Керівник Головного слідчого управління Нацполіції: Як розшукують ухилянтів і коли вони отримують повістки?

Хто стоїть за нападом на квартиру журналіста Юрія Ніколова? Що стало причиною смерті колишньої заступниці генпрокурора Ольги Колінько і її доньки? Чи встановлено виконавців замаху на першого помічника президента, ексбізнес партнера Володимира Зеленського Сергія Шефіра? Які злочини наразі замовляють через телеграм-канали? Чому суди засуджують ухилянтів від мобілізації до умовних термінів покарання і коли вони отримують повістки? На яку суму компенсацій може розраховувати людина, яка втратила під час ракетного обстрілу своє майно і чи встановлюють правоохоронці особи тих, хто відповідальний за такі обстріли?

На ці та інші запитання в інтерв’ю “Цензор.НЕТ” відповів перший заступник голови Національної поліції України – керівник Головного слідчого управління Максим Цуцкірідзе.

ЯК РОЗШУКУЮТЬ УХИЛЯНТІВ?

– Поліція відзвітувала про те, що нападників на квартиру журналіста Юрія Ніколова встановили, але потім стало відомо, що їх відпустили. А днями двоє з них дали інтерв’ю, розповідаючи свою версію подій. Можете пояснити, чому відпустили?

– Їх ніхто не затримував, бо стаття Кримінального кодексу, по якій розслідується кримінальне провадження, не тяжка. Йдеться про частину 3 статті 171. Така кваліфікація не дозволяє нам їх затримувати, бо санкція статті не передбачає тримання під вартою.

Якщо ми їх затримаємо, завтра до нас прийдуть з Державного бюро розслідувань із запитанням, чому незаконно затримали, адже знаєте, що стаття не дозволяє цього зробити.

Водночас ми розуміли, що з огляду на суспільний резонанс, речові докази можуть бути знищені, тому у осіб, які були встановлені, проведено невідкладні обшуки, а докази вилучено. Зокрема, телефони, комп’ютерну техніку, на якій фіксувалася сама подія вчинення злочину.

А під час допитів встановлено організатора, який винаймав інших учасників цієї “акції” через один з телеграм-каналів.

Тепер нам треба встановити, хто був над організатором, тобто, чи є якісь замовники.

І я просив би засоби масової інформації не “підштовхувати” правоохоронців, бо тут головне – не зробити помилку. Буде ще проведено певні слідчі дії, ми не зупиняємось. А журналісти зможуть врешті-решт дати оцінку нашій роботі.

Щодо інтерв’ю, про яке ви сказали. Не все, що вони розповідали в своїх коментарях, надавали під час допитів.

– Менше чи більше говорять?

– Вони зазначають нові обставини. Бо як я вже сказав, провадження розслідується за статтею 171 Кримінального кодексу – Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів. А вони виходять публічно, хоч і з заблюреними обличчями, і говорять в інтерв’ю, що не знали про те, що це журналіст. А для того, щоб довести умисел саме по цій статті, треба зібрати докази того, що вони дійсно перешкоджали його діяльності як журналіста, чи впливали на його майбутню діяльність, чи хотіли покарати за попередню. Ми повинні чітко це довести і закріпити в матеріалах кримінального провадження.

Те, що вони були там – це зафіксовано, нам не потрібні додаткові докази. Якою була роль кожного? От тут ще потрібно попрацювати.

– Ці хлопці в своєму інтерв’ю також заявили, що той, хто їх залучив, стверджував, що дані дії “погоджено з СБУ”. В СБУ це спростували. Чи є дані, які вказують на те, що хтось із силовиків це дійсно погоджував?

– На даному етапі розслідування, після того комплексу слідчих дій, які я вже озвучив, немає підтвердження, що до цього причетні правоохоронні органи. Як Служба безпеки України, так і інші.

– За вашими оцінками, реально вийти на замовника?

– Чому ж нереально? Від відвертості організатора буде залежати, яким чином він буде співпрацювати зі слідством. Звичайно, окрім його показань, будуть перевірятись його зв’язки останніх днів перед цією подією. Тобто, з ким він зв’язувався, де перебував територіально. У нас є для цього ресурси.

– Але поки що ви не знаєте, хто ймовірний замовник?

– Є особа, яка стверджує, що є замовником. Але навіть ці покази потребують ретельної перевірки.

– Не вийде так, що оскільки ці люди не під вартою, то вони десь заховаються чи спробують у нелегальний спосіб покинути країну?

– Відповідати за людей, які вчинили безглуздя, будуть вони переховуватись чи не будуть, я не можу.

Хоч у нас завжди злочини проти журналістів – пріоритет, і ми реагуємо швидко, тут санкція статті, як я вже сказав, не передбачає обмеження волі.

– Повідомлення про підозри у цій справі комусь вже вручені?

– Поки що ні.

– Ви сказали, що вилучено техніку, де зафіксовано подію. Вони записували те, що відбувалось?

– Це була одна із умов виконання завдання.

– Показати, що вони це зробили?

– Так, продемонструвати. Бо за це все була грошова винагорода.

– Яка сума, відомо?

– Тисяча доларів на всіх. Це попередньо.

Насправді дуже багато подібних замовлень робиться через телеграм-канали по різні напади. Не по журналістах, загалом. Наприклад, останні підпали релейних шаф “Укрзалізниці”. Ми маємо 12 фактів, всі замовлення зроблено через телеграм-канали.

Це так само, як і з наркотиками. Всі закладки робляться через анонімні чати телеграм-каналів. Ми затримуємо особу, яка безпосередньо здійснювала закладку, а далі він і сам не знає, хто ще в ланцюжку.

– З наркотиками це вже давно налагоджено в телеграм-каналах і більш-менш зрозуміло, оскільки є люди, які знають, що шукають саме це. Але що це за телеграм-канали, через які вільно організовують злочини на замовлення?

– А що це за телеграм-канали, які надають обтікаємо послуги щодо уникнення від мобілізації? В яких пишуть, як правильно це зробити, де роздають повістки. Тут те саме. Це групи, які організовують 2-3 особи. Потім набирають підписників і роблять те, заради чого вони і завели цей телеграм-канал.

– Ще одна з тем, до яких наразі прикута увага суспільства – мобілізація. На жаль, зараз вже немає черг з добровольців, як це було в перші місяці повномасштабного вторгнення. Тому ТЦК доводиться розшукувати ухилянтів. Наскільки зараз поліція залучена до цього процесу?

– Ухилення від призову і мобілізації – це чітко наша підслідність, наш функціонал. Звичайно, ці кримінальні провадження розпочинаються за ініціативою територіальних центрів комплектування, тому що ми не можемо знати, хто ухилився, не відреагував на повістку, чи хто не з’явився після проходження ВЛК. Тому виключно після того, як надійдуть списки таких осіб, ми починаємо працювати. Там є певні процедури.

Ми провели, до речі, низку нарад з цього приводу з представниками Міноборони, затвердили спільні алгоритми відносно того, яким чином ми будемо діяти, в чому полягає їхня робота, а в чому наша.

Що стосується статистики, то розслідується близько 9400 проваджень щодо ухилення від мобілізації. До суду скеровано 2600 проваджень. Дещо повільно такі справи розглядаються в судах, ми розуміємо, що на суддів велике навантаження, але вже є й вироки. В 2022 році винесено 250 вироків, в 2023 – близько 300. Все ж таки, щоб люди відчували, що відворотності покарання немає за цим злочином, судам треба ще попрацювати.

Найбільша кількість кримінальних проваджень по ухиленню від мобілізації розслідується у прикордонних областях – Одеська, Закарпатська, Львівська, Чернівецька.

Якщо аналізувати ті вироки, які вже є, то в переважній більшості чоловіки, які ухиляються від мобілізації отримують умовні терміни покарання. Суди враховують моральний стан, якісь етичні речі, наявність родичів, які знаходяться на утриманні цих людей, дітей, їхні аргументи щодо непридатності до служби, хоча медична комісія надає довідку, що він придатний.

Але тут ще треба розподіляти, коли настає сам момент ухилення. Якщо це перша повістка і чоловік просто не з’явився треба з’ясувати, чому так сталося. Бо у нас же багато внутрішньо переміщених осіб, довести, що така людина отримала повістку надзвичайно складно. І що був умисел направлений на ухилення від мобілізації. Ну, сказав, що не бачив, не чув і т.ін. Але у нас і на це є відповіді. Ми встановлюємо, чи було відомо людині про повістку чи ні. Наприклад, свідчення сусідів чи родичів нам теж слугують в деяких випадках доказами того, що особа була усвідомлена про те, що повинна з’явитись до ТЦК і мобілізуватись.

– Умовні терміни покарання означають, що людина в армію вже не піде, але при цьому буде на свободі?

