Яку дезінформацію про Україну поширює режим Путіна у сфері ядерної енергії
Не зважати на дезінформацію з боку РФ неможливо, адже подеколи на неї справді відгукується світова спільнота. Особливо, коли справа стосується такої чутливої теми, як ядерна загроза. Аналіз цих фейків дозволяє зрозуміти, чого насправді хоче Росія та чого варто від неї очікувати, — наголошує доктор фізико-математичних наук, керівник проєкту «Російські фейки у сфері ядерної енергії» Максим Стріха.
«Ядерні» фейки російська пропаганда активно розкручує від початку повномасштабного вторгнення, зазначає RFI. Ними, зокрема, виправдовували й одну з цілей Росії — «демілітарізацію» України, яка, мовляв, стоїть на порозі створення ядерної бомби. Згодом дезінформація щодо ядерної теми стала інструментом залякування західних політиків, щоб спонукати їх зменшити підтримку та військову допомогу Україні.
Як зазначають аналітики проєкту, фейки не мають підґрунтя та розраховані на технічно необізнаних людей. Проте щоб попередити паніку, їх слід постійно відстежувати та своєчасно реагувати на них.
Фейк 1: Україна створює атомну бомбу
У 1994 році Україна підписала Будапештський меморандум, згідно з яким відмовилася від статусу ядерної держави в обмін на гарантії безпеки з боку РФ, Великої Британії та США. Проте він не захистив країну від нападу. 19 лютого 2022 року, напередодні повномасштабного вторгнення РФ в Україну, Володимир Зеленський під час свого виступу в Мюнхені сказав, що Україна розглядатиме можливість відмови від без’ядерного статусу, якщо Будапештський меморандум не працюватиме.
«Я ініціюю проведення консультацій у рамках Будапештського меморандуму. Скликати їх доручено міністру закордонних справ. І якщо вони знову не відбудуться або за їх результатами не буде гарантій безпеки для нашої держави, Україна матиме повне право вважати, що Будапештський меморандум не працює. І всі пакетні рішення 1994 року були поставлені під сумнів», — заявив Зеленський.
Російські пропагандисти одразу зреагували на цю заяву. У перші ж дні повномасштабного вторгнення почали наводити як основну його причину потребу зупинити Україну, яка створює атомну бомбу. Так, приватне інформаційне агентство Інтерфакс, покликаючись на не неназвані джерела в розвідці повідомило, що Україна ще 1994 року почала таємно розгортати ядерну програму, щоби творити атомну бомбу. Розроблення нібито велося в урановому та плутонієвому напрямках. Крім того, «Київ міг таємно придбати на Заході технології відцентрового збагачення урану та лазерного розділення ізотопів». Також у матеріалі наголошували, що «наукова спільнота України має достатні компетенції для створення ядерного вибухового пристрою як “вибухового”, так і “гарматного” типу».
«Йшлося про Харківський фізико-технічний інститут, Інститут ядерних досліджень НАН та Інститут проблем безпеки атомних електростанцій у Києві. Власне, уся робота цих інститутів провадилася під прискіпливим контролем МАГАТЕ. Наші фізики-ядерники завжди були під прискіпливим контролем, і зробити щось було фактично неможливо», — говорить Максим Стріха.
Ще один чинник — Україна за часів СРСР спеціалізувалася на засобах доставки ядерної зброї на ракетах, натомість досвіду створення безпосередньо ядерних зарядів не було. До того ж, зауважив дослідник, Україна просто не мала фінансових ресурсів — а це колосальні суми — для того, щоби реалізувати такий проєкт. Це ґрунтовно пояснили українські спеціалісти в численних інтерв’ю світовим ЗМІ.
«Унаслідок усіх цих факторів фейк про українську ядерну бомбу швидко видихнувся. І вже на вересень минулого року це навіть самим росіянам було нецікаво», — пояснив Максим Стріха.
Фейк 2: Україна створює «брудну бомбу»
23 жовтня 2022 російське державне медіа «РІА новості», покликаючись «на власні джерела» публікує «сенсаційну» новину: Україна нібито планує підірвати на своїй території «брудну бомбу» і звинуватити в цьому РФ. Мовляв, у такий спосіб хочуть звинуватити РФ у використанні зброї масового ураження.
Одразу ж після того міністр оборони Росії Сергій Шойгу терміново проводить телефонні переговори із очільниками оборонних відомств Франції, Туреччини, Великобританії та США, яким розповідає про свою «занепокоєність щодо ймовірних провокацій з боку України із застосуванням “брудної бомби”».
Наступного дня подробиці «провокації» під час брифінгу оприлюднює начальник російських військ РХБЗ Ігор Кирилов та заявляє, що для цього українці нібито збиралися використати відпрацьоване паливо атомних електростанцій.
