Як Росія вкрала дніпровську воду та пустила її в Крим і чим це загрожує

Росія вісім років шукала спосіб, як змусити Україну пустити воду з Дніпра в окупований Крим. Ця проблема для захопленого росіянами півострова ставала все гострішою в останні посушливі роки. Повномасштабне вторгнення путінської орди зняло це питання для Москви, але й породило нові.

Україна навесні 2014 року після захоплення Криму російськими військами перекрила постачання води з Дніпра на півострів. Раніше вона йшла по спеціально створеному в 1960-70-х роках Північнокримському каналу, але навесні 2014 року українська влада звела тут дамбу і перекрила потік, зазначає BBC News Україна.

Україна апелювала до того, що саме Росія як країна-окупант несе відповідальність за забезпечення захоплених територій. Кремль заявляв про “водний геноцид” кримчан і паралельно шукав шляхи розв’язання проблеми.

Під час особливо посушливого кримського літа 2020 року, коли обміліли багато водосховищ і постачання питної води кримчанам було суттєво обмежено, українські і російські військові експерти почали говорити про можливість силового сценарію з боку Кремля.

Особливо враховуючи те, що позиція української влади попри тиск всі роки була незмінна – жодної краплі дніпровської води до звільнення в Крим не піде.

Масштабне російське вторгнення 24 лютого 2022 року все змінило. Херсонщина впала за лічені дні, а з нею і дамба, яка відкрила потік води на окупований кримський півострів.

Чи пішла вода?

Вже вдень 24 лютого російські війська дістались Херсону і Каховського водосховища та захопили гідротехнічні споруди там. Бетонну дамбу зруйнували, і через пару днів вода пішла по Північнокримському каналу в напрямку півострова.

Голова окупаційної адміністрації Криму Сергій Аксьонов назвав цю подію “новим вікном можливостей” для півострова. В Києві хоч і визнали факт захоплення росіянами гідротехнічних споруд Херсонщини, але зазначили, що “вода на півострів не пішла”. Про це 12 березня заявив начальник головного управління розвідки міністерства оборони України Кирило Буданов.

“Вони підірвали одну з дамб, частково вода пішла, скажімо так, Північнокримським каналом. Але вода просто не може сама йти – це треба розуміти. Це складна система гідротехнічних споруд, що потребує перекачування насосними станціями. Тобто просто так вода туди не пішла і не піде”, – зазначив він в інтерв’ю “Крим.Реалії”.

Схожу тезу повторив 23 квітня і президент Володимир Зеленський. На прессконференції в Києві він заявив, що РФ ще має зробити “декілька кроків”, щоб забезпечувати Крим дніпровською водою.

Водний безліміт

Роками представники української влади запевняли, що пустити воду в Крим – це дуже тривалий процес. Оскільки за 8 років простою річище каналу захарастилось і потріскалось, а гідротехнічні споруди вийшли з ладу.

Проте росіянам за пару тижнів після захоплення Херсонщини вдалось швидким темпами забезпечити подачу води на півострів і здолати всі проблеми. Але це відбулось з суттєвим порушенням технологічних вимог, каже директор інституту водних проблем і меліорації національної академії наук України Михайло Яцюк.

“Їм це вдалося. Не зважаючи на порушення, не зважаючи на те, що це призведе до різних негативних явищ, в тому числі руйнування стінок каналу, але вони це зробили”, – пояснює він ВВС News Україна.

Справа в тому, що сам канал довжиною майже 400 кілометрів був умовно розділений на три частини. Перша протікала по території Херсонської області від Каховського водосховища до тимчасової дамби біля адмінкордону з Кримом. Ним воду отримували херсонські фермери і він працював.

Друга йшла від півночі до центру Криму до перетину з річкою Салгир. Третя – прямувала до східної частини півострова і нею перекидалась вода з гір до міст Керч, Феодосія та інших.

Виходить, що фактично не експлуатувалась лише одна частина каналу, яку і мали в екстреному порядку привести до ладу окупаційні чиновники на півострові.

Наскільки їм це вдалося зробити в повному обсязі – це питання, зазначає Яцюк. Але вода йде на півострів і це факт.

Сергій Аксьонов навіть закликає кримчан не економити на дніпровській воді. Він заявив, що забір ресурсу з Північнокримського каналу для поливу сільгоспугідь буде безплатний в цьому році. А з наступного року – становитиме приблизно 28 копійок за метр кубічний.

Українська екологічна інспекція натомість каже, що росіяни вже крадуть воду з каналу в значних масштабах. Водозабір сягає 50 кубометрів в секунду, а збитки за її самовільне використання складають десятки мільйонів гривень на добу, а саме 32,6 млн.