– Ні, вони і надалі підлягають мобілізації. Умовний термін більше про те, що якщо людина вчинить повторно те саме, то тоді вже буде реальний строк.

– А ті, відносно кого винесено вироки, можуть одразу служити чи треба чекати, коли закінчиться термін покарання?

– Це залежить від того, яким чином прописано в рішенні суду відбування умовного терміну. Я думаю, що під час винесення такого рішення суд керується тим, що це в майбутньому потенційний військовий ЗСУ. І виносить рішення таким чином, щоб все ж таки можливість служити в нього була.

– Ширяться чутки, що дехто намагається якраз отримати кримінальне провадження замість повістки, щоб не служити. Це правда?

– Наявність досудового розслідування, навіть підозри – це не привід не служити. Тут треба дивитись на те, який запобіжний захід обраний під час розслідування, чи не буде він обмежувати людину в пересуванні.

У нас є випадок, коли ми встановили за запитом наших міжнародних колег осіб, відносно яких ведуться слідчі дії в одній з країн Балтії. Декілька років тому там було здійснено викрадення людини з вбивством. Фігуранти справи – наші громадяни. Так от один з них, як встановлено, знаходиться на передовій. Він дав показання і підтвердив, що до цього злочину причетні ще дві особи, які віддали життя, воюючи за нашу країну.

Коли він нам відверто підтвердив наші напрацювання, ми йому вручили підозру, а запобіжний захід не обирали.

– Тобто, він продовжує служити?

– Так, на одному з найскладніших напрямків фронту.

– Фігуранти проваджень про ухилення від служби – це переважно люди, яких затримали на кордоні, чи їх розшукали на території країни?

– Ухилення від мобілізації – це одна стаття Кримінального кодексу, а протиправні дії, спрямовані на перетин кордону – інша. Не всі люди, які перетнули кордон, були призвані за мобілізацією. Але, розуміючи, що вони в майбутньому можуть підпадати під це, виїжджають. Тому тут не буде статті про ухилення, але вже є стаття про перетин кордону.

Тобто, це складна тема, яка тягне за собою комплекс статей, в тому числі щодо корупційних правопорушень, що стосуються осіб, які сприяють і перетину, і ухилянтам.

З початку дії воєнного стану слідчі Національної поліції розпочали розслідування у 6, 5 тисячах кримінальних проваджень, предметом яких є розслідування організації, керівництва чи сприяння незаконному переправленню через державний кордон чоловіків, які підпадають під мобілізацію.

Із них більша половина – саме за фактами незаконного переправлення через кордон, а всі інші – за сприяння таким діям: службові підроблення документів, зловживання службовим впливом тощо. Все це стосується саме організаторів і тих, хто їм допомагає.

Ті ж, хто намагається перетнути кордон поза межами пункту пропуску або в їх межах по підробних документах, несуть не кримінальну, а адміністративну відповідальність.

У таких випадках передбачено штраф 250 тисяч гривень. Це суттєві кошти, але є випадки, коли ми разом з прикордонниками по 5 разів ловили тих, хто намагався перетнути кордон. Кожного разу платять штрафи, але все одно намагаються виїхати.

– Які найпоширеніші схеми переправлення військовозобов’язаних через кордон?

– Переважно – це підроблення тимчасових посвідчень військовозобов’язаних, довідок ВЛК про непридатність до військової служби та зняття з військового обліку, пенсійних посвідчень, посвідчення батьків багатодітних сімей тощо.

Нерідко проводять і поза межами пункту пропуску ті, хто добре знається на місцевості – зазвичай в нічний час доби, за допомогою водного або автотранспорту у складі організованої групи з чітким розподілом ролей. Переправляють не тільки в країни Європи, а й на окуповані території, в Білорусь та росію з подальшим трансфером в країни Балтії.

До речі, якщо раніше по незаконному використанню так званої програми “Шлях” ми також розслідували немало проваджень, то зараз завдяки спільним діям представників правоохоронної системи, цей спосіб використовується менше. Ми не спостерігаємо наразі масовості внесення чоловіків в систему “Шлях”.

– Ви згадали телеграм-канали, де надаються певні поради і можливо послуги з ухилення від мобілізації. Але окрім них є також сайти, де теж пропонують подібне. На них звертаєте увагу? Чому їх не закривають?

– Вони ж пропонують це як юридичну допомогу. І сама обкладинка сайту нічого такого злочинного нам не видає. Але коли вже людина безпосередньо звертається за цими послугами, вони починають аналізувати конкретні можливості, яким чином її вивести з-під мобілізації. Незаконна діяльність починається саме з цього етапу. І такі дії ми документуємо.

