Битва проти “кривавих діамантів” Росії. Чи зможуть позбавити країну-агресорку доходу від алмазів

Від початку повномасштабної війни Україна намагається завдати удар по одній з провідних галузей російського експорту – алмазній індустрії. 2022 року Росія експортувала алмазів на 3,8 млрд доларів. Ця сума може здатися невеликою у порівнянні з обсягом російських енергоносіїв, від якого Росія отримала у сто разів більше – понад 380 млрд доларів торік.

Проте російська алмазна індустрія відіграє велику роль у фінансуванні війни проти України і є однією з ключових галузей для відносин Росії з Ізраїлем та Індією – країн, які українська дипломатія прагне перетягнути на свій бік у війні. Та за нинішніми стандартами російські алмази не вважають “кривавими”, хоча вони, як колись алмази, видобуті під час громадянських війн в Сьєрра-Леоне чи Анголі, і сприяють фінансуванню війни.

BBC Україна з’ясувала, що заважає санкціям проти російських алмазів і чи можна їх усунути зі світового ринку.

Як працює алмазна індустрія і яке в ній участь Росії

Світова алмазна індустрія – це складний ланцюжок з десятків тисяч виробництв та компаній на різних етапах – від видобутку алмазів, торгівлі ними й обробки до виготовлення прикрас або застосування в промисловості.

Згідно з даними Diamond Insight Report 2022, більшість алмазів у світі видобувають в шести країнах:

Більша частина видобутку припадала на п’ять компаній – британсько-американську De Beers, російську “Алроса”, австралійсько-британську Rio Tinto, канадську Arctic Canadian Diamond та Catoca (спільний бізнес Анголи, “Алроси” та бізнесмена Льва Леваєва). У деяких країнах Африки процвітає нелегальний видобуток алмазів, який не потрапляє в офіційну статистику.

Після видобутку алмази потрапляють на алмазні біржі (Антверпен, Дубаї, Тель-Авів, Торонто, Мумбаї), звідки вже розповсюджуються по всьому світу.

Окрім природних алмазів, існує також виробництво алмазів у лабораторіях (lab-grown diamonds) в умовах високих температур. Відрізнити природні алмази від вироблених в лабораторії зараз можуть лише експерти.

Вироблені у лабораторіях алмази конкурують з натуральними, є дешевшими і поступово завойовують ринок. Це викликає, зокрема, побоювання в Росії, яка прагне зберегти домінування природних алмазів.

Компанія “Алроса”, провідним акціонером якої є російська держава, контролює понад 90% видобутку алмазів в Росії. Вона платить великі податки в російський бюджет, які йдуть і на російську армію. Компанія також шефствує над підводним човном Чорноморського флоту Росії “Алроса”, який має на озброєнні ракети “Калібр”. Такими ракетами Росія неодноразово обстрілювала Україну.

До травня цього року “Алросу” очолював син Сергія Іванова, колишнього голови адміністрації президента Росії. За даними OEC, у 2021 році більша частина російських необроблених алмазів надійшла в чотири країни – Бельгію (40%), Емірати (27%), Індію (19%) та Ізраїль (8%). Для Ізраїлю необроблені алмази взагалі є ключовою статтею імпорту з Росії.

Разом країни ЄС, США та Велика Британія, за даними UN Comtrade, 2022 року купили необроблених російських алмазів на 1,5 млрд доларів. 95% з них купили підприємці з Бельгії.

Саме Бельгії дорікнув за позицію щодо російських алмазів президент України. У промові до бельгійського парламенту в березні 2022 року Володимир Зеленський заявив, що світ поділився на тих, хто бореться за свободу, і тих, хто навіть не хоче помічати, чого вартує боротьба за неї.

“Світ тих, хто вважає, що російські алмази в Антверпені, наприклад, – це важливіше, ніж війна на сході Європи”, – відзначив він.

Від початку повномасштабної війни санкції проти “Алроси” запровадили лише кілька держав – Україна, Канада, США та Австралія у квітні 2022 року, Нова Зеландія у червні 2023 року. Британія заборонила імпорт російських алмазів у травні 2023 року.

