Кримінальний месенджер. Як у соцмережі Телеграм булять та шантажують українських дітей
Сотні дітей в Україні щодня зіштовхуються з кібербулінгом в анонімних телеграм-каналах, які набувають популярності серед підлітків. Ці спільноти не лише публікують образливий і насильницький контент, але й заробляють на публічному цькуванні, вимагаючи кошти за видалення постів і викриття авторів образливого контенту. Адміністратори каналів часто залишаються у тіні, а коли поліції вдається їх ідентифікувати, виявляється, що за ніками у телеграмі часто стоять діти, за дії яких суди карають батьків.
Редакція розслідувань Суспільного дослідила, як такі анонімні спільноти набувають популярності серед підлітків у містах України та чому боротьба з кібербулінгом залишається складною проблемою.
“Мені було дуже неприємно. Я наче нікому не переходила дорогу”
У січні 2025-го десятикласниця Іванна отримала від подруги повідомлення з посиланням на канал у телеграмі, де хтось опублікував пост з її фото.
“Я у цьому телеграм-каналі взагалі не була, не знала про нього. Відкрила посилання і там написані дуже, ну дуже нехороші слова: що я селючка, не можу дійти до залу, дівчина легкої поведінки та інші образи”, — згадує Іванна.
Пост про Іванну розмістили в анонімному російськомовному телеграм-каналі “Зєркало”, який займається онлайн-цькуванням, тобто кібербулінгом — переважно підлітків з Рівненщини. Цей канал, як і багато подібних, не відображається у пошуку у телеграмі. Знайти його можна, лише маючи гіперпосилання. Попри це, за два місяці існування “Зєркало” зібрало понад 12 тисяч підписників, яким щодня пропонує десятки публікацій з цькуванням дітей.
Адміністратори каналу пояснюють, що авторами цих постів є люди, які “вирішили висловити думку про своїх знайомих”. А вони, мовляв, лише публікують те, що їм надіслали, і не несуть жодної відповідальності за сказане.
“Мені було дуже неприємно. Я наче нікому не переходила дорогу, нікого не ображала. Я почала писати коментар, щоб це видалили: “Будь ласка, видаліть ці всі фотографії, ці написи”. Але коментатори казали: “Що ти починаєш”, — розповідає Іванна.
Тоді дівчина попросила видалити пост про неї, надіславши повідомлення на спеціальний бот, через який модерують канал. Бот відповів. Виявилось, видалення образливого посту — це платна послуга, за яку хочуть 200 гривень на карту.
Ще за 200 гривень адміністратори пропонують дізнатися, хто є автором булінгу. Дівчина відмовилась платити, адже сумнівалась, що пост видалять. Тоді ж їй почали писати аноніми: один пропонував інформацію про автора посту, включно з номером паспорта, а інший погрожував.
“Ти ще не поняла, що ти догралась”, “ціль — це ліквідувати тебе”. Такі повідомлення отримувала Іванна.
Автор погроз писав дівчині, що має компромат на неї, за розміщення якого йому заплатили, і публікуватиме його, якщо вона не заплатить. Попри погрози, Іванна платити відмовилась. Тоді у “Зєркалі” з’явилося ще кілька образливих постів про дівчину, а згодом і про її подругу Емму, яка зіштовхнулася з булінгом після того, як почала захищати Іванну в коментарях.
“Про мене написали, що я — наркоманка. Це просто смішно, а про неї (Іванну — ред.) таке, що мені навіть соромно це цитувати. Вони стараються знайти якісь способи анонімного висміювання, щоб образити людину. Хоча, по суті, ні я, ні подруга нічого такого не робили з цього всього, що там написано. Були люди, які обговорювали це в школі, але загалом нас усі підтримали. У цій групі виклали багатьох моїх знайомих”, — розповідає Емма.
Жертвами кібербулінгу телеграм-каналів стають не лише діти, а й дорослі. У 2024 році Ірина Мороз — вчителька математики зі Звягеля, що на Житомирщині, зіткнулася з цим явищем у телеграм-каналі “Сущьность Звягєля”.
“Мені знайома просто написала, скинула у телеграмі, що щось про мене написали, що у нас медколедж весь гуде, бо у групі й учні були. Мене аж почало трясти. Там була фотографія взагалі шестирічної чи семирічної давності, мене фотографували на конкурс “Найкращий вчитель року”. І знайшли це фото (на ньому жінка тримає грамоту — ред.), і домалювали там “Z”. Написали, що я підтримую і спонсорую рашистів, що якщо хтось побачить, “плюньте на неї”, — розповідає Ірина.
