Міноборони сплатило ₴650 млн. за дрони сумнівної якості фірмі екснардепа – ЗМІ

Міноборони сплатило 650 млн грн авансу родинній компанії екснардепа Борислава Розенблата, яка під дедлайн здала лише 1 з 55 замовлених БПЛА.

Bihus.info повідомляє, що у грудні 2022 року Міноборони уклало угоду на 807 мільйонів на 55 безпілотних авіаційних комплексів “HAWK” і сплатило аванс на 650 мільйонів.

Розенблат на навчаннях для пілотів, скрін з відео Бігуса

Їх мала виготовити до середини серпня ТОВ “Українська авіаційна система”, якою володіє у тому числі дружина екснардепа Борислава Розенблата, фігуранта гучної “бурштинової справи”. Розенблат неодноразово говорив, що цей проект його “дітище”.

Компанія мала до 15 серпня здати замовнику усі 55 комплексів, однак під цю дату здала один.

За місяць до здачі контракту виробник організував навчання для пілотів. Видання поспілкувалось з військовими, які були на навчаннях. За їхніми словами, три чверті спроб політати не вдалися взагалі, а нормально запустити безпілотник вийшло лише в кінці. Журналісти опублікували відео з цих навчань.

На цих навчаннях був присутній особисто Розенблат, він вислуховував скарги, але переконував, що це нормально: нібито хлопцям видали учбові борти. Розенблат казав, що до моменту завершення навчань і передачі замовлення всі недоліки виправлять.

Однак за день до здачі контракту, 14 серпня, виявилось, що готові лише чотири із 55 замовлених БПАК.

Перший під час тестового польоту (програми мінімум – ред.) злетів, однак згодом втратив картинку. Розенблат припустив, що він перегрівся.

Під час другого польоту дрон злетів, однак приземлитись не зміг – йому відламало крила, з’явилась тріщина на носі. Відламані крила Розенблат пояснив “особливостями моделі”, хоча у документації про таку “особливість” не йшлося.

Комісія від Міноборони приймати БпЛА відмовилась.

Проблеми виникли і з другим комплексом. Не злетів, за зізнанням Розенблата, і четвертий комплекс. Піднявся і більш-менш впорався із польотом лише третій комплекс.

Таким чином, про серійне виробництво не йшлося.

Виробник переконував, що комплекс розроблений в кооперації з іноземними партнерами і виготовляється здебільшого із імпортних деталей. Допуск до експлуатації в ЗСУ HAWK було надано ще у 2017 році — його підписав тодішній міністр оборони Степан Полторак.

І попри висновок про вдале проходження визначального випробування, вже тоді була інформація, що з дев’яти спроб вдалими були лише сім: двічі такий самий безпілотник, представлений молдовськими партнерами ТОВ “УАС” Drone-Tech SRL падав через особливість конструкції.

Тоді Міноборони все ж таки підписало контракт із фірмою, до якої мав відношення нардеп.

Перші два екземпляри були виготовлені через рік. Тоді їхня ціна складала близько шести мільйонів гривень. Влітку 2019 року Міноборони замовило ще сім комплексі по тій самій ціні.

Через проблеми із комплектуючими, їх заміну та проведення нових випробувань, виконання контракту розтягнулось у часі – строки поставки спливли.

Міноборони звернулось до суду з вимогою змусити виробника сплатити 10 мільйонів неустойки за зрив контракту, а виробник – з вимогою перегляду ціни, адже після заміни комплектуючих, на його думку, HAWK коштував значно дорожче.

Після початку повномасштабного вторгнення, через термінову потребу у БпЛА ТОВ “УАС” передало ЗСУ комплекси, які вже кілька років припадали пилом на складі.

У Міноборони повідомили, що негативних відгуків на них від військових не надходило.

Підписання з ТОВ нового контракту у Міноборони пояснили надходженням відповідного замовлення від Генштабу. Однак вартість компексів зросла удвічі – до понад 12 млн грн.

Колишній партнер Розенблата Костянтин Пожидаєв, який відповідав за технічну сторону контракту, розповів, що в цю вартість були включені і сума збитків від раніше фактично подарованих ЗСУ комплексів, і 30% “інтересу” департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння і військової техніки Міноборони.

Таку додаткову угоду до старого контракту Розенблат нібито пропонував підписати Пожидаєву, однак той відмовився через великі ризики оборудки.

Водночас у контракті стоять підписи і печатки саме Пожидаєва. Він стверджує, що вони підроблені, а на час підписання його навіть не було в Україні.

За його словами, це зробив його партнер Борислав Розенблат для отримання цього контракту з МО. Після цього він звільнив Пожидаєва з посади директора і той втратив контроль над компанією, а Розенблат – контроль над виробництвом.

Пожидаєв, який переглянув відео з випробувань нових БпАК HAWK, стверджує, що вони не мають нічого спільного із тими, що їх підприємство виробляло раніше.

У Міноборони повідомили, що у новому контракті з виробником йшлося про той самий HAWK, що й раніше, але із покращеними характеристиками: зі збільшеними дальністю, часом польоту та камерою, втім по факту виявилось, що 650 мільйонів відписали на неперевірені комплекси.

Олександр Лієв, ексочільник Департаменту, який і підписував контракт із ТОВ “УАС”, у коментарі заявив, що був впевнений у тому, що купує ті самі HAWK, що й у попередній партії, а всі відповідні служби до моменту підписання перевірили юридичну, фінансову та технічну складові контракту.

У серпні Розенблат запевняв, що найближчим часом може здати тридцять комплексів, ще кількадесят – за пару місяців. Міноборони зголосилось перенести терміни здачі комплексів на жовтень.

Однак виконання контракту під загрозою через арешт рахунків ТОВ “УАС” у кримінальній справі, яку розслідує ДБР. Правоохоронці припускають, що керівництво компанії змовилось із Міноборони з метою заволодіння коштами через укладання контракту за завищеними цінами. // УП