Загадкова російська ракета у глибині Польщі: звідки взялись уламки Х-55 неподалік польського міста Бидгощ?

Квітнева знахідка у Бидгощі: висновки експертів

27 квітня у лісі неподалік Бидгоща, що у центральній частині Польщі, випадковий перехожий натрапив на залишки кількаметрової ракети. Вона просто стирчала із землі. На місце одразу з’їхались військові та поліцейські. Журналісти радіостанції RMF24 тоді одними з перших повідомили, що це залишки ракети «земля-повітря». І вже тоді заявляли, що на ній були написи російською мовою. Польське міністерство оборони підтвердило, що були виявлені залишки військового об’єкта. Й окружна прокуратура Гданська почала розслідування.

Про те, що ракета російська — Х-55 — 10 травня повідомили знову ж таки журналісти RMF24. У них є попередні висновки Технологічного інституту ВПС Польщі, який, власне, проводив експертизу знайденого військового об’єкта для прокуратури.

Згідно з документом, крилата ракета Х-55, найімовірніше, потрапила в Польщу через східний кордон. До слова, від українського кордону до міста Бидгощ трохи більше як 500 кілометрів, а від білоруського — майже 400 кілометрів. Тобто, місце падіння ракети — не прикордоння. І трапився цей інцидент 16 грудня 2022 року, коли сталась одна з наймасштабніших атак РФ. Тоді Росія випустила 76 ракет.

«Має буде проведене серйозне розслідування щодо того, як ця ракета могла потрапити в повітряний простір Польщі і пролетіти на певну відстань. Тому що це не просто десь на прикордонні вона впала, а це центральна частина Польщі. Потрібно встановити низку речей. Перше, яким чином ця ракета впала: чи вона була збита якимись засобами протиповітряної оборони Польщі, чи ні. Друге, чи була в цієї ракети вибухова речовина, тому що інколи при обстрілах в Україні фіксувалися випадки, коли запускали ракети, так звані обманки, без вибухової речовини, з тим, щоб просто виснажувати українське ППО і вводити в оману. Вся інформація, яка зараз є: знайшли саму ракету, але не знайшли вибухову речовину. Що з нею сталося? Тобто, це теж важливий момент. Ось це все буде розслідуватися», — заявив керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко.

Одразу після виявлення у квітні уламків ракети представники польської влади не виключали, що її могли запустити з польського полігону. Однак на фоні нових даних ця версія втрачає сенс.

«Це дуже дивна історія. Щось відбувається в армії. І таке відчуття, що це хочуть приховати деталі. Але приховати неможливо. Бо люди знайшли посеред лісу цю ракету. І ми бачимо, що владі не дуже зручно про це розповідати, бо може виявитись, що громадяни Польщі відчують себе у небезпеці. Бо виявляється, коли йдуть ракетні атаки в Україні, то ракети можуть і в Польщі опинитись. Цікаво, як будуть про це розповідати. Бо зараз говорять, що це цілком таємно», — розповів політичний журналіст видання «SuperExpress» (Польща, Варшава) Томаш Вальчак.

Позиція польської влади

«Остаточних результатів прокуратури з цього питання ще немає. Я чекаю офіційної інформації з цього приводу. Є багато ознак того, що це могло бути падіння ракети. Але вибуху там не було. Не було вибухового заряду, фактично, ця ракета не становила серйозної загрози безпеці Республіки Польща. І це найважливіше для мене як президента країни», — про це в Албанії, де перебуває із офіційним візитом, заявив Анджей Дуда.

Міністр оборони Польщі Маріуш Блащак зібрав брифінг для журналістів після того, як напередодні оприлюднили інформацію про російський слід знайденої ракети. 11 травня він заявив, що 16 грудня 2022 року очільник Оперативного командування не повідомив ані його, ані компетентні органи про перетин військовим об’єктом польського повітряного простору:

«Командувач Оперативного командування не належним чином виконував свої обов’язки. Найбільше недоліків виявлено при повідомленні про подію та проведенні пошукових заходів. Результати перевірки я негайно передам Президентові Республіки Польща, Верховному Головнокомандувачу Збройних Сил і Прем’єр-міністрові. Повідомляю, що будь-які кадрові чи дисциплінарні рішення будуть ухвалюватись після консультації з президентом Республіки Польща».

Очільник Міноборони країни наголосив, що польські військові 16 грудня 2022 року отримали інформацію від українських колег про наближення до польського повітряного простору об’єкта, який може бути ракетою:

«Було підвищено бойову готовність наших чергових літаків, які підняли в повітря. Об’єкт зафіксували польські наземні радіолокаційні станції».

Блащак підкреслив, що всі дії польських військових Центру повітряних операцій тоді були правильними. Але не Оперативного командування.

«В оперативному звіті за 16 грудня, який я отримав, була інформація, що того дня не зафіксували порушення повітряного простору Польщі, що, як згодом з’ясувалося, було неправдою» – сказав очільник Міноборони.

Російська провокація чи випадковість?

