Двоє рідних братів з Вінниччини загинули, захищаючи Україну

Командир 9-го батальйону «Вінницькі скіфи» Сергій Котенко загинув 9 березня, боронячи Україну від російських окупантів. У 2014 році він очолив Гайсинську райдержадміністрацію у Вінницькій області, але з часом відмовився від посади, щоб повернутися на військову службу.

Про трагічну звістку повідомив син загиблого Ростислав Котенко, теж військовослужбовець.

«Вбили мого батька! Вбили на війні! Він просто хотів захистити нас, свою сім’ю! — написав у Фейсбуці син. — Тато, ти все життя своє та останні 8 років на війні нас захищав, ти вже був на пенсії, ми тебе вже просили: досить, ТАТО!!! Ми навіть з тобою говорили, що ось уже закінчиш та відкриємо разом свою справу. Я так завжди хотів бути поруч з тобою. Моя травма нас трохи віддалила територіально, але не морально. Ти був моїм натхненням! Я завжди старався бути схожим на тебе! Я завжди хотів бути як ти! Ти завжди мене підтримував! Ти завжди мене виручав в складних ситуаціях! Ти один мене розумів! Я тільки тобі міг відкритися і відкрити свою душу! Тільки твоя думка могла вплинути на мене! Я не можу повірити. Я все робив щоб ти побачив та пишався мною! Всі фотографії, всі пости, всі розповіді я виставляв для тебе, Тато! І ти це цінив і знав… Я до всього готовий, ти мене до всього підготував, але я не готовий втратити Тебе! Я безмежно гордий та радий, що свого сина назвав в твою честь!!! Ти так подобався внуку… Він тебе любив не менше мене! Я ні з ким не можу зараз говорити, просто не можу нічого сказати, відразу сльози. Почуй мене! Ти мій герой!

Останні 14 днів війни я мало з тобою говорив, тому що в тебе часу не було розмовляти, і я це прекрасно розумів. Деколи, коли в тебе виходило, хоч трішки, але я чув твій голос. Це для мене було все! Ти завжди в вільну хвилину набирав маму і казав, що живий. А я весь час телефонував їй і запитував чи не говорила вона з тобою, який в тебе голос та як настрій. Сьогодні ти взяв від мене трубку, ти кудись знову біг, сказав, що все добре, запитав, як я. Світлана збоку кричала, щоб я тобі передав вітання, і ти їх привітав з минулим святом. А в кінці я встиг тобі сказати: Я ТЕБЕ ЛЮБЛЮ! І це останні слова, що я тобі промовив… Спочивай з Богом! Ти найкращий! Найрідніший!”

Смерть Сергія не єдина втрата для родини: 7 березня у боях під Миколаєвом загинув його рідний брат Олександр. Він учасник АТО, воював в складі батальйону «Айдар». Місяць тому у нього народилася онучка…

Вікторія МИКИТЮК, спеціально для «ФАКТІВ» (Вінниця)