Як науковці поширюють неперевірені та конспірологічні тези щодо коронавірусної інфекції

Як науковці поширюють неперевірені та конспірологічні тези щодо коронавірусної інфекції

Коронавірусна криза яскраво підсвітила іншу — експертну. Про вірус розповідають політики, «міцні господарники», ведучі ток-шоу, юристи, самоназвані експерти з геть усього, блогери, які на око діагностують інфікованість та виходять в ефіри на найрейтинговіших телеканалах. У цій поліфонії «експертних» думок нерідко губляться заяви вчених, які справді розбираються в темі.

Тому кожен справді професійний голос, здатний дійти до численної аудиторії та не розчинитися в морі псевдоекспертів, цінується — вірусологи стають ведучими подкастів, героями матеріалів великих ЗМІ, гостями суспільних телепередач, зазначає  видання «Тиждень«. У цих науковців чимала відповідальність: кожне їхнє слово, яке можна зрозуміти двояко, ймовірно, трактуватимуть неправильно, а руйнівний ефект від такої недбалості помножиться на їхні наукові регалії.

Дідьє Рауль

Дідьє Рауль

Яскравий приклад — французький мікробіолог і лікар-інфекціоніст Дідьє Рауль. 2014 року він став найцитованішим мікробіологом Європи й сьомим у світовому рейтингу (понад 100 тис. цитувань за наукометричною базою Scopus станом на 2020-й), його роботи з дослідження вірусів і мікробів вважаються класикою в царині. У 2017 році він відкрив власний інститут у Марселі, що зосереджується на дослідженні та лікуванні інфекційних захворювань. Цей проект вартістю €73 млн проспонсорувало французьке Національне дослідницьке агентство. Природно, що будь-яка заява Рауля, а тим паче дослідження, проведене під його керівництвом, викликає неабиякий суспільний інтерес.

У березні в International Journal of Antimicrobial Agents вийшло дослідження під науковим керівництвом Рауля, яке показувало вагомий ефект протималярійного засобу на основі гідроксихлорохіну в комбінації з антибіотиком азитроміцином у лікуванні хворих на COVID-19 із тяжкими симптомами. 20 пацієнтів вживали ліки й нібито показали значне зниження вірусного навантаження на організм порівняно з контрольною групою добровольців, яким препарат не давали.

Дослідження дістало розголос у пресі, Дональд Трамп написав оптимістичний твіт щодо комбінації цих препаратів. Рауль регулярно виступав у французькій пресі із закликами прийняти його протокол лікування. Його таки впровадили в Сенегалі, де науковець народився та прожив перші дев’ять років і з дослідницькими центрами якого має давні ділові зв’язки.

Сумніви щодо запропонованих протоколів у науковців виникли відразу. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) додала препарат «Плаквеніл» на основі гідроксихлорохіну до своїх клінічних протоколів як такий, який потребує подальших досліджень, та згодом переглянула своє рішення: виникли сумніви, чи треба його взагалі навіть тестувати.

В огляді Центру доказової медицини Оксфордського університету зазначалося про порушення норм академічних публікацій у роботі Рауля. А Міжнародна спільнота антимікробної хіміотерапії випустила заяву. В ній ішлося про те, що Рауль прибирав із дослідження пацієнтів з поганими результатами, тобто фальсифікував дані. До того ж виявився можливий конфлікт інтересів: сам науковець одночасно є і редактором журналу, у якому розмістив своє дослідження. Конфлікт інтересів може бути й у тому, що науковий центр Дідьє Рауля давно співпрацює з компанією Sanofi, виробником «Плаквенілу». Українське МОЗ 9 квітня публікувало новину, що отримає 320 тис. таблеток препарату від компаній Sanofi та Sandoz як гуманітарну допомогу.

Після чого ВООЗ у листі до міністра Максима Степанова застерегла його від використання ліків з недоведеною дією. Управління з продовольства та медикаментів Сполучених Штатів (FDA) заявило про смертність 28% серед тих, хто вживав «Плаквеніл», проти 11% серед тих, хто його не вживав, і не рекомендувало надалі використовувати препарат. А велике дослідження на 1376 пацієнтах, опубліковане 7 травня в New England Journal of Medicine, схоже, поставило крапку на подальшій долі гідроксихлорохіну як ліків проти COVID-19: препарат не показав ефективності, а в численних випадках призводив до серцевих ускладнень.

Проте Дідьє Рауль і далі наполягає на своїх протоколах, користуючись увагою ЗМІ та, схоже, підтримкою французької влади: Емманюель Макрон запросив його стати членом наукової ради з подолання епідемії. Реаніматолог Дем’єн Барро в інтерв’ю французькому порталу RMC назвав дії Рауля «медичним популізмом», який негативно вплинув на роботу лікарів. За словами Барро, деякі з них, попри застереження ВООЗ та інших організацій, все ж намагаються використовувати гідроксихлорохін, а пацієнти навіть погрожують судовими позовами, якщо їх не лікувати цим препаратом.

