Якщо КНДР стане стороною у війні на боці РФ – якою може бути відповідь Заходу?
Північнокорейські військові вже в Курській області – цю інформацію підтвердив генеральний секретар НАТО Марк Рютте після наради в штаб-квартирі Альянсу в Брюсселі з високопоставленими представниками Південної Кореї. Скільки саме солдатів із КНДР зараз перебуває безпосередньо в цьому регіоні, він не вказав, однак, за останніми даними Пентагону, загалом у Росії їх уже 10 тисяч. Військові проходять навчання на сході країни і, за прогнозами Вашингтона, “ймовірно, посилять російські війська поблизу України найближчими тижнями”.
Найкращі війська Пхеньяна
Це не прості солдати і не “гарматне м’ясо”, а північнокорейський спецназ, тобто найпідготовленіші війська в КНДР, які налічують 200 тисяч осіб, і питання в тому, чи продовжить Пхеньян перекидання цих сил до РФ, пояснила DW експертка з оборонних досліджень у Королівському коледжі Лондона Марина Мірон.
Чи зможуть північнокорейські військові суттєво змінити ситуацію на полі бою у війні Росії проти України, залежатиме від багатьох факторів. Наприклад, їм доведеться долати мовний бар’єр і вчитися поводженню з російською технікою. Тож інтеграція цих солдатів, їхня взаємодія з російськими підрозділами та впровадження будуть проблематичними, вважає Мірон.
Однак найважливіше те, де і як їх вирішать задіяти, каже вона. Так, у Курській області північнокорейці могли б узяти на себе частину логістичних завдань, аби вивільнити людські ресурси армії РФ для перекидання військ на Донбас і захоплення стратегічно важливих міст, таких як Покровськ, вважає аналітикиня. Але, за її словами, цим потенціал північнокорейського спецназу не обмежується: “Вони можуть бути використані для підготовки поля бою перед наступальними операціями. Це означає, що вони будуть заходити до українських формувань у тил і виводити їх з ладу, створюючи тим самим оперативну перевагу для російських військ”.
Чи створили Москва і Пхеньян прецедент?
У бесіді з DW Марина Мірон назвала цю ситуацію “правовим прецедентом”: з її точки зору, таким залучення північнокорейських солдатів у Росії можна вважати на підставі ратифікації Держдумою РФ договору про всеосяжне стратегічне партнерство з Пхеньяном.
У червні 2024 року Росія та КНДР підписали угоду про всеосяжну співпрацюФото: Vladimir Smirnov/POOL/TASS/dpa/picture alliance
Своєю чергою, юристка і наукова співробітниця Центру вивчення розвідки і безпеки (CISS) при Університеті бундесверу в Мюнхені Верена Джексон не відносить цей випадок до прецедентів. Вона вказує, що взаємне “позичання” солдатів державами існувало задовго до цього випадку, наприклад, під час американської війни за незалежність у XVIII столітті, а чинне міжнародне право – це продукт законів і досвіду воєн попередніх століть.
Проте Джексон згодна з тим, що для сучасного періоду – після світових воєн і Женевських конвенцій 1949 року – таке явище є “новацією”. “Я б однозначно назвала це поворотною точкою для сучасного права і нинішньої політичної ситуації”, – підкреслила експертка з міжнародного воєнного права.
Чи наслідуватимуть інші країни приклад КНДР?
Марина Мірон попереджає, що тепер інші країни можуть наслідувати приклад КНДР, підписавши з Москвою угоду про співпрацю, зокрема оборонну, і надіславши їй як підкріплення свої війська. У цьому контексті військова аналітикиня згадує, наприклад, В’єтнам.
Але наскільки легітимні такі дії? З одного боку, кожна держава вільна укладати угоди з іншими державами – це гарантується міжнародним правом на підставі принципу суверенітету. Але, з іншого боку, існують юридичні критерії чинності угод для їхнього загального визнання.
Наявність міжурядового договору між РФ і КНДР не впливає на незаконність або законність військової підтримки, яку Пхеньян надає Москві, пояснює Верена Джексон з точки зору міжнародного права. Вирішальним у цій ситуації є те, як саме організована ця підтримка.
Чи має КНДР право відправляти в Росію війська?
Наприклад, такі випадки, як зараз із Північною Кореєю, у міжнародному праві могли б вважатися запозиченням державних органів, вважає Джексон. Однак для цього північнокорейські солдати мають бути повністю інтегровані в російську командну структуру, а отже, Росія має відповідати за їхні дії.