Санкцій на рівні “великої сімки” досі немає через позицію ЄС, на яку впливає Бельгія. У 2022 році Guardian писала, як “Алроса” неодноразово зникала з попередніх варіантів санкційних списків ЄС, попри наполегливі прохання Польщі та країн Балтії.

Не з’явилася російська компанія і в останньому санкційному пакеті ЄС у червні. У травні 2023 року прем’єр Бельгії Алекандер де Кроо в інтерв’ю Financial Times заявив, що країна готова стати “провідним партнером” у запровадженні санкцій проти Росії, але потрібно вдосконалити механізм, згідно з яким працюють санкції.

“Ми хочемо витіснити російські діаманти із західних ринків. Але ми не досягнемо цього за допомогою нинішніх прямих заборон на російські діаманти. Вони не мають жодного значущого впливу на фінансові потоки для російської військової машини”, – заявив він.

На його думку, необхідно запровадити механізм відстеження алмазів, щоб не дозволити маскувати російські алмази під видобуті в інших країнах.

У своєму рішенні на саміті в Хіросімі у травні 2023 року країни G7 зобов’язалися обмежити торгівлю російськими алмазами, хоча конкретних рішень, як втілити ці обмеження, поки що немає.

І справа не лише в інтересах бізнесу, але й в тому, як саме застосовувати санкції проти алмазів.

Чому важко застосовувати санкції проти алмазів

Голова дослідницької компанії діамантового ринку Edahn Golan Diamond Research & Data Едан Голан пояснює, що санкціонувати алмази складно через особливості ринку та законодавства.

По-перше, існує модель експорту алмазів “змішаного походження”, яка дозволяє ухилитися від санкцій.

Експорт алмазів зараз регулюється державами в рамках Кімберлійського процесу – міждержавного форуму, який 2003 року розробив схему сертифікації алмазів, щоб запобігти фінансуванню війн, спроб скинути законні уряди завдяки коштам, отриманим внаслідок нелегального видобутку та продажу алмазів.

Це було дуже актуально, бо повстанці в кількох країнах Африки фінансували війни проти законних урядів саме завдяки видобутому камінню. Схожа історія лягла в основу голлівудського фільму “Кривавий діамант”, в якому показано, як ця практика сприяла війні в Сьєрра-Леоне.

Згідно з розробленою Кімберлійським процесом схемою сертифікації, експортер має зазначати, звідки експортують алмази, країну походження та інші характеристики.

“Але якщо я експортую діаманти і з Канади, і з Ботсвани, і з Росії одночасно – тоді їх можна назвати алмазами змішаного походження. Немає жодного механізму, який може запобігти тому, щоб торговець взяв пакунок діамантів з Росії, перемішав їх з алмазами з інших країн, і експортував їх як алмази змішаного походження”, – пояснює Едан Голан.

На його думку, це велика прогалина. “Не треба навіть брехати, що ці алмази – не з Росії, достатньо назвати їх “змішаного походження”, навіть якщо в пакунку майже всі алмази російські і лише два з іншої країни”, – каже експерт.

Змінити цю ситуацію буде нелегко. Росія, як і Україна, є країною-учасником Кімберлійського процесу і згідно з його нинішніми стандартами, російські алмази не мають “конфліктного походження”. Рішення в Кімберлійському процесі ухвалюються консенсусом, Росія, як і Україна, має свою групу підтримки в організації, тож навряд чи можна очікувати, що статус російських алмазів якось зміниться і “кривавими” алмазами будуть вважати не тільки ті, які для фінансування війни використали повстанські угруповання, але й ті, які використали для цих цілей держави.

У цих умовах основне сподівання Україна покладає на санкції від G7.

І тут існує інший важливий фактор – прогалина в законодавстві США, яка дозволяє імпортувати до країни товари, вироблені з підсанкційних алмазів.