«Справді, “брудну бомбу”, це я як фізик можу засвідчити, зробити легше. Але для цього потрібно багато радіоактивної речовини, інакше її ніхто і не помітить. Знов таки, уся робота українських АЕС відбувається під прискіпливим контролем МАГАТЕ. За цих умов накопичити запаси радіоактивної речовини, достатньої для того, аби зробити “брудну бомбу”, було неможливо», — запевняє Максим Стріха.
До того ж, як наголошує дослідник, на атомних електростанціях України, зокрема на Запорізькій, яку російські пропагандисти активно використовували у своїй фейках, ніколи не було обладнання, яке дозволило б узагалі дістати таке паливо. Тобто ці фейки були розраховані на людей, які не знаються на цьому.
«За певний час ця хвиля спала, оскільки попри те, що, контролюючи понад 1,5 року ЗАЕС, росіяни так і не змогли знайти ані найменших слідів того, що вони могли б пред’явити світу як начебто докази того, що в Україні були роботи над “брудною бомбою”», — каже Стріха.
Хоча, варто зазначити, що не змогли — не означає, що не намагалися. Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров 24 жовтня повідомив, що в РФ «є конкретна інформація відносно наукових інститутів в Україні, які мають технології, що дозволяють створити цю “брудну бомбу”». Його відомство з покликанням на Міноборони РФ навіть виклало у Twitter (нині Х. — Ред.) світлини, які нібито є свідченням цього.
Проте за кілька днів журналісти DW спростували ці твердження. Світлина, на якій, як стверджувалося, зображено дослідницький реактор у приміщенні Харківського фізико-технічного університету, була насправді зроблена в Гатчині під Санкт-Петербургом 2021 року. Тоді Володимир Путін відкривав дослідницький реактор ПІК — «найпотужніше у світі джерело нейтронів», як писали прокремлівські ЗМІ. Це фото також засвітилося на сайті «Росатому».
Ілюстрація з пластиковими пакетами, у яких начебто були складники «брудної бомби» (уран-235 та плутоній-239), насправді була зроблена 2010 року словенським Агентством з ядерних відходів (ARAO). Вона жодним чином не пов’язана з цими елементами. Як прокоментували в Агентстві, російське МЗС не мало дозволу публікувати світлину.
І третій «фотодоказ» із «науково-виробничим реактором в Україні» насправді виявився фотографією 2006 року з-під Єкатеринбурга — на ній зображено внутрішнє приміщення Білоярської атомної електростанції.
Фейк 3: Підрив ядерного сховища
Попри розвінчання, російська дезінформаційна машина не зупинялася. Торік у травні державна інформаційна агенція ТАСС (покликаючись на знов-таки неназвані джерела) запустила новину про те, що Україна готує провокацію в Харкові: нібито планується підрив сховища ядерного палива. Там, як стверджувалося, зберігалося відпрацьоване паливо від двох реакторів із фізико-технічного інституту та інституту низьких температур. Звістку швидко підхопили та розтиражували інші російські ЗМІ, зокрема ресурси кремлівського пропагандиста Володимира Соловйова, RT, РІА новості тощо.
«Найсмішніше, що в Харкові ніколи не було ні сховища ядерного палива, ні реакторів у названих інститутах. Узагалі ніколи. Себто, російські фейки взагалі втратили будь-який контакт із реальністю», — говорить Максим Стріха.
Фейк 4: Ядерний вибух на Хмельниччині
Ще один гучний фейк запустили після ракетної атаки 13 травня 2022 року: тоді російські ракети влучили в обʼєкти поблизу Хмельницького.
Відео потужного вибуху миттєво розлетілося російськими медіа, пропагандисти заговорили про «ядерний гриб», підрив «складу снарядів зі збідненим ураном» та «підвищений радіаційний фон».
Вибух на Хмельниччині після російської атаки, 13 травня 2023
Українські офіційні особи, зазначає Микола Стріха, так і не повідомили, що саме тоді вибухнуло. Натомість західні джерела припускали, що російська ракета влучила у склад старих авіабомб: «Оскільки вибух нагадував ззовні гриб, росіяни миттю запустили фейк про те, що начебто вибухнули снаряди зі збідненим ураном, які Велика Британія надала для танків. І зараз радіоактивна хвиля йде до Європи, а влада приховує це від народу, щоби не викликати паніки».
Розкачувати тему радіації тоді взялися в РФ на офіційному рівні. 19 травня секретар Радбезу РФ Микола Патрушев безапеляційно заявив: радіоактивна хмара сунеться на Європу. Також він звинуватив США у розміщенні на території України хімічної та біологічної зброї.
За кілька днів естафету підхопила скандально відома румунська сенаторка та прихильниця РФ Діана Шошоаке. Вона заявила, що після вибуху в Україні Польщу накрило хмарою радіоактивного пилу, який «за два дні подолав 400 км» та досяг Любліна.
