Перша підозра у справі екоциду після підриву Каховської ГЕС генералу-окупанту

6 червня у річницю підриву російськими загарбниками дамби Каховської гідроелектростанції українські правоохоронці заочно повідомили про підозру у порушенні законів та звичаїв війни російському генералу-полковнику, екскомандуючому групи «Днепр» Олегу Макаревичу. Слідчі Служби безпеки України встановили, що греблю електростанції підірвали ізсередини за наказом Макаревича. До таких самих висновків дійшли й дослідники української організації Truth Hounds та міжнародної некомерційної юридичної організації Project Expedite Justice. У їхньому спільному звіті вони також обгрунтовують, чому підрив дамби окупантами — єдина можлива причина руйнування греблі.

У виданні «Ґрати» вивчили підозру Макаревичу, опубліковану на сайті Офісу генпрокурора, та звіт дослідників і розповідають, як встановили причетність до вибуху російського генерала та до яких наслідків призвело знищення дамби.

Каховська ГЕС

Каховську гідроелектростанцію побудували у 1955-56 роках. Нижня сходинка Дніпровського каскаду електростанцій, вона регулювала сток Дніпра для живлення електроенергією, зрошення та водозабезпечення посушливих районів півдня України і навігацію від Херсона до Запоріжжя.

Електростанція мала потужність 334,8 МВт і входила до складу державної компанії  «Укргідроенерго», яка об’єднує підприємства гідрогенерації. Гребля Каховської ГЕС забезпечувала належне охолодження систем Запорізької АЕС.

Електростанція мала земляну дамбу висотою 30 метрів. Її спорудження підняло рівень води у Дніпрі на 16 метрів. В результаті утворилось Каховське водосховище об’ємом понад 18 кубічних кілометрів — одне із шести у каскаді на Дніпрі.

З водоймища Каховської ГЕС починались Каховський та Північнокримський канали, а також канал Дніпро-Кривий Ріг. Вони забезпечували водою Дніпропетровську, Запорізьку, Херсонську області та Крим.

Росіяни захопили Каховську ГЕС у перший день повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року. За даними слідства, що упродовж квітня — листопада того ж року росіяни замінували машинний зал, надводні та підводні шлюзи, а також технічний тунель, який проходив під усіма конструкціями дамби, — так звану потерну. Які саме підрозділи російської армії та за чиїм наказом замінували електростанцію слідство поки не встановило, зазначивши лише, що до цього були залучені інженерні війська.

11 листопада 2022 року Збройні сили України звільнили Херсон: російські війська відступили на лівий берег Дніпра. Відходячи, вони підірвали три прольоти дорожнього полотна, яке проходило вздовж греблі ГЕС зі сторони правого берега, щоб уповільнити просування ЗСУ. Внаслідок тих вибухів Каховська ГЕС встояла, й після відступу росіяни продовжували тримати контроль над нею.

Командувач 

Слідство встановило, що на станції перебували підрозділи угруповання військ «Днепр». У січні 2023 року його командуючим став генерал-полковник Олег Макаревич. Орієнтовно з того ж часу дамбу контролювала 205 мотострілецька бригада 49-ї загальновійськової армії Південного військового округу РФ, що входила до угруповання військ «Днепр». На цій посады він пробув десять місяців — наприкінці жовтня минулого року з’явилась інформація про звільнення Макаревича.

Слідчі вказують, що саме у Макаревича за посадою були повноваження готувати підрив греблі та здійснити його. Це випливає з документів, які регулюють бойове застосування підрозділів збройних сил РФ. Зокрема, з настанови з забезпечення військових дій збройних сил РФ.

У підозрі Макаревичу вказано, що згідно з цим документом рішення щодо руйнування великих гідротехнічних споруд противника, які мають стратегічне значення ухвалює командувач військами округу чи угрупованням військ.