За її словами, пост не лише завдав їй психологічної травми, а й спровокував плітки серед учнів, попри те, що вона активно підтримує Збройні Сили України, її син — волонтер, а чоловік на той момент захищав країну в зоні бойових дій.
Жінка вирішила відстоювати репутацію і звернулася до суду, де довела, що інформація, поширена про неї, була неправдивою. Але на той час канал вже був видалений, встановити адміністраторів і автора образливої публікації не вдалося.
“Дуже шкода, що притягнути до відповідальності моральних злочинців неможливо”, — коментує Ірина.
Як заробляють на кібербулінгу?
Як з’ясувала редакція розслідувань, пік активності телеграм-спільнот, в яких переважно цькують підлітків, припав на 2024 рік, хоча такі канали існували й раніше. Багато з них мали ідентичні назви, які складалися з російського слова “сущьность” і назви міста: “Сущьності Львова”, “Сущьності Днєпра” тощо.
У 2025-му трендовими є не тільки “сущьності”, а й “зєркала”. Хоча в деяких містах такі канали мають інші назви.
З одного боку, діяльність телеграм-спільнот з булінгом нагадує закритий клуб, потрапити до якого зазвичай можна після схвалення запиту модератором каналу. З іншого, анонімні адміністратори стараються залучити якомога більше людей: створюють чати для спілкування між учасниками й групи з обмеженим і часто платним доступом, проводять розіграші, умовою участі в яких є запрошення друзів до каналу, організовують онлайн-ігри. Тобто всіляко намагаються залучати нову, але лояльну аудиторію. Натомість ті, хто проявляє незгоду з діями адмінів чи критикує канал, можуть опинитися у бані або ж стати жертвами цькувань.
Учасники спільнот також беруть у всьому цьому участь, стаючи авторами постів і коментаторами. Звісно, більшість учасників є радше пасивними спостерігачами. Але той факт, що діяльність таких телеграм-каналів мало відома громадськості, може свідчити, що діти рідко розповідають про них дорослим. Натомість підлітки охоче діляться враженнями у соцмережах.
Наприклад, у тіктоці можна знайти десятки трендових відео, де підлітки розказують про кібербулінг у телеграмі. Проте, судячи з реакцій на такі відео, публіку більше цікавить можливість приєднатися до цих телеграм-каналів, ніж обурює сам факт булінгу.
Критика, висміювання зовнішності та поведінки дітей притаманні для кожного посту з булінгом у телеграм-каналах. Часто автори анонімних публікацій намагаються зачепити жертву, оприлюднюючи подробиці з її життя, нюанси про сім’ю чи про певні вади.
При цьому автори використовують нецензурну лексику, образи та брехню щодо малолітніх, звинувачуючи їх, наприклад, у розповсюдженні інтимних зображень чи сексуальній активності. Такі пости можуть спричинити психологічні наслідки для жертв цькувань.
У телеграм-каналів формально є правила, які можна зустріти в їхніх описах. Відповідно до них, відповідальність за контент несуть його автори, тобто ті, хто надсилає образливі пости про своїх знайомих. Правилами також заборонено надсилати контент сексуального характеру, розголошувати особисті дані чи закликати до будь-яких дій.
Але ці правила порушують і адміністратори, і учасники спільнот, адже часто публікації з булінгом супроводжуються закликами до насильства: “побачите — бийте ногами”, “побачите — плюйте в обличчя” тощо. При цьому у коментарях під дописами точаться дискусії про жертв булінгу і зливаються їхні особисті дані.
Часто одні й ті самі адміністратори створюють кілька каналів з кібербулінгом у різних містах. Так, наприклад, було з мережею “зєркал”, яка охоплювала Вінницю, Житомир, Рівне, Одесу, а згодом ще й російські міста Казань і Саратов. Ця мережа виникла наприкінці 2024 року і була заблокована у лютому 2025-го.
До блокування мережа рекламувала себе у тіктоці та інстаграмі, заохочувала це робити й підписників. У тіктоці, наприклад, підлітки знімали однотипні відео з рекламою “Зєркала” під російську музику. За одне таке відео адміністратори обіцяли 100 гривень винагороди.
Розцінки за “послуги” у телеграм-каналів з булінгом різні. Журналістка редакції розслідувань Суспільного зверталася з проханнями видалити образливі пости про підлітків до дев’яти різних спільнот. Прайси становили від 100 до 600 гривень, які потрібно скинути на банківську картку. За “додаткові послуги”, як-от викриття автора посту чи “бронь”, тобто гарантію, що публікації про вас більше не з’являтимуться, вимагали платити більше.
