Зеленський скасував кримінальну відповідальність за п’яне керування авто, а потім передумав? Це не фейк, але і не правда

«Зеленський скасував кримінальну відповідальність за нетверезе водіння» – рясніли ЗМІ заголовками 2-3 липня. Та коли 12 липня п’яний водій спричинив ДТП, у якому загинуло четверо членів однієї сім’ї – президент заявив, що виступає за максимальні терміни для людей, які стають винуватцями таких аварій, «можливо і до довічного».

У коментарях під останньою новиною українці взяли президента на кпини. Мовляв, президент не пам’ятає, який закон він недавно підписав; каже одне, а робить інше тощо. З такої реакції можна зробити один однозначний висновок: люди не читають медіа уважно. Тому що кримінальна відповідальність за керування авто в нетверезому стані та кримінальна відповідальність за ДТП, спричинене п’яним водієм, – це різні речі та статті Кримінального кодексу. На початку місяця президент ініціював змінити перше, але лише після аварії задумався і про друге.

Та як з’ясувалося, незрозуміло, чи перед тим Зеленський і справді скасував кримінальну відповідальність для п’яних водіїв, які нікого не збили. Як відповів на це юрист і експерт із питань конституційного права Тарас Шевченко: «А цього ніхто не знає».

Правова невизначеність

Аби розібратись у цій заплутаній історії, давайте відновимо хронологію подій.

19 квітня 2019 року тоді ще президент Петро Порошенко підписав закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», де запроваджується таке поняття як «кримінальні проступки». Це таке діяння, за яке в основному передбачений штраф у розмірі не більше 51 тис. грн «або інше покарання, не пов’язане з позбавленням волі».

Цей же закон кримінальним проступком у тому числі визнає керування транспортним засобом у нетверезому стані. Ці зміни мали запрацювати 1 січня 2020 року – до цього часу патрульній поліції слід було вирішити процедурні питання. Та вчасно не вийшло, а тому запуск закону перенесли.

1 липня 2020 року цей же закон про кримінальну відповідальність за керування авто в нетверезому стані таки запрацював. Згідно з ним водіїв штрафують на 17-34 тис. грн (раніше було 10,2 тис.), а коли зловлять п’яними за кермом повторно – на 51 тис. грн, крім того відібравши посвідчення водія на 2-3 роки. У Кримінальному кодексі України з’явилась відповідна стаття 286-1.

Та перед тим 17 червня 2020 року депутати Верховної Ради ухвалили зміни до цього ж закону, тоді ще нечинного: затвердили для нетверезого керування знов адміністративну, а не кримінальну відповідальність. Керувались тим, що процедура складання адміністративного протоколу займає менше часу, а відтак патруль міг би працювати ефективніше.

«У середньому на процедуру оформлення кримінального проступку поліцейські витрачали 6-8 годин, у той час як у випадку з адміністративною процедурою оформлення займає лише 2-3 години», – пояснили в МВС. 1 липня закон мав запрацювати саме з урахуваннями цих змін.

3 липня 2020 року президент Володимир Зеленський підписав ці зміни до закону, таким чином нібито дійсно скасувавши кримінальну відповідальність.

Втім, надто пізно – бо 1 липня вже встиг запрацювати новий «кримінальний» закон, куди правки не внесли. Чому запізнилися з підписом? «Це вже питання до Володимира Олександровича», – говорить адвокат Владислав Власюк.

Він пояснює, що 17 червня з чинного закону 2018 року просто видалили кілька останніх рядків. Вони вказували на те, що нині стаття 130 Кодексу України про адміністративні порушення (КУпАП), за якою раніше карали п’яних водіїв, зазнає змін, а Кримінальний кодекс доповнюється відповідною статтею 286-1. «Тобто депутати не підписали щось нове, а прибрали те, що вже мало з’явитись», – каже пан Власюк.

А в юридичній сфері це не працює. «Після того, як закон про внесення змін набув чинності, його не можна змінювати, бо це не матиме наслідків. Зміни треба вносити не в закон про внесення змін, а в сам Кримінальний кодекс», – говорить Тарас Шевченко.