Ще один документ — Тимчасова настанова зі служби штабів збройних сил РФ — вказує, що управління військами організовується та здійснюється на підставі рішення командувача військ округу, який несе особисту відповідальність «за повноту і достовірність знань обстановки», а також «за рішення застосування підпорядкованих військ і виконання ними поставлених завдань».

Щоб зірвати український контрнаступ, який готували у першій половині 2023 року, стверджують слідчі, генерал Олег Макаревич вирішив провести оборонну операцію, яка передбачала підрив греблі Каховської ГЕС. Він наказав підлеглим провести відповідні розрахунки, в тому числі щодо наслідків руйнування дамби.

«Макаревич оформив рішення на стратегічну оборонну операцію у текстовому та графічному вигляді та затвердив цей план у вищестоящого командування ЗС РФ, зокрема в Об’єднаного угруповання російських окупаційних військ по збройному вторгненню на територію України, особи яких на цей час слідством не встановлено», — сказано у підозрі російському генералу.

Підлеглі генерала розробили план стратегічної оборонної операції, основою якого була оперативна частина — детальне розроблене рішення командувача на карті — із пояснювальною запискою.

На карту нанесли, зокрема, Каховську ГЕС, та прогнозовані райони затоплення території Херсонської області у випадку її руйнування. У пояснювальній записці до плану визначили інженерний підрозділ, що мав замінувати електростанцію, підрозділ, який її охороняв, сигнали та команди, за якими ГЕС мали підірвати. План, який підписали начальник штабу угруповання військ «Днепр» та начальник його оперативного управління, Олег Макаревич затвердив особисто.

Він розпорядився, щоб інженерні підрозділи перевірили систему мінно-вибухового підриву елементів, яку до того встановили на Каховській ГЕС, а решта підрозділів угруповання військ «Днепр» відійшли на другу лінію оборони.

У ніч з 5-го на 6-те червня минулого року, як стверджує слідство, Олег Макаревич координував дії військовослужбовців, які між другою та третьою годинами підірвали мінно-вибуховий механізм. Вибух зруйнував тунель в основі водозливної греблі та приміщення машинного залу гідроелектростанції та знищив дамбу та конструкції ГЕС, які змило у Дніпро.

Офіс генпрокурора зазначив, що генерал Макаревич, не єдиний російський військовий фігурант розслідування підриву греблі Каховської ГЕС. Правоохоронці продовжують встановлювати інших причетних у тому числі серед вищого військово-політичного керівництва РФ.

Слідчі підрахували, що через «неконтрольоване вивільнення небезпечних сил» — розливу надзвичайно великих об’ємів води — 35 цивільних загинуло, ще 24 зникли безвісти, у Херсонській області затопило 46 населених пунктів, ще 20 було підтоплено на Миколаївщині.

У зоні затоплення опинились близько 55 тисяч гектар лісу та 81 тисяча гектарів заповідників, а також промислові об’єкти. Під загрозою опинилось функціонування систем охолодження Запорізької АЕС, а мешканці Херсонської, Миколаївської  та Дніпропетровської областей і Криму залишилось без води.

Українські правоохоронці вказують, що Олег Макаревич свідомо порушив IV Гаазьку Конвенцію про закони та звичаї війни на суходолі ухвалену ще 1907 року  стаття 48, пункт 2 статті 51, підпункт 1 статті 52, пункт 2 статті 52, пункт 1 статті 57, стаття 56, підпункт а.З, пункт 2 стаття 56, стаття 57 Додаткового протоколу І, пункту «g» статті 23. Вони підозрюють російського генерала у воєнному злочині: порушенні законів та звичаїв війни, поєднаному з умисним вбивством, вчинених за попередньою змовою групою осіб  ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 438 Кримінального кодексу.

Офіс генпрокурора повідомив, що встановлення екологічних наслідків підриву греблі Каховської ГЕС триває. Після отримання висновків судових та комісійних екологічних експертиз прокурори та слідчі зможуть прийняти рішення про кримінальне переслідування і за злочин екоциду.