Якщо, наприклад, російські необроблені алмази потрапляють в Індію, де їх обробляють і потім відправляють в США, вони вже не підлягають санкціям. Оброблені алмази (діаманти) вважають такими, що “пройшли суттєву трансформацію”, та розглядають як індійські.

“Ключове питання, чи запровадять заборону на оброблені алмази (діаманти), які мають російське походження, чи закриють США ці прогалини в законодавстві. Адже чинні санкції завдають незначну шкоду для США – імпорт необроблених алмазів з Росії до США був мізерним”, – пояснює Едан Голан.

На сьогодні головними ринками ювелірних алмазів (діамантів) є США, країни ЄС та Японія, великими темпами зростає попит на них в Китаї, Індії та країнах Перської Затоки.

Тож якщо США запровадять санкції проти оброблених алмазів, які мають російське походження, це означатиме, що третину видобутих у світі алмазів не допустять до найбільшого у світі американського ринку.

“Це однак матиме і наслідки для споживачів у США – буде стрімке зростання цін на оброблені алмази, виникне нестача. У мене є певні сумніви щодо цього кроку, тому що США не хочуть нашкодити своїм громадянам”, – пояснює експерт.

Він нагадує, що США вже вступають у передвиборчий рік.

Супротив алмазної індустрії

Окрім того, існує потужний опір самої індустрії, сконцентрованої в кількох країнах світу. У листопаді 2021 року, за кілька місяців до повномасштабного нападу Росії на Україну, російська компанія “Алроса” опублікувала перелік членів Alrosa Alliance. Йдеться про надійних клієнтів, яким компанія планувала продавати алмази у 2022-2024 роках за довгостроковими контрактами.

Загалом у переліку 61 компанія: 51 купувала ювелірні алмази, 10 – технічні. Серед компаній, які купували ювелірні алмази, переважають компанії з Бельгії, Індії та Ізраїлю.

Коли Україна почала просувати санкції проти російських алмазів, в кожній з цих країн пролунали застередження, що це призведе до втрат робочих місць та доходів.

Наприклад, у Бельгії Антверпенський світовий алмазний центр заявив про можливу втрату 10 тисяч робочих місць, хоча деякі експерти поставили під сумнів ці цифри.

Бельгійські підприємці не раз непокоїлися через можливі санкції. Алмазний бізнес у місті Антверпен має кількасотрічну історію, тут працюють тисячі компаній.

Речник Антверпенського світого алмазного центру (AWDC) Том Нейс в коментарі Euronews у травні заявив, що ефективні санкції можуть бути на глобальному рівні, а не лише в Євросоюзі чи країнах Заходу. Інакше від санкцій буде нульовий вплив, а від втрати Бельгією доступу до російських алмазів виграють її неєвропейські конкуренти, які не збираються запроваджувати санкції проти російських діамантів.

Чи може Бельгія замістити російські алмази видобутими в інших країнах, наприклад, в Ботсвані?

Як пояснює експерт з діамантової галузі Едан Голан, швидко зробити це не вдасться, тому що російські алмази становлять третину світових поставок, а запуск нових родовищ забирає багато часу.

“Це процес, який займає зазвичай приблизно 10 років. Наростити темпи швидко неможливо, це не нафта. І на відміну від нафтової сфери нарощування виробництва не впливає на ціни в алмазному секторі”, – пояснює він.

Отже ціни зростуть. “Я думаю, що буде великий поділ на ринку між природними алмазами та алмазами, створеними в лабораторіях. Певну нестачу компенсують продажем алмазів, створених у лабораторіях”, – прогнозує Едан Голан.

На його думку, ті споживачі, для яких природні алмази стануть надто дорогими, звернуть увагу на лабораторні.

Найбільше справді може постраждати алмазна індустрія Бельгії.

“У короткостроковій перспективі менше необроблених алмазів потрапить туди, їх натомість купуватимуть в Еміратах та Індії. Якщо Бельгія втратить поставки з Росії, і вони підуть в Емірати – це надовго”, – вважає Едан Голан.