Суми за “послуги” могли відрізнятися залежно від того, яку публікацію просять видалити. Так, мама дитини, яка зіштовхнулася з булінгом у телеграм-каналі “Житомир зєркало”, розповіла у Facebook, що за видалення публікації про її дитину вимагали 600 гривень.
Коли ми звертались до двох каналів цієї мережі з проханням видалити пост, нам називали суму 100 гривень, а дізнатися автора можна було за 300 гривень.
Телеграм-канали з булінгом також заробляють на розміщенні реклами, наприклад, вейп-шопів, або взагалі сумнівних джерел заробітку. Ще одним джерелом доходу є вимога “застави” від тих, хто бажає стати адміністраторами каналів.
Наприклад, у телеграм-каналі “Хроніки Четвертого” (Волинська область), який мав майже 26 тисяч підписників, від охочих стати адміністраторами вимагали 1500-2500 гривень на карту, обіцяючи до шести тисяч гривень заробітку за тиждень.
Журналістка редакції розслідувань Суспільного спілкувалася з адміністраторкою цього каналу, яка назвалася Валерією і пояснила, що обов’язки адміністратора включають публікацію 20 постів з булінгом на день, проведення голосових ефірів з підписниками та модерацію чатів.
За словами Валерії, новий працівник отримує мобільний номер і доступ до адміністрування, а завдаток повертається при звільненні. Валерія та інші модератори подібних спільнот застосовували тиск під час спілкування, вимагаючи негайного переказу коштів, що є ознакою шахрайства.
Нещодавно канал “Хроніки четвертого” заблокували, але адміністратори підготувались до такого перебігу подій і створили резервний. Тепер розрахунок за “послуги” вимагають криптовалютою.
Пошук відповідальних
Поліція намагається блокувати спільноти з кібербулінгом за допомогою волонтерського проєкту “Кібер брама” або ж звертається з проханнями про блокування до адміністрації Телеграму. Тож, як правило, такі канали існують недовго.
Лише у Черкасах у 2023-2024 роках поліцейські виявили й домоглися блокування 15 спільнот. Про це ми дізналися з відповіді Головного управління Національної поліції у Черкаській області на наш запит.
Та до такого перебігу подій готові, адже адміністратори заздалегідь створюють резервні канали, які запускають одразу після блокування попередніх. Посилання на них можна побачити ще у чинних каналах.
Зупинити цей потік складно, оскільки організатори маскують діяльність: використовують віртуальні або “чисті” телефонні номери, зареєстровані у різних країнах, для створення анонімних акаунтів у телеграмі, не залишають особистих даних, часто використовують криптогаманці, що робить їх практично невловимими.
Ниточкою, яка може вивести на організаторів, є номери банківських карт, на які надходять кошти. Журналістка редакції розслідувань Суспільного дізналася номери шести карток різних банків від адміністраторів спільнот з кібербулінгом.
Банки, що обслуговують ці рахунки, посилаючись на банківську таємницю, не розголошували повні персональні дані отримувачів. Проте в одному випадку нам вдалося встановити власника картки — ім’я озвучили на касі у банку.
На рахунок 18-річного Ярослава з Вінниці надходили кошти від тих, хто хотів видалити публікації з булінгом з каналів мережі “Зєркало”, які донедавна діяли у Вінниці, Житомирі, Рівному, Одесі.
Ярослав у російських соцмережах вказує, що головне для нього — кар’єра і гроші. Але поспілкуватися про його заробітки з телеграм-каналів телефоном нам не вдалося, адже всі мобільні номери Ярослава чи його матері виявилися недійсними.
Ми звернулися до Ярослава у фейсбуці з запитаннями про його причетність до телеграм-каналів “Зєркало”. Наразі відповідь не отримали.
Крім того, нам вдалося ідентифікувати одну з адміністраторок цієї ж мережі “зєркал”, яка також просувала канали у тіктоці. Нею виявилася 16-річна школярка з Вінниці Аліна, яка у своїх соцмережах ще й публікувала відео, розповідаючи, що любить цькувати однолітків.
Оскільки на наші дзвінки у телеграмі Аліна не відповідала, ми надіслали їй та її батькові повідомлення з проханням прокоментувати участь дівчини у діяльності спільнот з кібербулінгом. Відповідей ми не отримали.
Зібрані матеріали про Ярослава та Аліну ми передамо правоохоронцям.