І люди до нас самі звертались, розповідали, що прийшли до такої організації, а там їм нав’язували саме підроблені документи, які нібито зроблять у медичній установі чи в ТЦК, і вимагали за це кошти.

– Влітку минулого року звільнили всіх обласних воєнкомів, почалися перевірки у військкоматах, ТЦК, ВЛК, МСЕК. Було проведено чимало обшуків і вилучено десятки тисяч справ, пред’явлено підозри учасникам схем з ухилення від мобілізації. І далі правоохоронці продовжують звітувати про виявлення і ліквідацію схем, які сприяють ухиленню від мобілізації. Чи вплинуло це на вартість незаконних послуг?

– Я б не сказав, що вартість суттєво змінилась. Все залежить від конкретного випадку і конкретних людей – хто до кого звернувся, які знайомства. Не знаю, чим вони мотивують і як оцінюють людину, можливо, за зовнішнім виглядом чи за тим, який саме документ людині треба підробити. Але якусь конкретну “таксу” я б не окреслював.

– Ризики збільшились, але не настільки, щоб перестали продавати такі “послуги”. Розумію, що кримінал зароблятиме, доки є попит, але чому менше не стали брати хабарів представники державних органів, задіяних в цих процесах?

– Якщо ви хочете проаналізувати в цифрах, то за такою статистикою вам треба звернутись в Державне бюро розслідувань – це їхні суб’єкти. Ми розслідували по ТЦК, ВЛК, МСЕК протягом 2023 року понад 250 кримінальних проваджень. У більшості випадків йшлося про одержання неправомірної вигоди, зловживання службовим становищем, зловживання впливом, підроблення офіційних документів, незаконне збагачення та незаконне переправлення осіб через державний кордон.

За минулий рік оголосили посадовцям ТЦК, ВЛК, МСЕК та їх спільникам 63 підозри. До кримінальної відповідальності притягуються, як рядові працівники, які за “послуги” отримували по декілька тисяч доларів, так і керівники цих установ різного рівня (начальники ТЦК, голови ВЛК), які на таких “оборудках” заробляли десятки, а то і сотні тисяч доларів. Наприклад, на Волині слідчі задокументували 11 епізодів трьох учасників ОЗГ, до якої входив член ВЛК при одному з ТЦК області. Вони підробляли документи для незаконного перетину кордону та таким чином “заробили” близько 30 тисяч доларів.

А слідчі Львівського ГУ НП повідомили про підозру офіцеру районного ТЦК, який вимагав 17 тисяч доларів за сприяння в уникненні від мобілізації двом військовозобов’язаним. І це приклади лише за останній час.

Наразі маємо в роботі 163 кримінальні провадження зазначеної категорії.

Якщо брати ВЛК, то проводиться колосальна робота по перевірці раніше наданих довідок. Тому що це теж треба перевіряти. Ми вилучили 45 тисяч медичних справ, які зараз підуть на ретельні перевірки спільно з ВЛК областей і МСЕК уже найвищому рівні. І вже є навіть напрацювання по скасуванню виданих раніше документів. Тільки в результаті наших запитів центральною ВЛК та ВЛК в регіонах 7,5 тисяч довідок про непридатність залишено в силі, а 1200 скасовано.

Окрім того, 21 тисячу медико-експертних справ про встановлення інвалідності ми направили до МСЕК. З них – 6,3 тисячі визнали сумнівними і направили на ще один розгляд. Тобто це велика робота. Як правило, люди приходять з якоюсь інвалідністю. І дуже тривалий період необхідно, щоб перевірити. Але якщо ми встановимо, що рішення підробне і нам МСЕК вищого рівня підтвердить, що були зловживання з цього приводу, це знову ж таки буде говорити про те, що людина отримала неправомірну вигоду.

– Чи звертаєте ви під час перевірок увагу на те, що ВЛК мобілізовує хворих людей? Їм же треба якимось чином заповнити ту кількість людей, яка має бути по плану. Є випадки, коли чоловік дійсно не може служити за станом здоров’я, а йому пишуть, що придатний?

– Ті особи, які вважають, що у них є законне право не мобілізуватись, а їх змушують, і звертаються до нас. Такі приклади дійсно є. Є приклади – я вже їх озвучував – що вимагають кошти. Або ти їх даєш, або йдеш в Збройні сили, попри те, що в тебе є наявні причини цього не робити.

