

“Труднощі викликає збір документів, необхідних для виплати та оцінка збитку, аварійні комісари не завжди мають можливість виїхати на місце пригоди”, – пояснюють в ІНГО.

Саме тому компанії спростили процедуру оформлення відшкодування. Зокрема, для підтвердження факту страхового випадку, в певних ситуаціях, дозволяється самостійна фіксація місця ДТП, та відправка фото- та відео в компанію.

Що робити, якщо компанії відмовляються виплачувати?

Як вже згадувалось, компанії можуть правомірно відмовити у виплаті відшкодування за завдані бойовими діями збитки, якщо це не передбачено договором. Проте рішення про відмову обов’язково має бути обгрунтованим.

Якщо ж особа, наприклад, потрапила в ДТП, не пов’язану з воєнними діями, і заявила про відшкодування до компанії та надала необхідні документи, а страховик відмовляється здійснювати виплату, посилаючись на обставини форс-мажору чи воєнний стан, це є порушенням договору.

Клієнти в такому випадку мають право звернутись до самого страховика за роз’ясненням, а далі поскаржитись до Нацбанку, і піти в суд.

“Наголошуємо, що в умовах запровадженого на всій території України воєнного стану ринок страхування продовжує працювати. Страховики несуть відповідальність за укладеними договорами”, – зазначають в Нацбанку.

Що робити українцям, які виїхали за кордон без “зеленої картки”?

З 28 лютого при автомобільному перетині кордонів Польщі, Словаччини, Угорщини та Молдови наявність полісу “зеленої карти” не вимагається. Втім це не означає, що оформлювати поліси не потрібно взагалі.

Йдучи назустріч українцям, які вимушено залишили свої домівки, деякі країни запровадили пільгові умови страхування та навіть безкоштовно брали на себе ризики заподіяння шкоди автомобілями на українській реєстрації.

Наприклад, страхові компанії Польщі, Данії та Естонії безкоштовно оформлюють українцям відповідні поліси на строк до 30 днів. В Угорщині такий поліс обійдеться у символічні 3 євро. А в Чехії, Німеччині та Латвії виплати за нанесені українським авто збитки компенсовуватимуться з місцевих гарантійних фондів.

В будь-якому випадку, і в Національному банку і в МТСБУ рекомендують придбати поліс “зеленої карти” в українській компанії, або європейської компанії, в країні де знаходиться автомобіль.

Що робити, якщо українське авто потрапило ДТП в іншій країні?

Навіть якщо український автовласник став винуватцем ДТП в одній з країн ЄС, не маючи дійсного страхового полісу, виплату потерпілій стороні здійснить місцеве бюро “Зелена карта” (аналог МТСБУ) тієї країни, в якій сталась пригода, зауважують в Національному банку.

Щоправда, завдані збитки водієві доведеться все ж компенсувати, сплативши їх МТСБУ, яке перекаже кошти в бюро “Зеленої карти”, де сталась пригода.

Щодо завданої шкоди українському автовласнику, то за наявності у власника поліса КАСКО він отримує від місцевої станції технічного обслуговування рахунок ремонтних робіт і надсилає його страховій компанії. Перед цим краще уточнити у страхової компанії, які СТО для цього підходять.

Поки що в Бюро немає інформації про ДТП за участю українців, які стались на території ЄС з 24 лютого.

Автор: Микола Максимчук; Економічна правда

В підготовці матеріалу ЕП допомагали фахівці страхових компаній ARX, ІНГО, “Українська страхова група”, Моторно (транспортне) страхове бюро, Національний банк.