Чи мобілізують людей із інвалідністю? Коментар військового адвоката

Якщо законопроєкт буде ухвалено, то лікарсько-консультативні комісії (ЛКК) зіткнуться із зайвим навантаженням, видаючи медичні висновки про догляд осіб з інвалідністю

Нові правила про мобілізацію законопроєкту № 10378, що стосуються людей із інвалідністю, або таких, що мають родичів із інвалідністю, відкривають ціле поле для зловживань зі сторони ТЦК. Про це заявив військовий адвокат Роман Кичко у коментарі «Главкому».

Адвокат зосередився на аналізі норми про відстрочку для осіб, у яких жінка/чоловік або один з батьків мають І, ІІ групу інвалідності.

За його словами, раніше ця норма передбачала, що право на відстрочку є у всіх осіб, які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи. У червні 2023 року було внесено зміни: право на відстрочку зберігається, якщо така особа з інвалідністю (батько/мати) не мають інших працездатних осіб, зобов’язаних, відповідно до закону, їх утримувати.

«Як адвокат, можу сміливо повідомити, що ТЦК після цих змін взагалі почали всі поняття прирівнювати до утримання, догляду, опікунства. Словом, з’явилося ціле поле для зловживань. Фактично, якщо були, наприклад, син та донька у особи з інвалідністю, вони втратили право на відстрочку. Наразі вказану норму звану змінюють. По перше, прибирають третю групу інвалідності дружини як підставу для відстрочки. По-друге, батько/мати з інвалідністю І-ІІ групи нібито обиратимуть, хто буде отримувати право на відстрочку. Для прикладу син або ж донька. Чому нібито? Тому що, автори проєкту закону нечітко прописали зміни», – сказав юрист.

Правозахисник пояснив: якщо урядовий законопроєкт буде ухвалено у запропонованій редакції, то медико-соціальні експертні комісії (МСЕК) і лікарсько-консультативні комісії (ЛКК) зіткнуться із зайвим навантаженням, видаючи медичні висновки про догляд осіб з інвалідністю.

Щодо застосування обмежень до військовозобов’язаних, які порушили відповідні правила військового обліку, Роман Кичко звернув увагу: в законопроєкті немає жодної згадки, що вказані заходи будуть застосовуватися на підставі рішення суду. Лише вказано, що за повідомленням керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки, дані вносяться до реєстру боржників. Небезпека у тому, що керівник ТЦК та СП підмінятиме собою правоохоронні органи та суд: він без судового рішення, без правоохоронних органів, самостійно визначатиме, на яку особа треба накласти обмеження.

«Це критично небезпечна норма, оскільки проєкт не містить положень, відповідно до яких будуть перевірятися підстави та законність такої процедури», – б’є на сполох адвокат.

«Особа навіть не знала, що така повістка була. Після того, як військовозобов’язаний не з’явився за повісткою, ТЦК та СП за власною ініціативо, вважаючи таку повістку врученою, передавало до правоохоронних органів відомості, що така особа є «ухилянтом». Це відбувалося в порушення всіх можливих норм законодавства», – нагадав Роман Кичко. І резюмував: нині можна передбачити значно більшу кількість судових спорів, скарг, кримінальних проваджень, зайвого навантаження на судові та правоохоронні органи, якщо урядовий законопроєкт буде ухвалено у такому вигляді.

Нагадаємо, 25 грудня Кабінет міністрів вніс до Верховної Ради законопроєкт про удосконалення проведення мобілізації і військового обліку.

Так, уряд пропонує змінити призовний вік з 27 до 25 років. А ще – встановити обмеження прав громадян, які ухиляються від взяття на військовий облік та проходження військової служби.

Також Кабмін хоче удосконалити процедуру військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів.