Чому так потрібен спеціальний трибунал за агресію Росії

Експерти-криміналісти ексгумують тіла з невпізнаних тимчасових могил на Пішанському кладовищі 21 вересня 2022 року в Ізюмі, Україна. Тіла будуть досліджені судово-медичними експертами на предмет можливих військових злочинів. Ізюм нещодавно через півроку звільнили від російської окупації. На кладовищі поховано близько 440 тіл, наразі ексгумовано понад 338 тіл, які доставлені в морг Харкова. © Паула Бронштейн/Getty Images

Світ повинен показати, що притягнення до відповідальності за злочин агресії – це не просто теоретична можливість, передбачена нормами міжнародного права, а реальна перспектива, зазначає портал IWPR.

У лютому 2014 року Україна стала жертвою акту агресії, вчиненого президентом Росії Володимиром Путіним. Вторгнення на територію України було грубим порушенням основоположного принципу заборони застосування сили проти політичної незалежності та територіальної цілісності іншої держави, а також порушенням права всіх народів на вільний економічний, соціальний і культурний розвиток.

Згодом, 24 лютого 2022 року – у продовження своїх попередніх протиправних дій – Росія розпочала повномасштабну загарбницьку війну проти України. 30 вересня вона пішла ще далі, оголосивши про визнання так званої «незалежності» Херсонської та Запорізької областей після проведення фіктивного референдуму. Росія вкотре порушила територіальну цілісність України, чим продовжила свою агресію.

Згідно з міжнародним правом агресія є злочином керівництва, який відрізняється від інших міжнародних злочинів. Наприклад, у випадку воєнних злочинів, злочинів проти людяності та геноциду винними є не лише ті, хто віддав злочинний наказ, а й ті, хто його виконав.

Щодо злочину агресії, злочинці повинні мати змогу «ефективно здійснювати контроль над політичними чи військовими діями держави або спрямовувати їх». Відповідно до статті 8bis Римського статуту Міжнародного кримінального суду (МКС) злочин агресії складається з планування, підготовки, ініціювання та вчинення особою, яка має можливість ефективно контролювати або керувати політичними чи військовими діями держави, акту агресії, який за своїм характером, серйозністю та масштабами є явним порушенням Статуту Організації Об’єднаних Націй».

Ось чому необхідно створити спеціальний трибунал для покарання за злочин агресії проти України. Міжнародного суду, який міг би судити вище політичне та військове керівництво Росії за ці акти агресії, наразі не існує.

МКС може розслідувати ймовірний геноцид, злочини проти людяності та воєнні злочини, скоєні на території України. Він отримав юрисдикцію завдяки заявам, зробленим Україною в 2014 і 2015 роках щодо всіх злочинів, скоєних під час збройного конфлікту з 2014 року.

Наразі МКС у співпраці з Україною та іншими державами домігся значних успіхів у розслідуванні геноциду, злочинів проти людяності та воєнних злочинів. Але на відміну від інших міжнародних злочинів МКС стикається з об’єктивними труднощами при отриманні юрисдикції щодо злочину агресії.

Росія не ратифікувала й очевидно не ратифікує Римський статут і Кампальські поправки, які б дозволили МКС переслідувати її керівництво за злочин агресії. І немає сенсу сподіватися, що Рада Безпеки ООН передасть питання на розгляд МКС, поки Росія необґрунтовано залишається постійним членом і зловживає своїм правом вето.

Таким чином, у нинішній ситуації єдиною можливістю притягнути Путіна та багатьох інших представників російського керівництва до відповідальності за злочин агресії проти України є створення спеціального трибуналу.

Ініціатива зі створення спеціального трибуналу отримала широке схвалення та підтримку з боку міжнародного співтовариства. Яскравими прикладами є резолюції Парламентської асамблеї Ради Європи, Європейського Парламенту, Парламентської асамблеї ОБСЄ та Декларація Парламентської асамблеї НАТО.

Наразі Україна розглядає два варіанти дій зі створення спеціального трибуналу в рамках правового поля. Перший варіант передбачає заснування трибуналу на основі багатостороннього, відкритого для приєднання та затвердження договору між державами. Другий варіант – це створення спеціального трибуналу на основі угоди з міжнародними організаціями, а саме ООН, ЄС та Радою Європи.

Водночас МКС, безсумнівно, залишається ключовим міжнародним органом з розслідування воєнних злочинів, злочинів проти людяності та геноциду. Створення спеціального трибуналу не перешкоджатиме розслідуванню МКС ситуації в Україні. Він лише доповнить зусилля МКС щодо розслідування та судового переслідування вищого політичного та військового керівництва Росії за злочин агресії проти України.

Крім того, створення та функціонування спеціального трибуналу будуть ґрунтуватися на нормах і підходах, що застосовуються МКС та викладені в його Римському статуті.

З огляду на відносну легкість доведення акту агресії Російської Федерації проти незалежної території України ми очікуємо, що спеціальний трибунал досягне швидкого прогресу у розслідуванні та судовому переслідуванні. Свідченням тому стали резолюції Генеральної Асамблеї ООН і численні рішення органів Європейського Союзу та Ради Європи.

Встановлення відповідальності конкретних осіб за воєнні злочини, особливо на рівні політичного керівництва, також є дуже важливим. Утім, для цього потрібно зібрати відповідні докази, а в умовах конфлікту, що триває, на виконання такої роботи можуть піти роки.

Спеціальний трибунал стане одним з елементів встановлення миру та унеможливлення повторення подібної агресії. Світ повинен показати, що притягнення до відповідальності за злочин агресії – це не просто теоретична можливість, передбачена нормами міжнародного права, а реальна перспектива.

З огляду на нагальність створення спеціального трибуналу Україні необхідно, щоб міжнародна спільнота вжила оперативних заходів і розробила механізм притягнення винних до відповідальності.

Автори:

Антон Кориневич – кандидат наук, юрист-міжнародник, посол з особливих доручень Міністерства закордонних справ України.

Анастасія Мочульська – юрист Міністерства закордонних справ України.

Оригінал: Ukraine: Why a Special Tribunal is Crucial

Цю публікацію підготовлено в рамках проєкту «Голоси України», який реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ і  справ Співдружності націй та розвитку Великої Британії (FCDO).

 

You may also like...