Як підприємства “слуг народу” працюють на російських окупантів
«Зроблено в Україні». Такі написи жителі Криму можуть побачити на зарядних станціях для електрокарів під брендом DriveEnergy, які за останні три роки заполонили окупований півострів. Як встановило розслідування «Схем», цю мережу електрозаправок відкрив кримський бізнесмен, уклавши партнерство із харківським заводом Autoenterprise у 2021 році.
При цьому, Autoenterprise – це український бізнес, тісно пов’язаний із народним депутатом від «Слуги народу» Олександром Куницьким – він мав тут керівні посади до обрання у Верховну Раду, лобіював інтереси цього бізнесу, використовуючи свій мандат, офіційного власника заводу зробив своїм помічником, а депутатську приймальню розташував прямо на підприємстві.
Куницький та Autoenterprise
Олександр Куницький – народний депутат IX скликання від партії «Слуга народу».
До парламенту набув популярності завдяки своєму YouTube-автоблогу ZPSanek. Куницький знімав на відео свавілля ДАІшників, згодом показував діалоги з поліцейськими.
Після початку російської агресії проти України у 2014 році, Куницький продовжив їздити у РФ.
Наприклад, він зі своїм другом та бізнес-соратником, харків’янином Дмитром Ніконовим фотографувався на борту літака «Аерофлоту». Напередодні свого депутатства.
Лише за два роки – 2018 і 2019 – Куницький щонайменше 4 рази з’їздив у Російську Федерацію, яка на той час вже декілька років як вела війну на Донбасі та окупувала Крим.
На захоплений Росією український півострів Куницький також їздив. Там, у розмові з російськими ДАІшниками, він заявляв, що «Крим – це Росія».
У 2019 році Куницький вирішив балотуватися у Раду як мажоритарник із Харкова – від партії президента Володимира Зеленського «Слуга народу». В агітаційних роликах Куницький виступав разом з Олександром Дубінським та Максимом Бужанським.
«Ми йдемо разом. Не боротися з корупцією, а перемогти її», – проголошував Куницький у передвиборчому відео.
У нещодавньому інтерв’ю вже в статусі депутата, він визнавав – до повномасштабного вторгнення не бачив у Росії ворога: «Ми жили з розумінням того, що в нас немає ворогів біля наших кордонів».
То як саме народний депутат Олександр Куницький пов’язаний з харківським заводом Autoenterprise, чия продукція за останні три роки заполонила окупований півострів?
Холдинг Autoenterprise займається виробництвом та встановленням зарядних станцій для електрокарів та імпортом машин з-за кордону, службою таксі і каршерінгом. Це група компаній, офіційний власник яких – харків’янин Дмитро Ніконов.
До походу в Раду Куницький роками просував із ним цей бізнес, усіляко рекламував харківську розробку, заохочуючи інвестувати в неї мільйонну аудиторію свого блогу.
Куницький усіляко афішував свою належність до цього бізнесу, зокрема публічно розповідав, що він «керівник рекламного відділу компанії Autoenterprise».
З огляду на документи, які опинилися у розпорядженні «Схем», Куницький був глибоко інтегрований у холдинг, та працював на різних посадах у фірмах Autoenterprise.
Офіційно він працював у одній із компаній цього холдингу – «Тесла моторс» – із 2018 по 2019 роки. За документами обіймав посаду «менеджера у сфері надання інформації». Ці дані підтверджує трудова книжка, яку від джерел змогли дістати журналісти «Схем».
У 2018 році він отримав довіреність від іншої компанії холдингу «Едісон моторс» на представлення своїх інтересів у різних органах влади. Ця довіреність діяла до 2021 року, тобто навіть тоді, коли Куницький вже був нардепом.
Народний обранець також входив у керівні органи холдингу Autoenterprise: впритул до обрання депутатом був членом наглядової ради в іншій компанії – «НВП Система». Це, власне, і є завод, який і виготовляє електрозарядні станції у Харкові.
Отримавши мандат, Куницький зробив офіційного власника Autoenterprise Дмитра Ніконова своїм помічником, а свою депутатську приймальню розмістив безпосередньо на харківському заводі.
І – продовжив просувати цей бізнес вже у статусі депутата, використовуючи свою владу та звітуючи про все це самому Ніконову.
