З моменту нападу Росії на Україну фінські компанії зробили бізнес у Росії щонайменше на понад 1,5 мільярда євро. Частина цих грошей потрапила в компанії, власниками яких є олігархи, які перебувають під санкціями Заходу та належать до найближчого оточення Володимира Путіна.
Дані ґрунтуються на звіті редакції відділу розслідувань Yle МОТ, який базується на митній статистиці, отриманій з комерційної бази даних.
Насправді ця цифра значно вища, оскільки до вибірки потрапила лише частина фінських компаній, які торгують з Росією. Дані також не є повними, оскільки в них відсутня інформація про імпорт та експорт, які відбулися після осені 2022 року.
Багато фінських біржових компаній, таких як Neste і Metso Outotec, продовжували торгувати з Росією після початку загарбницької війни. Відтоді вони заявили, що припинили торгівлю в Росії. Багато біржових компаній пояснюють продовження свого бізнесу в Росії труднощами з продажем своїх активів і дотриманням угод, укладених до початку війни.
За клієнтами Metso Outotec стоять численні підсанкційні олігархи
Компанія Metso Outotec, що займається видобутком каменю та мінералів, трохи більше ніж через тиждень після початку повномасштабної війни оголосила, що призупиняє постачання до Росії.
Матеріали, отримані відділом розслідувань Yle, свідчать, що компанія продовжувала торгувати з Росією щонайменше кілька місяців після заяви. Серед іншого, вона експортувала в Росію запасні та швидкозношувані частини для обладнання.
Клієнтами Metso Outotec були кілька російських компаній олігархів, які потрапили під санкції.
Metso Outotec заявляє, що дотримується санкцій проти Росії, оскільки вони поширюються лише на компанії, в яких підсанкційні особи мають мажоритарну частку.
Основним замовником компанії під час війни був Тайшетський завод акумуляторних матеріалів, розташований у Сибіру. Він належить компанії “Русал”, одному з найбільших у світі виробників алюмінію.
На кінці ланцюжка власників “Русала” знаходиться олігарх Олег Дерипаска. Дерипаска став міноритарним акціонером компанії вже кілька років тому, оскільки хотів мінімізувати шкоду від санкцій для свого бізнесу. Йому також належить конгломерат “Російські машини”, до складу якого входить “Військово-промислова компанія”, постачальник зброї та військової техніки для російської армії.
Metso Outotec також постачала обладнання для Удоканської міді, одного з найбільших у світі виробників міді, та Михайлівського залізорудного комбінату, що належить “Металоінвесту”, та є одним із найбільших у Росії.
Їхнім основним власником є Алішер Усманов, який, згідно з санкційним списком ЄС, має тісні зв’язки з Путіним. За даними інформаційного агентства Інтерфакс, Усманов через свою інвестиційну компанію володіє 49% Удоканської міді та “Металоінвесту”.
ЄС додав і Усманова, і Дерипаску до свого списку санкцій незабаром після нападу Росії.
Серед власників Металоінвесту також є Андрій Скоч, який також перебуває у санкційному списку ЄС. За даними Forbes, він де-факто володіє 30% компанії, хоча номінально передав свої акції батькові та дочці для своєї політичної кар’єри. США також додали батька і доньку до свого санкційного списку у квітні 2023 року.
Найбільшим клієнтом Metso Outotec в Росії була нікелева компанія “Норільський нікель”, якій вона поставила товарів на десятки мільйонів євро. Найбільшим власником “Норильського нікелю” є Володимир Потанін, член найближчого оточення Путіна. Він входить до санкційних списків США та Великобританії, але уникнув санкцій ЄС. Припускають, що причиною цього є дефіцит нікелю в ЄС. Олег Дерипаска також є одним із власників “Норильського нікелю”.
Metso Outotec експортувала до Росії товарів на суму понад 100 мільйонів євро: “Ми повністю дотримуємося санкцій”
Генеральний директор Metso Пекка Ваурамо не дав інтерв’ю журналістам. Натомість компанія надіслала відповіді електронною поштою через директора з комунікацій компанії Хелену Марджаранну.
