Як на окупованих територіях російські загарбники «підкорюють» журналістів

Як часто українські журналісти, які інформують про окуповані території, отримують погрози через свою професійну діяльність? Через що і як залякують журналістів? Скільки журналістів постраждало з початку повномасштабної російської агресії проти України?

Про все це – в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».

Поліція відкрила кримінальне провадження щодо погроз на адресу українського журналіста з Каховки Олега Батуріна. Про це сам журналіст повідомив на своїй сторінці у Фейсбуці. У дописі Батурін розповідає, що підставою для подання заяви до поліції стала хвиля погроз, які він отримав після того, як опублікував інформацію про те, що чинний депутат Херсонської обласної ради від «Європейської солідарності» Валерій Салтиков зареєстрував свій бізнес на окупованій території. Кримінальне провадження зареєстроване 12 січня цього року і відкрите за статтею про «погрозу або насильство щодо журналіста».

На цю ситуацію відреагували і за межами України. Міжнародна організація «Репортери без кордонів» закликала Міністерство внутрішніх справ України провести ретельне та прозоре розслідування обставин, пов’язаних із погрозами, які отримав журналіст.

Як відомо, з 12 по 20 березня 2022 року Батурін перебував у російському полоні. Він розповідав, як його утримували в холодному приміщенні, допитували та били. За 9 днів полону журналіст отримав тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості.

«Допити ФСБ і Росгвардії»

Олег Батурін розповів «Новинам Приазовʼя», що провадження щодо обвинувачень осіб, які були причетні до його викрадення вже передане до суду, і очікує на розгляд.

«Цим фігурантам підозри українські правоохоронці повідомили ще у 2022 році. Йдеться про заочні підозри. І звісно, це не всі фігуранти чи не всі основні дієві особи в цьому злочині. Просто це ті люди, яких вдалося ідентифікувати. Зрозуміти або дізнатися прізвище всіх фігурантів таких справ доволі складно», – каже журналіст.

Погрози почали надходити Батуріну ще під час його перебування в окупації та продовжуються досі. Журналіст пов’язує ці залякування з професійною діяльністю, адже більша частина його матеріалів стосується окупованої частини Херсонської області та людей, які почали співпрацю з російською владою.

«Я звернувся до поліції, оскільки така серія хейту і погроз почали надходити на мою адресу після публікації про депутата Херсонської обласної ради, який перебуває в окупації, який оформив у російських окупантів свій бізнес. Згідно з цими документами, згідно з цими реєстрами, він отримав також російський паспорт. Депутат є чинним, тобто він не склав свої повноваження. І так, я пов’язую ці погрози саме з цією публікацією про нього, тому що частина цих хейтерів і тих людей, які мені пишуть погрози різного плану, – вони абсолютно чітко пов’язують це з публікацією про цього депутата», – зауважив Батурін.

У розмові журналіст згадує і свій полон. Він стверджує, що допити та катування над журналістами вчиняли представники ФСБ і Росгвардії.

«Били також і чотири ребра мені поламали під час цього (допиту – ред.). Вони знали, що я журналіст, вони це усвідомлювали. Тобто я абсолютно впевнений, переконаний, що це була чітка задача – схопити журналіста. Після мого випадку побував бранцем окупантів мій колега з міста Нова Каховка Олександр Гунько. Побували й наші колеги з Херсонщини. Це не був такий одноразовий випадок. Окупанти цілеспрямовано намагалися підкорити журналістів», – розповів Батурін.

«Дбати про власну безпеку»

Продовжувати журналістську діяльність на окупованих територіях зараз практично неможливо, зазначив він. Історії щодо тиску та погроз українським журналістам чи блогерам в окупації продовжуються. Також, за словами Батуріна, журналістам потрібно дбати про свою безпеку і після виїзду з окупації.

«Потрібно, в першу чергу, якомога менше афішувати, де ти знаходишся. Тобто місце свого постійного чи тимчасово постійного перебування, де ти проживаєш. Звісно, той, хто поставить перед собою таку мету – дізнатися та відстежити, це не буде якось складно зробити. Але якось все ж намагатися менше афішувати це у соцмережах, менше афішувати свої пересування», – зауважив журналіст.

Як окупанти привласнювали медіа

З початку широкомасштабного вторгнення Росії в Україну тиск на журналістську спільноту відбувався і в окупованій частині Запорізької області, розповіла «Новинам Приазовʼя» представниця Інституту масової інформації Наталя Виговська.