– Як діє поліція, коли шукає людину, яка ухиляється від мобілізації? Які у вас в цьому разі є інструменти?

– Наявність самого кримінального провадження уже нам “розв’язує” руки і дає змогу провести весь комплекс слідчих і негласних слідчих розшукових дій. Тобто від банальних допитів оточення цієї людини до оперативних заходів, які стосуються і телефонів, і відкритого пересування на автомобілях (програма “Безпечне місто”), і т.д.. Це ми використовуємо, звичайно, насамперед, коли встановили місце розташування людини, про яку нас проінформував ТЦК.

ПІДОЗРИ ПІЛОТАМ І КОМПЕНСАЦІЇ ПОСТРАЖДАЛИМ

– Україна – єдина в світі країна, яка має досвід розслідування воєнних злочинів під час війни. Наші правоохоронці робили це ще до повномасштабного вторгнення рф, але тоді не було масових убивств, ракетних атак і багато чого іншого. Тому міжнародні партнери проводили чимало різних тренінгів з розслідування таких злочинів. Але оскільки в жодній із країн не було нічого подібного, наші слідчі мали б напрацювати власні методики розслідування. Вдалося це зробити?

– Треба подякувати міжнародним партнерам, які, маючи попередній досвід розслідування такої категорії справ, протягнули нам руку допомоги. І не тільки у вигляді тренінгів, а й надання матеріально-технічної підтримки, сучасних технологій, які ми використовуємо під час цих розслідувань. Але не можна порівнювати їхні практичні навички, які слугували прикладами на цих навчаннях, з тим, що є у нас зараз. Я особисто був на навчанні, коли одним з прикладів геноциду, який нам наводили, були події, які відбувались в Уганді. Там поселення на поселення йшли з мачете.

Вони нам розповідали, як розслідувати, як встановлювали людей, які потім переховувались. А у нас війна, в якій від стрілкового озброєння до балістичних ракет, де використовуються БпЛА, РЗСУ. Колись керівник розвідки казав, що це напевно перша війна, де використовуються всі можливості військового озброєння. Тому той досвід, якого ми набули, дав змогу розбити наші спільні розслідування на три певних алгоритми.

Я говорю за всю правоохоронну систему, а це й Служба безпеки України, Державне бюро розслідувань, НАБУ, яке на перших етапах теж долучилося до документування таких злочинів, а також Офіс генерального прокурора, який координує усі правоохоронні органи. І звичайно, Національна поліція, яка має чи не найкращу базу знань і навичок, слідчих, які раніше розслідували подібні злочини (огляди тих самих тіл, вилучення, ексгумація, яку ми проводили масово на деокупованих територіях – у Бучі, Ірпені, Ізюмі й інших населених пунктах).

Щодо алгоритмів розслідування, то один із них стосується дій працівників поліції для реагування на наслідки ракетних обстрілів і застосування БпЛА, внаслідок яких страждало цивільне населення, житлові будинки і цивільна інфраструктура: від отримання повідомлення про обстріл, виїзду на місце воєнного злочину, фіксації й збору доказів до роботи із потерпілими й подальшого розслідування. У цьому алгоритмі детально прописано дії кожного підрозділу поліції, що залучається до процесу документування наслідків обстрілу.

Для документування воєнних злочинів на деокупованих територіях застосовується інший алгоритм дій. У ньому передбачені сили і засоби поліції, які мають залучатися на окремі обов’язкові для відпрацювання цими силами напрямки.

Йдеться про нашу роботу на Київщині, Чернігівщині, Сумщині, Харківщині, Херсонщині, де ми заходили і бачили всю цю картину обстрілів, захоронених людей, а також людей, які лежали на вулицях, де загинули. Все це ми максимально фіксували.

І третій – найважчий – алгоритм стосується розслідування воєнних злочинів, які вчиняються на окупованих територіях, але ми все рівно їх фіксуємо для того, щоб після деокупації мати змогу провести подальше розслідування. Це утримання і тортури в катівнях військовополонених і цивільних, а також інші злочини.

– Звідки отримуєте інформацію?

– Це й розвідувальні органи, і відкриті джерела, і свідомі громадяни, які там залишились, і, на жаль, не можуть потрапити на підконтрольну Україні територію, але знаходять можливості зв’язатися з правоохоронними органами.