Наприклад, сприяв розв’язанню проблем їхнього бізнесу із силовиками. Про все це в деталях йшлося у розслідуванні «Схем» у 2020 році, після виходу якого Національне антикорупційне бюро відкрило одне з перших кримінальних проваджень щодо дій представника влади Зеленського.
Тоді ж у компанії Autoenterprise у Харкові НАБУ провели обшуки. Через що обурювалася депутатка Харківської міськради від «Слуги народу» Аліна Мустафаєва, одна з керівників цього бізнесу та близька соратниця Куницького. Це третя ключова дійова особа цього журналістського розслідування.
За чотири дні до обшуків, Куницький зробив Мустафаєву своєю помічницею на громадських засадах, про що у відповіді на запит журналістів «Схем» повідомили в Апараті Верховної Ради.
Досудове розслідування НАБУ досі триває, підозри наразі нікому не висувались.
А ось Національне агентство з питань запобігання корупції за фактами з розслідування «Схем» склало два протоколи на Куницького про наявний конфлікт інтересів. Проте Печерський суд закрив ці провадження.
Куницький після цих подій спробував публічно дистанціюватися як від холдингу, так і від Ніконова. Зокрема, заявляв, що Ніконов був його помічником тільки два роки.
Хоча насправді Дмитро Ніконов щонайменше до лютого 2024 року залишався його помічником на громадських засадах – це офіційні дані Верховної Ради. А депутатська приймальня Куницького і досі розміщена за адресою харківського заводу.
Російський ринок українського бізнесу
Зарядні станції Autoenterprise – це питомо українська розробка, успішний бізнес харківських інженерів із локальним виробництвом.
«Ми виготовили 90% зарядок, які стоять в Україні. 46% – на всьому європейському континенті. На сьогодні світові найбільші гіганти користуються нашими технологіями, нашими зарядними станціями, просто у своєму white label design», – розповідав в одному з інтерв’ю Ніконов.
Що означає white label design? Простими словами – підприємства Autoenterprise виробляє зарядні станції як для себе, так і для інших компаній, під їхніми брендами. Наприклад, саме на базі станцій Autoenterprise у Чорногорії працює мережа під брендом Greencar, у Вірменії – EcoCars, «Токбор» в Узбекистані або ElectroEco у Молдові.
Але молода і успішна українська компанія не погребувала співпрацювати з країною-агресором, активно поширивши свій ринок збуту на Російську Федерацію.
Туди холдинг Autoenterprise почав постачати свою продукцію щонайменше з 2016 року.
Журналісти «Схем» змогли дістати та проаналізувати з десяток контрактів холдингу Autoenterprise і верифікувати їх – завдяки базі імпортно-експортних операцій ImportGenius та вашингтонському Центру оборонних досліджень.
Замовником харківського обладнання в Росії здебільшого були приватні клієнти. Але українські зарядки також замовляли державні структури Росії, наприклад, холдинг «Россети».
Цей холдинг купував не на пряму, а через посередників. При цьому, на харківському заводі чудово знали, для кого саме збирають станції – бо одразу брендували їх під час виробництва.
Постачанням обладнання із Харкова до Росії займалася компанія «АЄ Фекторі» з групи Autoenterprise. Загалом російська географія продажів широка – Липецьк, Балашиха, Бєлгород, Воронеж, Москва, Зеленодольськ, Краснодар.
Обладнання з України возили напряму вантажівками – через Слобожанську митницю на Харківщині – у Бєлгородську область.
Саме з цієї області з початку повномасштабної війни Росія масовано обстрілює Харківщину. У листопаді 2022 року російська ракета С-300 поцілила і в завод Autoenterprise – поранень зазнали шестеро людей, вибух пошкодив виробничі цехи.
Про цю подію російська асоціація із розвитку електромобільного транспорту, яка входить до профільної робочої групи при уряді РФ, згадала так:
«Автоентерпрайз мало кілька партнерів у РФ, які продавали станції під своїми брендами. Так широко відома історія зі станціями на М-11, поставленими Автоентерпрайз російській компанії і проданих як Made in Russia, які після початку спецоперації демонстрували повідомлення антиросійської спрямованості».