Звіт Truth Hounds та Project Expedite Justice

Українська неурядова організація Truth Hounds, що документує російські воєнні злочини в Україні спільно з міжнародною некомерційною юридичною організацією Project Expedite Justice у річницю руйнування дамби Каховської ГЕС оприлюднила дослідження «Руйнування Каховської греблі та його наслідки для екосистеми, аграріїв, цивільного життя та міжнародного правосуддя».

«Початкова концепція звіту виникла в результаті участі команд TH та PEJ у наданні технічної підтримки українським слідчим органам та органам прокуратури, в тому числі у розслідуванні злочинів, пов’язаних з аварією на Каховській ГЕС», — зазначають дослідники.

Аналізуючи дані з відкритих джерел, незалежні дослідники детально розібрали три версії руйнування греблі, які фігурували у ЗМІ після катастрофи: руйнування через зношеність, через обстріл з української сторони та підрив росіянами.

У Truth Hounds та Project Expedite Justice дійшли висновку, що гребля та гідроелектростанція не могли зруйнуватись виключно внаслідок надмірного тиску води. Зокрема українські та іноземні інженери зазначають, що простий прорив шлюзів чи навіть обвал кількох стовпів під тиском води не призвів би до масштабного руйнування, адже конструкція греблі надзвичайно стійка до зовнішнього впливу, натомість вразлива до впливу зсередини.

До того ж сейсмічні станції NORSAR в Україні та Румунії зафіксували сфокусовані імпульси енергії, характерні для вибуху. Ці дані показують чіткі сигнали 6 червня 2023 року о 2:35 та 2:54. Науковці повідомляють, що місця обох вибухів були визначені з похибкою близько 20-30 кілометрів. Своєю чергою американські супутники, обладнані інфрачервоними датчиками, зафіксували теплову сигнатуру, що відповідає потужному вибуху.

Дані NORSAR збігаються з розповідями очевидців. Зокрема в ніч з 5 на 6 червня минулого року мешканці Берислава за шість кілометрів від дамби чули три потужні вибухи. Ця інформація з’явилася також у місцевих телеграм-чатах.

Одне з перших відео катастрофи зафіксувало, що прорив води стався не з боків, а від середньої частини, поруч із будівлею електростанції. Аналізуючі інші відео дослідники встановили, що з великою ймовірністю на них зафіксовано підрив міни, яку змило потоком води.

У звіті зазначається, що Головне управління розвідки Міністерства оборони України ще у жовтні 2022 року повідомило, що окупаційні війська почали мінувати шлюзи та опори Каховської ГЕС, а саму електростанцію замінували за пів року до того — у квітні. На той час на станції вже не було українського персоналу: всіх їх звільнили та замінили на росіян.

Посилаючись на свідчення українських та іноземних інженерів, дослідники відзначають, що простий прорив шлюзів чи навіть обвал кількох стовпів під тиском води не призвів би до масштабного руйнування й затоплення. Натомість таке руйнування, найімовірніше, сталося внаслідок вибуху зарядів, закладених глибоко в конструкції греблі.

«Найбільш зручним місцем для розміщення вибухівки є технічний прохід уздовж бетонної основи греблі. До проходу можна потрапити тільки з машинного відділення, яке перебувало під контролем Росії», — йдеться у дослідженні.

Версію про те, що гребля зруйнувалась через удари по ній українських військових з систем HIMARS, дослідники вивчали, але теж відкинули. Вони зазначили, що впродовж 2022 року українські військові дійсно неодноразово атакували дорогу на греблі, оскільки це була одна з головних російських матеріально-технічних артерій, що з’єднувала правий і лівий береги Дніпра.

Ці удари мали на меті не зруйнувати саму греблю, а лише пошкодити залізницю та шосейне полотно на ній. До вересня 2022 року мости на греблі були виведені з ладу внаслідок високоточних ударів, що зробило їх непридатними для логістики.

