Подвиг 17-ти та крайній принцип. Ким був та як загинув комбат Сергій Губанов
Тисячі людей прийшли, щоб попрощатися з багаторічним командиром батальйону поліції «Луганськ-1» Сергієм Губановим, який підірвався під час бойового завдання неподалік від селища Трьохізбенка на Луганщині.
Посмертно йому присвоїли звання Героя України. Яким командиром він був та що відомо про обставини його загибелі — в матеріалі телеканалу hromadske.
Аваков не стримує сліз
Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков бадьоро підходить до журналістів, і, не чекаючи, поки оператори налаштують камери, починає карбувати заздалегідь підібрані слова:
«Сергій був одним із тих офіцерів, які…»
Кілька секунд міністр намагається опанувати себе, але зрештою знаком показує, що йому потрібно трохи часу, і відходить.
За хвилину повертається й так само бадьоро промовляє:
«Сергій був одним із тих офіцерів, які пройшли війну з перших днів. Мало хто памʼятає, але це людина, яку проклинали з того боку. Який залишився вірним присязі. 2014 рік — один із найтяжчих. Подвиг сімнадцяти бійців на мосту в Щасті. Він був одним із тих, хто не здригнувся. Він щодня прагнув бути на вістрі. Таких дуже мало. Слава герою!»
Після цього Аваков швидко розвертається і йде, не відповідаючи на питання, що ж відбулось у Трьохізбенці.
Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков на церемонії прощання з командиром батальйону поліції «Луганськ-1» Сергієм Губановим у Сєвєродонецьку, Луганська область, 22 травня 2020 року. Фото:Іван Бухтіяров/hromadske
Нацгвардійці на церемонії прощання з командиром батальйону поліції «Луганськ-1» Сергієм Губановим у Сєвєродонецьку, Луганська область, 22 травня 2020 року. Фото:Іван Бухтіяров/hromadske
«Подвиг сімнадцяти» та подвиг одного
«Ми не можемо зараз коментувати, оскільки вони були на бойовому завданні. Поки командування ООС не заявить про це офіційно», — у відповідь на те ж запитання розводить руками Вадим Троян, заступник командувача Обʼєднаних сил та заступник голови Національної поліції.
Розповідаючи про Сергія Губанова, Троян теж згадав про «подвиг сімнадцяти»:
«Їх було 17 людей у Щасті, і вони не здалися, вони відстрілювались до останнього — так і залишились у місті. Там вони й заснували “Луганськ-1”, він його очолив… До війни він був начальником міліції великого міста, потім заступником керівника обласної міліції. У нього складалась успішна карʼєра. Але коли почалась війна, він узяв один підрозділ, який погодився з ним піти на підконтрольну територію, вивів його і бився тут шість років».
У свою останню битву комбат пішов ще з трьома бійцями «Луганськ-1». Після вибуху вони отримали поранення різного ступеню тяжкості, однак усе одно прийшли на прощання з комбатом. Він загинув через те, що йшов першим — бойові побратими кажуть, що він завжди йшов першим, і більша частина осколків міни влучила саме в нього.
Архівні фотографії з командиром батальйону поліції «Луганськ-1» Сергієм Губановим. Фото: сторінка Губанова у facebook
«Надійшла інформація про контрабанду»
Найбільш детально про те, що сталось у Трьохізбенці, розповів командир третьої штурмової роти батальйону «Луганськ-1» Олександр Твердохліб, який більшу частину того вечора був разом з комбатом.
«Нам надійшла інформація, що планується незаконне переправлення товарів з тієї сторони на нашу — так званий “контрабас”. Командир вирішив, що оперативна рота має висунутись на місце та зайняти позиції на спостережних пунктах, щоб спіймати контрабандистів. Коли ми прибули на місце, він дав мені команду розмістити бійців по спостережних пунктах, а сам із групою осіб пішов ближче до берега ріки, щоб подивитись, де саме можуть переправлятись контрабандисти. Десь за 30-40 хвилин ми почули два вибухи і побігли до місця вибуху», — розповів Олександр Твердохліб.
Група побачила, що четверо бійців лежать на землі. Після цього Твердохліб вирішив запросити підтримки у військових та почати евакуацію до ВОПу (взводного опорного пункту — ред). Сергій Губанов був далі за інших і не міг пересуватись самотужки, тому його евакуювали останнім.
Коли санітарний автомобіль військових уже віз Губанова у шпиталь, у нього зупинилося серце.
«На те місце вчора хотіли пройти слідчі, але ОБСЄ не домовилась (тобто не отримала гарантії безпеки для роботи на цій ділянці від бойовиків «ЛНР» — ред.). На мою думку, це було щось кероване з тієї сторони. Тому що якби була розтяжка, то, коли ми евакуювали, ми б теж щось зачепили», — каже Олександр Твердохліб.
Він вважає: бойовики могли помітити, що на цьому місці часто ходять патрулі військових, прикордонників та поліції, й вирішили закласти вибухівку.
Саме на цьому місці лише за цей рік «Луганськ-1» тричі ловив контрабандистів, які перевозили сигарети з окупованої території та підконтрольну.
«Там річка, і до 2014 року там був пляж. Це специфічне місце, воно між двома спостережними пунктами військових. Дуже зручна позиція: що з тої сторони є підʼїзд туди, що з нашої. А зараз весна, це місце закрите від очей, і дуже тяжко щось побачити», — розповідає командир третьої штурмової роти.
Автор: Іван Бухтіяров; Громадське Телебачення
Tweet