Metso Outotec повідомляє, що закрила угоди з Русалом, Металоінвестом і Удоканською міддю.
У компанії кажуть, що після початку війни почали систематично скорочувати чинні контракти. Нових контрактів не укладено. Однак компанія стверджує, що за останні три квартали 2022 року поставила “несанкціонованої” продукції “несанкціонованим клієнтам” на 124 мільйони євро. У митних даних, отриманих Yle, ця цифра нижча, оскільки інформація не є повністю вичерпною.
– Ми повністю дотримуємося всіх санкцій проти Росії, включно з тими, які не входять до переліку ЄС, – пише компанія.
– Ми вважали за краще доставляти обладнання чи запчастини на заводи, якщо альтернативою була сплата значних сум Росії через договірні штрафи.
Бізнес з підсанкційними олігархами може бути легальним
Навіть якщо олігарх потрапив у санкційний список, ведення бізнесу з компанією, яка йому належить, може бути дозволена.
Піа Саріваара, голова групи санкцій у Міністерстві закордонних справ Фінляндії, підтверджує, що транзакція дозволена, якщо особа, яка потрапила під санкції, володіє менш ніж 50 відсотками компанії. Якщо на компанію потрапило декілька осіб із санкційного списку, їх сукупна частка не може перевищувати 50 відсотків. Разом із власністю, однак, необхідно також перевірити контроль заборонених осіб у компанії.
Буває складно встановити структуру власності та владних відносин у компаніях. Власники ховаються за холдинговими компаніями та податковими гаванями. Деякі вигнанці намагалися обійти правила, передаючи право власності своїм близьким соратникам або власникам-привидам, але все одно зберігали остаточний контроль над компанією. Ведення бізнесу з такою компанією заборонено.
Деякі фінські компанії також вели бізнес з компаніями або їхніми власниками, які зареєстровані в країнах, що не входять до ЄС.
– З точки зору санкцій ЄС це дозволено, але такий бізнес може викликати проблеми, пов’язані з фінансуванням компанії і платіжним трафіком, наприклад, – заявляє Саріваара.
Банки особливо обережні, коли мають справу з суб’єктами, що перебувають у санкційному списку США. Для банків та їхніх клієнтів життєво важливо вести бізнес у доларах.
Фінська компанія експортувала фарбу на шахту, що обслуговує російську військову машину
Metso Outotec була не єдиною фінською компанією, яка вела бізнес з гірничодобувними компаніями в Росії.
За даними митниці, влітку 2022 року лакофарбова компанія Valspar поставила на Новолипецький металургійний комбінат фарби для металу на мільйони євро. Valspar є частиною глобальної лакофарбової компанії Sherwin-Williams.
Новолипецький металургійний комбінат (НЛМК), якому належить металургійна шахта, звинувачують у обслуговуванні російської військової машини. Основним власником Новолипецького МК є один із найбагатших російських олігархів Володимир Лісін. Він підпадає під санкції Австралії, але його позбавили від санкцій ЄС. НЛМК володіє виробничими потужностями, наприклад, у Франції та Бельгії.
За словами Анніни Туомінен, генеральної директорки Valspar, Sherwin-Williams оголосила про припинення діяльності в Росії в квітні 2022 року, коли також були припинені всі продажі в Росію. Останні постачання фарби були отримані до того, як санкції щодо фарби набули чинності.
Фінська компанія: часом важко перевірити історію компаній
Під час війни з Росії до Фінляндії було імпортовано значні обсяги енергії та хімікатів, серед іншого.
Раніше Yle вже повідомляло, що фінська державна компанія Gasum закупила з початку війни зріджений газ у Росії щонайменше на 175 мільйонів євро. Вона все одно закуповує газ і виправдовує це довгим контрактом. Згідно зі звітом Yle, з початку війни в Україні Gasum закупила газу щонайменше на понад 600 мільйонів євро.