Для здійснення цих атак Україна використовувала 227-мм високоточні реактивні снаряди M31A1 і M31A2, запущені з M142 HIMARS та M270. Кожен боєприпас оснащений унітарною боєголовкою вагою понад 90 кілограмів.

Ударами з української РСЗВ «Вільха» дамбу теж неможливо зруйнувати — переконані дослідники. Про цю установку згадує ще одна версія росіян. Дослідники пояснюють, що вона запускає реактивні снаряди Р624 та їхні модифікації з вагою боєголовки від 170 до 250 кілограмів. Імовірно, ці ракети були використані для удару по Чонгарському мосту в червні 2023 року.

Наслідки цього удару суттєво не перевищили ті, що спостерігалися на Антонівському мості чи на мості Каховської греблі, які обстрілювали з HIMARS. Тож дослідники дійшли висновку, що ракети з такою вагою боєголовок не здатні навіть близько завдати шкоди такому об’єкту, як Каховська гребля.

На переконання дослідників, подібні об’єкти не можуть бути знищені навіть із використанням конвенційного ракетного озброєння. Так, російська масована ракетна атака Запорізької ГЕС 22 березня 2024 року, за допомогою крилатих ракет Х-101, оснащених приблизно 400-кілограмовими боєголовками, не змогла знищити греблю електростанції.

Те що дамбу Каховської ГЕС неможливо знищити ракетами, визнавали навіть російські експерти. До того ж на одному з відео, оприлюдненому після руйнування дамби, російський військовий говорить, що ракетної атаки по греблі не було.

«Наявна інформація переконливо свідчить про те, що Каховська гребля була підірвана російськими військами. Ця інформація включає наявні наукові дані, свідчення місцевих мешканців та факт російського контролю над греблею», — йдеться у висновках дослідження.

Truth Hounds та  Project Expedite Justice. зазначають, що деякі факти вказують на те, що російська влада до, під час і після руйнування вжила заходів, щоб одночасно спланувати його і заперечити свою причетність до нього.

Зокрема, 30 травня 2023 року уряд РФ ухвалив постанову № 873, якою повідомив, що до 1 січня 2028 року не будуть проводити технічне розслідування аварій на небезпечних виробничих об’єктах і аварій на гідротехнічних спорудах на територіях «ДНР», «ЛНР», Запорізької та Херсонської областей, що виникли внаслідок бойових дій, диверсій і терористичних актів.

Спираючись на дані французького постачальника даних про Землю Theia та інформацію закордонної сільськогосподарської служби Міністерства сільського господарства США, незалежні дослідники зазначають, що 21 травня минулого року рівень води у Каховському водосховищі  піднявся до рекордної за 30 років висоти в 17,54 метра.

На думку Truth Hounds та Project Expedite Justice таке раптове підвищення рівня води може свідчити про намір створити ефект «водяної бомби», максимізуючи силу потоку та завдавши додаткової шкоди після підриву греблі.

Стосовно того, хто саме підірвав греблю, дослідники дійшли тих самих висновків, що й правоохоронці: безпосередньо підрив здійснювали військовослужбовці 205-ї окремої мотострілецької бригади збройних сил РФ.

Дослідники зазначають, що журналісти «Слідство.Інфо» та «Схем», встановили осіб з цієї бригади, які могли бути причетними до руйнування греблі. Зокрема, її командир — полковник Роман Тітов. Згадується у дослідженні Truth Hounds та Project Expedite Justice і генерал Олег Макаревич.

Дослідники погоджуються, що генерал Олег Макаревич був одним з тих, хто віддав наказ підірвати дамбу, однак вважають малоймовірним, що він спланував вибух самостійно, і припускають, що в операції брали участь інші високопоставлені росіяни з-поміж тих, хто планував російське вторгнення в Україну: командувач об’єднаним угрупованням військ в Україні Сергій Суровікін, голова генштабу Валерій Герасімов, міністр оборони РФ Сергій Шойгу та особисто президент РФ Володимир Путін.

Автор: Максим Каменєв

Джерело: Ґрати