Йдеться саме про мережу зарядок державних «Россетей». Відео, де на екранах цих станцій з’являються повідомлення «PUTIN XUJLO» та «SLAVA UKRAYINI», на четвертий день широкомасштабної війни на своїй сторінці у Facebook виклав сам Дмитро Ніконов.
Тим самим продемонструвавши, що компанія має віддалений доступ до власних зарядок, де б вони не були встановлені.
В одному з інтерв’ю про такі можливості зазначала й Аліна Мустафаєва:
«Ми самі за станціями слідкуємо. Без участі клієнта навіть. У мене є цілий окремий відділ, сервіс обслуговування, вони кожні пів години моніторять – якщо станція вийшла в офлайн чи ще якась помилка виникла. І одразу повідомляють сервісу, який розташований в тому чи іншому регіоні, щоб виїхав і перевірив», – казала вона.
Як зарядні станції потрапляли в Крим
Та варто повернутися до Криму. І до мережі електрозаправних станцій із найбільшим хабом у Сімферополі, помпезно відкритим у 2023 році окупаційною владою, на базі станцій українського виробництва Autoenterprise, під брендом – DriveEnergy.
Моделі зарядок, встановлені у Сімферополі, Ніконов називав «хітом» харківського заводу.
Коли і як вони потрапили на окупований півострів?
Адже за словами самого Ніконова – усі деталі, софт та креслення – власна розробка харківського заводу.
Такі запитання «Схем» неабияк стривожили фігурантів цього розслідування.
Після того, як журналісти їх поставили, щодо редакції «Схем» почали одна перед іншою з’являтися неправдиві публікації. А репостив їх сам помічник депутата від «Слуги народу» Куницького, офіційний власник Autoenterprise Дмитро Ніконов та директорка холдингу Аліна Мустафаєва.
Так само Ніконов намагався тиснути на авторів матеріалу під час листування.
А ось що фігуранти відповіли на запитання журналістів по суті.
– Чи відомо вам, що щонайменше з 2016 року, коли ви ще були у наглядовій раді, компанія продавала свою продукцію у Російську Федерацію? – поставила питання журналістка «Схем».
– Мені про це невідомо, і навіть якщо це було – в чому питання? – відповів нардеп Куницький.
– Яке ваше ставлення до продажу продукції у Російську Федерацію?
– У 2016 році? Чи зараз? Зараз це неприпустимо.
Про те, як станції опинились на окупованій території в Криму, Куницький каже, що не знає, а до продажів «не мав жодного стосунку».
А ось помічник депутата Куницького, офіційний власник Autoenterprise Дмитро Ніконов, твердо заявляє, що його компанія ніколи не поставляла станції в окупований Крим.
На цьому наполягає і керівниця компанії Аліна Мустафаєва: в Росію – продавали, у Крим – ніколи.
«До 24 лютого 2022 року законом України не було заборонено з Російською Федерацією мати взаємовідносини. Саме з тимчасово окупованим Кримом, я наголошую, у нас ніколи ніяких взаємовідносин не було. Зарядна станція це… Ось є у вас склянка, я можу її поставити сюди або переставити сюди. Так і з зарядним пристроєм. Його можна у будь-який час транспортувати куди завгодно, монтувати, демонтувати та інше», – сказала у коментарі журналістам Мустафаєва.
Отже: станції харківського виробництва опиняються в окупованому Криму, але їхні виробники стверджують, що їм невідомо як це трапилося – вони їх туди не поставляли.
Чи правду кажуть у компанії з орбіти народного депутата України? Чи все ж їм було відомо, що ці станції опиняться у Криму?
«Схеми» ретельно дослідили увесь шлях та обставини, за якими українська продукція потрапляла з Харкова на окуповану територію. Редакція пропонує читачу самостійно співставити заяви представників компанії з усіма зібраними фактами.
«Південний округ РФ»
Знайомтеся, це – Руслан Дєвлєчаєв. Кримчанин. Після незаконної анексії півострова Росією у 2014 році, він залишається у Сімферополі, отримує російське громадянство та перереєстровує свій бізнес за законодавством РФ.
У 2019 році окупаційна влада Криму оголошує програму з розвитку електротранспорту на захопленому півострові. Та пропонує місцевим бізнесменам бюджетні принади – усілякі субсидії та пільги за встановлення заправок для електрокарів.
