8 років судили п’ятьох «беркутівців» і жоден з вбивць не опинився за ґратами після вироку
18 жовтня Святошинський районний суд Києва оголосив вироки п’ятьом ексберкутівцям, обвинуваченим у розстрілах людей на вулиці Інститутській 20 лютого 2014 року. В той день від куль загинули 48 людей, 80 – отримали поранення. Правозахисники називають цю справу головною з усього процесу розслідувань злочинів на Майдані, зазначає видання LB.ua.
На фото вгорі, вбивці 30 протестуючих, Аброськін і Янішевський сміються під час засідання суду в грудні 2019 року. На цьому засіданні судді ухвалять рішення про звільнення їх з-під варти для обміну полоненими з Росією.
“Дуже цінним в ході нашого судового процесу було встановлення наступних моментів. Ми чітко встановили відсутність будь-якої третьої сили під час подій 20 лютого. Будь-якої стрільби своїх по своїх, в обидва боки, ми не встановили жодного поранення чи вбивства з готелю “Україна”. Ми спростували існування грузинських, американських, литовських, російських і інших інопланетних снайперів в готелі “Україна” чи десь поруч. Це дуже прикро визнавати, але 48 українських громадян вбили саме українські міліціонери”, – написала напередодні Євгенія Закревська, голова громадського обʼєднання “Адвокатська дорадча група”, що представляє інтереси родин Героїв Небесної сотні у справах Майдану.
Серед підсудних – заступник командира полку Олег Янішевський та четверо беркутівців київської спецроти: Павло Аброськін, Сергій Зінченко, Сергій Тамтура, Олександр Маринченко. Втім, хоч чотирьох з них і визнали винними у частині інкримінованих злочинів, згідно з вироком, жоден із підсудних не піде за ґрати.
Як і скільки тривало слідство у цій справі, що відомо про обвинувачених та що вирішив суд – читайте далі.
Справа, яку мали завершити у 2020 році
Зінченка та Аброськіна заарештували навесні 2014 року. Разом з ними – їхнього командира Дмитра Садовника, який того ж року втік у Росію, як тільки суддя Печерського суду Світлана Волкова змінила йому запобіжний на домашній арешт.
У першій половині 2015 року правоохоронці затримують Тамтуру, Маринченка та Янишевського.
Того ж року до суду дійшла справа за обвинуваченням Аброськіна і Зінченка. В 2016-му її об’єднали із обвинуваченням Маринченко, Тамтури і Янішевського. І так її почали слухати спочатку.
Зазначимо, справа не мала обійтися п’ятьма підсудними. Слідство підозрювало 26 беркутівців, які 20 лютого 2014 року були на Інститутській зі зброєю. Втім, напередодні затримання 20 силовиків із командиром ПМОП “Беркут” Сергієм Кусюком втекли до Росії.
Адвокати ж наголошували, що правоохоронці знали всі прізвища цих беркутівців ще в 2014 році, але не затримували їх.
“Починаючи з 2014 року була протидія з боку МВС, яке не забезпечило допит своїх колишніх працівників, хоча про це просила ГПУ. В результаті підозрювані так довго перебувають на волі, хоча їм інкримінують вчинення особливо тяжких злочинів”, – пояснював адвокат “Небесної сотні” Павло Дикань.
Розгляд справи тривав близько чотирьох років через велику кількість потерпілих. За цей час провели понад 200 судових засідань. У 2020 році планували завершити допит свідків, допитати обвинувачених і провести дебати.
Але 28 грудня 2019 року Апеляційний суд змінює запобіжний захід підсудним, їх випускають під особисте зобов’язання. Оголошують, що їх передають на непідконтрольну Україні територію в рамках обміну полоненими. Це поставило під загрозу судовий процес.
“Коли для обміну таким людям змінюють запобіжний захід, юридична складова синхронізується з фактичною складовою. А беркутівці не є ні учасниками конфлікту, ні постраждалими. І їхні злочини не пов’язані з конфліктом. Виходить, що є вимога від РФ обміняти людей, які проходять у кримінальних провадженнях, жодним чином не прив’язаних ні до АТО, ні до збройного конфлікту, ні до протистояння. Тому що інкриміновані події відбулися до початку конфлікту. А це вже втручання у внутрішню політику України. Це втручання в незалежність суду, в незалежність прокуратури, підважується доведення будь-якої кримінальної справи в Україні до кінця”, – зауважувала адвокатка Євгенія Закревська.
