Заступник голови Нацполіції: Використовувати дітей для вчинення диверсійних дій і терористичних актів для росіян є нормою
Хто стоїть за організацією вибухів біля ТЦК, в поліцейських відділках і спробі підірвати вокзал в Івано-Франківську? Чи знають підлітки і дорослі, яких використовують для закладання вибухових пристроїв, що їх можуть навмисно підірвати? Як підбирають і чим мотивують тих, хто виконує такі злочинні дії на території нашої країни? Скільком диверсіям і терактам правоохоронці змогли запобігти з початку цього року?
Ці та інші запитання журналісти видання “Цензор.НЕТ” адресували заступнику голови Національної поліції України – начальнику кримінальної поліції Андрію Нєбитову. Також поговорили про нещодавнє резонансне вбивство в Одесі Дем’яна Ганула, можливий “російський слід” і вільне володіння вогнепальною зброєю, бо після загибелі активіста ця дискусія знову активізувалася в суспільстві.
“В ЖОДНОМУ З ВИПАДКІВ МИ НЕ ВИЯВИЛИ ПРОРОСІЙСЬКИХ АБО УКРАЇНОФОБСЬКИХ НАСТРОЇВ У ВИКОНАВЦІВ ЦИХ ЗЛОЧИНІВ”
– Минулого року росіяни активно використовували підлітків для вчинення підпалів релейних шаф і автомобілів військових і волонтерів. Тепер вже йдеться про скоєння злочинів із застосуванням вибухівки. І це питання зараз обговорюється в суспільстві, бо усі ми розуміємо, які наслідки матимемо, якщо таким терактам не вдасться запобігти. Днями в соцмережі одна з журналісток розмістила пост, який адресувала не тільки батькам, а й дітям, щоб вони повідомляли, якщо їм пишуть з подібними пропозиціями. В поліцію надходять такі повідомлення?
– Незадовго до вашого приходу подзвонила вчителька однієї зі шкіл на Львівщині. За її словами, виявили якісь групи з перепискою учнів цієї школи, де йдеться про виготовлення вибухівки.
Туди вже виїхали поліцейські, будуть усе з’ясовувати.
– Тобто, почали реагувати на цю негативну тенденцію і в школах? Проводите якісь заходи чи просто деякі вчителі такі активні і небайдужі?
– Ювенальні поліцейські провели ряд заходів в школах, поспілкувались із вчителями, по можливості й з батьками.
Ворог підступний, знаходить важелі впливу на наших дітей. І працює по різних регіонах. Це не тільки східні області, які ближче до фронту, але й західні. Наприклад, Івано-Франківськ, де двоє підлітків виготовляли вибухівку, щоб закласти на залізничному вокзалі. Тернопіль, де 14-річна дівчинка виготовляла вибухівку і закладала під поліцейський автомобіль.
–Чим мотивують дітей і дорослих вчиняти злочини? І коли це все розпочалося?
– Активна фаза почалася з квітня 2024-го, коли збільшилась кількість підпалів релейних шаф і автомобілів військових і волонтерів. В жодному з випадків ми не виявили проросійських або українофобських настроїв у виконавців цих злочинів. Зазвичай роблять це за грошову винагороду, яку їм обіцяють. Є й випадки вербування на компроматі. Наприклад, збирають особисту інформацію і погрожують її оприлюднити. Так було з цією дівчиною в Тернополі.
А у випадку з чоловіками спочатку дають завдання сфотографувати якесь приміщення, а потім маніпулюють тим, що надіслані фотографії з даними людини можуть нібито передати Службі безпеки України або Національній поліції для притягнення людини до відповідальності. Далі вимагають зробити більш вагомі для них заходи по диверсійних діях або терористичних актах.
– У випадках, коли збирається особиста інформація, вони людей шукають у соцмережах?
– Так, у соцмережах, по різноманітних групах. Спочатку ми знаходили інформацію про можливе вербування в телеграм-каналах, де пропонують наркотики і де присутні наркозалежні люди. Шукали через них. Але, коли починали розмотувати певну ситуацію, з’ясовувати, де первинно було оголошення, вони розповідали, що воно було на місцевому форумі, де люди шукають роботу. Працюємо далі і встановлюємо, що таке ж оголошення розміщено на телеграм-каналі, через який спецслужби російської федерації вербують наших людей. Тобто, вони дійшли вже до такого рівня, що можуть і на українських сайтах давати пропозиції для вербування громадян.
– Вони ж не пишуть прямо: пропонуємо вам займатися диверсійною діяльністю, якось це завуальовують?
– Звичайно. Пишуть оголошення про те, що пропонують заробити гроші за виконання нескладних завдань. Вказують, що досвід не обов’язковий, щоб масово заманити людей, вони перейшли за вказаним посиланням і далі вже починається спілкування.
Багато людей не ведуться на ці спроби вербування і повідомляють про це правоохоронні органи. Частина дітей, в родинах, де є нормальне виховання і встановлено довірливі відносини, кажуть своїм батькам про це. А частина, на жаль, пристає на зроблені їм пропозиції.
Більш того, ми неодноразово затримували групи людей, які вчинили не один, а кілька підпалів автівок. Звісно, після вчинення першого підпалу Національна поліція починає розслідування, ми йдемо по сліду цих правопорушників і їх затримують.
Складність завдань, які люди отримують, наростає поступово. Наприклад, підпал автівки. Люди, які здійснюють пошук автомобілів військових, їх не палять. Вони більше нічого не роблять. Завдання приблизно формулюють їм так: “Будь ласка, надійшли фото припаркованих у дворах ввечері військових автівок, які ти побачиш”. Людина робить ці фото і відсилає. Далі знаходять іншу людину, якій дають завдання купити хімічну суміш чи бензин, закласти в конкретному місці і скинуть геолокацію. Наступні виконавці вже отримають ці координати, а також дані про автівку і задачу – підпалити. Але вербувальники не кажуть, що це протидія Збройним силам і за це буде кримінальна відповідальність. Вони можуть це подавати під соусом власної помсти, або казати, що це авто, яке належить нібито негіднику.
Ніхто не каже 15-річному хлопцю: “Ти будеш працювати на Росію, будеш нашим агентом”. Ні, у них інші методи. Дізнались, чим підліток цікавиться, які в нього інтереси, за що він переживає і на цьому починають “грати”. Наприклад, його батька мобілізували. А в інтернеті цей підліток начитався, що в ТЦК всі негідники, бо таке російська сторона теж часто поширює через соцмережі. Використовуючи таке підґрунтя, куратор каже, що треба підпалити автомобіль ТЦК. Тобто, ще й намагаються переконати хлопця, що той не лише заробить гроші, а й нібито зробить “добру справу”.
Як тільки люди роблять те, що їм кажуть, у куратора з’являється на кожного компромат. Тому наступним завданням може бути уже все в комплексі: знайти автівку, купити бензин і спалити.
Якщо хтось відмовляється, вони цій людині погрожують, що передадуть інформацію правоохоронцям.
Якщо ми не будемо своєчасно виявляти такі агентурні мережі, впевнений, що завдання будуть ускладнюватись. Спочатку були релейні шафи і автівки, приміщення поштових і банківських відділень, сільради. Далі можуть бути мости чи якісь інші об’єкти. Тому дуже важливе на початкових стадіях оперативне розкриття цих злочинів.
На жаль, етап встановлення вербувальників досить складний. Бо месенджер “Телеграм” не співпрацює з правоохоронними органами України, як це роблять інші.
Анонімність в цих телеграм-каналах значною мірою зберігається, інформація не надається, тому це дуже зручно для скоєння будь-яких злочинів. Шахрайств, збуту зброї, розповсюдження наркотиків, дитячої порнографії.
Розслідування показали, що замовники діють з території рф або тимчасово окупованих регіонів України. Для зв’язку вони застосовують IP-адреси провайдерів країни-агресора.
– Ви згадали, що минулого року активізувались підпали автомобілів військових і релейних шаф. З чим це пов’язано? Можливо, у росії є якийсь поетапний план спецоперації, яка розпочалася з цих підпалів, а далі реалізовуватиметься іншими злочинами?
– Ця війна показала, як може змінюватись армія: і наша, і противника. Пам’ятаєте, як в 2022-ому вони заходили колонами техніки? А коли зрозуміли, що за допомогою артилерії наші Збройні сили їх знищують, почали змінювати тактику. І тепер скрізь дрони.
Те ж саме відбувається у диверсійній і терористичній діяльності спецслужб. Вони теж постійно вигадують нові і нові методи, використовуючи їх для протидії нашій армії і розхитування ситуації всередині країни і створення уявлення складної ситуації. Бо всі ж знають: якщо буде слабкий тил, ми не зробимо сильний фронт.
Тому й почали поступово працювати. І якщо в 2023 році були поодинокі випадки якихось диверсійних дій зі спаленням релейних шаф на залізниці, то у 2024-му вони вочевидь спланували цілу програму. І зараз ми бачимо, що вони переходять до терористичних дій з використанням вибухівки, яка виготовляється в побутових умовах. При цьому вони не лише інструктують, супроводжують, але й іноді знищують тих, кого завербували. Наприклад, так було у Хмельницькому.
Чоловік, який за вказівкою куратора доставляв до військкомату відповідний вантаж, був знищений після того, як вони побачили на відео, що його не пустили всередину територіального центру комплектування. Вони його підірвали на КПП. Тобто, вони не гребують нічим. Росіяни просто використовують наших громадян для створення ситуацій нестабільності через диверсійні і терористичні дії на території України. В неділю на Одещині жінка занесла в хол управління поліції пакет з вибуховим пристроєм. Вибух пролунав близько 18-ї години. Троє поліцейських дістали осколкові поранення. Жінка загинула.
– Скільки вже фактів, коли використовували вибухівку?
– З початку 2025 року працівниками підрозділів Національної поліції України спільно з працівниками підрозділів СБУ задокументовано 26 кримінальних правопорушень, які кваліфіковано за статтею 258 КК України (терористичний акт,-авт.). До вчинення 6 терористичних актів встановлено причетність 10 підлітків. 12 терактам по країні запобігли, тобто злочин не доведено до логічного завершення. Наприклад, у Чернівцях двоє місцевих молодиків 17 та 18 років виготовили бомбу за наказом російських спецслужб.
Спільники займалися наркоторгівлею: створили власну нарколабораторію з виробництва амфетаміну, який продавали через телеграм-канал по всій Україні. Через це й потрапили в поле зору кримінальної поліції. Документуючи групу наркоділків, оперативники дізнались, що обидва завербовані кураторами з рф та готують вибух.
Жертвами мали стати поліцейські, яких заманили б у пастку неправдивим викликом “жінка кричить про допомогу”, а також цивільні люди, які опиняться поруч.
Запобігти непоправному вдалося завдяки професійним діям поліції Чернівців спільно з працівниками СБУ.
Ще один теракт було своєчасно попереджено на Тернопільщині. Це випадок, про який я вже казав, коли дівчинка намагалася підірвати автомобіль правоохоронців. Під час слідчо-оперативних дій було з’ясовано, що близько 6 місяців тому в месенджері “Телеграм” вона познайомилась із чоловіком, який під час спілкування запропонував заробіток, а саме скидати йому фотографії будівель міста, в якому вона проживає. На що вона відмовилась та перестала з ним спілкуватись.
Пізніше він скинув їй файли з її особистою чутливою інформацією та сказав, що якщо вона не буде виконувати його вказівки, він дану інформацію розповсюдить. На даний час їй вже повідомлено про підозру за ч.3 ст. 15 , ч.1 ст.258 КК України (замах на теракт).
– Чи усвідомлюють підлітки, що можуть стати “смертниками”? Можуть підриватися, як це було в Івано-Франківську чи їх можуть підірвати, як чоловіка у Хмельницькому, про якого ви розповідали?
– Ні, у нас не було таких випадків. Хлопчина у Івано-Франківську, який залишився живий, йому відірвало ноги, встиг повідомити, де інша вибухівка, і хто їм запропонував усе це зробити. Тобто, ми зрозуміли, що вони не йшли на смерть. Те, що відбулося, свідчить, наскільки підступний ворог. Використовувати дітей для вчинення диверсійних дій і терористичних актів для росіян є нормою. Як і вбивства. Фактично ж ці діти повинні були закласти вибухівку біля залізничного вокзалу. Уявіть, які могли бути наслідки цього терористичного акту, скільки людей могли загинути або бути поранені.
Я завжди наголошую, що під час цієї війни нам потрібно бути вдвічі уважнішими до наших дітей, особливо, коли відбувається подібне і їх намагається використовувати ворог. Цікавитись, як у них справи, з ким спілкуються, які пропозиції отримують, особливо в мережі Інтернет. З дітьми потрібно говорити про такі випадки і такі ризики.
– А як впливає розголос?
– Коли в квітні 2024-го почалися підпали автомобілів військових, ми обговорювали, чи потрібно давати більше інформації суспільству щодо цих ситуацій чи навпаки, аби не породити хвилю таких злочинів на емоціях. Все ж прийняли рішення давати, щоб вести профілактичну роботу, залучати журналістів, вчителів, інформувати суспільство. І ми почали це робити.
І до червня був пік таких підпалів. А далі превентивна робота почала давати результати. По-перше, ми почали отримувати інформацію від батьків, вчителів і дітей. По-друге, кількість підпалів поступово зменшувалася.
Я вважаю, що превентивна, роз’яснювальна робота дає суттєві результати.
– З одного боку, ви говорите, що кількість підпалів зменшилась. З іншого – ми бачимо, що злочини стали тяжчими. Тобто, діти читали про те, що паліїв затримують, їм загрожує багаторічне ув’язнення і все одно це роблять. Не аналізували, чому?
– Аналізували. Вони не читали і не знали, яким може бути вихід в ситуаціях, в які вони потрапили. Тому ми повинні казати не лише про відповідальність, а й про кроки, які мають робити діти.
– Які ці кроки?
– Перш за все, розказати про те, що відбувається, дорослій людині, якій довіряєш. Це не обов’язково мають бути батьки. Навіть сусіди. Повторюся: треба людині довіряти. Або самостійно подзвонити в поліцію.
Ми намагаємось зараз доносити їм цю інформацію. І сподіваємось, що це дасть свої результати.
“КУРАТОРИ ДАЮТЬ КОМАНДУ ВСТАНОВИТИ ТЕЛЕФОН ДЛЯ ЗЙОМКИ ТЕРОРИСТИЧНИХ АКТІВ”
– Дітям здебільшого кажуть, де купити складові для виготовлення вибухового пристрою чи дають вже готову вибухівку?
– Є випадки, коли людині дають доручення зробити і заховати вибуховий пристрій, а закладає вже хтось інший. В ситуаціях з неповнолітніми ми бачимо, що їм доручають ще й виготовлення. Для цього дають перелік хімічних речовин, які вони мають придбати. Далі за інструкцією їх змішати. Буває, що куратор підключається по відео і контролює цей процес.
– Завжди ті, хто закладає і підриває одні й ті самі люди?
– Ні. Дуже часто вони розмежовують ці ролі. Бо враховують морально-психологічний стан завербованої людини, її готовність закласти вибухівку. Дехто не може переступити цей моральний аспект – закласти вибухівку, розуміючи, що вона вибухне і знищить чи поранить дуже багато людей. Тому вони розводять ці ролі, створюючи і нам проблеми. Бо більше застосовується заходів конспірації.
І створюючи ілюзію, в яку людина вірить і потім транслює. Що, мовляв, я цю вибухівку не виготовляв, а просто переніс валізу і поклав. Я не несу за це відповідальності. Інша людина каже, що виготовляла, але не знає для чого.
– Вибухівку підривають дистанційно?
– Так, шляхом проведення дзвінка на мобільний телефон. Спрацьовує електричний детонатор і відбувається вибух. Також куратори дають команду встановити телефон для зйомки терористичних актів, щоб потім використовувати це відео на російських пропагандистських каналах, розповідаючи, що десь його нібито дістали.
– Завжди намагаються позбутись виконавців чи когось залишають живим, щоб людина могла вчинити нові диверсійні дії?
– Для них люди – це розхідний матеріал. Якщо вижив – добре, є людина для вчинення нового терористичного акту або диверсійної дії, на яку є компромат. Якщо щось іде не за їхнім сценарієм, як було у Хмельницькому, людину знищують. Тому ми тут кажемо про те, що у разі ускладнення ситуації вони це бачать, і тоді підривають вибуховий пристрій разом з людиною.
– Як вони це бачать?
– В 99% випадків завчасно на відстані встановлюється мобільний телефон, який в режимі реального часу транслює, що відбувається на місці. Звичайно, цей телефон маскують.
– Тобто, вони залучають ще й людей, які їх встановлюють?
– Інколи це роблять люди, які безпосередньо виконують диверсійні дії чи вчиняють теракт, а інколи вони доручають це робити іншим людям. Наприклад, одній людині дають завдання встановити телефон, іншій принести сумку з вибухівкою. Після чого здійснюється терористичний акт. Буває, що люди не знайомі між собою, але є й випадки, коли діє група молодих людей. Як, наприклад, в Одесі це робили кур’єри, які доставляли їжу, пересуваючись містом. Під час цього вони здійснювали пошук автомобілів військових. Потім їх палили. Наразі усі вони затримані.
– Завдання ставлять переважно місцевим чи виконавці можуть направлятися в інший регіон?
– Якщо казати про неповнолітніх, то виконавці, як правило, мешкають і виконують завдання в населених пунктах за місцем мешкання. Дорослих вони використовують як “гастролерів”, вони їздять з одного регіону в інший.
– Ви сказали, що складно встановити тих, хто вербує і супроводжує. А загалом це вдається?
– Звісно, Національною поліцією, Службою безпеки України і Службою зовнішньої розвідки ця робота ведеться. Але це складний процес. Ми сподіваємося, що міжнародні партнери будуть технологічно допомагати нам у цьому напрямку. Бо сьогодні це відбувається тут, у нашій Україні, а завтра це може бути на території будь-якої іншої держави. Тому треба дуже серйозно підходити до цієї терористичної діяльності.
– Як відомо з відкритих джерел, серед виконавців подібних злочинів є й жінки. Як працюють ворожі спецслужби з ними?
– Принцип вербування за статевими ознаками не відрізняється. Єдине, він може змінюватися, у разі не згоди на пропозицію. Тоді, куратори можуть вдаватися до шантажу.
У 2024 році за ст. 114, 113, 194 КК України затримано 316 осіб, з яких: 205 чоловіків, 98 неповнолітніх та 13 жінок.
З початку 2025 року вжитими заходами затримано 76 осіб, з яких: 50 чоловіків, 16 неповнолітніх та 10 жінок.
Особи, яких затримано за вчинення підпалів, зізналися у скоєнні вказаних злочинів.
– Якщо припустити, що росіяни, вербуючи наших людей, діють за принципом квесту, де ускладняються завдання, то чи не стануть на наступному рівні завданням замовні вбивства? Чи проводиться аналіз ситуації з якимось прогнозуванням?
– Звісно. Я вважаю, що наших громадян ворог намагатиметься використовувати для вчинення будь-яких дій, в тому числі, вбивств громадян України. ФСБ рф прагнуть до цього, бо чим страшніший злочин їм вдасться організувати на нашій території, тим для них краще, а життя людей для них не важливі.