Руслан Дєвлєчаєв вирішує доєднатися до державної програми розвитку «зеленого бізнесу» та розбудувати мережу електрозарядних станцій в окупованому Криму. У пошуках майбутнього партнера він звертається до одного з найуспішніших виробників на пострадянському просторі – а саме до харківського заводу Autoenterprise.
Влітку 2020 року Дєвлєчаєв навіть особисто відвідує Харківщину. Докази цьому «Схеми» отримали від джерел у прикордонній службі: 28 липня 2020 року з Криму на материкову Україну чоловік заїхав через пункт пропуску «Каланчак». Через чотири дні він виїхав з України до РФ через пропускний пункт «Гоптівка» в Харківській області.
Вже за пів року після першого візиту в Харків, Дєвлєчаєв відкриває у Сімферополі великий магазин під назвою DriveEnergy. У соцмережах його називають «найбільшим шоурумом електротранспорту в Криму». Тут поки продають лише електрокари. Але йдуть активні перемовини про поставку зарядних станцій із Харкова.
Які успішно завершуються у травні 2021 року підписанням дилерської угоди між харківською фірмою «АЄ Фекторі», яка входить в групу Autoenterprise, та фірмою DriveEnergy Руслана Дєвлєчаєва.
«Схеми» отримали копію цього документа з підписами та печатками. В ньому зазначається, що харківське підприємство «АЄ Фекторі» мало протягом 2021-2022 років продавати зарядні станції та комплектуючі компанії кримчанина Дєвлєчаєва, виготовлені у Харкові під брендом DriveEnergy. А також навчити його персонал поводитися із технікою та проводити гарантійне обслуговування обладнання.
Журналісти підтвердили справжність цього договору ще двома шляхами. По-перше, харківська фірма справді почала експортувати товар фірмі DriveEnergy – це зафіксовано у базі даних української митниці.
По-друге, фірма DriveEnergy справді перераховувала гроші за ці станції на рахунки харківської фірми – це зафіксовано у податковій звітності фірми Дєвлєчаєва, яку дістали «Схеми» з податкових органів РФ.
Та чи розуміли в Харкові, що товар опиниться у Криму?
Саму фірму DriveEnergy, з якою харків’яни підписали контракт, Дєвлєчаєв завбачливо зареєстрував за межами Криму – по сусідству – у російському Краснодарі.
Але існує низка фактів, які свідчать про те, що Дєвлєчаєв навряд чи міг приховати перед своїми українськими партнерами, в якому саме регіоні планує встановлювати їхні станції.
По-перше, його єдиний офлайн-магазин під цим брендом працював саме в окупованому Криму, про що відкрито вказувалось в його рекламі на різних платформах.
По-друге, «Схемам» вдалося дістати внутрішнє листування працівників харківського підприємства Autoenterprise, та поспілкуватися із декількома із них, щоб відновити події того часу.
Зокрема, «Схеми» отримали доступ до документа – це файл, в якому обома сторонами редагувався текст дилерської угоди між харківським заводом та фірмою DriveEnergy Руслана Дєвлєчаєва. Цей документ готувався із 13 по 21 квітня 2021 року, і саме він ліг в основу укладеного контракту.
Спершу у графі «територія дилерства» зазначався «Південний округ РФ», але з чітким уточненням – «крім АР Крим». Але згодом, у фінальному варіанті угоди, сторони видалили пункт про заборону поставки на півострів. Залишили просто – «Південний округ» з-поміж інших російських територій. Саме до «Південного округу» з 2016 року росіяни зарахували окупований Крим.
Отже, прибравши згадку про заборону продажу в Крим, але залишивши «Південний округ», харківський завод сам по суті розв’язав руки Руслану Дєвлєчаєву – який далі і повіз за цим контрактом товар саме на окупований півострів.
Одразу два різних джерела, які тоді працювали на харківському підприємстві, підтвердили «Схемам», що саме такий був задум, і що його свідомо реалізовувала керівниця компанії Аліна Мустафаєва, харківська депутатка від «Слуги народу». Перше джерело «Схем» в компанії повідомило журналістам наступне:
«Крим «зник», бо Мустафаєва була проти таких позицій у договорі, бо ми не мали права торгувати з окупованою територією. Від Аліни Ельманівни був наказ – продовжити працювати з Русланом Дєвлєчаєвим, але без посилань на АРК в офіційних документах».