– Під час ракетних обстрілів люди втрачають житло, автомобілі. Я розумію, що поліцейські можуть задокументувати, що сталося і які наслідки має ця подія. А чи вдається встановити особи пілотів, задіяних у таких обстрілах?

– Ви дуже влучно сказали, що поліція в більшості працює з наслідками, але потім ми в спільних групах зі Службою безпеки України, Офісом генерального прокурора встановлюємо тих, хто причетний до цих обстрілів, зокрема й пілотів. Наразі здобуто фактичні дані відносно чотирьох пілотів літаків зс рф, підтверджено їхню причетність до бомбардувань об’єктів цивільної інфраструктури, знищення житлових будинків, вбивства цивільних громадян, що фактично є грубим порушенням законів і звичаїв війни. Всі ці злочинці отримали свої підозри у рамках розслідування в кримінальних провадженнях, розпочатих слідчими Головного слідчого управління Служби безпеки України, управлінь СБУ в Донецькій, Харківській і Чернігівській областях.

​На сьогодні відносно двох підозрюваних досудове розслідування завершено й матеріали направлено до суду для розгляду по суті. Інших двох підозрюваних російських пілотів слідчими оголошено в розшук.

– Можете навести приклади таких розслідувань?

– Наприклад, Кременчук, ТЦ “Амстор”. Поліція працювала на місці події, ми тоді відбирали ДНК, тому що було дуже багато невпізнаних тіл, частин тіл. У цьому торговому центрі був м’ясний магазин і на місці події залишились шматки м’яса – телятини. Довелося теж відбирати ДНК, бо частин тіл було настільки багато, що інакше важко було визначити, кому вони належать.

За півтори доби, поки ми свою справу робили, а пожежні – свою, Служба безпеки України встановила, хто здійснив пуск ракети Х-22. Ми працювали тоді разом у спільній слідчо-оперативній групі.

Я не кажу за ті випадки, коли наші військовослужбовці збивали літаки, а ми затримували пілотів. Так, наприклад, було в Харківській області, де в 2022-му пілот літака Су-30М здійснював бомбардування міста Балаклії, після чого через декілька днів його було збито, й він потрапив у полон. Йому повідомлено про підозру у вчинені воєнного злочину.

Також повідомлено про підозру командуванню військово-повітряних сир рф, яке торік наприкінці квітня дало наказ пілотам випустити з літака керовані ракети по місту Умані Черкаської області. Внаслідок цієї атаки було зруйновано підїзд багатоповерхового житлового будинку, постраждали 42 його мешканці, з яких 23 загинули, зокрема 4 дитини.

Ще один літак збили в Чернігові. Це було навесні 2022 року, коли росіяни підійшли упритул до межі міста. Цей літак збили, а пілота затримали.

– Під час ракетних обстрілів люди втрачають житло, автомобілі. Як вони можуть і чи можуть взагалі отримати компенсації в цих кримінальних провадженнях? Наскільки об’єктивно можна визначити вартість того, що знищено, якщо немає з чим порівняти?

– Компенсація – це гуманітарні функції зовсім інших державних органів, для цього є відповідні комісії. Але факти пошкодження, знищення майна треба довести, і це залежить саме від фіксації, яку ми робимо під час розслідування. Тому є дуже багато випадків, коли люди просять надати їм фото з місця події, відео. У нас є технічні можливості навіть дронами фільмувати в 3D-моделях. Усю Київську область ми так і опрацювали. Цей відцифрований масив інформації у нас буде фактично назавжди зберігатися на серверах.

Тому наша задача – винятково проведення слідчих дій (огляд місця події, фотографування, допит осіб, які звернулися, встановлення власників майна). Довідки про наслідки обстрілу і наявність кримінального провадження дають особі підстави звернутися за компенсацією.

Я не слідкую за роботою комісій, але знаю про ситуації, коли люди протягом місяця після звернення отримували компенсації.

Але є й зворотній бік і певні зловживання. Один із таких випадків маємо у Миколаївській області. Був ракетний удар, знищено зерновий термінал. І керівництво терміналу чи хто там за нього відповідає, вирішили таким чином списати зерно, яке вже було вивезене і продане. Тобто продали, а тепер ще й дайте компенсацію.

Бувають випадки, що не бізнес, а фізичні особи намагаються завищити наслідки, які насправді є, а ми їх не фіксували. Наприклад, від вибуху винесло шибки, а там “домальовують” щось серйозніше. Тут теж важливо на такі речі реагувати, бо йдеться про державні кошти. Тому важлива співпраця комісії і правоохоронних органів, які фіксують це.