Відповідно за 125 днів повномасштабної війни РФ заборгувала вже приблизно 4 млрд гривень. Щоправда, заступник голови державного водного агентства Ігор Гопчак каже, що це дуже приблизні цифри.

Українських співробітників російські військові на гідротехнічні споруди не допускають, слідкувати за витратами води доводиться лише з допомогою супутникових знімків. “Ці цифри – це пальцем в небо. Точного підрахунку нема, це припущення”, – каже він ВВС News Україна.

Проблеми для Херсонщини і Криму

Самовільний забір води з Дніпра для потреб Криму впливає і на аграрні підприємства окупованої Херсонської області, каже професор Яцюк.

Він звертає увагу, що зрошувальна система на території області була доволі розгалужена, покривала приблизно 300 тисяч га і багато в чому залежала від наповнення Північнокримського каналу.

На деяких ділянках зараз рівень води суттєво понизився. “Це може призвести до надзвичайних наслідків екологічних, технічних і техногенних”, – прогнозує він.

Ігор Гопчак вказує на ще одну проблему. Зрошувальна техніка українських фермерів суттєво постраждала від бойових дій. “Наскільки я знаю, місцеві фермери і хотіли б полив робити, але поливальні машини зруйновані, які в полях стояли. Влучив снаряд і все. Тепер просто немає чим поливати”, – каже він.

Але і сам окупований півострів отримав проблеми від неконтрольованої і раптової подачі води. Весна і початок літа в Криму були доволі дощовими, це призвело до переповнення водосховищ, які паралельно наповнювались “краденою” дніпровською водою.

Як приклад, 27 червня “влада” Криму змушена була оголосити надзвичайний стан в Сімферополі через зливи та затоплення автошляхів і мостів. З переповненого Сімферопольського водосховища почали скидати воду в річку Салгир.

“Вони вже не знали що з цією водою робити, бо це ж треба регулювати. А вони це (пуск води по Північнокримському каналу, – Ред.) так по-варварськи зробили, плюс природа їм ще додала…”, – каже Ігор Гопчак.

Натомість Михайло Яцюк впевнений, що РФ зараз використовує канал “не на 100%, а на 150%”, бо просто не має інших варіантів, як забезпечити населення і підприємства водою.

“Навіть з порушенням правил експлуатації каналів, але все ж таки вони воду подають. – зазначає експерт. – І будуть подавати, бо в них просто іншого виходу немає – відсутні інші водні ресурси, щоб забезпечити населення і сільське господарство”.

Небезпечна ГЕС

Поза тим, більшу небезпеку ніж захоплення споруд Північнокримського каналу, становить перебування російських військ на території Каховської гідроелектростанції (ГЕС).

Вона також перейшла під контроль силовиків Кремля 24 лютого в день повномасштабного вторгнення. Втім “Укргідроенерго”, яке управляє станцією, в березні повідомило, що росіяни все ж допускають на споруду український персонал, який проводить необхідні технічні роботи.

Радник голови Херсонської обласної військової адміністрації Сергій Хлань каже, що війська РФ суттєво укріпились в районі Нової Каховки для утримання позицій біля цього стратегічного об’єкта.

“З першого дня окупації вони почали будувати фортифікаційні споруди не тільки в Новій Каховці, але й з протилежного боку Дніпра, біля селища Козацьке перед греблею ГЕС з боку Берислава”, – повідомив він ВВС News Україна.

В самій Новій Каховці росіяни розмістились на території колишньої військової частини Збройних сил України. За останній місяць бойові дії на Херсонщині суттєво наблизились до цього району. Українські військові змогли створити плацдарм біля села Давидів Брід, яке розташоване за 45 км від ГЕС.

Вдень 14 червня, повідомив Сергій Хлань, українські військові поцілили в російській склад боєприпасів і техніки в Новій Каховці.

Випадкове або цілеспрямоване руйнування греблі Каховської ГЕС буде мати катастрофічні наслідки, попереджає професор Михайло Яцюк. Знищення дамби може призвести до підтоплення навколишніх сіл і навіть Херсона нижче по Дніпру.

“Але найстрашніше не це. Найгірше, що ця гідродинамічна аварія призведе до спорожнення Каховського водосховища, а це залишить десятки населених пунктів без питного водопостачання. І ще страшніше, що там розташована Запорізька АЕС і якщо не буде водних ресурсів для її охолодження, то це вже буде загрожувати техногенною катастрофою планетарного масштабу”, – зауважує науковець.

Автор: Олег Черниш; BBC News Україна