Друге обізнане джерело – теж зсередини харківського холдингу і теж на умовах анонімності через міркування безпеки – погодилось повідомити більше деталей:
«Мустафаєва, яка виконувала фактично обов’язки керівника мережі компаній Autoenterprise, знала, що після відправки зарядних пристроїв, вони будуть використовуватися на території АРК. Було декілька телефонних розмов між Мустафаєвою та Русланом Дєвлєчаєвим щодо можливості поставок до Криму. Те, що Руслан сам з Криму та здійснює там свою діяльність – знали всі, хто так чи інакше був пов’язаний з продажем зарядних пристроїв у компанії. Навіть шуткували між собою, що це зрада і головне, щоб ніхто про це не дізнався, бо тоді компанія буде мати великі проблеми. Питанням логістики з РФ до АРК Руслан займався сам, задачею «АЄ Фекторі» було лише продати та доставити товар до РФ», – розповіло джерело.
«Схеми» знайшли відео за той же період після укладання договору, на якому власник компанії Дмитро Ніконов дає інтерв’ю на власному заводі, а у кадр потрапляє екран комп’ютера, де, вочевидь, триває робота над зовнішнім виглядом станції – під вже знайомим кримським брендом.
Такі ж станції влітку 2021 року вже фізично встановлені по всьому Криму. Їхнє місцезнаходження не секрет ні для кого, воно прямо позначене на картах у публічних додатках для автомобілістів, з супутніми фотографіями.
Новинка з Харкова також відкрито рекламується у сімферопольському шоурумі та його соцмережах. Їхнє походження ніхто і не приховує: харківський виробник – Autoenterprise – світиться на окремих деталях, на виробі прямо написано – «сделано в Украине».
Ба більше, у липні компанії підписують додаткову угоду – у розпорядженні «Схем» також є цей документ. І тут також – стоять офіційні підписи та печатки.
Про що саме цей документ? Про збільшення знижки для Руслана Дєвлєчаєва та його компанії, аби «підтримувати господарські зв’язки, збільшити товарообіг та стимулювати співпрацю» між підприємствами.
Кримський бізнесмен залишив без відповіді прохання журналістів «Схем» про коментар.
З огляду на всі зібрані «Схемами» факти, свідчення та документи, чи переконливо звучать слова керівниці харківського підприємства та депутатки від «Слуги народу» про те, що з тимчасово окупованим Кримом в Autoenterprise «ніколи ніяких взаємовідносин не було»?
Українські зарядні станції стають «російськими»
За пів року до повномасштабного вторгнення Росії в Україну, кримський партнер українського заводу знову приїжджає із Сімферополя у Харків. Те, що Дєвлєчаєв тоді відвідав виробництво Autoenterprise, а ввечері покинув територію України через пункт пропуску «Гоптівка» на Харківщині, підтверджують як дані з прикордонної бази, так і колишні працівники заводу.
Звідти він прямує у Москву на профільну автомобільну виставку – його стенд представлений серед інших російських компаній на заході. У програмі він відкрито вказаний як «директор DriveEnergy, офіційного представництва компанії Autoenterprise у Росії».
У нього – амбітні плани. Він замислив отримувати грошову компенсацію за поставлені з Харкова станції з бюджету окупаційної влади Криму. Такі можливості надає загальноросійська програма з розвитку «зеленого бізнесу». Для цього він показово і відкрито взаємодіє з російською владою на півострові.
Наприклад, одразу після повернення з Харкова через Москву у Сімферополь, він бере участь у засіданні робочої групи з питань розвитку електротранспорту – разом з так званою заступницею голови Ради міністрів Криму – міністеркою фінансів Іриною Ківіко та іншими так званими міністрами захопленого півострова. Це вересень 2021 року.
Але є нюанс. Для того, щоб отримувати компенсацію з бюджету окупантів, товар повинен бути принаймні частково «вітчизняного», тобто російського виробництва. Тож Дєвлєчаєв пропонує своїм харківським партнерам скористатись цим.
Про це свідчать листування між сторонами, які є у розпорядженні «Схем».