Йдеться про те, що Об’єднані Арабські Емірати стали одним з лідерів галузі після 2015 року. За даними Dubai Multi Commodities Centre, Емірати 2021 року обігнали Бельгію за обсягом торгівлі необробленими алмазами, а у 2022 році торгівля необробленими та обробленими алмазами в Дубаї виросла на 17% і сягнула 37 млрд доларів, повідомляє WAM.

Індійські ЗМІ повідомляли, що рішення про санкції проти необроблених алмазів з Росії завдасть удару по галузі у цій країні, в якій працюють сотні тисяч людей. Індійське місто Сурат є провідним світовим центром ограновування алмазів, а в Мумбаї діє одна з найбільших алмазних бірж світу.

Як повідомляє індійська The Straits Times, наразі 35% алмазів, які використовують в Сураті, постачає “Алроса”. Президент алмазної біржі в Мумбаї Ануп Мехта навіть заявив FT, що від російських алмазів залежать 60% робочих місць в індійській алмазній індустрії.

Проте на думку Едана Голана, Індія та інші великі країни-покупці російських алмазів постраждають від санкцій лише, якщо США запровадять санкції проти оброблених алмазів (діамантів). Адже щоб потрапити на найбільші західні ринки, їм доведеться надати підтвердження, що ці діаманти не були ограновані з російських необроблених алмазів.

Індійська Рада зі сприяння експорту дорогоцінних каменів і ювелірних виробів (Gem and Jewellery Export Promotion Council) не відповіла на запит BBC Україна про коментар про наслідки санкцій для індійської алмазної індустрії.

Чи вдасться домогтися ефективних санкцій?

Проте певні позитивні зрушення для України вже є. Радник Офісу президента, секретар Міжнародної робочої групи санкцій проти Росії (“група Єрмака-Макфола”) Владислав Власюк розповідає, що у лютому-березні дійсно був спротив запровадженню санкцій з боку Бельгії, але зараз є сигнали про готовність змінити позицію.

За його словами, скоріше за все, заборона російських алмазів буде поетапною.

“Будуть три категорії за розміром: під санкції спочатку потраплять найбільші алмази, потім дрібніші та ще дрібніші”, – пояснює Власюк.

На технічному рівні рішення запровадить G7, зараз розробляють механізм, як доводити походження каміння.

Власюк відзначає, що деякі західні компанії від санкцій дійсно постраждають, і російських алмазів може стати більше в країнах, які не приєдналися до санкцій – в Еміратах, Індії або Китаї, але ключовий споживацький ринок вони втратять.

“До країн великої сімки російські діаманти не можна буде експортувати в жодному вигляді”, – переконаний він.

Едан Голан відзначає, що інвестиції в розробку систем відстеження походження діамантів останнім часом зросли.

“Ймовірно, будуть знати походження лише частини алмазів. Але іншу частину алмазів, походження яких не зможуть відстежити, автоматично підозрюватимуть в тому, що вони з Росії”, – пояснює він.

Поки походження дорогоцінного каміння можна встановити лише перед його обробкою, в обробленому вигляді це неможливо.

Водночас є ідеї, як відстежувати географічне походження алмазів. Як писала FT, йдеться про машини, які можуть встановлювати ймовірне географічне походження алмазу шляхом виявлення та аналізу його мікроелементів або ж вигравірувати на алмазі наномаркери, які залишаться на ньому навіть після ограновування та полірування, тобто коли алмаз вже буде діамантом. Прототипи таких машин планує наприкінці 2023- на початку 2024 року випробувати компанія Spacecode techonologies..

Позитивним для України є також зростання етичних стандартів серед споживачів діамантів.

“Споживачі все більше роблять пріоритетом сталий розвиток та етику поряд з традиційною увагою до дизайну, якості та ціни, обираючи діаманти, і готові платити за це”, – йдеться в доповіді Diamond Insight Report 2022.

Тож заклики України до споживачів у західних країнах не купувати діаманти, вироблені з російських алмазів, можуть почути.

Обкладинка – Ангеліна Корба

Автор: Георгій Ерман

Джерело: BBC Україна