Вирок суду
Після обміну Маринченко і Тамтура повернулися до Києва. З тих пір розгляд справи щодо інших трьох – Аброськіна, Зінченка та Янішевського – відбувався заочно.
18 жовтня, за рішенням суду, Олегу Янішевському призначили довічне ув’язнення та позбавлення усіх звань. Павлу Аброськіну – 15 років ув’язнення. Його також позбавили права обіймати посади три роки. Сергію Зінченку – 15 років, позбавлення права обіймати посаду 3 роки та позбавленням звання. Тобто, всі троє, які мали би сісти за ґрати, зараз в Росії.
Сергія Тамтуру суд виправдав. “Визнати невинуватим у пред’явленому обвинуваченні вчиненому злочині та виправдати його з підстав недоведення того, що ці злочини вчинені обвинуваченим”, – оголосив суддя Сергій Дячук.
Олександра Маринченка суд виправдав по декількох статтях, в яких його обвинувачували. Втім, його визнали винним у частині другій статті 365 Кримінального кодексу – “Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу”. Вирок – 5 років позбавлення волі.
Втім, у строк відбування покарання Маринченку зарахувати строк його попереднього ув’язнення – з 23 лютого 2015 року до 28 грудня 2019 року з розрахунку 1 день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.
“Вважати Маринченка таким, що повністю відбув призначене судом за даним вироком основне покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років”, – оголосив Дячук.
Проте ще з 2019 року суд пом’якшував умови для Тамтури та Маринченка – спершу Тамтуру у липні відпустили під домашній арешт, через пару місяців дозволили зняти електронний браслет. Маринченка відпустили під домашній арешт 19 грудня 2019 року.
Судді дотримувалися схожої аргументації, як у адвокатів підсудних – що доказів недостатньо, їхня зброя зникла, і що з їх автоматів вбивали людей. Все ж суд зробив висновок, що обвинувачення стосовно Маринченка і Тамтури у порівнянні з іншими доведено в меншому обсязі.
“По трьом (Янішевський, Зінченко, Аброськін) є докази, що саме з цих автоматів стріляли. Автомати знищені, кулі знайдені. Зброю Тамтури не знайшли. А якщо вона не зникла, якщо він з неї стріляв – а ми ще не вивчили цю експертизу по гільзам – як можна зробити висновок, що по ньому недостатньо доказів?”, – пояснював у 2019-му прокурор Яніс Сімонов.
Тоді прокурори наголошували, що йдеться про змову при виконанні злочинного наказу, який виконували всі п’ятеро.
Що далі
Родини загиблих на Майдані обурив такий вирок суду.
“З вироком не погоджуюся, за що загинули наші рідні? Напевно, що немає в Україні справедливого покарання. Тому що наші рідні загинули, а ті, хто ці злочини вчиняв, вони зараз навіть на волі. Немає слів… Ми будемо подавати на апеляцію і боротися за справедливе рішення… Я очікувала довічного ув’язнення для всіх”, – поділилася Наталя, дружина загиблого героя Небесної Сотні Володимира Чаплінського, пише “Слідство.Інфо”.
Наміри оскаржувати вироки в апеляції підтверджує прокурор Олексій Донський. А серед підстав і те, що суд не визнав винними беркутівців у деяких статтях, у яких їх обвинувачувати.
“Кваліфікація злочину, яку сторона вважає беззаперечною і доведеною — це дії щодо терористичного акту. Ці дії були інкриміновані всім обвинуваченим, оскільки, на наше переконання, невибіркове застосування зброї упродовж півтори години відносно необмеженої кількості беззбройних протестувальників — це є нічим іншим, ніж терористичний акт. Ніяким іншим мотивом ці дії не можна пояснити. Водночас судом виправдано всіх обвинувачених у вчиненні теракту”, – цитує Донського “Слідство. Інфо”.