«Чим більше комплектуючих ЗС (зарядних станцій – ред.) буде ЗРОБЛЕНО В РОСІЇ, тем вище буде процент грошової компенсації від держави. Ми хочемо спільно з вами організувати тут виробничий і складальний процес», – писав Дєвлєчаєв харків’янам.
З українського боку перемовником як і раніше була Аліна Мустафаєва. Спершу чинна депутатка від «Слуги народу» відкидає цю ідею:
«Ми не готові, наші країни воюють. Служба безпеки України ставитиме питання».
Але врешті-решт сама ж пропонує інший вихід, вигідний обом сторонам:
«Моя позиція наступна: можемо надавати станцію повністю в розібраному вигляді в вашому стилі (зовнішній вигляд, етикетки). Метал можете також робити самостійно – всі інші компоненти наші».
Дєвлєчаєв погоджується. Та просить надсилати ключові компоненти станцій – модеми, контролери, кросплати – вже з брендуванням DriveEnergy. Це листування датоване 27 жовтня 2021 року.
А вже за місяць – в експортній базі можна побачити останню до вторгнення пряму поставку харківського заводу для російської фірми Дєвлєчаєва DriveEnergy.
І що ж кримчанин отримав із Харкова напередодні великої війни? Правильно – модулі, конектори та інші деталі для зборки станцій вже під виглядом російських – як і домовлялись.
Далі – 2022 рік, триває повномасштабне вторгнення Росії в Україну, РФ бомбить українські міста з повітря та захоплює нові території.
А в Дєвлєчаєва все за планом – він масово інсталює численні зарядки DriveEnergy харківського походження по всьому півострову – у Ялті, Алушті, Феодосії, Судаку, Євпаторії, Сімферополі. Вони також продовжують з’являтись обабіч так званих «федеральних трас».
Уся діяльність – пліч-о-пліч з представниками окупаційної влади.
Наприклад, у захопленій Алушті у квітні 2022 року відбулося помпезне відкриття «першої в Криму станції технічного обслуговування для електромобілів», стрічку перерізав так званий «міністр економічного розвитку» Дмитро Шеряко.
На фото можна побачити і самого Дєвлєчаєва та його станцію DriveEnergy.
І хоч харківське походження пристроїв вже зайвий раз не афішується – його видає напис на шнурах – Autoenterprise.
Як і було домовлено, Дєвлєчаєв сертифікує ці зарядні станції як вже не українське, а власне виробництво – нібито виготовлене його ж фірмою у Криму.
З цими станціями він далі їздить в Москву на тематичні автомобільні виставки. Але і тут профільні блогери впізнають, чия саме розробка приховується за кримським брендом.
Чи дійсно вони настільки схожі? Навіть найменування моделей у внутрішній системі залишилось харківське.
Тож успіх Дєвлєчаєва в Криму триває – у червні 2023 року в захопленому Сімферополі він відкриває «найбільшу зарядну станцію в Європі», принаймні так пафосно її називають місцеві медіа.
Святкову стрічку на заході перерізають представники окупаційної влади – так звана «міністерка фінансів» Криму Ірина Ківіко та «міністр палива і енергетики» Ігор Корінь.
«Ми з вами зараз перебуваємо десь в майбутньому. В тому прекрасному майбутньому, де у Криму все буде дуже екологічно. І Крим стане першим екологічним курортом Росії», – казала Ківіко на заході.
- Отже, великий український завод, прямий стосунок до якого має народний депутат України від партії «Слуга народу» Олександр Куницький, попри російське вторгнення, починаючи з 2016 року, постачав свою продукції у Російську Федерацію, в тому числі для державної структури «Россети».
- А у 2021 році ще й розпочав партнерство із кримським бізнесменом, який за рахунок цього розбудував мережу заправних станцій в Криму під егідою окупаційної влади півострова.
- При цьому, після анексії Росією Криму українські закони лише деякий період дозволяли торгувати з Кримом і лише між українськими компаніями. І тільки напряму через українські пункти пропуску. Але не через Росію.
- Що ж до європейських санкцій – то з 2014 року існувала пряма заборона постачати для Криму певні категорії товарів. Участь в розвитку транспортної інфраструктури окупованого півострова – серед забороненої діяльності.
Автор: Ольга Івлєва
Джерело: Радіо Свобода
Tweet