– А якщо, наприклад, у людини в квартирі була велика сума готівкою чи якісь цінні речі, як це довести?

– Це більше вже компетенція комісій, які будуть слухати аргументи про те, що там було.

– Коли я кажу про компенсації, то маю на увазі не лише державну програму, а й цивільні позови, які можна подавати, коли йдеться про інші злочини. У випадку з воєнними злочинами це теж застосовується?

– Правильно ви говорите – державна програма не зупиняє розслідування. Ми фіксуємо наслідки цих обстрілів, факти знищення майна – й під час розслідування встановлюється сума збитків. Наразі загальна сума збитків, завданих цивільним особам у рамках кримінальних проваджень, які розслідує Національна поліція, близько 40 млрд грн. Це буде слугувати підставами для виплат репарацій у майбутньому.

– Юрист Фонду Джорджа та Амаль Клуні “За справедливість” Анна Нейстат в інтерв’ю нашому виданню зазначила, що у зв’язку з певними обмеженнями українського кримінального законодавства наші правоохоронні органи можуть займатися лише безпосередньо виконавцями воєнних злочинів, а командирами армії рф – тільки у разі наявності доказів відданого наказу. Чи встановлюєте під час слідства командирів і чи пред’являєте їм підозри?

– Так. Як приклад я вам наводив ситуацію з ракетним обстрілом Умані.

– Коли йдеться про ракетні обстріли, зрозуміло, що є прямий наказ. А як у ситуаціях, коли відбуваються воєнні злочини на окупованих територіях і будь-хто з командирів може потім сказати, що сидів у підвалі, не чув і не бачив, що робили підлеглі?

– Справді, злочинний зв’язок між виконавцем і командиром, який стоїть над ним, досить складно довести. Але у нас є чимало прикладів, коли це очевидно. Наприклад, на відео з Ірпеня ми бачимо, як ціла бригада стоїть і розстрілює гуманітарні колони з людьми, які намагаються евакуюватись. Підлягає командир притягненню до відповідальності? Напевно що підлягає, і ми це зробили.

Якщо ж солдат щось вчинив без прямого наказу – це складно буде довести. І це не питання нашого законодавства. Звичайно, можна казати про Римський статут, відповідальність, колегіальність. Але ж потрібні докази. Правильно ви говорите, солдат може сказати, що доповідав, а командир скаже, що ніякої доповіді не було.

Коли вже Україна зможе представляти свої напрацювання в національних судах і Міжнародному кримінальному суді, можна буде ставити питання не лише безпосереднього проведення слідчих дій з солдатами, а і з командирами. Щоб відслідкувати, хто кому і які накази віддавав і яким чином ці накази реалізовувались.

– З того, що ви бачите у рамках розслідування воєнних злочинів, як ви вважаєте, солдати отримували накази знищувати саме цивільних?

– Увесь світ бачить ці кадри і може зробити висновки. Я не розумію, як в Ірпені, стоячи за півтора кілометра, можна гатити по житловому кварталу, де сотні тисяч мирних людей проживали? У нас це задокументовано. Вони ставили на спеціальний фундамент БМП і танки і здійснювали обстріл будинків. Що, командир цього не бачив? Та бачили всі. Відповідно, коли було деокуповано територію, це показали і ЗМІ. І таких прикладів чимало.

– Під час повномасштабної війни безвісти зниклими вважаються тисячі людей. Це і військові, й цивільні. Як поліція шукає зниклих безвісти? Яка особливість розслідування таких справ?

– Розшук безвісти зниклих – функція, покладена виключно на Національну поліцію. Це наш обов’язок. З початку повномасштабної війни до поліції надійшло повідомлення про зникнення безвісти 51 тисячі громадян і 35% знайшли живими. Інші – а це як військові, так і цивільні, – поки що перебувають незрозуміло де. Але за кожним фактом безвісти зниклої людини розпочато кримінальне провадження. Звичайно, слідчі дії, якщо йдеться про військових і цивільних, які зникли за особливих обставин, трохи відрізнятимуться, але це в обох випадках буде повний комплекс. Тим паче, ми розпочинаємо кримінальне провадження за 115 статтею з позначкою “зниклий безвісти” і проводимо всі слідчі дії. Далі оперативний підрозділ зобов’язаний завести оперативно-розшукову справу, яка також дає змогу їм робити деякі речі для того, щоб все ж таки встановити місцеперебування людини.