The Disproof of the Virologist Hendrik Streeck's Coronavirus Research

Гендрік Штрек

Прикладом поганої наукової комунікації, що породила безліч фейків, є німецький вірусолог Гендрік Штрек, працівник Боннського університету. Перед Великоднем західного обряду він анонсував дослідження імунітету до COVID-19 у жителів містечка Гангельт у федеральній землі Північний Рейн — Вестфалія, одного з найбільш уражених коронавірусною інфекцією регіонів Німеччини. Якраз після Великодня влада мала розглянути можливість послабити карантин, і заява Штрека на прес-конференції, організованій разом із прем’єр-міністром Північного Рейну — Вестфалії Арміном Лаше, могла вплинути на політичне рішення.

Група Штрека з 30 березня до 6 квітня провела тестування на COVID-19 та опитала 919 жителів містечка з 415 домогосподарств. Для діагностування вірусу використовували тести на основі полімеразної ланцюгової реакції, а також тести на антитіла, які можуть свідчити про набутий імунітет. Згідно з їхніми результатами, 15,5% жителів міста були уражені вірусом, що значно більше за офіційні дані (3,1%). З них п’ята частина не мала жодних симптомів. А 0,37% з уражених померли, що менше за попередньо зазначений інтервал летальності (відношення кількості тих, хто помер, до тих, хто захворів у певний проміжок часу), який становить 1–4%.

Після прес-конференції в медіа почали поширюватися обнадійливі новини про скоре досягнення колективного імунітету (коли перехворіло від 60% до 70% людей і поширення вірусу сильно загальмовується), про низьку смертність, про необхідність скасувати карантин, а також численні фейки, основані на словах Штрека. Одразу після неї інший німецький вірусолог Крістіан Дростен розкритикував колегу за оголошення результатів дослідження, яке ще триває, висловив сумнів у надійності тестів на антитіла, адже всі наявні мають велику похибку й можуть, зокрема, реєструвати антитіла до інших інфекційних захворювань на кшталт звичайної застуди.

Дивним видавалося й залучення Штреком піар-агентства Storymachine, що взялося за конструювання його образу в соціальних мережах та ведення його сторінок. Згодом Штрек пояснював, що гроші платників податків не виплачувалися за піар його дослідження. Раніше це агентство вже потрапляло в скандал з піаром роботи щодо тестування на рак молочної залози, проведеним до публікації результатів, внаслідок чого поширило хибні тези.

Препринт (тобто ще не рецензовану спеціалістами версію) дослідження команда Штрека опублікувала на початку травня, і він ще має пройти незалежну оцінку іншими науковцями. Начальник відділу епідеміології Центру дослідження інфекцій імені Гельмгольца Жерар Краузе під час прес-конференції закликав не переносити результати в невеликому місті на всю країну, а також зауважив дуже низьку летальність — усього за той час у Гангельті загинуло сім пацієнтів, причиною чого може бути неврахування в дослідженні даних із будинків престарілих.

Джуді Міковиць

Джуді Міковиць

Колишні науковці також можуть користуватися набутими регаліями для надання своїм словам більшої ваги. New York Times пише про «нову зірку» коронавірусної конспірології Джуді Міковиць. Facebook та YouTube нещодавно видалили її ролик «Plandemic» (який на той момент мав 8 млн переглядів) через поширення псевдонаукових фактів, утім, її відеоінтерв’ю щоразу дивляться близько 2 млн глядачів.

2011 року її звільнили з Інституту нейроімунних захворювань Вітмора Петерсона за фальсифікацію дослідження щодо зв’язку вірусу мишачої лейкемії та синдрому хронічної втоми. Тоді американський журнал The Scientist додав цю історію до п’ятірки найбільших наукових скандалів року. За твердженнями самої Міковиць, її дослідження небезпеки вакцин навмисне «поховали», а COVID-19 стрімко поширюється через ослаблену щепленнями імунну систему людей. На сьогодні жодне серйозне дослідження не підтримує цієї тези.

Кнут Вітковські: професор чи шарлатан? | GreenPost

Кнут Вітковські

Інший «месія від науки», Кнут Вітковські, у своїх відео підписується як «професор Рокфеллерського університету». Він пропагує ідею, що в китайців нібито вже давно є колективний імунітет, а карантин запровадили лише після того, як перехворіла достатня кількість громадян, тому хвороба пішла на спад. В інших же країнах, на його думку, саме практика соціального дистанціювання заважає набуттю колективного імунітету й перемозі над хворобою.

Сам же коронавірус, як вважає Вітковські, нібито нічим не відрізняється від звичайного грипу. Його заяви не підтверджені фактами: дослідження, проведене в Ухані, засвідчило наявність антитіл у 19% жителів міста, що далеко до колективного імунітету. Якщо навіть повірити в правильність самого дослідження, то варто мати на увазі, що воно вже другий місяць на стадії препринту. До того ж достеменно невідомо, чи свідчить наявність антитіл про імунітет до COVID-19. Своєю чергою, Рокфеллерський університет відхрестився від заяв Вітковські. В офіційному повідомленні установи зазначено, що той ніколи не обіймав професорську посаду, а працював в університеті як дослідник-біоінформатик.

Зазвичай наукові регалії підвищують довіру до експерта. Проте слід пам’ятати, що їхня наявність далеко не гарантує, що він доносить правильну, не викривлену навмисне або помилково інформацію. Коли ж науковці, користуючись медійною увагою, свідомо транслюють хибні тези, — ціною можуть бути людське життя й неправильні політичні дії.

Автор: Олег Фея; ТИЖДЕНЬ

Читайте также: