Екссуддя Тандир, який вбив нацгвардійця, продовжує хороводити в суді і вже звинуватив військових
У Святошинському райсуді Києва триває розгляд справи про смертельну дорожньо-транспортну пригоду за участі колишнього судді Олексія Тандира. Видання “Судовий репортер” вело репортаж з зали суду.
У пʼятницю 25 травня 2023-го Берестейському проспекті у Києві за пару хвилин до опівночі голова Макарівського райсуду Київської області збив на смерть 22-річного нацгвардійця Вадима Бондаренка, який вийшов на дорогу з пластиковими блоками, щоб перекрити дві з трьох полос руху з початком комендантської години.
Суддю одразу затримали і в машині знайшли пляшку віскі. Але слідів алкоголю в організмі водія не знайшли, начебто, тому що він всіляко затягував аналіз крові і замість сечі здав слину, розбавлену водою.
Вища рада правосуддя звільнила Тандира з посади судді. Він утримується під вартою вже більше року.
Справу про смертельну ДТП слухає Святошинський районний суд міста Києва. Наразі триває стадія допиту свідків, яких заслухали менше половини. Багато засідань були зірвані неявками адвокатів або ж замість допиту свідків суд слухав заяви про відвід судді чи прокурора, які віднедавна обвинувачений подає чи не кожного разу.
У серпні адвокати, які представляли Тандира з моменту вручення підозри припинили з ним договори надання правової допомоги. 19 серпня укладено договір правничої допомоги між Тандиром і адвокатським обʼєднанням «Абсолют» із Дніпра. У свою чергу, це обʼєднання найняло адвоката Сергія Максюк, якому свідоцтво видала рада адвокатів Київської області.
Новий адвокат одразу заявив судді Івану Бандурі відвід, повідомивши, що кілька років тому представляв позивача, який стягував із судді борг. Відвід не задовольнили, а прокурор і представник потерпілих говорили, що Тандир вкотре намагається затягнути процес, залучивши адвоката із «конфліктом інтересів».
Тандир вважає, що прокурор мав завести справу на військовослужбовців із блокпосту
У засідання 24 вересня прибули двоє свідків із числа працівників поліції. Але адвокат Тандира ще перед їх допитом поривався сказати, що має клопотання. Суддя не звертав на нього уваги, маючи намір спершу допитати свідків. Тоді встав обвинувачений Тандир і вже традиційно заявив, що має відвід — цього разу прокуророві. «По-іншому ви не реагуєте на заперечення і зауваження (…) Це не затягування, а єдина реакція, щоб зафіксувати ці процесуальні порушення. Підняти їх перед громадськістю», — пояснив Тандир.
У заяві йдеться про те, що в квітні у судовому засіданні був допитаний свідок Роман Дмитрів, голова Гірської сільської ради Бориспільського району. Він їхав по Берестейському проспекту тої ночі. Його показання, начебто, суперечать версії обвинувачення.
Тандир цитував його показання, що нацгвардієць Бондаренко у момент ДТП був на погано освітленій дорозі, без світовідбиваючого жилета, належного екіпірування і встановлював дорожній знак, що суперечить інструкції про порядок облаштування блокпостів і правилам дорожнього руху. За показаннями Дмитрівна, при наближенні до блокпосту нібито не було всіх необхідних дорожніх знаків і військовослужбовці на блокпосту не дотримувалися порядку несення служби, не було військовослужбовця з ліхтарем та ін.
Тандир вважає, що Дмитрів — єдиний свідок, який прямо чи опосередковано незацікавлений у розгляді цієї справи, оскільки не є військовослужбовцем. Даючи показання, Дмитрів за трибуною, начебто, попросив прокурора відреагувати на недбале несення військової служби під час воєннного стану (ознаки ч.2 ст.425 ККУ). Однак прокуратура відомості до ЄРДР не внесла.
Також Тандир має сумніви в законності авторозподілу справи на суддю Івана Бандуру. У серпні цього року його брат Дмитро Тандир, який є діючим адвокатом, подавав запит у прокуратуру і просив надати копію супрвовідного листа, яким обвинувальний акт скеровувався до суду, але відповіді, стверджує, що не отримав.
Як каже прокурор Михайло Доманіцький, відповідь на адвокатський запит брата Тандира була надана і радить йому перевірити поштову скриньку або звернутися повторно. Показання свідка Дмитріва, на думку прокурора, є оціночними судженнями і жодних конкретних фактів про вчинення злочину він не повідомив, письмової заяви не подавав. Натомість ці обставини вже перевірялися під час досудового слідства і службового розслідування.
Відвід прокуророві не задовольнили. Після цього адвокат, який вступив у справу місяць тому, знову попросив перерву на вивчення матеріалів. Максюк повідомив, що ознайомився з шістьма томами документів, які є в суді, але потім дізнався, що ще якісь матеріали є в міській прокуратурі і просив, щоб суд зобовʼязав прокурора йому їх показати.
У свою чергу, суддя говорив, що нічого про ці матеріали не знає. Тандир обурювався, що йому потрібен ефективний захист, а не адвокат-статист і говорив, що суддя упереджений до нього особисто. Представник потерпілих сказав, що захисник міг отримати матеріали, які відкривалися по завершенню розслідування, від обвинуваченого або його попередніх адвокатів. Прокурор сказав, що клопотань про ознайомлення з матеріалами від нового адвоката не отримував. У підсумку суд перерву не оголосив, викликавши невдоволення обвинуваченого.
— Як можна захищати свої права в цій країні, коли захисник не ознайомлений зі справою! Нічо страшного… Вирок уже написаний наперед чи що?! Я не розумію! — підвищував голос обвинувачений Тандир.
— Сідайте, — сказав головуючий.
— Я не буду сідати! У мене є заперечення. Я не погодив позицію із захисником щодо допиту вказаних свідків, тому що захисник не знає, про що вони допитувались на досудовому слідстві.
Суд сказав секретарю запросити свідка. А Тандир у цей час вигукував, що немає сенсу кликати свідка, бо у нього є клопотання про визнання його показань очевидно недопустимими.
Коли свідок уже стовяв за трибуною, Тандир не давав розпочати його допит і вимагав дтам спочатку оголосити своє клопотання. Головуючий заперечував, кажучи, що невідомо, що саме буде розповідати цей свідок. Тандир відмовлявся сідати і в засіданні на пару хвилин виникла суперечка.
— Що це таке?! Я вам заявляю відвід, ваша честь! Я вам заявляю відвід! — перебивав Тандир суддю, який вже почав встановлювати особу свідка. — Якщо ви вважаєте, що я порушую правила поведінки в судовому засіданні, видаліть мене з зали!
— У нас порядок визначений. Потім надасте клопотання, коли допитаємо, — сказав суддя.
— Та нема необхідності їх допитувати, якщо ізначально вони недопустимі. Я вам зішлюсь на норму…
— Давайте ми допитаємо цього свідка, а потім ви заявите.
— Та про що ми будемо його допитувати, якщо в мене захисник не знайомий зі справою?! Як можна захистити права в цій країні, коли Кодекс мені гарантує заявлення клопотань?! Я встаю і головуючому кажу, він каже: «Сядьте, ми його не слухаємо». Вирок уже написаний? Для чого цей фарс?!
— Обвинувачений, ви сказали, що показання цього свідка недопустимі. У нас немає ще його показань.
— Тому й нема сенсу його допитувати. Говорите, що нема сенсу затягувати розгляд справи. Клопотання на це і направлене, — не здавався Тандир.
— Сідайте.
— Ваша честь, у мене тоді буде вам відвід. Я не дам вам слухати показання цього свідка… Ви не реагуєте на клопотання і на заперечення і продовжуєте.
Суддя у цей час вже почав опитувати свідка, встановив його анкетні дані і місце роботи та запитав, чи знає він обвинуваченого.
— Для чого я тоді тут вообщє?! Для чого? — обурювався Тандир.
— Ви не головуючий зараз. Подивіться на себе!.. — втрутився прокурор.
— При всі повазі, я вас не запитую, — відреагував Тандир.
— … зі сторони!
— Та нормально зі сторони! Мені десять років світить позбавлення волі!! Ви себе нормально почуваєте! Для чого я тут?! Напишіть мені вирока та я поїду!
Поліціянт охороняв Тандира, щоб його не побили
Тандир сказав, що не бачить сенсу брати участь у засіданні, але присів і суд таки перейшов до допиту. Показання давав оперуповноважений кримінальної поліції. Він розповів, що у складі блокпосту є нацгвардійці, прикордонники і працівники поліції.
Старшими на блокпосту є нацгвардійці, які з початком комендантської години звужували дорогу, перекриваючи частину дороги пластиковими блоками. Тої ночі свідок із напарником мінялися що дві години, окрім них н блокпосту були ще двоє патрульних поліцейських. Об 11 годині свідок саме пішов у вагончик відпочивати, а за пару хвилин після 12-ї прибіг напарник і сказав, що сталася подія: водій збив нацгвардійця. Поліцейський пішов на місце і бачив на дорозі мертвого нацгвардійця.
Відповідаючи на запитання прокурора, свідок підтвердив, що на Бондаренку був жилет і «все як потрібно». Поряд лежала зброя загиблого, яку поліціянт одразу зібрав і відніс у безпечне місце. Але основним завданням поліціянта було охороняти Тандира, щоб присутні його не побили. На відеозапису з місця аварії видно, як хтось ударив суддю в голову. Але свідок каже, що особисто не бачив застосування насильства до Тандира.
— Чому ви вважали, що мене може хтось побити?
— Хтось сказав, що голова суду чи хто…
— Так що голів суду треба бить?
— Ні, ну я не знаю… А що щоб потім сказали, що працівники поліції побили?!
Під присягою поліціянт сказав, що водій здавався йому нетверезим.
— На мою думку, було алкогольне спʼяніння. Нечітка трошки мова. Не стояв він рівно на ногах. Відчувався запах алкоголю, так. Потім працівники патрульної поліції пропонували водію пройти тест, але сказали, що він відмовився.
— Ви кажете, що я не стояв рівно. Це як?
— Переступали з ноги на ногу і були сперті до відбійника.
— І це ознака алкогольного спʼяніння?
— Ні, я чув запах із ротової порожнини.
— В якому стані ще може людина хитатися? Ви лікар?
— Ні.
— Людина може хитатися після травми?
— Я не знаю.
— А в стані стресу?
— Не знаю.
— А після побиття?
— Не знаю.
— Чому, якщо ви не знаєте, зробили такий однозначний висновок?
— Який висновок? Я зараз розповів, як усе було на самом дєлє! Повідомив чесно, як воно є. Я не знаю, що ви хочете від мене зараз почути!
— Ви впевнені, що запах алкоголю був із порожнини рота?
— Так.
— Ви ніколи не користувалися антисептичними засобами на основі алкоголю? Чому ви впевнені, будучи на відстані двох метрів, що саме з рота в мене був запах акоголю, а не омивач, який потік з-під машини і розлився на всю територію, а не антисептик, можливо, одяг, може, в салоні [авто] пахло? Чому ви зробили однозначний висновок, не підходячи до мене, не спілкуючись?..
— Омивач був на асфальті, а ви стоїте. Я бачу, звідки запах йде.
«Вища рада правосуддя вже встановила все»
Під час допиту головуючий дозволив Тандиру зачитати своє клопотання про недопустимість показань цього свідка. У заяві йдеться про те, що протягом січня-квітня 2024 року Друга дисциплінарна палата розглядала матеріали щодо Тандира, у тому числі докази з цієї кримінальної справи — висновки експертиз, записи з нагрудних камер поліцейських.
Також були допитані троє очевидців події, які ще не давали показань у суді. У тому числі, допитувався командир блокпосту, який вважається ключовим свідком обвинувачення. За результатами розгляду дисциплінарної справи Тандира звільнили.
У публічному доступі зʼявилося рішення ВРП, в якому докладно цитуються показання свідків і є посилання на інші докази та дається оцінка дисциплінарною палатою. Засідання ВРП також транслювалися онлайн і Тандир долучив у суді диск із записом. На його думку, обставини розгляду дисциплінарної справи у ВРП могли вплинути на свідків із обвинувальним ухилом.
«Вища рада правосуддя вже встановила все, я не знаю, що нам тут розглядати, якщо Вища рада правосуддя встановлює порушення правил дорожнього руху, причини смерті і причинно-наслідковий звʼязок між порушеннями моїми і смертю особи (…) Відео було трансльоване і ми з цього приводу зверталися до СБУ, оскільки ми свідків-військовослужбовців допитуємо в закритому режимі.
Є відео з нагрудних камер поліцейських, які були на блокпосту і зафіксували і особовий склад, озброєння і переміщення військової техніки навіть на тих записах є. ВРП їх пустила в загал. Ми зверталися до СБУ про порушення кримінального провадження стосовно членів Вищої ради правосуддя. У СІЗО зараз багато людей сидять за такою статтею», — обурювався Тандир.
Прокурор Доманіцький заперечував, кажучи, що свідки дають суду показання під присягою. Захист може порівняти ці показання із даними на етапі досудового слідства і переконатися, що вони по суті не змінилися. Крім того, прокурор казав, що трансляцію засідання ВРП припиняли, коли пояснення давали очевидці.
Зрештою, головуючий просто долучив клопотання Тандира, обіцяючи оцінити показання свідка в нарадчій кімнаті.
Загалом допит працівника поліції тривав близько двох годин. Тандир уточнював, де починався і де закінчувався блокпост, які були повноваження у службовців і чим такі визначалися, де стояли ті, хто перевіряв документи, чи проводилися інструктажі на блокпосту та ін.
Пару запитань поставив також адвокат, який раніше скаржився, що не готовий до допиту.
Свідок відповідав, що знає або не памʼятає усіх цих подробиць, але завдання було перевіряти, чи мають водії і пішоходи перепустки в командантську годину. Під кінець засідання свідок був втомлений і роздратований великою кількістю кількістю запитань, які, на його думку, не мали відношення до ДТП і зауважив, що на такий допит треба йти зі своїм адвокатом.
Судове засідання тривало до 18.30. У звʼязку з закінченням робочого часу допит ще одного поліцейського відклали. Суд призначив додаткове засідання на 3 жовтня. Захисник обвинуваченого заперечував, кажучи, що раніше з ним цю дату не погоджували і він має інше засідання, але водночас не повідомив нічого конкретного.
Тандир також попросив, щоб секретар видала йому повідомлення про заплановане на 10 жовтня засідання, оскільки в цю дату він мав по відеозвʼязку брати участь у розгляді справи в Верховному суді, де оскаржує своє звільнення із посади судді.
Автор: Ірина Салій
Джерело: «Судовий репортер»