Грубо кажучи, зазначає юристка, іноземні солдати розглядаються як матеріал, що його постачає Північна Корея і яким Росія може розпоряджатися на власний розсуд. Але навіть у законному випадку з наданням в оренду держорганів виникають складні юридичні питання.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте підтвердив присутність у Росії північнокорейських військФото: François WALSCHAERTS/AFP
При цьому в брюссельських штаб-квартирах – як Європейського Союзу, так і Північноатлантичного альянсу – називають перекидання північнокорейських військ у Росію для участі в її незаконній агресивній війні проти України серйозним порушенням міжнародного права, зокрема й основоположних принципів Статуту ООН та резолюцій ООН.
“Ситуація, на жаль, не така проста з юридичного погляду, – каже Джексон. – Правова оцінка має бути зроблена незалежно від політичної або стратегічної оцінки. Безсумнівно, ситуація зараз явно загострилася, але це не означає, що в її основі обов’язково лежить поведінка, яка суперечить міжнародному праву, навіть якщо вона сумнівна з моральної точки зору”.
“Якщо КНДР стане стороною у війні, потенціал ескалації величезний”
Вона пояснює, що в цій ситуації більше нюансів, ніж випливає з політичних заяв. Так, північнокорейські війська в Росії без участі в бойових діях і без негайних підготовчих заходів не роблять КНДР стороною у війні. Тому Україна не має права просто напасти на Північну Корею. Однак навіть у цьому випадку Пхеньян все одно діє поза рамками міжнародного права, оскільки підтримує агресора.
Верена Джексон розмірковує так: “Якщо північнокорейські солдати беруть безпосередню участь у бойових діях разом із Росією в Україні, необхідно з’ясувати, як саме це відбувається. Вони задіяні як такі чи під російським прапором і в російській формі? Тоді виникає конкретне запитання: чи стає Північна Корея воюючою стороною – а отже, законною ціллю – і кому приписують дії північнокорейських солдатів”. Якщо КНДР стане воюючою стороною, потенціал ескалації величезний, резюмує юристка.
“Російська тінь над Корейським півостровом”
НАТО закликала Росію і КНДР негайно припинити спільні військові дії. Поглиблення їхньої військової співпраці – загроза як для євроатлантичної безпеки, так і для Індо-Тихоокеанського регіону, переконаний генсек Альянсу Рютте. Він уже неодноразово вказував, що взамін Пхеньян може вимагати від Росії аналогічної підтримки, тому союзники по НАТО обговорюють розширення співпраці з країнами цього регіону.
“Російська тінь нависла над Корейським півостровом”, – каже Марина Мірон. Але, на її думку, захистити Південну Корею НАТО було б дуже складно. “Стримування НАТО провалилося, в Альянсу немає конкретної стратегії, як впоратися з Росією, а тепер до неї приєднується Північна Корея, що ще більше ускладнює стратегічну ситуацію для НАТО”, – підсумувала вона.
Якою може бути відповідь Заходу
На цьому тлі Північноатлантичний альянс та його партнери говорять і про посилення військової підтримки України. Так, наприклад, Південна Корея досі постачала українцям лише нелетальні види озброєнь, але тепер не виключає перегляду цієї позиції.
Досі Південна Корея постачала Україні лише нелетальні озброєння. Тепер ситуація може змінитисяФото: Jae C. Hong/AP Photo/picture alliance
На підтримку російської агресії Пхеньяном “буде дано належну відповідь”, узгоджену з міжнародними партнерами, пообіцяли в Євросоюзі. У цьому контексті 4 листопада відбудеться стратегічний діалог ЄС – Південна Корея, співголовувати в якому буде верховний дипломат Євросоюзу Жозеп Боррель.
Першим кроком, безумовно, можуть стати нові або більш жорсткі санкції, вважає Верена Джексон. Хоча, як і багато спостерігачів, вона задається питанням, чи справлять вони бажаний ефект на і так обкладений ембарго Пхеньян. Втім, співрозмовники DW у брюссельських кулуарах переконані, що такий потенціал є щодо Росії.
А якщо дійдуть висновку, що Північна Корея, як Росія, порушує заборону на агресивну війну, відправляючи своїх солдатів, то це вважатиметься воєнним злочином, що може призвести до Міжнародного кримінального суду, каже юристка.
“Водночас нинішня ситуація знову підкреслює дедалі більш гостру проблему того, що міжнародне право може ігноруватися державами легко й безкарно”, – резюмує вона.
Авторка: Ксенія Польська
Джерело: DW
Tweet