Також проводиться робота з тілами, які знаходимо, які доставляються під час обмінів, ексгумуються на деокупованих територіях. Потім проводимо порівняння зі зразками ДНК, відібраними у родичів.

На цей час у нас 2100 осіб поки що невпізнаних. Бо це складний процес, який потребує часу.

Тим часом на сьогодні ми зіткнулися з проблемою під час роботи з близькими й родичами зниклих безвісти, адже багато з них виїхало за межі країни. Але вони – важливе джерело інформації, зокрема й генетичної, ДНК.

Саме тому МВС у співробітництві з Міжнародною комісією з питань зниклих безвісти осіб розпочато закордонну компанію з відбору біологічного матеріалу у громадян, які розшукують рідних в Україні й не мають можливості повернутися. На сьогодні вже подали заявки на здачу біології сотні наших громадян, з них найбільше бачимо динаміку в Польщі й Німеччині. Це ще один механізм для встановлення долі зниклих безвісти громадян.

– Поговорімо про резонансі справи. Нещодавно стало відомо, що смерть колишньої заступниці генпрокурора Ольги Колінько могло спричинити задушення. Про це принаймні пише “Дзеркало тижня”. Згідно з даними джерел видання з судово-медичної експертизи стало відомо, що у результаті розтину тіла виявили перелом хрящів гортані. Які попередні версії причин її смерті? Чи пов’язана з її смертю смерть її доньки?

– Я не знаю, хто там і на які джерела посилається. Ми можемо казати лише про ті документи, які є у провадженні. А у зв’язку з тим, що великі гнилісні зміни, навіть часовий проміжок не можливо встановити, скільки це тіло пролежало. З довідки судово-медичного експерта відомо, що ніяких ушкоджень, переломів не виявлено. Але водночас це такий випадок, який потребує комплексних експертиз: гістології, токсикології, судово-медичної експертизи. Треба зокрема робити рентгени залишків тіла. Тому казати, насильницька це смерть чи не насильницька, можна буде винятково після проведення всіх цих експертиз. Ми обов’язково про це проінформуємо суспільство, зважаючи на суспільний резонанс. Але розслідується як умисне вбивство.

– Попередніх версій поки немає?

– Немає. Не було ніяких обставин, які б могли на них вказувати. Досить мирний спосіб життя, дещо замкнутий. Рідко виходила з дому, можливо, через проблеми зі здоров’ям. Немає наразі підстав казати про кримінал.

– А смерть її доньки як пояснюється? Дивний збіг – спочатку мати, потім донька.

– Розслідується в тому самому провадженні. Теж проводяться експертизи.

– Ким працювала донька?

– Вона мала дві вищі освіти, але в останні роки не працювала, жила на пенсію матері.

– Пред’явлено нарешті комусь підозри у справі замаху на Шефіра?

– Ні, не пред’явлено. Є певні напрацювання, зокрема з залученням наших міжнародних партнерів – Федерального бюро розслідування. Але ми не можемо про це публічно говорити.

– Поліція виконує рішення РНБО, яким на три місяці припинено всі процесуальні дії у провадженнях, які стосуються економічних злочинів?

– Так, ми його чітко виконуємо.

– Як воно вплине на хід розслідування таких справ?

– Воно, по-перше, носить рекомендаційний характер. По-друге, у нас реєстрація не така критична була, щоб викликати обурення. І я не пам’ятаю гучних скандалів за участю поліції і бізнесу.

– Чому поліція загалом розслідує такі злочини, якщо є Бюро економічної безпеки?

– У регіонах, де немає управлінь Бюро економічної безпеки, поліція змушена розслідувати такі злочини. Слідчих Нацполіції зобов’язує прокуратура, і оперативні підрозділи, які виявляють ці злочини, приносять їм матеріали.

Ми зараз проведемо аудит і будемо просити прокуратуру змінити підслідність у провадженнях, які розслідуються за статтями, підслідними БЕБ. Сподіваємося, прокуратура підтримає нашу ініціативу. Щодо тих економічних злочинів, які пов’язані з бізнесом і які буде й надалі розслідувати Національна поліція, то слідчі дії буде призупинено на обумовлений в рішенні РНБО строк, за винятком проваджень, де є підозри, напрацювання, щоб строки досудового розслідування не йшли і можна було скерувати їх до суду. Також будемо реагувати на кричущі ситуації, пов’язані з розкраданням бюджетних коштів.  

Автор: Тетяна Бодня

Джерело:  “Цензор.НЕТ”

Tweet