Суддя Вінницького окружного адмінсуду Олександр Вільчинський фактично заборонив шукати плагіат в роботах ректорки Вінницького медуніверситету
Суд заборонив комітету з етики Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти винести рішення щодо наявності плагіату у дисертації та науковій статті виконувачки обов’язків ректорки Вінницького медичного університету Вікторії Петрушенко.
Як повідомив “Українській правді. Життя” голова НАЗЯВО Андрій Бутенко, 30 серпня комітет зібрався, щоб винести рішення щодо плагіату. Однак не зміг цього зробити через ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду, який у складі головуючого судді Вільчинського Олександра Ванадійовича заборонив Національному агентству із забезпечення якості вищої освіти вчиняти будь-які дії щодо щодо наявності фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації в докторській дисертації та науковій статті ректорки Вінницького медичного університету Вікторії Петрушенко.
Вікторія Петрушенко
Голова суду з Вінниці Олександр Вільчинський один із тих, хто приїжджав на день народження до одіозного Євгена Аблова, де святкував разом із Сергієм Ківаловим, головою Вищої кваліфікаційної комісії суддів Сергієм Козьяковим та ще двома членами Комісії.
Раніше адвокати ректорки звернулися до суду з позовом про те, що перевірка наукових робіт Вікторії Петрушенко НАЗЯВО є протиправною, оскільки на момент їхнього захисту законодавство не передбачало поняття “академічний плагіат”.
“Це – нормальна судова практика: адміністративний позов, який забороняє якимсь державним органам чи установам чинити певні дії. Якщо хтось позивається про належність чи неналежність повноважень, або дій, то в Україні справа може розглядатися роками. Але особа може звернутися до суду з іншою заявою з проханням захистити від якихось незаконних дій органу влади (у даному випадку –нас), поки суд розглядатиме справу”, – пояснює Андрій Бутенко.
За його словами, подібні випадки у НАЗЯВО вже були, однак не під час головування Бутенка. Дисертацію та наукову статтю Вікторії Петрушенко вже перевірили, однак Андрій Бутенко не підтвердив і не спростовував наявність у ній плагіату.
“У нас є набір матеріалів, ми хотіли на засіданні почути іншу сторону, і ухвалити рішення. Прикро, що не можемо закінчити роботу, але ми законослухняні громадяни”, – каже голова НАЗЯВО.
Повернутися до розгляду скарги НАЗЯВО зможе лише після того, як суд або скасує рішення про заборону, або розгляне справу по суті.
Андрій Бутенко також не виключає, що НАЗЯВО подасть на рішення суду апеляцію.
“Скоріше за все так, наш юридичний відділ вивчає можливу аргументацію. Ми ж про судове рішення дізналися вчора в кінці дня. Але практика показує, що суд вкрай рідко скасовує своє рішення про забезпечення позову”, – каже він.
Координаторка антиплагіатної ініціативи “Дисергейт” Світлана Вовк вважає, що дане рішення суду – це “серйозний прецедент створення умов безкарності для злодіїв від науки”.
“Якщо НАЗЯВО не знайде правового механізму розблокування цієї ситуації, то всі викриті плагіатори спробують втекти від відповідальності таким чином”, – каже вона.
Скаргу щодо наявності плагіату в роботах ректорки подав у НАЗЯВО науковець Олег Смірнов. Автор скарги стверджує, що проведений аналіз дисертації Петрушенко показав, що вона має текстові збіги без належних посилань з російською книжкою 2005 року і 10 іншими дисертаціями.
Керівниця Вінницького медичного вишу є заслуженою і народною артисткою України, а також докторкою медичних наук.
Проведений аналіз дисертації В. Петрушенко показав, що вона має текстові збіги без належних покликань (тобто плагіат) з російською книжкою 2005 р. і 10 дисертаціями: російською докторською 2007 р., українськими докторськими 2001, 2002 і 2005 рр. і українськими кандидатськими 2002, 2003, 2003, 2004, 2005 і 2006 рр.
Основний матеріал дисертації В. В. Петрушенко (без змісту, вступу, практичних рекомендацій та списку джерел) викладений на сс. 14–262 (усього – 249 сторінок).
Академічний плагіат виявлений на сс. 16–19, 30–32, 34–38, 41–42, 83–85, 93–100, 105, 107–114, 117–118, 120–128, 137–139, 141–143, 148, 152–154, 172–180, 193–194, 208–210, 217, 221–224, 234–235, 238, 247, 260 (усього – 79 сторінок), що складає 32%.