Чи могла Росія свідомо направити ракету Х-55 у бік Польщі? Павел Яблонський, заступник глави МЗС Польщі, в ефірі радіо RMF24 відмовився коментувати це питання: «Я не хочу про це говорити категорично, тому що ми наразі цього не знаємо. Є деякі гіпотези, але поки ми не можемо їх представити».

Олександр Мусієнко припускає, що Росія могла вчинити провокацію, бо їй конче потрібно сісти за стіл перемов:

«Путін діє не зовсім лінійно і нелогічно. Тобто, передбачати і прогнозувати дії Росії, виключно керуючись якоюсь логікою і раціональними прагматичними речами, неможливо і не треба. Він діє парадоксально для багатьох. Він намагається провести ескалацію з метою в майбутньому деескалації. Йому потрібна ескалація проти НАТО, щоби Альянс чи його представники зрештою сіли з Росією за стіл перемов. Для Путіна це як вихід з міжнародної ізоляції, у якій він перебуває, так і подальше обговорення подальших відносини Росія-НАТО — і, як наслідок, повернулися до ось того ультиматуму, який Росія висувала в грудні 2021 року (йдеться про оприлюднену МЗС РФ 17 грудня 2021 року «Угоду про заходи забезпечення безпеки Росії та держав-членів Північноатлантичного договору», де йшлось про розподіл сфер впливу в Європі, — ред.) і який передував повномасштабному вторгненню російських військ. Ось це одна із причин і мотивацій, чому це могло би бути цілеспрямовано».

А ось Томаш Вальчак не певен, що це була саме провокація Росії і конкретно спрямована на Північноатлантичний альянс:

«Мені здається, що Путін робить усе, аби не дратувати НАТО. Він просто боїться. Тому я не думаю, що він хотів влаштувати провокацію, відправляючи ракету без вибухової частини. Він міг би боятись не лише піднятих у повітря для захисту неба Польщі літаків НАТО, але й відповіді Альянсу. Тож я не думаю, що це провокація. Це випадковість. Але якщо побачимо докази, що Росія вдалась до провокації, щоб перевірити польську ППО, тоді інша справа. Але поки я в цьому не певен».

Звідки прилетіла ракета? 

Якщо висновок Технологічного інституту ВПС Польщі офіційно підтвердиться, це означатиме, що ракету випустили з російського літака. А тут виникає ще одне питання: з якого саме літака. 16 грудня 2022 року була одна з наймасованіших атак РФ на Україну. Тоді було запущено 72 крилатих (Х-101, «Калібр», Х-22) та 4 керованих авіаційних ракети (Х-59/Х-31П). Однак Х-55 не було. Принаймні, якщо брати офіційні дані ЗСУ. Журналісти RMF24 повідомили, що 16 грудня 2022 року біля повітряного простору НАТО з’явився бомбардувальник Су-34. І саме тоді на радари польських служб потрапив об’єкт, який залетів до Польщі з Білорусі. Однак відстежити його політ до кінця не вдалось, він зник неподалік Бидгоща. Про інші незвані літальні апарати не згадувалось. Тому питання — звідки крилата ракета Х-55 була запущена.

«Такі ракети достатньо важкі та об’ємні, їх може випускати стратегічна авіація — Ту-95 або Ту-160. Саме вони запускають ці ракети по території України. Су-34 не несе Х-55. Це доволі важка ракета. Тому це дуже сумнівно. Але якщо теоретично, я говорив із фахівцями з авіації, вони кажуть, що можна підвісити ракету Х-55 до Су-34. Але це доволі рідкісні випадки, коли Росія це робить. Якщо це все-таки Су-34, то пілот прекрасно розумів, куди він випускає ракету і в якому напрямку. Тоді це агресія і це атака на Польщу. Це інакше не можна трактувати, бо ракета не впала біля прикордоння. І в будь-якому випадку ціллю була територія Польщі. Тому Росія хотіла перевірити реакцію. Ми, до речі, до кінця не розуміємо, може польська ППО і збила цю ракету, але приховувала. Є така версія. Зараз дуже багато гіпотез виникне. І породить багато дискусій і в Польщі, і в НАТО».

Томаш Вальчак припускає, що НАТО може відправити додаткові системи ППО до Польщі, як це сталось після падіння ракет у Пшеводуві, але це може мати певні наслідки:

«Якщо виявиться, що територією НАТО “подорожує” занадто багато ракет, можуть відправити додаткові системи ППО. Так, як це було після інциденту в Пшеводуві, коли Німеччина відправила “Патріот”. Але чи буде Польща звертатись до НАТО щодо збільшення протиповітряної оборони? Цікаво, як це вирішиться. Бо якщо Польща скаже: “Ок, присилайте підтримку, бо ми не можемо впоратись”, — це може показати слабкість провладної сили. Тому що багато часу хоче показати суспільству, що воно в безпеці, що Польща у безпеці — і всі можуть жити спокійно, навіть якщо війна через кордон. Буде цікаво спостерігати, як це вирішиться. Було б непогано, якби з’явилось трохи більше ППО, бо після листопада — падіння ракети у Пшеводуві — обговорювалось, що польська система протиповітряної оборони дірява».