Через це виникла правова невизначеність, тому що стаття щодо керування транспортом у стані сп’яніння в Кримінальному кодексі досі чинна, але як видно зі звітів Департаменту патрульної поліції України – зараз поліція застосовує до п’яних водіїв авто стару адміністративну статтю 130. Навіть попри те, що після ухвалення нового закону, підписаного ще Порошенком, станом ще на 18 липня у цій статті йдеться виключно про покарання п’яних водіїв суден, не авто. «У результаті все, що оформлюється зараз, реально буде розвалюватися в судах. Така думка теоретиків», – каже Владислав Власюк.

Таким чином Зеленський з депутатами хоч і хотіли скасувати кримінальну відповідальність за п’яне керування авто, але не зуміли зробити це як слід. Зрештою, «кримінальна відповідальність» у випадку цього проступку означає лише більші штрафи, можливі виправні роботи, але кидати за ґрати п’яних водіїв у планах не було.

Нині депутати терміново взялися виправляти закон, який зіпсували. І 13 липня у першому читанні вже ухвалили законопроєкт № 2695, який має прибрати правову невизначеність.

Проте зі штрафами історія дивна. Президент вважав, що чинні штрафи не мають стримувального ефекту для водіїв, а тому їх треба в 5-10 разів збільшити, якщо порушення незначне. Та за новим законопроєктом перший штраф за керування в нетверезому стані знову становитиме 10,2 тис. грн і таких водіїв позбавлятимуть водійських прав на один рік – усе, як і до 1 липня.

Законопроєкт також пропонує запровадити адміністративний арешт строком до 10 діб «для негідників, які вдруге сідають за кермо в стані сп’яніння», як пояснив у коментарі для «Радіо Свобода» заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко.

Збільшується відповідальність і для водіїв, позбавлених водійських прав за керування в нетверезому стані, які все одно сіли за кермо: раніше за це було лише 510 грн штрафу (порівняно з 10,2 тис. за п’яне керування на перший раз), а тепер 20 тис. грн, плюс додаткове позбавлення водійських прав від трьох до п’яти років.

Також раніше справи п’яних водіїв розглядали до трьох місяців, і якщо їх затягували – порушники звільнялися від відповідальності. Сотні проваджень закривали саме з цієї причини, каже пан Власюк: «Тепер же справи пропонують розглядати один рік».

Законопроєкт також прибирає лазівки, через які раніше сотні водіїв звільняли від відповідальності через «малозначність» порушення: мовляв, нікого ж не травмували. Через цю «лазівку» правопорушникам навіть скасовували штраф – оголошували лише усне зауваження.

«Також особи, що вчинили правопорушення в стані сп’яніння не можуть звільнятися від відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям, примиренням з потерпілим, передачею на поруки», – пояснює Владислав Фісун, юрист компанії «Глагос».

Проте це вже нововведення до Кримінального кодексу, що стосується безпосередньо ДТП за участі п’яних водіїв. Зараз існує кримінальна відповідальність за будь-які ДТП, незалежно від того, чи їх скоїли п’яні, чи тверезі водії. Залежно від наслідків ДТП, передбачено покарання від штрафів до десяти років в’язниці. А алкогольне чи наркотичне сп’яніння у Кримінальному кодексі є загальною обставиною, що обтяжує будь-яке покарання. Депутати пропонують, щоб за аварію, що спричинила середні тілесні ушкодження, п’яних водіїв позбавляли волі до трьох років і водійських прав до п’яти років, а в разі тяжких травм, смерті однієї чи кількох осіб – від семи до 12 років в’язниці з позбавленням водійських прав від семи до десяти років.

Деякі депутати та активісти переживають, що законопроєкт передбачає збільшення повноважень поліцейських. Наприклад, вони нібито зможуть зупиняти і перевіряти авто без причини. За словами юриста Владислава Власюка, законопроєкт № 2695 передбачає запровадження «сліпих перевірок» (надання права за визначених умов на певний термін невеликій кількості патрульних зупиняти будь-який автомобіль та за наявності ознак сп’яніння зобов’язати водія пройти тест). А також створення «пунктів тверезості» (місць, де всі водії автомобілів, або кожен другий-третій-п’ятий зобов’язані будуть зупинитись та теж пройти тест на рівень алкоголю в крові). «Це абсолютно нормальна світова практика, – каже юрист. – Хоча певні ризики зловживань існують».

Утім, ці нововведення, а також суми штрафів і строків ув’язнення можуть змінитися під час другого читання законопроєкту. Тому не поспішайте з критикою.

Автор: Ілона Громлюк; MEDIASAPIENS