Як карають за кібербулінг
Українське законодавство визначає адміністративне покарання за булінг (у тому числі з застосуванням електронних комунікацій, тобто за кібербулінг) у вигляді штрафу чи громадських робіт. При цьому за булінг, вчинений неповнолітніми, яким не виповнилося 16 років, відповідальність несуть їхні батьки.
Суспільне звернулося із запитами до майже всіх головних управлінь Національної поліції України, окрім ГУНП у Криму, про діяльність телеграм-каналів, пов’язаних з кібербулінгом.
Виявилось, що сотні людей, серед яких і батьки дітей-жертв кібербулінгу, зверталися до поліції із заявами, в яких скаржилися на діяльність таких телеграм-каналів.
Наш аналіз відповідей на запити показав, що у 2023 році поліція отримала 37 заяв щодо діяльності таких телеграм-каналів. У 2024-му кількість заяв зросла до 291. У 2025-му ця тенденція продовжується: поліція повідомила, що за перші два місяці року отримала щонайменше 75 заяв.
Крім того, ГУНП Київщини, Івано-Франківщини та Полтавщини повідомили про отримання загалом 40 заяв за 2023-2025 роки, проте не уточнили кількість заяв за кожен рік окремо.
Заявники скаржились на порушення прав дітей, висвітлення особистої інформації, брехню, публікацію фото і відео порнографічного змісту, вимагання коштів, насильство, просування ненависті тощо.
Лунали й ще більш серйозні звинувачення. Так, Херсонське районне управління поліції у відповіді на наш запит повідомило, що у лютому отримало заяву про телеграм-канал “Сущьность Хєрсон”, який “висвітлює фото неповнолітніх дітей, доходить до суїцидальних дій, порушують права дітей. У деяких постах адміністратор пише щодо вживання наркотиків, пише, яка ціна”.
Втім численні скарги рідко призводять до розслідувань, адже часто поліція не бачить у діях телеграм-каналів складу кримінального правопорушення. Про це говорить статистика за 2023-2024 роки, впродовж яких поліцейські отримали щонайменше 368 заяв, але відкрили лише 13 кримінальних проваджень, частину з яких згодом закрили.
Та й, нагадаємо, кібербулінг, за українським законодавством, не є кримінальним правопорушенням, а лише адміністративним.
У випадках, коли заяви таки переростали у кримінальні провадження, поліцейські розслідували різні злочини, серед яких — вимагання, шахрайство, погроза вбивством, несанкціоновані дії з інформацією, одержання доступу до дитячої порнографії, ввезення, виготовлення або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості, а також расову, національну чи релігійну нетерпимість та дискримінацію.
Найчастіше поліція кваліфікувала дії зловмисників як порушення недоторканності приватного життя. За цей злочин передбачена відповідальність у вигляді штрафу, обмеження волі або навіть позбавлення волі на 3-5 років.
У судовому реєстрі ми виявили сім кримінальних справ щодо телеграм-каналів, що спеціалізуються на кібербулінгу. Поки жодна з них не завершилася вироком, судові процеси тривають. Правоохоронці через суд встановлюють власників банківських карток, на які надходили кошти за “послуги” каналів, проводять обшуки за адресами проживання причетних, вилучають телефони, картки та інше майно, що, ймовірно, причетне до вчинення злочинів.
Цікаво, що у деяких випадках, коли поліції вдалося вийти на слід причетних до діяльності телеграм-спільнот, виявлялося, що за всім стоять діти.
Українське законодавство передбачає кримінальну відповідальність для підлітків віком від 14 років лише за певні тяжкі та особливо тяжкі злочини, серед яких — вимагання.
Паралельно з розслідуваннями кримінальних справ поліція складає протоколи про адміністративне правопорушення за ухилення від виконання батьківських обов’язків на батьків адміністраторів телеграм-каналів, яким менше 16 років. Суди визнають їх винними у неналежному вихованні дітей і карають штрафами у розмірі 850 гривень. Також батьки змушені сплачувати судовий збір — 650 гривень.
Крім того, суди притягають до відповідальності й батьків дітей, які були авторами принаймні одного образливого посту про однокласника, вчителя чи про батьків своїх знайомих.
Наприклад, у Кропивницькому суд встановив, що мама неповнолітнього ухилилась від виконання батьківських обов’язків, адже її малолітній син виклав у телеграм-каналі “Позор України” фото з коментарями принизливого характеру про однокласника і його маму.
Також поліцейські складають адмінпротоколи на батьків, чиї діти були авторами фото, які згодом опинялися у телеграм-каналах. Так сталося у випадку з мамою черкаського школяра, який сфотографував однокласника у вбиральні. Згодом це фото з’явилося у телеграм-каналі “Сущьность Черкаси”. Матері вдалося довести непричетність її сина до публікації у телеграмі, завдяки чому вона уникнула покарання.