– Щодо резонансного вбивства Дем’яна Ганула, яке було нещодавно в Одесі. Ви заявляли про три версії, які відпрацьовуються, і зазначили, що слідство також не відкидає ймовірність того, що до вбивства Ганула причетна Росія, оскільки активіст мав активну проукраїнську позицію. Наразі визначено одну, як основну чи ще відпрацьовуються усі три версії?
– Некоректно обирати якусь одну версію, поки не проведено увесь комплекс оперативно-слідчих заходів, який дозволяє в результаті аналізу сказати, що якась версія не підходить. Тому наразі перша за пріоритетністю версія – це вбивство на замовлення спецслужб російської федерації через вербування. Далі йде версія – вбивство на замовлення у зв’язку з його громадською діяльністю і активною проукраїнською позицією. І третє – це особиста неприязнь. Але ми можемо сьогодні вже казати: ну, яка неприязнь, вони навіть не знали один одного.
По кожній з версій ми маємо план оперативно-слідчих заходів. По двох перших ми працюємо зі Службою безпеки України і іншими службами, які для нас важливі на цьому етапі розслідування. Останню версію ми, думаю, допрацюємо найближчим часом.
– Чому цей чоловік поїхав саме в Одесу, якщо він перебував у СЗЧ?
– Він проходив службу в Одеській області. В лютому пішов у відпустку, але 23-го він не повернувся до військової частини. З 1 березня його оголосили у розшук, бо ми отримали інформацію, що він значиться як військовий, який самовільно залишив частину.
За нашою інформацією, він не повернувся вчасно з відпустки, бо йому не вистачило часу для організації і виконання цього вбивства.
– Тобто, це не спонтанне вбивство?
– Ми бачимо по характеру виконання, підготовки і аналізу первинних оперативно-слідчих матеріалів, що це не спонтанний вчинок, тривала дуже серйозна підготовка.
– Вдалося встановити, звідки в нього зброя?
– У нас є первинна інформація, ми її перевіряємо. Під час обшуку, як зазначав публічно голова Національної поліції, була вилучена зброя. Це пістолет і дві гранати. Зараз вони перебувають на відповідній експертизі, щоб встановити, чи цей пістолет, з якого були здійснені постріли. А також чи бойові ці гранати.
– Журналісти “Суспільного”, які були в суді під час обрання міри запобіжного заходу затриманому, повідомили, що поспілкувались з друзями загиблого. Один з них побажав залишитися анонімним, і сказав “Суспільному”, що в листопаді 2024-го СБУ попередила Ганула, що росіяни готують на нього замах. Це сталося невдовзі після того, як Служба безпеки заявила про затримання в Одесі чоловіка, який підшукував кілера для вбивства місцевого бізнесмена на замовлення РФ. А ще один друг заявив, що Ганул вперше запідозрив, що за ним стежать, 8 березня. Чи відомо вам про це стеження?
– Коли я був в Одесі, ми спілкувались з керівником регіонального управління Служби безпеки України і з керівником поліції Одещини. Говорили про те, що минулоріч була ситуація, де йому загрожувала небезпека і де фактично він був замовлений. Тоді було зареєстровано кримінальне провадження, проведено усі необхідні оперативні і слідчі заходи. І замах на його вбивство було попереджено. А особи, які до цього причетні, притягаються до відповідальності.
Якщо ж хтось має інформацію щодо стеження, то треба було її обов’язково повідомити. Я про це кажу кожному громадянину. Ми живемо під час війни. Якщо ви бачите щось підозріле (автівку, людей, якийсь предмет) обов’язково повідомляйте правоохоронців. Ми налаштовані на те, що краще перевірити такі повідомлення, ніж потім у нас будуть якісь страшні наслідки.
– Коли сталося це вбивство, в суспільстві розгорнулася дискусія щодо права на вільне володіння вогнепальною зброєю. Як ви до цього ставитесь?