«Коли окупанти зайшли, то вони спочатку ніби просто ходили й намагалися домовитися про співпрацю. Можна сказати, що на щастя, мабуть, 95-97% медіа і медійників сказали ні. Потім почалися інші способи впливу. Наприклад, в Бердянську медіахолдинг «Про100» – туди зайшов натовп озброєних військових, які прийшли «поговорити». Після того, як стало зрозуміло, що медіа не буде з ними співпрацювати, вони просто окупували редакцію. Після цього медіа припинило роботу, і власне окупанти привласнили собі частоти, привласнили собі саму редакцію», – розповіла вона.

Захоплення видань та погрози окремим журналістам відбувались і в інших містах окупованої частини Запорізької області, зазначила Виговська. Озброєні російські військові проводили обшуки житла, відбирали техніку та погрожували медійникам, додала представниця ІМІ.

«Були обшуки у головного редактора газети токмацької газети Віталія Холода, він встиг виїхати, і потім вже прийшли окупанти. Вони просто зламали його квартиру, винесли документи, ноутбук і він вже не повернувся після цього, це очевидно. Тобто цей пошук журналістів був перманентний. І в перший час він був дуже активним. Також у нас в полоні була майже місяць, можливо навіть більше, Ірина Дубченко. Вона наша запорізька медійниця, була в Розівці», – перерахувала найяскравіші приклади переслідувань журналістів Виговська.

«Зачистка медіапростору»

Утиски українських журналістів в окупації спрямовані на посилення лояльності українського населення до Росії, вважає Виговська.

«Можна було сказати, що вони зачистили медіапростір, ну і все, розвивають свою цю жахливу пропагандистську машину. Перевозять просто десятками цих пропагандистів з Росії, яких видають за запоріжців, які працюють як журналісти», – стверджує представниця ІМІ.

Інститут Масової інформації продовжує слідувати за ситуацією щодо погроз журналістам в окупації та фіксувати їх, каже вона.

«Я можу сказати, що максимум редакцій, які були закриті, максимум людей виїхало. А ті, хто там знаходяться, вже майже два роки, найголовніше – це безпека медійника. Навіть якщо мова йде про медійника з окупованих територій, то він сам вирішує, виходити на зв’язок чи не виходити, взагалі робити щось чи не робити, мати якісь контакти чи не мати», – підкреслила Виговська.

«Тиск на пресу через рідних»

Журналістська робота, яка пов’язана з окупованими територіями, небезпечна тим, що російська окупаційна влада може впливати на медійників та їхні родини, сказав в коментарі «Новинам Приазов’я» голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко.

«Росіяни намагаються тиснути на ті прямі зв’язки, які залишаються у журналістів на ТОТ. І через це частина наших колег анонімно працюють, вони не ідентифікують себе як автори, редактори такого контенту, але вони продовжують (працювати – ред.). Базова, звичайно, ключова загроза для здоров’я і життя стоїть перед тими журналістами, які знаходяться на ТОТ. І відповідно зараз ми говоримо про тривожну долю Вікторії Рощиної, яка зникла, приїхавши на ТОТ продовжувати журналістську роботу. Ми дуже стривожені затриманням на початку травня 2023 року відомої журналістки Ірини Левченко в Мелітополі. Ми стривожені затриманням адміністраторів соцмереж «РІА Мелітополь» в Мелітополі. І іншими от такими тривожними сигналами», – поділився Томіленко.

Станом на сьогодні верифікувати чи достеменно сказати, де перебувають затримані українські журналісти неможливо, зазначив він.

«Певна інформація, звичайно, є з тимчасово окупованих великих міст, але знову ж, вона на сьогодні не дає нам жодної надії, ні на ефективний захист, ні на якийсь вплив. Надію ми покладаємо на можливі зусилля на глобальній міжнародній арені», – зауважив голова НСЖУ.

За словами Томіленка, станом на 17 січня 2024 року, з початку повномасштабного вторгнення загинули 79 медійників, з них 16 – при виконанні професійних обов’язків. Він наголошує, що у випадку з погрозами щодо журналістської діяльності важливо звертатись до правоохоронних органів, адже це сприяє захисту прав журналістів в цілому.

Автор: Юлія Щетина, Олександр Янковський

Джерело: Радіо Свобода