Цей фейк не мав жодних фактологічних підстав. Як повідомляють журналісти vsim.ua, моніторинговий севіс SaveEcoBot не зафіксував суттєвої різниці між показниками рівня радіації на Хмельниччині станом на 9:00 12 травня та 09:00 13 травня.
Найближча точка вимірювання до місця вибуху була у Хмельницькому: за день до обстрілу рівень дози гама-випромінювання становив 0,12 мікрозіверта, після — 0,14 мікрозіверта. У Ружинській громаді, яка теж неподалік, — 0,15 та 0,12 відповідно.
Загаром заміри порівнювали в 24 пунктах спостереження із такими результатами:
– у 10 випадках рівень зріс;
– у 7 випадках — знизився;
– у 7 рівень — не змінився.
Рівень радіації у різних громадах Хмельниччини після обстрілу 13 травня: червоні точки — зростання, зелені — зниження, сині — показник без змін
«При цьому немає чіткої локалізації пунктів спостереження за напрямком зміни. У всіх трьох районах області є місця, де рівень радіації після обстрілу зріс, знизився або залишився незмінним», — резюмують журналісти. Коментуючи ці коливання, завідувачка кафедри екології Хмельницького національного університету Наталія Міронова зазначила, що вони не суттєві і не перевищують норми.
Проте з подання російських медіа ця дезінформація набула величезної популярності, зокрема й на Заході. Кадри з місця прильоту розійшлися світовими ЗМІ, видання навіть проводили серйозні розслідування, щоби перевірити, чи дійсно вони мають справу із фейком. Авторитетні ЗМІ, проаналізувавши ці повідомлення, рішуче їх відкинули, але «жовті» ресурси розтиражували їх по всьому світу.
Фейк 5: Україна отримає ядерну зброю
Наступний потужний фейк, який також активно обговорюють на Заході, присвячений тому, що Україна може отримати ядерну зброю. Її нібито мають надати західні союзники. Цю дезінформацію поширювали найвпливовіші пропагандисти, зокрема Володимир Соловйов, який стверджував, що це питання вже вирішено.
«Абсурдність цього фейку очевидна для всіх, хто знає про панічний страх західних урядовців проти будь-якого порушення режиму нерозповсюдження ядерної зброї. Проте серед російських пропагандистів ця тема стала чільною», — зауважує експерт.
Чого хоче Росія і як у ЄС сприймають «ядерну» пропаганду
Але якою врешті є мета Росії? Для цього вона настільки активно поширює таку дезінформацію? Основа мета створення цих фейків, як зазначають дослідники, полягає в намаганнях посіяти недовіру до України серед західних союзників.
Саме тому ці фейки активно поширюють і серед європейців. Насамперед під ударом країни, що межують із Україною, оскільки у разі будь-якої ядерної катастрофи вони також можуть постраждати. Зокрема, російські пропагандисти швидко створили фейкову інструкцію нібито від польського МОЗ на випадок викиду радіації.
Тоді (у червні 2023 року) проросійські телеграм-канали стверджували, що Україна готує теракт, у якому збирається звинуватити РФ. І ця інструкція надавалася як доказ. Проте на офіційному сайті МОЗ Польщі не було і немає жодних інструкцій на випадок ядерної аварії, їх узагалі не створювали.
Про високі ризики внаслідок ядерної катастрофи, зокрема, вибуху на Запорізькій АЕС, говорили і в Румунії. Деякі місцеві ЗМІ навіть вдавалися до доволі апокаліптичних прогнозів, говорячи про можливу евакуацію населення, зростання кількості онкологічних захворювань та руйнівні наслідки на роки.
— Було багато теорій про біолабораторії, про «брудну бомбу», ядерні вибухи, і всі ці наративи проходили і через Румунію, — пояснює Ніколае Цибріган, експерт у боротьбі з дезінформацією та координатор проєкту Digital Forensic Team (Румунія). — Але вони не були прямим перекладом із російської, вони прийшли через англомовний мейнстрим, через ультраконсервативні канали, які більше піддавалися цим наративам. Усе, що шокує, що викликає емоції, більше сприймається тут (у ЄС загалом та Румунії зокрема. — Ред.). Тому що якщо говорити про ядерний вибух, то бояться всі.
Як зауважує експерт, у Румунії навіть говорили про необхідність запасатися пігулками йодиду калію (їх приймають у разі викиду радіації. — Ред.), готувати тривожні валізки, адже ніхто достеменно не знає, що може статися в Україні. Усі ці чутки згодом перетворилися на справжню дезінформацію.
Друга мета, яку переслідує російська пропаганда, — ядерний шантаж та спроба залякати світ. Тож, як наголошує Максим Стріха, українські експерти мають активно працювати над спростуванням дезінформації, щоби не допустити того, щоби світ хоча б на деякий час у неї повірив.
Джерело: RFI