– Це дійсно дискусійне питання. Є частина людей, які прагнуть отримати короткосволи, є ще частина, яка замасковано лобіює інтереси людей, які продають цю зброю.
Але сьогодні вивченням питання, чи можна легалізувати короткоствольну зброю в Україні, займаються дуже багато експертів, кримінологів, криміналістів, законодавців. І це правильно, ми повинні тільки так, виважено, приймати рішення.
Деякі люди вважають, що з наявністю пістолета почуватимуться більш захищеними. Я хочу сказати, що траплялись вбивства озброєних людей, які досконало вміли користуватись короткоствольною зброєю, – військових, правоохоронців, бодіґардів, охоронців. На них раптово вчиняли підготовлений напад, як це відбулось в Одесі.
Випадок з практики. Наприклад, минулого року було вбито військового. Пострілом в спину. Він мав при собі пістолет, вмів ним користуватись, але він йому ніяк не допоміг.
Так само у випадку з Ганулом. Він виходить із автомобіля, в нього починають стріляти і куля потрапляє в спину, він падає. Зміг би йому допомогти пістолет? Думаю, ні.
Під час раптового і підготовленого нападу пістолет, на жаль, не рятує. Я ще раз підкреслю: це не моя позиція “за” чи “проти”, я довіряю фахівцям, які повинні це питання комплексно вивчити і надати оцінку. Я взагалі прихильник не кардинальних рішень, а поступових. У Верховній Раді є законопроєкти з приводу зброї, тому, як законодавці вирішать, так і буде.
Я, до речі, повернувся нещодавно з Америки. Був там на поліцейському форумі, де вони збираються раз на рік. І знаєте, яким було головне питання? Американські поліцейські розглядали проблематику затримання правопорушників та 15 принципів, якими повинен керуватись поліцейський, щоб контролювати безпеку без зайвої шкоди людині при затриманні.
– Цікаво було б проаналізувати їхню статистику щодо кількості злочинів зі зброєю або інших країн, де є вільний обіг.
– Давайте проведемо аналогію. Візьмемо автомобіль: щоб керувати ним, треба бути відповідальним, знати правила дорожнього руху, скласти тест і отримати права. Автомобіль є джерелом підвищеної небезпеки. Короткоствольний пістолет за своїми властивостями теж може бути віднесений до джерела підвищеної небезпеки. І ось, уявімо, в місті на ста автомобілях їздять свідомі й навчені водії. Втім, припустимо, що на сто автомобілів – у нас трапляється 10 різних порушень ПДР: перевищення швидкості, порушення правил маневрування, проїзд на червоне світло, водіння напідпитку тощо. Внаслідок цього стаються ДТП, зокрема з травмованими й загиблими людьми.
Якщо в місті X замість ста з’явиться тисяча таких автівок з такими ж навченими кермувальниками, то не 10 інцидентів вже буде, а сто з відповідною кількістю постраждалих і загиблих людей. Це об’єктивні дані. На мою думку, пістолет – це не значить стовідсоткова безпека. Є статистика США, де вже багато десятиліть зброя є у вільному обігу. Де навіть мігрант може придбати та зареєструвати собі короткоствольну вогнепальну зброю. У Нью-Йорку (з населенням понад 8 млн) за 2024 рік відбулось 382 вбивства, у Чикаго (2,6 млн) – 573 вбивства. До речі, у 2024 році в Україні кримінальних вбивств (не пов’язаних з бойовими діями) скоєно значно менше, ніж в США – 1052, з них з використанням вогнепальної зброї – 183.
Я не даю свою позицію “за” чи “проти” обігу цієї зброї, а констатую факти. Але повторюю: збільшення кількості зброї в легальному обігу буде тягнути за собою збільшення кількості інцидентів з цією зброєю, зокрема поранень і вбивств – як умисних, так і випадкових.
Автор:
Джерело: “Цензор.НЕТ”
Tweet
