Як повідомити про злочин і контролювати перебіг розслідування

Щороку Центр прав людини ZMINA разом із партнерами фіксує десятки випадків нападів та тиску на громадських активістів. Так, позаминулого року ми описали 86 таких інцидентів, минулого  – 83, а за перші три місяці цього року вже зафіксовано 23 таких випадки.

Коли громадські активісти повідомляють про правопорушення, розслідування може тривати досить довго, а може взагалі не розпочатися: зокрема, у грудні минулого року напади на ком’юніті-центр харківської ЛГБТ-організації  “Сфера”, під час одного з яких фасад будівлі, де він розташовувався, закидали курячою печінкою, а під час другого – обписали графіті “Содом смерть ЛГБТ”, поліція зареєструвала  як “звернення громадян”.   

Для активістів і не тільки юристка громадської приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини в Одесі Юлія Лісова розповіла, як правильно ініціювати розслідування злочину, про який вам стало відомо, та за допомогою яких інструментів можна відстежувати перебіг такого розслідування. Публікуємо у вигляді інструкції.

Хто може звертатися до поліції з повідомленням про злочин?

До поліції може звертатися як особа, якій завдали шкоди (і тоді ця особа має бути визнана потерпілою), так і особа, якій стало відомо про злочин (і тоді вона матиме статус заявника). Проте залежно від статусу ця людина матиме різні права під час розслідування.

Як подати заяву про злочин?

Юристка Юлія Лісова радить писати заяву безпосередньо в райвідділі поліції за місцем скоєння злочину або надіслати її поштою рекомендованим листом.

У другому випадку можна відстежувати через сайт Укрпошти, коли доставлено листа, і телефонувати до райвідділу, щоб дізнатися номер кримінального провадження та ім’я слідчого, який над ним працюватиме.

Якщо ви подаєте заяву особисто, потрібно зробити два примірники: один подається правоохоронцям, інший залишається у вас, але необхідно, щоб у поліції на ньому поставили штамп, а також зазначили дату, коли подано заяву.

Людині, що звертається до поліції, необов’язково зазначати точну кваліфікацію дій, на які вона хоче поскаржитись (і розуміти, скажімо, різницю між грабежем і розбоєм). Досить вказати, що саме сталося і як вона сама це розуміє та кваліфікує. Також потрібно зазначити час і місце, де відбувалася подія, усіх задіяних осіб, докази, які підтверджують сказане заявником (наприклад, вказати можливих свідків події, їхні контакти), контактні дані та підпис заявника, дату подання заяви.

Не всі кримінальні провадження розслідує саме поліція. Стаття 216 Кримінального процесуального кодексу описує підслідність різних органів правопорядку. Але якщо людина, яка повідомляє про правопорушення, помилилася, то те відомство, куди вона подала свою заяву, має саме скерувати документ до потрібного адресата.

Що робити, якщо заяву про злочин зареєстрували як звернення громадян?

Загалом стаття 214 Кримінального процесуального кодексу зобов’язує слідчого чи прокурора протягом 24 годин з моменту, коли надійшла заява або їм стало відомо про злочин, відкрити кримінальне провадження, внести відповідний запис до Єдиного реєстру досудових розслідувань і протягом доби після внесення запису до ЄРДР надати заявникові витяг із реєстру. Якщо ж інформація про злочин не підтверджується, то провадження закривають.

Тим часом на практиці повідомлення про злочин можуть не зареєструвати або зареєструвати як звернення громадян. У такому разі можна оскаржити бездіяльність у слідчого судді протягом десяти днів, відповідно до 303 статті КПК.

Потрібно звернутися до суду того ж району, де розташований відділ поліції, куди ви зверталися спочатку. До скарги необхідно долучити докази подання заяви про злочин, а також її копію. Таку скаргу суд має розглянути безкоштовно за 72 години і винести ухвалу, але різні суди дотримуються різної політики щодо присутності заявника під час розгляду – це краще з’ясувати на місці. Загалом, із досвіду Юлії Лісової, здебільшого суди ухвалюють рішення на користь скаржника.

Які права має заявник?

Після того як заяву про злочин зареєстровано, заявник має право отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію, витяг з ЄРДР; подавати на підтвердження своєї заяви речі й документи, а також отримати інформацію про закінчення досудового розслідування.

Які права має потерпілий?

Людина, яка має статус потерпілого, отримує більше можливостей контролювати, що відбувається в провадженні, аніж заявник.

Потерпілий може подавати докази слідчому, прокурору, слідчому судді або суду, брати участь у слідчих діях, заявляти відводи та клопотання, оскаржувати дії або бездіяльність слідства, а також кваліфікацію злочину (наприклад, якщо для нього є принциповим врахувати мотив ненависті й він наполягає на тому, щоб злочин кваліфікували за 161-ю статтею Кримінального кодексу – порушення  рівноправності громадян), ознайомлюватись із матеріалами справи, які стосуються його безпосередньо, та ін.

Права й обов’язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.

Які обов’язки має потерпілий?

Потерпілий зобов’язується прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а якщо це зробити неможливо – завчасно попередити; не перешкоджати встановленню обставин злочину; не розголошувати без дозволу слідчого, прокурора, суду відомостей, які стали йому відомі у зв’язку з участю в кримінальному провадженні і які становлять охоронювану законом таємницю.

Розголошувати таку інформацію можна тільки з письмового дозволу слідчого або прокурора та в тому обсязі, в якому вони визнають це припустимим. Але згадана норма поширюється тільки на тих осіб, яких було попереджено в установленому законом порядку про обов’язок не розголошувати таких даних.

Тому Юлія Лісова радить уважно читати документи, які вам дають на підпис під час розслідування.

Автор: Анастасія Москвичова; Центр прав людини ZMINA