«Безконтрольний чиновницький терор проти бізнесу»: НАЗК виступає за доопрацювання законопроекту про захист прав споживачів

На думку НАЗК, яка провела антикорупційну експертизу урядового законопроекту про захист прав споживачів, його не можна приймати – документ “містить корупціогенні фактори та потребує суттєвого доопрацювання”.

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) рекомендує уряду доопрацювати проект закону про захист прав споживачів, оскільки у поточній редакції він створює серйозні ризики корупційного характеру.

nazk.gov.ua

Висновки НАЗК опубліковані на сайті Асоціації рітейлерів України.

Серед ключових недоліків розробленого урядом законопроєкту №6134 — посилення адміністративного тиску на бізнес, створення додаткового фінансового тягаря для підприємців, а також передачу громадській організації невластивих їй функцій з дублювання державного регулювання.

“За результатами антикорупційної експертизи проекту Закону України “Про захист прав споживачів” Національне агентство ідентифікувало корупціогенні фактори, які зумовлюють потребу в його доопрацюванні, а саме: нечітке встановлення правових засад діяльності та прийняття рішень Комісії позасудового розгляду спорів; наділення Громадської спілки “Спілка громадських об’єднань споживачів” невластивими повноваженнями; необґрунтоване створення додаткового фінансового навантаження для суб’єктів господарювання; залучення до здійснення заходів державного нагляду (контролю) третіх осіб”, — сказано у висновках НАЗК.

Серед недоліків законопроекту Національне агентство з питань запобігання корупції назвало розпливчасті формулювання щодо відповідальності бізнесу та відсутність чітких термінів на усунення порушень. При цьому розробники законопроекту створили для чиновників можливість “застосовувати суб’єктивні підходи при прийнятті рішення про застосування санкцій”. А за відсутності чітких термінів на усунення порушень чиновники матимуть можливість штрафувати бізнес фактично на власний розсуд “за невиконання або несвоєчасне виконання” приписів та рішень.

Окрім цього законопроект передбачає наділення широкими повноваженнями громадської організації “Спілка громадських об’єднань споживачів”. Вона, фактично, отримає регуляторні функції, серед яких визначення заподіяної шкоди та розробка методики її оцінювання, а на додаток — можливість стягувати кошти за навчання та підвищення кваліфікації осіб, відповідальних за захист прав споживачів. НАЗК вважає, що існують значні ризики суб’єктивізму та упередженості членів Спілки під час прийняття тих чи інших рішень, лобіювання інтересів заінтересованих осіб та, як наслідок, втручання у господарську діяльність суб’єктів господарювання та виникнення корупційних ризиків. Адже документи Спілки можуть розроблятись кулуарно без публічного обговорення, як усі регуляторні акти. З огляду на такі ризики, НАЗК для пропонує виключити із законопроекту “положення, що наділяють громадські об’єднання невластивими їм повноваженнями”, які дублюють чи підміняють державний нагляд без відповідальності та прозорості процесів.

Особливе занепокоєння авторів антикорупційної експертизи із НАЗК викликає створена законопроектом можливість для чиновників буквально тероризувати підприємців нескінченними перевірками: документ “не встановлює вичерпного переліку випадків, підстав, форм, строків, порядку здійснення таких повноважень, контролю за їх здійсненням та відповідальності за можливі зловживання під час їх здійснення”, — підкреслено в документі.

Окреме занепокоєння викликає норма проекту, що кожний бізнес — від маленької лавки до онлайн-магазину — має утримувати в штаті окрему особу, відповідальну за захист прав споживачів. НАЗК пропонує відмовитись від цієї норми, адже вона створює надмірний адміністративний тиск на бізнес, покладає на нього додатковий фінансовий тягар, а розпливчаті формулювання закону дають чиновникам широке поле для застосування санкцій — це також породжує додаткові корупційні ризики та чиновницьке свавілля проти бізнесу.

На думку НАЗК, яка провела антикорупційну експертизу урядового законопроекту про захист прав споживачів, його не можна приймати — документ “містить корупціогенні фактори та потребує суттєвого доопрацювання”. // УНІАН