Є ще кілька фінських компаній, які купували зріджений газ у Росії. Вони кажуть, що припинили імпорт з Росії після початку війни.
Більшість газу, який купують фіни, надходить від російської енергетичної компанії “Новатек”. Її основним власником є Леонід Міхельсон, який перебуває у списку санкцій кількох західних країн, але не ЄС. Іншим великим власником “Новатека” є російсько-фінський олігарх Геннадій Тимченко, який перебуває у санкційних списках ЄС та США.
Чимало хімічних речовин до Фінляндії також завезли з Росії. Саме тому компанія зі зберігання хімікатів Advario Finland (раніше Oiltanking Finland), яка працює в Котці, фігурує в митній інформації, отриманій Yle.
Advario не торгує в Росії, а виступає посередником для своїх клієнтів. Більшість хімікатів, які вона отримує, розвозять по всьому світу.
Серед її російських партнерів – компанії та власники, які з початку війни потрапили до санкційного списку ЄС.
Наприклад, у митних документах з’являється компанія під назвою “Газпромнефть Логістика”. Вона є частиною “Газпром нафти”, яка в основному відповідає за видобуток нафти російського державного енергетичного гіганта “Газпром”. ЄС додав “Газпром нафту” до своїх санкцій невдовзі після початку війни.
За даними Advario, “Газпромнефть Логістика” володіє вагонами, які використовуються для перевезення хімікатів. Саме тому вона з’являється в митних документах.
Компанії, що належать російській державній нафтовій компанії “Роснефть”, також брали участь у постачаннях для Advario. Так само як і компанія “Рутгерс-Севертар”, яка [частково належить Алексею Мордашову, що перебуває у санкційному списку ЄС. Він передав свої активи дружині після того, як потрапив під санкції.
За словами Мер’ї Поркки, генеральної директорки Advario, компанія дотримується санкцій. Не всі продукти з Росії були прийняті. Перевірка історії компаній іноді буває складною, – каже вона.
– На початку це була велика робота, коли потрібно було перевірити власників вагонів, платформ, контейнерів, транспортних компаній і банків, які їх фінансують. Різні органи влади мали різну інформацію, і санкції по-різному тлумачилися різними країнами, – пояснює Поркка.
До літа 2022 року хімікати можна було ввозити з Росії досить вільно. Навіть після цього санкції передбачали перехідні періоди.
Поставки хімії з Росії в цистерни Advario значно зменшилися, але окремі потяги все одно надходять.
Професор: торгівля фінських компаній у Росії сприяє продовженню війни
Професор російської енергетичної політики Велі-Пекка Тинккінен каже, що фінські компанії зміцнили російський військовий арсенал, продовжуючи торгувати з росіянами після вторгнення Росії в Україну.
Тинккінен вважає, що ведення бізнесу з російською гірничодобувною промисловістю є особливо шкідливим, оскільки гірничодобувна промисловість залежить від західних технологій. Шахти мають обладнання та машини, які швидко зношуються.
– Експортуючи запчастини і технології з Фінляндії до Росії, Росія має можливість виробляти сировину, необхідну для війни, що безпосередньо підтримує російську військову машину.
На думку Тинккінена, такі компанії, як Metso Outotec, намагаються очистити своє сумління, апелюючи до відсотків власності.
– Не має значення, чи володіє олігарх 49% компанії, чи всією компанією. Не має значення, чи є компанія на папері приватною або державною. У Росії, зокрема, енергетичний та сировинний сектори жорстко контролюються найближчим оточенням Путіна.
Тинккінен каже, що Росія користується ідеєю Заходу про верховенство права. Росія сама порушує всі договори, але, з іншого боку, вимагає, щоб інші дотримувалися їх, коли їм це вигідно.
– Компанії можуть заявити, що контракт більше не діє. Ми нічого не будемо платити і нічого не приймемо, – каже він.
За словами Тинккінена, це призведе до фінансових втрат для компаній, але водночас дозволить позбутися залежності від Росії, що створить нові можливості для бізнесу.
Джерело: YLE.fi