Менеджерка у соціальній сфері громадської організації “Ла Страда — Україна”, консультантка Національної гарячої лінії для дітей та молоді Тетяна Харьківська зазначає, що притягнення батьків до відповідальності за кібербулінг, скоєний їхніми малолітніми дітьми, має як переваги, так і виклики.
З одного боку, судова практика розглядає накладення штрафу як механізм стимулювання батьків до більш відповідального ставлення до цифрового середовища, в якому перебувають їхні діти, а також до контролю за контентом, який вони споживають, і за платформами, на яких взаємодіють. З іншого боку, не всі батьки можуть контролювати онлайн-активність своїх дітей.
“У підлітковому віці діти набувають значної автономності в онлайн-просторі, часто приховуючи цифрову активність. Завдяки вищому рівню цифрової грамотності вони нерідко випереджають батьків, що ускладнює контроль за їхньою поведінкою у соціальних мережах. У такій ситуації важливим є проведення профілактичних освітніх заходів. Водночас одним з ефективних підходів може стати посилення акценту на особистій відповідальності самої дитини”, — розповідає Тетяна Харьківська.
Як кібербулінг впливає на дітей
Кожен п’ятий підліток в Україні у 2023 році зазнав цькувань у мережі, згідно з дослідженням ЮНІСЕФ. Тетяна Харьківська зазначає, що кібербулінг набув поширення в Україні під час пандемії COVID-19 і посилився після повномасштабного вторгнення РФ.
Це, зокрема, пов’язано з тим, що навчання і спілкування дітей перейшло в онлайн. За словами Тетяни, у 2024 році Національна гаряча лінія для дітей та молоді отримала 168 тисяч звернень, з яких 4% стосувалося запитів безпеки дітей в інтернеті.
“Кібербулінг має серйозний вплив на психоемоційний стан дитини, що може відображатися як на психологічному, так і на фізичному здоров’ї. За спостереженнями, постраждалі часто стикаються зі зниженням самооцінки, підвищеним рівнем тривожності та депресивними станами. Такі негативні тенденції можуть призводити до появи суїцидальних думок, схильності до самоушкоджень, що вимагає своєчасного втручання та комплексної підтримки”, — розповідає Тетяна Харьківська.
Серед ключових чинників, що спонукають підлітків до створення образливого або насильницького контенту, експертка виокремлює прагнення самоствердження, розваги, а також вплив інфлюенсерів, які своєю поведінкою формують та легітимізують подібні моделі взаємодії.
“Спостерігається тенденція, за якої до кібербулінгу частіше долучаються діти, що самі зазнають домашнього насильства. У такий спосіб вони можуть компенсувати власний досвід уразливості, намагаючись самоствердитися у соціальному середовищі через агресивну поведінку”, — пояснює Тетяна Харьківська.
Експертка зазначає, що в багатьох випадках діти не усвідомлюють реальних наслідків своїх дій. Це підкреслює потребу проведення просвітницької роботи з ними — задля розвитку критичного мислення. Громадські організації та правоохоронні органи вже працюють зі школами у цьому напрямку.
Зокрема, ГО “Ла Страда — Україна” розробила навчальні програми, рекомендовані для використання в закладах освіти, які вже отримали офіційне затвердження Міністерством освіти та науки України. Серед них, наприклад, посібники про небезпечні квести для дітей, про системний підхід у протидії булінгу або ж посібник про базові навички медіації однолітків.
“Важливо розвивати у дітей та молодих людей критичне мислення, зокрема щодо аналізу та розпізнавання фейкової інформації та дезінформації. Однією з причин недооцінки підлітками наслідків кібербулінгу є недостатня поінформованість про його реальні наслідки та можливі ризики, а також брак публічного висвітлення таких ситуацій. Важливо, щоб діти розуміли відповідальність за свої дії у цифровому середовищі та потенційний вплив навіть необдуманих жартів”, — зазначає Тетяна Харьківська.
Підліткам, які стикаються з кібербулінгом або іншим видом онлайн-насильства, експертка радить отримати консультацію та підтримку, звернувшись на Національну гарячу лінію для дітей та молоді. Лінія працює цілодобово, безкоштовно та анонімно за номером 116 11.
Як реагувати на кібербулінг та захистити себе від цього явища, також детально пояснює Кіберполіція України, яка фіксує такі випадки та блокує телеграм-канали.
Авторка: Ганна Калаур
Джерело: СУСПІЛЬНЕ
Tweet
